San Lucas 1
1 Habiendo muchos tentado a poner en orden la historia de las cosas que entre nosotros han sido del todo certificadas,
Яко ж бо многі заходились опоряджувати повість про добре знані нам речі,
2 Como nos las enseñaron los que desde el principio fueron testigos de vista, y ministros de la palabra:
як передали нам ті, що з почину були самовидцями й слугами слова;
3 Háme parecido bueno también a mí, después de haber entendido todas las cosas desde el principio con diligencia, escribírte las por orden, oh muy buen Téofilo,
то здалось і менї гаразд, довідавшись од почину про все пильно, поряду тобі написати, високоповажний Теофиле,
4 Para que conozcas la verdad de las cosas, en las cuales has sido enseñado.
щоб знав певноту того, чого тебе навчено.
5 Hubo en los días de Heródes rey de Judea, un sacerdote llamado Zacarías, de la clase de Abías; y su mujer era de las hijas de Aarón, llamada Elisabet.
Був за Ірода, царя Юдейського, один сьвященик, на ймя Захарія, з черги Авиїної, а жінка його з дочок Ааронових, а ймя її Єлисавета.
6 Y eran ambos justos delante de Dios, andando en todos los mandamientos y estatutos del Señor sin reprensión.
Були ж праведні обоє перед Богом, ходячи у всіх заповідях та наказах Господнїх безпорочні.
7 Y no tenían hijo; porque Elisabet era estéril, y ambos eran ya avanzados en sus días.
і не було в них дитини: бо Єлисавета була неплідна, й обоє постарілись у днях своїх.
8 Y aconteció, que administrando Zacarías el sacerdocio delante de Dios en el orden de su clase,
Стало ся ж, як служив він порядком черги своєї перед Богом,
9 Conforme a la costumbre del sacerdocio, salió en suerte a quemar incienso, entrando en el templo del Señor.
то, звичаєм сьвященства, довелось йому кадити, увійшовши в церкву Господню.
10 Y toda la multitud del pueblo estaba fuera orando a la hora del incienso.
А все множество народу молилось ізнадвору під час кадження.
11 Y le apareció el ángel del Señor que estaba a la mano derecha del altar del incienso.
Явив ся ж йому ангел Господень, стоячи правобіч жертівнї кадильної.
12 Y se turbó Zacarías viéndo le, y cayó temor sobre él.
І вжахнув ся Захарія побачивши, і страх обняв його.
13 Mas el ángel le dijo: Zacarías, no temas; porque tu oración ha sido oída; y tu mujer Elisabet te parirá un hijo, y llamarás su nombre Juan;
Рече ж до него ангел: Не лякай ся, Захаріє: бо вислухана молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета вродить сина тобі, й даси ймя йому Йоан.
14 Y tendrás gozo y alegría, y muchos se gozarán de su nacimiento;
І буде радість тобі й веселість; і многі різдвом його радувати муть ся.
15 Porque será grande delante de Dios; y no beberá vino ni sidra; y será lleno del Espíritu Santo aun desde el vientre de su madre.
Буде бо великий перед Господем, і вина нї міцного напитку не пити ме; й Духом сьвятим сповнить ся ще з утроби матери своєї.
16 Y a muchos de los hijos de Israel convertirá al Señor Dios de ellos;
І многих синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їх.
17 Porque él irá delante de él con el espíritu y virtud de Elías, para convertir los corazones de los padres a los hijos, y los rebeldes a la prudencia de los justos, para aparejar al Señor pueblo perfecto.
І йти ме він перед Ним духом і силою Ілиї, щоб навернути серця батьків до дїтей, і неслухняних до мудрости праведних, приготовити Господеві людей готових.
18 Y dijo Zacarías al ángel: ¿En qué conoceré esto? porque yo soy viejo, y mi mujer avanzada en días.
І рече Захарія до ангела: По чім же знати му се? я бо старий, і жінка моя ізстарілась у днях своїх.
19 Y respondiendo el ángel, le dijo: Yo soy Gabriel, que estoy delante de Dios; y soy enviado a hablarte, y a darte estas buenas nuevas.
І озвавшись ангел, рече йому: Я Гавриїл, що стою перед Господем; і послано мене промовити до тебе та сповістити тебе про се.
20 Y he aquí, serás mudo, y no podrás hablar, hasta el día que esto sea hecho; por cuanto no creíste a mis palabras, las cuales se cumplirán a su tiempo.
І ось замовкнеш і не зможеш говорити, аж по день, коли станеть ся се, за те що не поняв віри словам моїм, котрі справдять ся пори своєї.
21 Y el pueblo estaba esperando a Zacarías, y se maravillaban que él se tardase tanto en el templo.
І ждав народ Захарії, і дивував ся, що барить ся він у церкві.
22 Y saliendo, no les podía hablar; y entendieron que había visto visión en el templo; y él les hablaba por señas; y quedó mudo.
Вийшовши ж він, не зміг промовити до них; і постерегли вони, що видїннє бачив у церкві; бо він кивав до них, і зоставсь нїмий.
23 Y fue, que cumplidos los días de su ministerio, se vino a su casa.
І сталось, як сповнились днї служення його, пійшов до господи своєї.
24 Y después de aquellos días concibió su mujer Elisabet, y se escondió por cinco meses, diciendo:
Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й втаїлась пять місяцїв, говорячи:
25 Porque el Señor me hizo esto en los días en que miró para quitar mi afrenta entre los hombres.
Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми.
26 Y al sexto mes el ángel Gabriel fue enviado de Dios a una ciudad de Galilea, que se llama Nazaret,
Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет,
27 A una virgen desposada con un varón que se llamaba José de la casa de David; y el nombre de la virgen era María.
до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария.
28 Y entrando el ángel a donde estaba ella, dijo: Tengas gozo, altamente favorecida, el Señor es contigo: bendita tú entre las mujeres.
І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная. Господь з тобою; благословенна єси між женами.
29 Mas ella, como le vio, se turbó de su hablar; y pensaba que salutación fuese esta.
Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке.
30 Entonces el ángel le dijo: María, no temas, porque has hallado gracia delante de Dios.
І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога.
31 Y he aquí, que concibirás en el vientre, y parirás un hijo, y llamarás su nombre Jesús.
І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус.
32 Este será grande, e Hijo del Altísimo será llamado, y le dará el Señor Dios el trono de David su padre;
Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його:
і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця. (aiōn g165)
34 Entonces María dijo al ángel: ¿Cómo será esto? porque no conozco varón.
Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю?
35 Y respondiendo el ángel, le dijo: El Espíritu Santo vendrá sobre ti, y la virtud del Altísimo te hará sombra; por lo cual también lo Santo que de ti nacerá, será llamado Hijo de Dios.
І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим.
36 Y, he aquí, Elisabet tu parienta, también ella ha concebido un hijo en su vejez; y éste es el sexto mes a ella que era llamada la estéril;
І ось Єлисавета, родичка твоя і вона також зачала, сина в старості своїй, і се шестий місяць званій неплідною.
37 Porque ninguna cosa es imposible para Dios.
Бо не буде неможливе у Бога всяке слово.
38 Entonces María dijo: He aquí la sierva del Señor, hágase en mí conforme a tu palabra. Y el ángel se partió de ella.
Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел.
39 En aquellos días levantándose María, fue a la serranía con priesa a una ciudad de Judá.
Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин;
40 Y entró en casa de Zacarías, y saludó a Elisabet.
і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою.
41 Y aconteció, que como oyó Elisabet la salutación de María, la criatura saltó en su vientre; y Elisabet fue llena de Espíritu Santo,
І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим,
42 Y exclamó a gran voz, y dijo: Bendita tú entre las mujeres, y bendito el fruto de tu vientre.
і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї.
43 ¿Y de dónde esto a mí, que venga la madre de mi Señor a mí?
І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене?
44 Porque he aquí, que como llegó la voz de tu salutación a mis oídos, la criatura saltó de alegría en mi vientre.
Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй.
45 Y bienaventurada la que creyó, porque se cumplirán las cosas que le fueron dichas de parte del Señor.
І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа.
46 Entonces María dijo: Engrandece mi alma al Señor:
І рече Мария: Величає душа моя Господа,
47 Y mi espíritu se alegró en Dios mi Salvador.
і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм,
48 Porque miró a la bajeza de su sierva; porque, he aquí, desde ahora me llamarán bienaventurada todas las generaciones.
що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди:
49 Porque me ha hecho grandes cosas el poderoso; y santo es su nombre,
бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його.
50 Y su misericordia es de generación a generación a los que le temen.
І милості Його від роду до роду на боячих ся Його.
51 Hizo valentía con su brazo: esparció los soberbios en el pensamiento de su corazón.
Зробив силу рукою своєю, розсипав гордих у думках сердець їх;
52 Quitó los poderosos de los tronos, y levantó a los humildes.
поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних;
53 A los hambrientos hinchió de bienes; y a los ricos envió vacíos.
голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї;
54 Socorrió a Israel su siervo, acordándose de su misericordia,
прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости,
(як промовив до батьків наших) Авраамові й насінню його по віки. (aiōn g165)
56 Y se quedó María con ella como tres meses; y se volvió a su casa.
Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.
57 Y a Elisabet se le cumplió el tiempo de parir, y parió un hijo.
Єлисаветї ж сповнив ся час родити, й вродила вона сина.
58 Y oyeron los vecinos y los parientes que Dios había hecho grande misericordia con ella, y se alegraron con ella.
І чули сусіде її і родина її, що Господь показав велику милость свою до неї, і радувались із нею.
59 Y aconteció, que al octavo día vinieron para circuncidar al niño, y le llamaban del nombre de su padre, Zacarías.
І сталось, восьмого дня прийшли обрізати хлопятко, і хотіли назвати його ймям батька його, Захарією.
60 Y respondiendo su madre, dijo: No; sino Juan será llamado.
І озвавшись мати його, каже: Нї, а нехай назветь ся Йоаном.
61 Y le dijeron: ¿Por qué? nadie hay en tu parentela que se llame por este nombre.
І казали до неї: Що нікого нема в родині твоїй, щоб звав ся імям сим.
62 Y hablaron por señas a su padre, como le quería llamar.
Кивали ж батькові його, як схотів би назвати його.
63 Y demandando la tablilla, escribió, diciendo: Juan es su nombre. Y todos se maravillaron.
І, попросивши таблицї, написав слова: Йоан буде ймя йому. І дивувались усї.
64 Y luego fue abierta su boca, y suelta su lengua, y habló bendiciendo a Dios.
Відкрили ся яе уста його зараз, і язик його, й заговорив, прославляючи Бога.
65 Y vino un temor sobre todos los vecinos de ellos; y en toda la serranía de Judea fueron divulgadas todas estas cosas.
І був на всїх страх, що жили кругом них; і по всьому підгіррю Юдейському пронеслись усї слова ті.
66 Y todos los que las oían, las guardaban en su corazón, diciendo: ¿Quién será este niño? Y la mano del Señor era con él.
І положили всі, хто чув, у серці своїм, кажучи: Що ж то за дитина се буде! І рука Господня була з ним.
67 Y Zacarías su padre fue lleno de Espíritu Santo, y profetizó, diciendo:
І Захарія, батько його, сповнив ся Духом сьвятим, і прорік, глаголючи:
68 Bendito el Señor Dios de Israel, que visitó, e hizo redención a su pueblo.
Благословен Господь Бог Ізраїлїв, що одвідав і зробив ізбавленнє народові своєму,
69 Y nos enhestó el cuerno de salud en la casa de David su siervo.
і підняв ріг спасення нам у дому Давида, слуги свого,
(як промовляв устами сьвятих од віку пророків своїх, ) (aiōn g165)
71 Salvación de nuestros enemigos, y de mano de todos los que nos aborrecieron:
спасеннє од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших,
72 Para hacer misericordia con nuestros padres, y acordarse de su santo concierto:
щоб зробити милость отцям нашим, і спогадати завіт свій сьвятий,
73 Del juramento que juró a Abraham nuestro padre,
клятьбу, що кляв ся перед Авраамом, отцем нашим,
74 Que nos daría él: que libertados de las manos de nuestros enemigos, le serviríamos sin temor,
та що дасть нам без страху, з рук ворогів наших визволившись,
75 En santidad y justicia delante de él, todos los días de nuestra vida.
служити Йому в сьвятостї та праведності перед Ним, по всі днї життя нашого.
76 Tú, empero, o! niño, profeta del Altísimo serás llamado; porque irás delante de la faz del Señor, para aparejar sus caminos:
А ти, дитино, пророком Вишнього звати меш ся: ходити меш бо перед лицем Господнім, готовити дороги Його;
77 Dando ciencia de salvación a su pueblo para remisión de sus pecados:
щоб давати знаннє спасення народові Його в оставленню гріхів їх,
78 Por las entrañas de misericordia de nuestro Dios, con que nos visitó de lo alto el oriente,
по благій милості Бога нашого, в котрій одвідав нас Схід з висоти,
79 Para dar luz a los que habitan en tinieblas y en sombra de muerte; para encaminar nuestros pies por camino de paz.
щоб засияв сидячим у темряві і тїнї смертній, щоб направити ноги наші на дорогу впокою.
80 Y el niño crecía, y era confortado en espíritu, y estuvo en los desiertos hasta el día que se mostró a Israel.
Хлопятко ж росло та міцніло духом, і пробувало в пустині аж до дня явлення свого перед Ізраїлем.
