Книга пророка Захарии 14

1 Се, дние Господни грядут, и разделятся корысти твоя в тебе:

Ось день настає́ для Го́спода, і серед те́бе поді́лена бу́де здо́бич.

2 и соберу вся языки на Иерусалим в брань, и пленится град, и расхитятся домове, и жены осквернятся: и изыдет пол града в пленение, а останок людий Моих не потребятся от града.

І зберу́ всі народи до Єрусалиму на бій, і буде здобу́те це місто, і пограбо́вані бу́дуть доми́, а жінки́ побезче́щені. І вийде півміста в поло́н на вигна́ння, а решта наро́ду не буде погу́блена з міста.

3 И изыдет Господь и ополчится на языки оны, якоже день ополчения его в день брани.

І ви́йде Госпо́дь, — і стане на прю із наро́дами цими, як дня боротьби́ Його, за дня бо́ю.

4 И станут нозе Его в день он на горе Елеонстей, яже есть прямо Иерусалиму на восток: и разделится гора Елеонская, пол ея к востоком и пол ея к морю, пропасть велия зело: и уклонится пол горы на север и пол ея на юг:

І того дня стануть ноги Його на Оли́вній горі́, що перед Єрусалимом зо сходу, а Оли́вна гора на свої полови́ни роздво́їться, на схід і на за́хід, на дуже велику долину. І на пі́вніч осу́неться половина гори, а половина її — на південь.

5 и засыплется дебрь гор Моих, и прильпнет дебрь горняя даже до Асаила и наполнится, якоже наполнися от лица труса во днех Озии царя Иудова: и приидет Господь Бог мой, и вси святии с Ним.

І втікати ви бу́дете в долину Моїх гір, бо долина гірська́ сяга́тиме по Ацал. І втікати ви бу́дете, як утікали перед землетру́сом за днів Уззійї, царя Юдиного. І при́йде Господь, Бог мій, і з Ним усі святі.

6 И будет в день он, не будет свет, но зима и мраз:

І станеться в день той, — світла не бу́де, і буде холод та замерза́ння.

7 и будет день един, и день той знаемь будет Господеви, и не день и не нощь, и при вечере будет свет.

І бу́де єдиний то день, Го́споду зна́ний, — то бу́де не день, і не ніч, і буде, — на час вечора станеться світло.

8 И в день он изыдет вода жива из Иерусалима, пол ея в море первое и пол ея в море последнее: и в жатву и в весну будет тако.

І станеться в день той, ви́йде з Єрусалиму живая вода, — половина її до схі́днього моря, а половина її до моря за́хіднього. Літом і зимою це буде.

9 И будет Господь в Царя по всей земли: в день он будет Господь един, и имя Его едино,

І стане Госпо́дь за царя над землею всією, — Господь буде один того дня, і одне Йме́ння Його́.

10 обходя всю землю и пустыню, от Гаваи и до Реммона, на юг Иерусалиму: и вознесется на месте и пребудет от врат Вениаминих до места врат первых, даже до врат уголных и до столпа Анамеиля и до подточилия царева.

Уся ця земля стане сте́пом від Ґеви до Ріммону, на пі́вдень Єрусалиму, який стане високим, і пробува́тиме на місці своє́му від брами Веніями́на аж до місця Першої брами, аж до брами Нарі́жинків, і від башти Хананеї́ла аж до царсько́го чави́ла.

11 И вселятся в нем, и анафема не будет ктому, и вселится Иерусалим надеяйся.

І ося́дуть у ньому, і закля́ття вже більше не бу́де, і безпечно сидітиме Єрусалим.

12 И сие будет падение, имже изсечет Господь вся люди, елицы воеваша на Иерусалим: истают плоти их стоящих на ногах своих, и очеса им истекут из обочий их, и язык их истает во устех их.

А оце буде поразка, що нею пора́зить Господь всі наро́ди, хто пі́де війною на Єрусали́м: згниє тіло його́, хоч він на нога́х своїх бу́де стояти, і очі йому погнию́ть в своїх я́мках, і язик його погниє в своїх у́стах.

13 И будет в день он ужас Господень велий на них: и имутся кийждо за руку ближняго своего, и соплетется рука его к руце ближняго своего.

І станеться в день той, між ними настане велике збенте́ження, — і схо́пить один руку о́дного, і піді́йметься рука його понад руку свого бли́жнього.

14 И Иуда ополчится во Иерусалиме и соберет крепость всех людий окрест, злато и сребро и ризы во множество зело.

І навіть Юда воюватиме в Єрусалимі, і буде згрома́джений маєток всіх навкі́льних наро́дів, золото й срі́бло та о́діж, дуже багато.

15 И сие будет падение конем и мском, и велблюдом и ослом, и всем скотом сущым в полцех онех, по падению сему.

І буде така са́ма пора́зка на коня́, мула, верблю́да й осла́, та на всяку худо́бу, що буде в табо́рах у них, як пора́зка оця́.

16 И будет, елицы аще останутся от всех язык пришедших на Иерусалим, и взыдут на всякое лето покланятися Царю Господу Вседержителю и праздновати праздник скинопигии.

І станеться, що позосталі з усіх тих наро́дів, що прихо́дили на Єрусалим, то бу́дуть прихо́дити з року на рік, щоб вклоня́тись Цареві, Го́споду Савао́ту, і щоб святкува́ти свято Ку́чок.

17 И будет, елицы аще не взыдут от всех племен земли во Иерусалим поклонитися Царю Господу Вседержителю, и сии онем приложатся, не будет на них дождя.

І станеться, хто від зе́мних племе́н до Єрусалиму не при́йде, щоб вклонятись Царе́ві, Господу Саваоту, то не буде дощу́ в них.

18 Аще же колено Египетское не взыдет, ни приидет, и на сих будет язва, еюже поразит Господь вся языки, елицы аще не взыдут, еже праздновати праздник скинопигии.

А я́кщо не при́йде племе́но єгипетське, і не вві́йде всере́дину, то буде на них та пора́зка, якою наро́ди ударить Госпо́дь, хто святкува́ти свято Ку́чок не при́йде.

19 Сей будет грех Египту и грех всем языком, елицы аще не взыдут, еже праздновати праздник скинопигии.

Оце гріх Єгиптові бу́де, і гріх всім народам, хто святкува́ти свято Ку́чок не при́йде.

20 В день он будет еже во узде коня, свято Господу Вседержителю: и будут коноби в дому Господни яко чашы пред лицем олтаря,

Буде того́ дня на кі́нських дзвінка́х: Святе Господе́ві, і будуть горня́та в Господньому домі, немов ті кропи́льниці перед жертівником.

21 и будет всяк коноб во Иерусалиме и во Иуде свят Господеви Вседержителю: и приидут вси жрущии и приимут от них и сварят в них, и не будет Хананей ктому во храме Господа Вседержителя в день он.

І буде усяке горня́ в Єрусалимі та в Юді святістю для Господа Саваота, і будуть прихо́дити всі, хто жертву прино́сить, і будуть з них брати й вари́тимуть в них. І того́ дня не буде вже більше купця́ в домі Го́спода Савао́та.