Числа 17

1 И рече Господь к Моисею, глаголя:

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

2 глаголи сыном Израилевым, и возми от них но единому жезлу, жезл от всех князей их, по домом отечества их, дванадесять жезлов, имя же коегождо напиши на жезле его,

„Промовляй до Ізраїлевих синів, і візьми від них по одній па́лиці для ба́тьківського дому, від усіх їхніх начальників для дому їхніх батьків, дванадцять палиць; і напиши ймення кожного на палиці його.

3 и имя Аароне напиши на жезле Левиине: есть бо жезл един: по племени дому отечеств своих да дадят:

А Ааронове ймення напишеш на Левієвій па́лиці, бо одна па́лиця для голови дому батьків їх.

4 и да положиши их в скинии свидения, прямо свидению, в нихже явлюся тебе ту:

І покладеш їх у скинії заповіту перед ковчегом свідоцтва, де Я, за умовою, буду являтися вам.

5 и будет человек, егоже аще изберу, жезл его прозябнет: и отиму от мене роптание сынов Израилевых, елика сии ропщут на вы.

І станеться, — той чоловік, що Я виберу його, його палиця зацвіте. І Я відхилю́ від Себе наріка́ння Ізраїлевих синів, що вони наріка́ють на вас“.

6 И глагола Моисей сыном Израилевым: и даша ему вси князи их по жезлу, князя единаго жезл, по княжению, по домом отечеств их, дванадесять жезлов: и жезл Ааронь посреде жезлов их.

І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, і дали́ йому всі їхні начальники по палиці від кожного начальника для дому їхніх батьків, дванадцять па́лиць. А па́лиця Ааронова — серед їхніх палиць.

7 И положи Моисей жезлы пред Господем в скинии свидения.

І поклав Мойсей ті палиці перед Господнім лицем у скинії заповіту.

8 И бысть на утрие, и вниде Моисей и Аарон в скинию свидения: и се, прозябе жезл Ааронь в дому Левиине, и израсти ветвь, и процветоша цвети, и израсти орехи:

І сталося наза́втра, — і ввійшов Мойсей до скинії заповіту, аж ось зацвіла́ Ааро́нова палиця для Левієвого дому, — і пустила пу́п'янки, і зацвіла́ квіткою, і випустила дозрілі мигда́лі!

9 и изнесе Моисей вся жезлы от лица Господня ко всем сыном Израилевым: и видеша, и взя кийждо жезл свой.

І виніс Мойсей усі ті палиці з-перед Господнього лиця до всіх Ізраїлевих синів, і вони побачили, і взяли́ кожен свою палицю.

10 И рече Господь к Моисею: отложи жезл Ааронь пред свидением в сохранение, в знамение сынов ослушливых: и да престанет роптание их от Мене, и не измрут.

І сказав Господь до Мойсея: „Верни Ааро́нову палицю до ковче́гу свідо́цтва, щоб берегти́ на ознаку для неслухня́них синів, і спи́ниш їхні наріка́ння проти Мене, щоб не повмирали вони“.

11 И сотвори Моисей и Аарон, якоже повеле Господь Моисею, тако сотвориша.

І зробив так Мойсей, — як Господь наказав був йому, так він і зробив.

12 И рекоша сынове Израилевы к Моисею, глаголюще: се, потребихомся, погибохом, исчезохом:

І сказали Ізра́їлеві сини до Мойсея, говорячи: „Тож ми повмираємо, погинемо, усі ми погинемо!

13 всяк прикасаяйся ко скинии свидения Господня умирает: даже до конца ли умирающе погибнем?

Кожен, хто набли́зиться до Господньої скинії, помре. Чи ж ми дорешти ви́мремо?“