Job 18

1 Y respondió Baldad Sujita, y dijo:

І заговорив шух'янин Білда́д та й сказав:

2 ¿Cuándo pondréis fin a las palabras? Entendéd, y después hablemos.

„Як довго ви бу́дете па́стками класти слова́? Розміркуйте, а по́тім собі погово́римо!

3 ¿Por qué somos tenidos por bestias? ¿en vuestros ojos, somos viles?

Чому́ порахо́вані ми, як худоба? Чому в ваших оча́х ми безумні?

4 Oh tú que despedazas tu alma con tu furor, ¿será dejada la tierra por tu causa, y serán traspasadas las peñas de su lugar?

О ти, що розша́рпуєш душу свою в своїм гніві, — чи для те́бе земля опусті́є, а скеля осу́неться з місця свого́?

5 Ciertamente la luz de los impíos será apagada, y la centella de su fuego no resplandecerá.

Таж світи́льник безбожних пога́сне, і не буде світи́тися і́скра огню́ його:

6 La luz se oscurecerá en su tienda, y su candil se apagará sobre él.

його світло стемні́є в наме́ті, і згасне на ньому світильник його,

7 Los pasos de su potencia serán acortados, y su mismo consejo le echará a perder.

стануть тісні́ кроки сили його́, і вдарить його власна рада!

8 Porque red será echada en sus pies, y sobre red andará.

Бо він ки́нений в па́стку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

9 Lazo prenderá su calcañar: esforzará contra él a los sedientos.

пастка схо́пить за сто́пу його́, змі́цниться сітка на ньому, —

10 Su cuerda está escondida en la tierra, y su orzuelo sobre la senda.

на нього захо́ваний шнур на землі, а па́стка на нього — на сте́жці.

11 De todas partes le asombrarán temores; y con sus mismos pies le ahuyentarán.

Страхіття жаха́ють його звідусі́ль, і женуться за ним по сліда́х.

12 Su fuerza será hambrienta, y a su costilla estará aparejado quebrantamiento.

Його сила голодною буде, а нещастя при боці його пригото́влене.

13 Comerá los ramos de su cuero, y el primogénito de la muerte tragará sus miembros.

Його шкіра пої́джена буде хворобою, поїсть члени його перворо́джений смерти.

14 Su confianza será arrancada de su tienda, y le harán llevar al rey de los espantos.

Віді́рвана буде безпе́ка його від наме́ту його, а Ти до царя жахів його приведе́ш...

15 En su misma tienda morará como si no fuese suya: piedrazufre será esparcida sobre su morada.

Він перебуває в наметі своє́му, який не його, на мешка́ння його буде ки́нена сірка.

16 Abajo se secarán sus raíces, y arriba serán cortados sus ramos.

Здо́лу посо́хнуть коріння його, а згори́ — його ві́ття зів'я́не.

17 Su memoria perecerá de la tierra, y no tendrá nombre por las calles.

Його пам'ять загине з землі, а на вулиці йме́ння не буде йому.

18 De la luz será lanzado a las tinieblas, y será echado del mundo.

Зажену́ть його з світла до те́мряви, і ввесь світ проганяє його.

19 No tendrá hijo ni nieto en su pueblo, ni sucesor en sus moradas.

У нього немає в наро́ді наща́дка, ні внука, і немає оста́нку в місцях його ме́шкання.

20 Sobre su día se espantarán los por venir, y a los antiguos tomarán pavor.

На згадку про день його остовпіва́ли останні, за воло́сся ж хапа́лись давні́ші...

21 Ciertamente tales son las moradas del impío, y este es el lugar del que no conoció a Dios.

Ось такі то мешка́ння неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!“