Proverbios 21

1 Como los repartimientos de las aguas así está el corazón del rey en la mano de Jehová: a todo lo que quiere, le inclina.

Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.

2 Todo camino del hombre es recto en su opinión: mas Jehová pesa los corazones.

Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.

3 Hacer justicia y juicio es a Jehová más agradable que sacrificio.

Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.

4 Altivez de ojos, y grandeza de corazón, y pensamiento de los impíos es pecado.

Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.

5 Los pensamientos del solícito ciertamente van a abundancia: mas todo presuroso ciertamente a pobreza.

Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.

6 Allegar tesoros con lengua de mentira, es vanidad, que será echada con los que buscan la muerte.

Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.

7 La rapiña de los impíos los destruirá: porque no quisieron hacer juicio.

Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.

8 El camino del hombre es torcido y extraño: mas la obra del limpio es recta.

Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.

9 Mejor es vivir en un rincón de casa, que con la mujer rencillosa en casa espaciosa.

Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.

10 El alma del impío desea mal: su prójimo no le parece bien.

Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.

11 Cuando el burlador es castigado, el simple se hace sabio; y enseñando al sabio, toma sabiduría.

Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.

12 Considera el justo la casa del impío: que los impíos son trastornados por el mal.

До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.

13 El que cierra su oído al clamor del pobre, también él clamará y no será oído.

Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

14 El presente en secreto amansa el furor, y el don en el seno la fuerte ira.

Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.

15 Alegría es al justo hacer juicio: mas quebrantamiento a los que hacen iniquidad.

Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.

16 El hombre que yerra del camino de la sabiduría, en la compañía de los muertos reposará.

Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

17 Hombre necesitado será el que ama la alegría; y el que ama el vino y el ungüento no enriquecerá.

Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.

18 El rescate del justo será el impío; y por los rectos será castigado el prevaricador.

Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.

19 Mejor es morar en tierra del desierto, que con la mujer rencillosa, e iracunda.

Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

20 Tesoro de codicia, y aceite está en la casa del sabio: mas el hombre insensato lo disipará.

Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.

21 El que sigue la justicia y la misericordia, hallará la vida, la justicia, y la honra.

Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.

22 La ciudad de los fuertes tomó el sabio; y derribó la fuerza de su confianza.

До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.

23 El que guarda su boca, y su lengua, su alma guarda de angustias.

Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.

24 Soberbio, arrogante, burlador, es el nombre del que hace con saña de soberbia.

Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.

25 El deseo del perezoso le mata; porque sus manos no quieren hacer.

Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —

26 Todo el tiempo desea: mas el justo da; y no perdona.

він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.

27 El sacrificio de los impíos es abominación, ¿cuánto más ofreciéndole con maldad?

Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.

28 El testigo mentiroso perecerá: mas el hombre que oye, permanecerá en su dicho.

Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.

29 El hombre impío asegura su rostro: mas el recto ordena sus caminos.

Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.

30 No hay sabiduría, ni inteligencia, ni consejo contra Jehová.

Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.

31 El caballo se apareja para el día de la batalla: mas de Jehová es el salvar.

Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!