Salmos 119
1 Bienaventurados los perfectos de camino: los que andan en la ley de Jehová.
Блаже́нні непоро́чні в доро́зі, що ходять Зако́ном Господнім!
2 Bienaventurados los que guardan sus testimonios; y con todo el corazón le buscan.
Блаженні, хто держить свідо́цтва Його, хто шукає Його́ всім серцем,
3 Ítem, los que no hacen iniquidad, andan en sus caminos.
і хто кривди не робить, хто ходить путя́ми Його!
4 Tú encargaste tus mandamientos, que sean muy guardados.
Ти видав нака́зи Свої, щоб вико́нувати пильно.
5 ¡Ojalá fuesen ordenados mis caminos a guardar tus estatutos!
Коли б же доро́ги мої були пе́вні, щоб держа́тиси Твоїх постано́в, —
6 Entonces no sería yo avergonzado, cuando mirase en todos tus mandamientos.
не бу́ду тоді засоро́млений я, як буду дивитись на всі Твої за́повіді!
7 Alabarte he con rectitud de corazón, cuando aprendiere los juicios de tu justicia.
Щирим серцем я буду Тебе прославля́ти, як навчу́ся зако́нів Твоїх справедливих.
8 Tus estatutos guardaré: no me dejes enteramente.
Я буду держа́тись Твоїх постано́в, — не кидай же зо́всім мене́!
9 ¿Con qué limpiará el mozo su camino? cuando guardare tu palabra.
Чим доде́ржить юнак у чистоті свою сте́жку? — Як держа́тиметься Твоїх слів!
10 Con todo mi corazón te he buscado: no me dejes errar de tus mandamientos.
Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, — не дай же мені заблуди́тися від Твоїх заповідей!
11 En mi corazón he guardado tus dichos, para no pecar contra ti.
Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не гріши́ти проти Тебе.
12 Bendito tú, o! Jehová, enséñame tus estatutos.
Благослове́н єси́, Господи, навчи мене постано́в Своїх!
13 Con mis labios he contado todos los juicios de tu boca.
Уста́ми своїми я розповідаю про всі при́суди уст Твоїх.
14 En el camino de tus testimonios me he regocijado, como sobre toda riqueza.
З дороги свідо́цтв Твоїх раді́ю я, як маєтком великим.
15 En tus mandamientos meditaré; y consideraré tus caminos.
Про нака́зи Твої розмовлятиму я, і на стежки́ Твої буду дивитись.
16 En tus estatutos me recrearé: no me olvidaré de tus palabras.
Я буду радіти Твоїми постано́вами, сло́ва Твого не забуду!
17 Haz este bien a tu siervo; que viva, y guarde tu palabra.
Своє́му рабові пощасти́, щоб я жив, — і я буду держатися сло́ва Твого́!
18 Destapa mis ojos; y miraré las maravillas de tu ley.
Відкрий мої очі, і хай чу́да Зако́ну Твого я побачу!
19 Advenedizo soy yo en la tierra: no encubras de mi tus mandamientos.
На землі я прихо́дько, — Своїх заповідей не ховай Ти від мене!
20 Quebrantada está mi alma de desear tus juicios todo el tiempo.
Омліва́є душа моя з ту́ги за Твоїми зако́нами кожного ча́су.
21 Destruiste a los soberbios malditos, que yerran de tus mandamientos.
Насвари́в Ти прокля́тих отих гордуні́в, що вхиля́ються від Твоїх заповідей.
22 Aparta de mí oprobio y menosprecio; porque tus testimonios he guardado.
Відверни́ Ти від ме́не знева́гу та сором, бо держу́ся свідо́цтв Твоїх я!
23 Príncipes también se asentaron, y hablaron contra mí: meditando tu siervo en tus estatutos.
Теж вельмо́жі сидять та на мене змовля́ються, та Твій раб про постано́ви Твої розмовля́є,
24 También tus testimonios son mis delicias: los varones de mi consejo.
і свідо́цтва Твої — то потіха моя, то для мене дора́дники!
25 Apegóse con el polvo mi alma: vivifícame según tu palabra.
Душа моя гнеться до по́роху, — за словом Своїм оживи Ти мене!
26 Mis caminos te conté, y respondísteme: enséñame tus estatutos.
Про доро́ги свої я каза́в, і почув Ти мене, — навчи Ти мене постано́в Своїх!
27 El camino de tus mandamientos házme entender; y meditaré en tus maravillas.
Дай мені розуміти доро́гу нака́зів Твоїх, — і про чу́да Твої я звіща́тиму.
28 Mi alma se destila de ansia: confírmame según tu palabra.
Розплива́є зо сму́тку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!
29 Camino de mentira aparta de mí: y de tu ley házme misericordia.
Дорогу неправди від мене відсу́нь, і дай мені з ласки Своєї Зако́на!
30 El camino de la verdad escogí: tus juicios he puesto delante de mí.
Я вибрав путь правди, зако́ни Твої біля себе поставив.
31 Allegádome he a tus testimonios, o! Jehová, no me avergüences.
До свідо́цтв Твоїх я приєдна́вся, — Господи, не посоро́м же мене!
32 Por el camino de tus mandamientos correré: cuando ensanchares mi corazón.
Буду бігти шляхо́м Твоїх заповідей, бо поши́риш Ти серце моє.
33 Enséñame, o! Jehová, el camino de tus estatutos; y guardarle he hasta el fin.
Путь Своїх постано́в покажи мені, Господи, — і я буду держа́тись її до кінця!
34 Dáme entendimiento, y guardaré tu ley; y guardarla he de todo corazón.
Дай мені зрозуміти, і нехай я держу́ся Зако́ну Твого́, і всім серцем я буду трима́тись його!
35 Guíame por la senda de tus mandamientos; porque en ella tengo mi verdad.
Провадь мене сте́жкою Твоїх за́повідей, бо в ній я знайшов уподо́бу.
36 Inclina mi corazón a tus testimonios: y no a avaricia.
Серце моє прихили́ до свідо́цтв Твоїх, а не до ко́ристи.
37 Aparta mis ojos, que no vean la vanidad: avívame en tu camino.
Відверни мої очі, щоб марно́ти не бачили, — на дорозі Своїй оживи́ Ти мене!
38 Confirma tu palabra a tu siervo, que te teme.
Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.
39 Quita de mí el oprobio que he temido; porque buenos son tus juicios.
Відверни Ти від мене знева́гу, якої боюся, бо добрі зако́ни Твої.
40 He aquí yo he codiciado tus mandamientos: en tu justicia avívame.
Ось я прагну нака́зів Твоїх, — оживи́ мене правдою Своєю!
41 Y véngame tu misericordia, o! Jehová: tu salud, conforme a tu dicho.
І хай зі́йде на мене, о Господи, милість Твоя, спасі́ння Твоє, згідно з словом Твоїм,
42 Y daré por respuesta a mi avergonzador, que en tu palabra he confiado.
і нехай відпові́м я тому́, хто словом ганьби́ть мене, бо наді́юсь на слово Твоє!
43 Y no quites de mi boca palabra de verdad en ningún tiempo; porque a tu juicio espero.
І не відійма́й з моїх уст слова правди ніко́ли, бо я жду Твоїх при́судів!
44 Y guardaré tu ley siempre, por siglo y siglo.
А я бу́ду держа́тися за́вжди Зако́ну Твого́, на вічні віки́!
45 Y andaré en anchura, porque busqué tus mandamientos.
І бу́ду ходити в широ́кості, бо нака́зів Твоїх я шукаю.
46 Y hablaré de tus testimonios delante de los reyes; y no me avergonzaré.
І бу́ду я перед царя́ми звіща́ти про свідо́цтва Твої, — й не зазнаю я со́рому!
47 Y deleitarme he en tus mandamientos, que amé.
І буду я розкошува́ти Твоїми заповідями, бо їх полюбив,
48 Y alzaré mis manos a tus mandamientos, que amé; y meditaré en tus estatutos.
і я руки свої простягну́ до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду розду́мувати про Твої постано́ви!
49 Acuérdate de la palabra dada a tu siervo: en la cual me has hecho esperar.
Пам'ятай про те слово Своє́му рабові, що його наказав Ти чекати мені.
50 Esta es mi consolación en mi aflicción; porque tu dicho me vivificó.
Це розра́да моя в моїм горі, як слово Твоє оживля́є мене.
51 Los soberbios se burlaron mucho de mí: de tu ley no me he apartado.
Гордуни́ насміхалися з мене зана́дто, та я не відступив від Зако́ну Твого́!
52 Acordéme, o! Jehová, de tus juicios antiguos, y me consolé.
Твої при́суди я пам'ята́ю відвіку, о Господи, — і раді́ю!
53 Temblor me tomó a causa de los impíos, que dejan tu ley.
Буря мене обгорну́ла через нечестивих, що Зако́на Твого опускають!
54 Canciones me son tus estatutos en la casa de mis peregrinaciones.
Спі́ви для мене — Твої постано́ви у домі моєї мандрі́вки.
55 Acordéme en la noche de tu nombre, o! Jehová, y guardé tu ley.
Я вночі пам'ятаю Ім'я́ Твоє, Господи, і держу́ся Зако́ну Твого́!
56 Esto tuve, porque guardaba tus mandamientos.
Оце сталось мені, бо нака́зів Твоїх я держу́ся.
57 Mi porción, o! Jehová, dije, será guardar tus palabras.
Я сказав: „Моя доля, о Господи, щоб держа́тись мені Твоїх слів“.
58 En tu presencia supliqué de todo corazón: ten misericordia de mí según tu dicho.
Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!
59 Consideré mis caminos, y torné mis pies a tus testimonios.
Я розва́жив доро́ги свої, й до свідо́цтв Твоїх но́ги свої зверну́в.
60 Apresuréme, y no me detuve, a guardar tus mandamientos.
Я спішу́ й не барю́ся вико́нувати Твої заповіді.
61 Compañías de impíos me han saqueado: mas no me he olvidado de tu ley.
Тене́та безбожних мене оточи́ли, та я не забув про Зако́на Твого.
62 A media noche me levantaré a alabarte sobre los juicios de tu justicia.
Опівно́чі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за при́суди правди Твоєї.
63 Compañero soy yo a todos los que te temieren; y guardaren tus mandamientos.
Я при́ятель всім, хто боїться Тебе́, й хто нака́зи Твої береже́!
64 De tu misericordia, o! Jehová, está llena la tierra: tus estatutos enséñame.
Милосердя Твого, о Го́споди, повна земля, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
65 Bien has hecho con tu siervo, o! Jehová, conforme a tu palabra.
Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.
66 Bondad de sentido, y sabiduría enséñame, porque a tus mandamientos he creído.
Навчи мене доброго розуму та пізнава́ння, бо в заповіді Твої ві́рую я!
67 Antes que fuera humillado, yo erraba: mas ahora tu palabra guardo.
Доки я не стражда́в, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.
68 Bueno eres tú, y bienhechor: enséñame tus estatutos.
Ти добрий, і чиниш добро́, — навчи Ти мене Своїх постано́в!
69 Compusieron sobre mí mentira los soberbios: mas yo de todo corazón guardaré tus mandamientos.
Гордуни́ вимишляють на мене неправду, — а я цілим серцем держуся нака́зів Твоїх.
70 Engrosóse su corazón como sebo: mas yo en tu ley me he deleitado.
Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, — а я розкошу́ю з Зако́ну Твого.
71 Bueno me es haber sido humillado, para que aprenda tus estatutos.
Добре мені, що я зму́чений був, — щоб навчитися Твоїх постано́в!
72 Mejor me es la ley de tu boca, que millares de oro y de plata.
Ліпший для мене Зако́н Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.
73 Tus manos me hicieron, y me compusieron: házme entender, y aprenderé tus mandamientos.
Руки Твої створи́ли мене й збудува́ли мене́, — подай мені розуму, й хай я навчу́сь Твоїх за́повідей!
74 Los que te temen, me verán, y se alegrarán; porque a tu palabra he esperado.
Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого сло́ва чекаю!
75 Conozco, o! Jehová, que tus juicios son justicia, y que con verdad me afligiste.
Знаю я, Господи, що справедли́ві були́ Твої при́суди, і справедли́во мене понижа́в Ти.
76 Sea ahora tu misericordia para consolarme, conforme a lo que has dicho a tu siervo.
Нехай буде милість Твоя на розра́ду мені, — за словом Твоїм до Свого раба.
77 Vénganme tus misericordias, y viva; porque tu ley es mis delicias.
Нехай зі́йде на мене Твоє милосердя, — й я жи́тиму, бо Зако́н Твій — розра́да моя.
78 Sean avergonzados los soberbios, porque sin causa me han calumniado: yo empero meditaré en tus mandamientos.
Нехай гордуни́ посоро́млені будуть, бо робили нечесно, а я буду розду́мувати про нака́зи Твої.
79 Tórnense a mí los que te temen, y saben tus testimonios.
До ме́не пове́рнуться ті, хто боїться Тебе, — і пізна́ють свідо́цтва Твої.
80 Sea mi corazón perfecto en tus estatutos; porque no sea avergonzado.
Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постано́вах, щоб я не посоро́мився!
81 Desfalleció de deseo mi alma por tu salud, esperando a tu palabra.
Душа моя слабне від ту́ги за спасі́нням Твоїм, — чекаю я слова Твого!
82 Desfallecieron mis ojos por tu dicho, diciendo: ¿Cuándo me consolarás?
За словом Твоїм га́снуть очі мої та питають: „Коли Ти потішиш мене?“
83 Porque estoy como el odre al humo: mas no he olvidado tus estatutos.
Хоч я став, як той міх у диму́, та Твоїх постано́в не забув.
84 ¿Cuántos son los días de tu siervo? ¿cuándo harás juicio contra los que me persiguen?
Скільки днів для Твого раба? Коли при́суда зробиш моїм переслі́дникам?
85 Los soberbios me han cavado hoyos: mas no según tu ley.
Гордуни́ покопа́ли були мені я́ми, що не за Зако́ном Твоїм.
86 Todos tus mandamientos son verdad, sin causa me persiguen, ayúdame.
Усі Твої за́повіді справедливі; неправдиво мене переслі́дують, — допоможи́ Ти мені!
87 Casi me han consumido por tierra: mas yo no he dejado tus mandamientos.
Ма́лощо не погуби́ли мене на землі, — та я не покинув нака́зів Івоїх!
88 Conforme a tu misericordia vivifícame; y guardaré los testimonios de tu boca.
Оживи́ Ти мене за Своїм милосердям, — і я буду триматися свідчення уст Твоїх!
89 Para siempre, o! Jehová, permanece tu palabra en los cielos.
Навіки, о Господи, слово Твоє в небеса́х пробува́є.
90 Por generación y generación es tu verdad: tú afirmaste la tierra, y persevera.
З роду в рід Твоя правда; Ти землю поставив — і стала вона, —
91 Por tu ordenación perseveran hasta hoy; porque todas ellas son tus siervos.
усі за Твоїми суда́ми сьогодні стоять, бо раби Твої всі.
92 Si tu ley no hubiese sido mis delicias, ya hubiera perecido en mi aflicción.
Коли б не Зако́н Твій, розра́да моя, то я був би загинув в недолі своїй!
93 Nunca jamás me olvidaré de tus mandamientos; porque con ellos me has vivificado.
Я повік не забу́ду нака́зів Твоїх, бо Ти ними мене оживля́єш.
94 Tuyo soy yo, guárdame; porque tus mandamientos he buscado.
Твій я, спаси Ти мене, бо нака́зів Твоїх я шукаю!
95 Los impíos me han aguardado para destruirme: mas yo entenderé en tus testimonios.
Чека́ють безбожні забити мене, а я про свідо́цтва Твої розважаю.
96 A toda perfección he visto fin: ancho es tu mandamiento en gran manera.
Я бачив кінець усього́ доскона́лого, але́ Твоя заповідь ве́льми широка!
97 ¡Cuánto he amado tu ley! todo el día ella es mi meditación.
Як я коха́ю Зако́на Твого́, цілий день він — розмова моя!
98 Más que mis enemigos me has hecho sabio con tus mandamientos; porque me son eternos.
Твоя за́повідь робить мудрішим мене від моїх ворогів, — вона бо навіки моя!
99 Más que todos mis enseñadores he entendido; porque tus testimonios han sido mi meditación.
Я став розумніший за всіх своїх учителі́в, — бо свідо́цтва Твої — то розмова моя!
100 Más que los viejos he entendido: porque he guardado tus mandamientos.
Став я мудріший за ста́рших, — бо держуся нака́зів Твоїх!
101 De todo mal camino detuve mis pies, para guardar tu palabra.
Я від кожної злої дороги повстри́мую но́ги свої, щоб держа́тися сло́ва Твого.
102 De tus juicios no me aparté; porque tú me enseñaste.
Я не ухиляюся від Твоїх при́судів, Ти бо навчаєш мене.
103 ¡Cuán dulces han sido a mi paladar tus palabras! más que la miel a mi boca.
Яке то солодке слово Твоє для мого піднебі́ння, солодше від меду воно моїм у́стам!
104 De tus mandamientos, he adquirido entendimiento; por tanto he aborrecido todo camino de mentira.
Від нака́зів Твоїх я мудріший стаю, тому́ то нена́виджу всяку дорогу неправди!
105 Lámpara es a mis pies tu palabra, y lumbre a mi camino.
Для моєї ноги Твоє слово світи́льник, то світло для сте́жки моєї.
106 Juré, y afirmé, de guardar los juicios de tu justicia.
Я прися́г — і дотримаю, що бу́ду держа́тися при́судів правди Твоєї.
107 Afligido estoy en gran manera, o! Jehová: vivifícame conforme a tu palabra.
Перему́чений я аж зана́дто, — за словом Своїм оживи́ мене, Господи!
108 Los sacrificios voluntarios de mi boca, ruégote, o! Jehová, que te sean agradables; y enséñame tus juicios.
Хай же бу́дуть приємні Тобі жертви уст моїх, Господи, і навчи Ти мене Своїх при́судів!
109 Mi alma está en mi palma de continuo: mas de tu ley no me he olvidado.
У небезпеці душа моя за́вжди. але́ я Зако́ну Твого́ не забув.
110 Los impíos me pusieron lazo: empero yo no me desvié de tus mandamientos.
Безбожні поставили па́стку на мене, та я не зблуди́в від нака́зів Твоїх.
111 Por heredad he tomado tus testimonios para siempre; porque son el gozo de mi corazón.
Я навіки свідо́цтва Твої вспадкува́в, бо вони — радість серця мого́.
112 Mi corazón incliné a hacer tus estatutos de continuo hasta el fin.
Я серце своє нахили́в, щоб чинити Твої постано́ви, — повік, до кінця́.
113 Las cautelas aborrezco, y tu ley he amado.
Сумнівне нена́виджу я, а Зако́на Твого покоха́в.
114 Mi escondedero y mi escudo eres tú, a tu palabra he esperado.
Ти моя охоро́на та щит мій, — чека́ю я сло́ва Твого́.
115 Apartáos de mí los malignos, y guardaré los mandamientos de mi Dios.
Відступі́ться від мене, злочи́нці, і я бу́ду держатися заповідей мого Бога!
116 Susténtame conforme a tu palabra, y viviré, y no me avergüences de mi esperanza.
За словом Своїм підіпри́ Ти мене, і я жи́тиму, і в надії моїй не завдай мені со́рому!
117 Sosténme, y seré salvo; y deleitarme he en tus estatutos siempre.
Підкріпи Ти мене — і спасуся, і я бу́ду дивитися за́вжди в Твої постано́ви!
118 Tú atropellaste a todos los que yerran de tus estatutos; porque mentira es su engaño.
Ти пого́рджуєш усіма́, хто від Твоїх постано́в відступа́є, бо хи́трощі їхні — неправда.
119 Como escorias hiciste deshacer a todos los impíos de la tierra: por tanto yo he amado tus testimonios.
Всіх безбожних землі відкидаєш, як жу́жель, тому́ покохав я свідо́цтва Твої.
120 Mi carne se ha erizado de temor de ti; y de tus juicios he tenido miedo.
Зо стра́ху Твого моє тіло тремти́ть, й я боюсь Твоїх при́судів!
121 Juicio y justicia he hecho: no me dejes a mis opresores.
Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переслі́дникам.
122 Responde por tu siervo para bien: no me hagan violencia los soberbios.
Поручи́ Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни́ не гноби́ли.
123 Mis ojos desfallecieron por tu salud, y por el dicho de tu justicia.
Гаснуть очі мої за спасі́нням Твоїм та за словом правди Твоєї.
124 Haz con tu siervo según tu misericordia; y enséñame tus estatutos.
Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милосердям, і навчи Ти мене Своїх постано́в!
125 Tu siervo soy yo; dáme entendimiento, para que sepa tus testimonios.
Я раб Твій, і зроби мене мудрим, — і свідо́цтва Твої буду знати!
126 Tiempo es de hacer, o! Jehová: disipado han tu ley.
Це для Господа час, щоб дія́ти: Зако́на Твого унева́жнили.
127 Por tanto yo he amado tus mandamientos más que el oro, y más que el oro muy puro.
Тому́ я люблю́ Твої заповіді більш від золота й щи́рого золота.
128 Por tanto todos los mandamientos de todas las cosas estimé rectos: todo camino de mentira aborrecí.
Тому́ всі нака́зи Твої уважаю за слу́шні, а кожну доро́гу неправди нена́виджу!
129 Maravillosos son tus testimonios; por tanto los ha guardado mi alma.
Чудо́ві свідо́цтва Твої, тому́ то душа моя де́ржиться їх.
130 El principio de tus palabras alumbra: hace entender a los simples.
Вхід у слова́ Твої світло дає, недосві́дчених мудрими робить.
131 Mi boca abrí y suspiré; porque deseaba tus mandamientos.
Я у́ста свої розкриваю й повітря ковта́ю, бо чую жадо́бу до Твоїх заповідей.
132 Mira a mí, y ten misericordia de mí: como acostumbras con los que aman tu nombre.
Оберни́ся до мене та будь милости́вий мені, Як чи́ниш Ти тим, хто кохає Іме́ння Твоє.
133 Ordena mis pasos con tu palabra; y ninguna iniquidad se enseñoree de mí.
Своїм словом зміцни мої кро́ки, — і не дай панува́ти надо мною нія́кому про́гріхові.
134 Redímeme de la violencia de los hombres; y guardaré tus mandamientos.
Від лю́дського утиску ви́зволь мене, — і нехай я держу́ся нака́зів Твоїх!
135 Haz que tu rostro resplandezca sobre tu siervo; y enséñame tus estatutos.
Хай зася́є лице Твоє на Твого раба, і навчи Ти мене уста́вів Своїх!
136 Ríos de aguas descendieron de mis ojos; porque no guardaban tu ley.
Пливуть во́дні пото́ки з оче́й моїх, бо Твого Зако́ну не доде́ржують.
137 Justo eres tú, o! Jehová, y rectos tus juicios.
Ти праведний, Господи, і прямі́ Твої при́суди,
138 Encargáste la justicia, es a saber, tus testimonios, y tu verdad.
бо Ти наказа́в справедливі свідо́цтва Свої й щиру правду!
139 Mi zelo me ha consumido; porque mis enemigos se olvidaron de tus palabras.
Ни́щить мене моя ре́вність, бо мої вороги́ позабува́ли слова́ Твої.
140 Afinada es tu palabra en gran manera; y tu siervo la ama.
Ве́льми очи́щене слово Твоє, і Твій раб його любить.
141 Pequeño soy yo y desechado: mas no me he olvidado de tus mandamientos.
Я мали́й і пого́рджений, та не забуваю нака́зів Твоїх.
142 Tu justicia es justicia eterna; y tu ley verdad.
Праведність Твоя — праведність вічна, а Зако́н Твій — то правда.
143 Aflicción y angustia me hallaron: mas tus mandamientos fueron mis delicias.
Недоля та у́тиск мене обгорну́ли, — але́ Твої заповіді — моя ро́зкіш!
144 Justicia eterna son tus testimonios: dáme entendimiento, y viviré.
Правда свідо́цтв Твоїх вічна, — подай мені розуму, й бу́ду я жити!
145 Clamé con todo mi corazón: respóndeme Jehová, y guardaré tus estatutos.
Цілим серцем я кличу: почуй мене, Господи, і я бу́ду держа́тись уста́вів Твоїх!
146 Clamé a ti; sálvame, y guardaré tus testimonios.
Я кличу до Тебе, — спаси Ти мене, і я бу́ду держа́тись свідо́цтв Твоїх!
147 Previne al alba y clamé, esperé tu palabra.
Світа́нок я ви́передив та й вже кличу, Твого сло́ва чека́ю.
148 Previnieron mis ojos las veladas, para meditar en tus palabras.
Мої очі сторо́жі нічні́ випере́джують, щоб про слово Твоє розмовляти.
149 Oye mi voz conforme a tu misericordia, o! Jehová: vivifícame conforme a tu juicio.
Почуй же мій голос з Свого милосердя, о Господи, оживи Ти мене́ з Свого при́суду!
150 Acercáronse los que me persiguen a la maldad: alejáronse de tu ley.
Набли́жаться ті, що за чином гане́бним ганя́ють, від Зако́ну Твого далекі,
151 Cercano estás tú, Jehová, y todos tus mandamientos son verdad.
та близьки́й Ти, о Господи, а всі Твої за́повіді — справедливість!
152 Ya ha mucho que he entendido de tus mandamientos, que para siempre los fundaste.
Відда́вна я знаю свідо́цтва Твої, бо навіки Ти їх закла́в!
153 Mira mi aflicción, y escápame; porque de tu ley no me he olvidado,
Подивись на недолю мою та мене поряту́й, бо я не забуваю Зако́ну Твого́!
154 Pleitea mi pleito, y redímeme: vivifícame con tu palabra.
Вступи́ся за справу мою й мене ви́зволи, за словом Своїм оживи Ти мене!
155 Lejos está de los impíos la salud; porque no buscan tus estatutos.
Від безбожних спасі́ння дале́ке, бо вони не шукають Твоїх постано́в.
156 Muchas son tus misericordias, o! Jehová: vivifícame conforme a tus juicios.
Велике Твоє милосердя, о Господи, оживи́ Ти мене з Свого при́суду!
157 Muchos son mis persiguidores y mis enemigos; mas de tus testimonios no me he apartado.
Багато моїх переслі́дників та ворогів моїх, — але від свідо́цтв Твоїх не відхиля́юсь!
158 Veía a los prevaricadores, y carcomíame; porque no guardaban tus palabras.
Бачив я зрадників й бри́дився ними, бо не де́ржать вони Твого сло́ва.
159 Mira, o! Jehová, que amo tus mandamientos: vivifícame conforme a tu misericordia.
Подивися: люблю́ я накази Твої, — за милосердям Своїм оживи́ мене, Господи!
160 El principio de tu palabra es verdad; y eterno todo juicio de tu justicia.
Правда — підва́лина слова Твого, а при́суди правди Твоєї — навіки.
161 Príncipes me han perseguido sin causa: mas de tus palabras tuvo miedo mi corazón.
Безневи́нно вельмо́жі мене переслі́дують, та серце моє Твого слова боїться.
162 Regocíjome yo sobre tu palabra, como el que halla muchos despojos.
Радію я словом Твоїм, ніби здо́бич велику знайшов.
163 La mentira aborrezco, y abomino; tu ley amo.
Я неправду нена́виджу й бри́джуся нею, — покохав я Зако́на Твого́!
164 Siete veces al día te alabo sobre los juicios de tu justicia.
Сім раз денно я сла́влю Тебе через при́суди правди Твоєї.
165 Mucha paz tienen los que aman tu ley; y no hay para ellos tropezón.
Мир великий для тих, хто кохає Зако́на Твого, — і не мають вони спотика́ння.
166 Tu salud he esperado, o! Jehová; y tus mandamientos he practicado.
На спасі́ння Твоє я наді́юся, Господи, і Твої заповіді вико́ную.
167 Mi alma ha guardado tus testimonios; y en gran manera los he amado.
Душа моя де́ржить свідо́цтва Твої, і я сильно люблю́ їх.
168 Guardado he tus mandamientos, y tus testimonios; porque todos mis caminos están delante de ti.
Я держу́ся нака́зів Твоїх та свідо́цтв Твоїх, бо перед Тобою мої всі доро́ги!
169 Acérquese mi clamor delante de ti, o! Jehová: dáme entendimiento conforme a tu palabra.
Блага́ння моє хай набли́зиться перед лице Твоє, Господи, за словом Своїм подай мені розуму!
170 Venga mi oración delante de ti: escápame conforme a tu dicho.
Нехай при́йде молитва моя перед лице Твоє, — за словом Своїм мене ви́зволь!
171 Mis labios rebosarán alabanza, cuando me enseñares tus estatutos.
Нехай у́ста мої вимовля́ють хвалу́, бо уста́вів Своїх Ти навчаєш мене.
172 Hablará mi lengua tus palabras; porque todos tus mandamientos son justicia.
Хай язик мій звіща́тиме слово Твоє, бо всі Твої за́повіді — справедли́вість.
173 Sea tu mano en mi socorro; porque tus mandamientos he escogido.
Нехай буде рука Твоя в поміч мені, бо я вибрав нака́зи Твої.
174 Deseado he tu salud, o! Jehová; y tu ley es mis delicias.
Я пра́гну спасі́ння Твого, о Господи, а Зако́н Твій — то ро́зкіш моя!
175 Viva mi alma, y alábete; y tus juicios me ayuden.
Хай душа моя буде жива́, і хай сла́вить Тебе, а Твій при́суд нехай допоможе мені!
176 Yo me perdí, como oveja que se pierde: busca a tu siervo, porque no me he olvidado de tus mandamientos.
Я блукаю, немов та овечка загу́блена, — пошукай же Свого раба, бо я не забув Твоїх за́повідей!
