От Матфея святое благовествование 28
1 В вечер же субботный, свитающи во едину от суббот, прииде Мариа Магдалина и другая Мариа, видети гроб.
Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб.
2 И се, трус бысть велий: Ангел бо Господень сшед с небесе, приступль отвали камень от дверий гроба и седяше на нем:
І великий ось ставсь землетру́с, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу ка́меня, та й сів на ньому.
3 бе же зрак его яко молния, и одеяние его бело яко снег.
Його ж постать була́, як та бли́скавка, а шати його були білі, як сніг.
4 От страха же его сотрясошася стрегущии и быша яко мертви.
І від стра́ху перед ним затряслася сторо́жа, та й стала, як мертва.
5 Отвещав же Ангел рече женам: не бойтеся вы: вем бо, яко Иисуса распятаго ищете:
А ангол озвався й промовив жінка́м: „Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'я́того це ви шукаєте.
6 несть зде: воста бо, якоже рече: приидите, видите место, идеже лежа Господь,
Нема Його тут, — бо воскрес, як сказав. Підійдіть, — подивіться на місце, де знахо́дився Він.
7 и скоро шедше рцыте учеником Его, яко воста от мертвых и се, варяет вы в Галилеи: тамо Его узрите: се, рех вам.
Ідіть же хутко, і скажіть Його у́чням, що воскрес Він із мертвих, і ото випере́джує вас в Галілеї, — там Його ви побачите. Ось, вам я звістив!“
8 И изшедше скоро от гроба со страхом и радостию велиею, текосте возвестити учеником Его.
І пішли вони хутко від гро́бу, зо стра́хом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити.
9 Егда же идясте возвестити учеником Его, и се, Иисус срете я, глаголя: радуйтеся. Оне же приступльше ястеся за нозе Его и поклонистеся Ему.
Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: „Ра́ді́йте!“Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі.
10 Тогда глагола има Иисус: не бойтеся: идите, возвестите братии Моей, да идут в Галилею, и ту Мя видят.
Промовляє тоді їм Ісус: „Не лякайтесь! Ідіть, повідо́мте братів Моїх, — нехай вони йдуть у Галілею, — там побачать Мене!“
11 Идущема же има, се, нецыи от кустодии пришедше во град, возвестиша архиереом вся бывшая.
Коли ж вони йшли, ось дехто зо сторожі до міста прийшли та й первосвященикам розповіли́ все, що́ сталось.
12 И собравшеся со старцы, совет сотвориша, сребреники доволны даша воином,
І, зібравшись зо старшими, вони врадили раду, і дали́ сторожі чимало срібняків,
13 глаголюще: рцыте, яко ученицы Его нощию пришедше украдоша Его, нам спящым:
і сказали: „Розповідайте: Його учні вночі прибули́, — і вкрали Його, як ми спали.
14 и аще сие услышано будет у игемона, мы утолим его и вас безпечальны сотворим.
Як почує ж намісник про це, то його ми перекона́ємо, і від клопоту ви́зволимо вас“.
15 Они же приемше сребреники, сотвориша, якоже научени быша. И промчеся слово сие во Иудеех даже до сего дне.
І, взявши вони срібняки́, зробили, як на́вчено їх. І проне́слося слово оце між юдеями, і трима́ється аж до сьогодні.
16 Единии же надесяте ученицы идоша в Галилею, в гору, аможе повеле им Иисус:
Одина́дцять же учнів пішли в Галілею на го́ру, куди звелів їм Ісус.
17 и видевше Его, поклонишася Ему: ови же усумнешася.
І як вони Його вгледіли, поклонились Йому до землі, а дехто вагався.
18 И приступль Иисус, рече им, глаголя: дадеся Ми всяка власть на небеси и на земли:
А Ісус підійшов і промовив до них та й сказав: „Да́на Мені всяка вла́да на небі й на землі.
19 шедше убо научите вся языки, крестяще их во имя Отца и Сына и Святаго Духа,
Тож ідіть, і навчі́ть всі наро́ди, христячи їх в їм'я́ Отця, і Сина, і Святого Духа,
