Marcos 2
1 Varios días después, [Él ]regresó a Cafarnaúm, y se oyó: [Jesús ]está en casa.
Бир нәччә күндин кейин у қайтидин Кәпәрнаһумға кирди. У өйдикән, дегән хәвәр тарқиливиди,
2 Se aglomeraron tantos que ya no quedaba lugar ni aun frente a la puerta. [Jesús] les hablaba la Palabra.
шунчә көп адәм у йәргә жиғилдики, һәтта ишик алдидиму пут дәссигидәк йәр қалмиған еди. У уларға сөз-калам йәткүзүвататти.
3 Entonces cuatro [hombres ]llegaron con un paralítico.
Мана шу әснада, бир нәччә адәм униң алдиға бир паләчни елип кәлди; уни улардин төрти көтирип әкәлгән еди.
4 Al no poder llevarlo ante Él por causa de la multitud, quitaron el techo del lugar donde [Jesús] estaba y bajaron al paralítico sobre la camilla en la cual estaba acostado.
Адәмниң көплүгидин униңға йеқинлишалмай, улар униң үстидин өгүзни тешип, төшүк ачқандин кейин паләчни зәмбил билән [Әйсаниң алдиға] чүшүрди.
5 Cuando Jesús vio la fe de ellos, dijo al paralítico: Hijo, tus pecados te son perdonados.
Әнди Әйса уларниң ишәшини көрүп паләчкә: — Балам, гуналириң кәчүрүм қилинди, — деди.
6 Unos escribas estaban sentados allí quienes pensaban:
Лекин у йәрдә олтарған бәзи Тәврат устазлири көңлидә гуманий соалларни қоюп:
7 ¿Por qué habla éste así? Blasfema. ¿Quién puede perdonar pecados sino solo Dios?
«Бу адәм немә үчүн мундақ дәйду? У күпүрлүк қиливатидиғу! Худадин башқа кимму гуналарни кәчүрүм қилалисун?» дейишти.
8 Al instante, Jesús conoció en su espíritu que razonaban esto y les preguntó: ¿Por qué piensan esas cosas?
Әйса шуан роһида уларниң көңүллиридә шундақ гуманий соалларни қоюватқанлиғини билип йетип, уларға мундақ деди: — Силәр көңүлдә немишкә шундақ соалларни қойисиләр?
9 ¿Qué es más fácil? ¿Decir al paralítico: Tus pecados te son perdonados, o levántate, toma tu camilla y anda?
Мошу паләчкә: «Гуналириң кәчүрүм қилинди!» дейиш асанму, яки «Орнуңдин тур, зәмбил-көрпәңни жиғиштуруп маң!» дейиш асанму?
10 Pues para que ustedes sepan que el Hijo del Hombre tiene potestad para perdonar pecados en la tierra, dijo al paralítico:
Амма һазир силәрниң Инсаноғлиниң йәр йүзидә гуналарни кәчүрүм қилиш һоқуқиға егә екәнлигини билишиңлар үчүн, — У паләч кесәлгә:
11 ¡Levántate, alza tu camilla y vete a tu casa!
— Саңа ейтайки, орнуңдин тур, зәмбил-көрпәңни жиғиштуруп өйүңгә қайт! — деди.
12 Se levantó, alzó la camilla y salió delante de los reunidos. Todos se asombraban, glorificaban a Dios y decían: ¡Jamás vimos algo semejante!
У дәрһал орнидин дәс туруп, зәмбил-көрписини жиғиштурди вә һәммәйләнниң көз алдида [өйдин] чиқип кәтти. Һәммәйлән қаттиқ һәйран қелип Худани улуқлишип: — Мошундақ ишни әзәлдин көрүп бақмиған едуқ, — дейишти.
13 [Jesús] volvió a la orilla del mar. La multitud se agolpaba hacia Él, y les enseñaba.
У йәнә деңиз бойиға қарап маңди. Кишиләр топи униң әтрапиға олишивалди. У уларға тәлим бәрди.
14 Al pasar vio a Leví, [hijo] de Alfeo sentado en el lugar de los tributos y le dijo: ¡Sígueme! Se levantó y lo siguió.
У йолдин өтүп кетиватқанда, баҗ алидиған орунда олтарған Алфайниң оғли Лавийни көрүп, униңға: — Маңа әгәшкин, — деди. У орнидин туруп, униңға әгәшти.
15 Sucedió que muchos publicanos y pecadores que lo seguían [se] reclinaron con Jesús y sus discípulos en la casa de [Leví], pues eran muchos y lo seguían.
Вә шундақ болдики, у [Лавийниң] өйидә дәстиханда олтарғанда, нурғун баҗгирлар вә гунакарлар Әйса вә униң мухлислири билән һәмдәстихан болди. Бундақ кишиләр хелә көп еди, уларму униңға әгәшкән еди.
16 Los escribas de los fariseos, al ver que comía con los pecadores y publicanos, preguntaron a los discípulos de Él: ¿Por qué come con los publicanos y pecadores?
Әнди Тәврат устазлири вә Пәрисийләр униң гунакарлар вә баҗгирлар билән бир дәстиханда олтарғанлиғини көрүп, мухлислириға: — У немишкә баҗгир вә гунакарлар билән бир дәстиханда йәп-ичип олтириду?! — дейишти.
17 Cuando Jesús oyó [esto] les dijo: Los sanos no necesitan médico, sino los enfermos. No vine a llamar a justos, sino a pecadores.
Буни аңлиған Әйса уларға: — Сағлам адәм әмәс, бәлки бемарлар тевипқа муһтаҗдур. Мән һәққанийларни әмәс, бәлки гунакарларни чақирғили кәлдим, — деди.
18 Los discípulos de Juan y los fariseos ayunaban. Se acercaron y le preguntaron: ¿Por qué los discípulos de Juan y los discípulos de los fariseos ayunan, y tus discípulos no ayunan?
Әнди Йәһяниң мухлислири билән Пәрисийләр роза тутувататти. Бәзиләр униң алдиға келип: — Немишкә Йәһяниң мухлислири вә Пәрисийләрниң мухлислири роза тутиду, лекин сениң мухлислириң тутмайду? — дәп сорашти.
19 Jesús les respondió: ¿Pueden ayunar los que asisten al esposo cuando él está con ellos? Mientras el esposo está presente no pueden ayunar,
Әйса җававән мундақ деди: — Тойи болуватқан жигит техи тойда һәмдәстихан олтарған чағда, меһманлири роза тутуп олтарса қандақ болиду!? Тойи болуватқан жигит тойда болсила, улар һеч қандақ роза туталмайду.
20 pero vendrán días cuando se les quitará el esposo. Entonces ayunarán.
Амма шу күнләр келидуки, жигит улардин елип кетилиду, улар шу күндә роза тутиду.
21 Nadie remienda vestido viejo con tela nueva, porque de lo contrario, el remiendo nuevo tira de lo viejo y la rotura es peor.
Һеч ким кона көйнәккә йеңи рәхттин ямақ салмайду. Ундақ қилса, йеңи ямақ [киришип], кона кийимни тартиштуруп житиветиду. Нәтиҗидә, житиқ техиму йоғинап кетиду.
22 Nadie echa vino nuevo en odres viejos, porque el vino revienta los odres, y se pierden el vino y los odres. [El] vino nuevo [se echa] en odres nuevos.
Һеч ким йеңи шарапни кона тулумларға қачилимайду. Әгәр ундақ қилса, шарапниң [ечиши билән] тулумлар йерилип кетиду-дә, шарапму төкүлүп кетиду һәм тулумларму кардин чиқиду. Шуниң үчүн йеңи шарап йеңи тулумларға қачилиниши керәк.
23 Al pasar por los sembrados un sábado, sus discípulos, cuando se abrían paso, arrancaban espigas.
Бир шабат күни шундақ болдики, у буғдайлиқлардин өтүп кетивататти. Униң мухлислири йолда меңиватқанда башақларни үзүшкә башлиди.
24 Los fariseos le decían: Mira, ¿por qué hacen lo que no es lícito hacer los sábados?
Пәрисийләр униңға: — Қара, улар немишкә шабат күни [Тәвратта] чәкләнгән ишни қилиду? — дейишти.
25 Les preguntó: ¿Nunca leyeron ustedes [lo] que hizo David cuando tuvo hambre y necesidad, él y los que estaban con él,
У уларға: — [Падишаһ] Давутниң өзи вә һәмраһлири һаҗәтмән болғанда, йәни ач қалғанда немә қилғанлиғини [муқәддәс язмилардин] оқумиғанмусиләр?
26 en los tiempos del sacerdote Abiatar? ¿Cómo entró en la Casa de Dios y comió los Panes de la Presentación, de los cuales no es lícito comer sino a los sacerdotes, y dio también a los que estaban con él?
— Демәк, Абиятар баш каһин болған вақтида, у Худаниң өйигә кирип, Худаға аталған, Тәвратта пәқәт каһинларниң йейишигила болидиған нанларни [сорап] йегән, шундақла һәмраһлириғиму бәргән? — деди.
27 El sábado se estableció por causa del hombre, y no el hombre por causa del sábado.
У уларға йәнә: — Инсан шабат күни үчүн әмәс, шабат күни инсан үчүн яритилди.
28 Por tanto el Hijo del Hombre es también Señor del sábado.
Шуниң үчүн, Инсаноғли шабат күниниңму Егисидур, — деди.
