Marcos 13
1 Y saliendo del templo le dice uno de sus discípulos: Maestro, mira qué piedras, y qué edificios.
І коли Він виходив із храму, говорить Йому один із учнів Його: „Подивися, Учителю — яке́ то каміння та що́ за будівлі!“
2 Y Jesús respondiendo, le dijo: ¿Ves estos grandes edificios? no quedará piedra sobre piedra que no sea derribada.
Ісус же до нього сказав: „Чи ти бачиш великі будинки оці? — Не зали́шиться тут навіть камінь на камені, який не зруйнується!“
3 Y sentándose en el monte de las Olivas delante del templo, le preguntaron aparte Pedro, y Santiago, y Juan, y Andrés:
Коли ж Він сидів на Оливній горі, проти храму, питали Його насамоті Петро, і Яків, і Іван, і Андрій:
4 Dinos, ¿cuándo serán estas cosas? ¿y qué señal habrá cuando todas las cosas han de ser acabadas?
„Скажи нам, коли станеться це? І яка буде озна́ка, коли все те ви́конатись має?“
5 Y Jesús respondiéndoles, comenzó a decir: Mirád que nadie os engañe:
Ісус же почав промовляти до них: „Стережіться, щоб вас хто не звів.
6 Porque vendrán muchos en mi nombre, diciendo: Yo soy el Cristo; y engañarán a muchos.
Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“. І зведу́ть багатьо́х.
7 Mas cuando oyereis de guerras, y de rumores de guerras, no os turbéis; porque es menester que suceda así, mas aun no será el fin.
І як про ві́йни почуєте ви, і про воєнні чутки́, — не лякайтесь, бо статись належить тому́ “. Та це ще не кінець.
8 Porque nación se levantará contra nación, y reino contra reino; y habrá terremotos por los lugares, y habrá hambres, y alborotos: principios de dolores serán estos.
„Бо повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“, будуть землетруси місця́ми, буде голод. Це поча́ток терпінь породільних.
9 Mas vosotros mirád por vosotros; porque os entregarán a los concilios; y en las sinagogas seréis azotados; y delante de presidentes y de reyes seréis llamados por causa de mí, por testimonio contra ellos.
Пильнуйте ж самі, бо вас на суди видаватимуть, і бичуватимуть вас у синагогах, і поведуть до правителів та до царів ради Мене, на сві́дчення їм.
10 Y en todas las naciones es menester que el evangelio sea predicado antes.
Але перше Єва́нгелія мусить бути наро́дам усім проповідувана.
11 Y cuando os llevaren entregándoos, no premeditéis que habéis de decir, ni lo penséis; mas lo que os fuere dado en aquella hora, eso hablád; porque no sois vosotros los que habláis, sino el Espíritu Santo.
Коли ж видадуть вас і поведуть, — не турбуйтеся заздалегі́дь, що́ вам говорити, — а що́ дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий.
12 Y entregará a la muerte el hermano al hermano, y el padre al hijo; y se levantarán los hijos contra los padres, y los harán morir.
І видасть на смерть брата брат, а ба́тько — дитину. І „діти повстануть навпроти батьків“, — і їм смерть заподіють.
13 Y seréis aborrecidos de todos por mi nombre; mas el que perseverare hasta el fin, éste será salvo.
І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти. А хто витерпить аж до кінця, той буде спасе́ний!
14 Empero cuando viereis la abominación de asolamiento, de que habló el profeta Daniel, que estará donde no debe, (el que lee, entienda, ) entonces los que estuvieren en Judea huyan a los montes;
Коли ж ви побачите ту „гидоту спусто́шення“, — що про неї звіщав пророк Даниїл, — що вона залягла́, де не слід, — хто читає, нехай розуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, нехай в го́ри втікають.
15 Y el que estuviere sobre la casa, no descienda a la casa, ni entre para tomar algo de su casa;
І хто на покрівлі, нехай той не сходить, і нехай не входить узяти щось із дому свого́.
16 Y el que estuviere en el campo, no torne atrás, ni aun a tomar su capa.
І хто на полі, — хай назад не вертається взяти одежу свою.
17 Mas ¡ay de las preñadas, y de las que criaren en aquellos días!
Горе ж вагітним і тим, хто годує грудьми́, у ті дні!
18 Orád pues que no acontezca vuestra huida en invierno.
Моліться ж, щоб не трапилося це зимою!
19 Porque en aquellos días habrá aflicción, cual nunca fue desde el principio de la creación de las cosas que creó Dios, hasta este tiempo, ni habrá jamás.
Будуть бо ті дні такою „скорбо́тою, що її не було з первопо́чину світу“, що його Бог створив, „аж досі“, і не буде.
20 Y si el Señor no hubiese acortado aquellos días, ninguna carne se salvaría; mas por causa de los escogidos, que él escogió, acortó aquellos días.
І коли б Госпо́дь не вкоротив тих днів, — не спаслася б ніяка люди́на; але ради ви́браних, кого вибрав, укороти́в Він ті дні.
21 Y entonces si alguno os dijere: He aquí, aquí está el Cristo; o he aquí, allí está, no le creáis;
Тоді ж, як хто скаже до вас: „Ото, Христос тут“, „Ото там“, — не йміть віри.
22 Porque se levantarán falsos Cristos y falsos profetas; y darán señales y prodigios para engañar, si se pudiese hacer, aun a los escogidos.
Бо повстануть христи́ неправдиві, і неправдиві пророки, і будуть чинити озна́ки та чу́да, щоб спокуси́ти, як можна, і ви́браних.
23 Mas vosotros mirád: he aquí, os lo he dicho antes todo.
Але ви стережіться! Я сказав вам усе напере́д.
24 Empero en aquellos días, después de aquella aflicción, el sol se oscurecerá, y la luna no dará su resplandor.
Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
25 Y las estrellas caerán del cielo, y las virtudes que están en los cielos serán conmovidas.
і зо́рі спада́тимуть з неба, і сили небесні пору́шаться.
26 Y entonces verán al Hijo del hombre, que vendrá en las nubes con grande poder y gloria.
І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“із великою поту́гою й славою.
27 Y entonces enviará sus ángeles, y juntará sus escogidos de los cuatro vientos, desde el un cabo de la tierra hasta el cabo del cielo.
І тоді Він пошле Анголів і зберуть Його ви́браних „від вітрі́в чотирьо́х, від кра́ю землі до крайнеба“.
28 De la higuera aprendéd la semejanza: Cuando su rama ya se hace tierna, y brota hojas, conocéis que el verano está cerca.
Від дерева ж фіґового навчіться при́кладу: коли віття його вже розпу́кується, і кинеться листя, то знаєте, що близько літо.
29 Así también vosotros cuando viereis hacerse estas cosas, conocéd que está cerca a las puertas.
Так і ви: коли тільки побачите, що діється це, то знайте, що близько, — під дверима.
30 De cierto os digo, que no pasará esta generación sin que todas estas cosas sean hechas.
Поправді кажу́ вам: не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться!
31 El cielo y la tierra pasarán, mas mis palabras nunca pasarán.
Небо й земля промину́ться, але не мину́ться слова́ Мої!
32 Empero de aquel día, y de la hora, nadie sabe, ni aun los ángeles que están en el cielo, ni el mismo Hijo, sino el Padre.
Про день же той чи про годину не знає ніхто: ні анголи́ на небі, ні Син, — тільки Отець.
33 Mirád, velád, y orád; porque no sabéis cuando será el tiempo.
Уважайте, чува́йте й моліться: бо не знаєте, коли час той настане!
34 Porque el Hijo del hombre es como el hombre que partiéndose lejos, dejó su casa, y dio a sus siervos su hacienda, y a cada uno cargo, y al portero mandó que velase.
Як той чоловік, що від'їхав, і залиши́в свій дім, і дав рабам своїм вла́ду й кожному працю свою, а воротаре́ві звелів пильнувати.
35 Velád pues, porque no sabéis cuando el señor de la casa vendrá; a la tarde, o a la media noche, o al canto del gallo, o a la mañana:
Тож пильнуйте, — не знаєте бо, коли при́йде пан дому: уве́чорі, чи опі́вночі, чи як півні співатимуть, чи ра́нком.
36 Porque cuando viniere de repente, no os halle durmiendo.
Щоб вас не застав, що спите́, коли ве́рнеться він несподі́вано.
37 Y las cosas que a vosotros digo, a todos las digo: Velád.
А що вам Я кажу́, те всім Я кажу́: Пильнуйте!“
