Псалтирь 7
1 Псалом Давиду, егоже воспет Господеви о словесех Хусиевых, сына Иемениина. Господи Боже мой, на Тя уповах, спаси мя от всех гонящих мя и избави мя:
Жало́бна пісня Давидова, яку він співав Господе́ві в справі веніями́нівця Ку́ша. Господи, Боже мій, — я до Тебе вдаю́ся: спаси Ти мене від усіх моїх напасникі́в, і визволь мене,
2 да не когда похитит яко лев душу мою, не сущу избавляющу, ниже спасающу.
щоб ворог моєї душі не розша́рпав, як лев, що кості ламає, й ніхто не рятує!
3 Господи Боже мой, аще сотворих сие, аще есть неправда в руку моею,
Господи, Боже мій, коли я таке учинив, коли є беззаконня в доло́нях моїх,
4 аще воздах воздающым ми зла, да отпаду убо от враг моих тощь:
коли я доброчи́нцеві злом відплатив, і без причини ограбува́в свого противника, —
5 да поженет убо враг душу мою, и да постигнет, и поперет в землю живот мой, и славу мою в персть вселит.
во́рог нехай переслідує душу мою, і нехай дожене́, і нехай до землі він потопче життя моє, — і хай мою славу обе́рне на порох! (Се́ла)
6 Воскресени, Господи, гневом Твоим, вознесися в концах враг Твоих, и востани, Господи Боже мой, повелением, имже заповедал еси,
Устань же, о Господи, в гніві Своїм, понеси́ся на лютість моїх ворогів, і до мене скеру́й постанову Свою, яку Ти заповів!
7 и сонм людий обыдет Тя: и о том на высоту обратися.
І громада народів ото́чить Тебе, і над нею верни́ся на висоту́!
8 Господь судит людем: суди ми, Господи, по правде моей и по незлобе моей на мя.
Господь судить людей, — суди ж мене, Господи, за моєю правото́ю й за моєю неви́нністю.
9 Да скончается злоба грешных, и исправиши праведнаго, испытаяй сердца и утробы, Боже, праведно.
Нехай зло́ба безбожних скінчи́ться, а Ти зміцни праведного, бо виві́дуєш Ти серця й нирки, о праведний Боже!
10 Помощь моя от Бога, спасающаго правыя сердцем.
Щит мій у Бозі, Який чистих серцем спасає.
11 Бог судитель праведен и крепок, и долготерпелив, и не гнев наводяй на всяк день.
Бог Суддя справедливий, і щоденно на злого Бог гнівається,
12 Аще не обратитеся, оружие Свое очистит, лук Свой напряже, и уготова и,
коли хто не наве́рнеться, — буде гострити меча Свого Він, Свого лука натя́гне й наста́вить його,
13 и в нем уготова сосуды смертныя, стрелы Своя сгараемым содела.
і йому пригото́вив смертельні знаря́ддя, — Він зробить огнистими стріли Свої.
14 Се, боле неправдою, зачат болезнь и роди беззаконие:
Ото, беззако́ння зачне нечестивий, і завагітні́є безправ'ям, — і породить неправду.
15 ров изры и ископа и, и падет в яму, юже содела.
Він рова копав, і його викопав, і впав сам до ями, яку пригото́вив, —
16 Обратится болезнь его на главу его, и на верх его неправда его снидет.
обе́рнеться зло його на його голову, і на ма́ківку зі́йде його беззако́ння!
17 Исповемся Господеви по правде Его и пою имени Господа Вышняго.
Я ж Господа буду хвали́ти за Його правдою, і буду ви́співувати Ймення Всеви́шнього Господа!
