Книга Судей израилевых 3

1 И сия языки, яже остави Господь, да искусит ими Израиля, вся неведущыя браней Ханаанских,

А оце ті народи, що Господь позоставив на ви́пробування ними Ізраїля, — усі ті, що не знали всіх війн ханаанських,

2 токмо ради родов сынов Израилевых, еже научити я брани, обаче иже прежде их не уведаша их:

тільки щоб пізнали покоління Ізраїлевих синів, щоб навчити їх війни́, тільки таких, що перед тим не знали їх:

3 пять воеводств иноплеменнических, и всего Хананеа и Сидония, и Евеа живущаго в Ливане от горы Ваал-Ермон до Лавоемафа.

п'ять воло́дарів филистимських, і всі ханаане́яни, і сидо́няни, і хівве́яни, ме́шканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до ви́ходу до Гамату.

4 И бысть да искусит ими Израиля, да увесть, аще послушают заповедий Господних, яже заповеда отцем их рукою Моисеовою.

І були вони залишені на ви́пробування ними Ізраїля, щоб пізнати, чи будуть вони слухатися за́повідей Господа, які Він наказав був їхнім батькам через Мойсея.

5 И сынове Израилевы обиташа посреде Хананеа и Хеттеа, и Аморреа и Ферезеа, и Евеа и Гергесеа и Иевусеа,

А Ізраїлеві сини сиділи серед ханаанеянина, хіттеянина, і амореянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

6 и пояша дщери их себе в жены, и дщери своя даша сыном их, и послужиша богом их.

І вони брали їхніх дочо́к собі за жіно́к, а своїх дочо́к давали їхнім синам, та служили їхнім богам.

7 И сотвориша сынове Израилевы злое пред Господем и забыша Господа Бога своего, и послужиша Ваалу и Дубравам.

І Ізраїлеві сини робили зло в Господніх оча́х, і забули Господа, Бога свого, та й служили Ваа́лам та Аста́ртам.

8 И разгневася яростию Господь на Израиля и предаде их в руки Хусарсафема царя Месопотамии Сирския: и работаша сынове Израилевы Хусарсафему лет осмь.

І запалився Господній гнів на Ізраїля, і Він передав їх у руку Кушан-Ріш'атаїма, царя Араму двох річо́к. І служили Ізраїлеві сини Кушан-Ріш'атаїмові вісім літ.

9 И возопиша сынове Израилевы ко Господу. И возстави Господь спасителя Израилю, и спасе их, Гофониила, сына Кенеза брата Халевова юнейшаго его.

І кликали Ізраїлеві сини до Господа, і Господь поставив для Ізраїлевих синів рятівника́, і він врятував їх, — Отніїла, сина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.

10 И бысть на нем Дух Господень, и суди Израиля. И изыде на рать к Хусарсафему: и предаде Господь в руце его Хусарсафема царя Сирска, и укрепися рука его над Хусарсафемом.

І був на ньому Дух Господній, і судив він Ізраїля. І вийшов він на війну́, і Господь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, царя арамського. І була сильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.

11 И бысть в покои земля четыредесять лет. И умре Гофониил сын Кенезов.

І мав край мир сорок літ, і помер Отніїл, син Кеназа.

12 И приложиша сынове Израилевы сотворити злое пред Господем: и укрепи Господь Еглома царя Моавля на Израиля, занеже сотвориша злое пред Господем.

А Ізраїлеві сини й далі чинили зло в Господніх оча́х, і Господь зміцнив Еґлона, царя моавського, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в Господніх оча́х.

13 И собра к себе вся сыны Аммони и Амаликовы: и иде, и порази Израиля, и взя град Финическ.

І зібрав він до себе синів Аммонових та Амали́кових, та й пішов і підбив Ізраїля. І вони посіли Місто Пальм.

14 И работаша сынове Израилевы Еглому царю Моавлю лет осмьнадесять.

І служили Ізраїлеві сини Еґлонові, цареві моавському, вісімнадцять літ.

15 И возопиша сынове Израилевы ко Господу: и возстави им Господь спасителя, Аода сына Гираня, сына Иемениина, мужа ободесноручна: и послаша сынове Израилевы дары рукою его Еглому царю Моавлю.

І кликали Ізраїлеві сини до Го́спода, і Госпо́дь поставив їм рятівника́, — Егуда, сина Ґерового, сина ємінеянина, чоловіка лівшу́, з безвладною правою рукою. І послали Ізраїлеві сини через нього дару́нка Еґлонові, цареві моавському.

16 И сотвори себе Аод нож обоюдуостр, на пядь едину долгота его, и припояса его под ризу по бедре десней своей.

І зробив собі Егуд меча, а в нього два ві́стря, ґошед довжина його, — він прип'я́в його під своїм убра́нням на стегні́ своєї правиці.

17 И иде, и принесе дары Еглому царю Моавлю: Еглом же муж добротелесен бе зело.

І приніс він того дару́нка Еґлонові, цареві моавському. А Еґлон — чоловік дуже товсти́й.

18 И бысть егда сконча Аод принося дары, и отсла носящих дары:

І сталося, коли він скінчи́в підно́сити того дару́нка, то відпустив тих, що не́сли того дару́нка.

19 и Еглом обратися от идол иже в Галгалех. И рече Аод: слово мне есть к тебе тайно, царю. И рече Еглом к нему: молчи. И отсла от себе всех предстоящих пред ним.

А він вернувся від бовва́нів, що при Ґілгалі, та й сказав: „У мене таємна справа до тебе, о ца́рю!“А той сказав: „Тихо!“І вийшли від нього всі, хто стояв при ньо́му.

20 И Аод вниде к нему. Сей же седяше в горнице летней своей един. И рече Аод: слово Божие мне к тебе, царю. И воста Еглом со престола близ его.

І Егуд увійшов до нього, а він сидить у прохоло́дній го́рниці, що була для нього самого. І сказав Егуд: „Я маю Боже слово для тебе“. І той устав із стільця́.

21 И бысть егда воста, и простре Аод руку левую свою, и извлече нож, иже над стегном его десным, и вонзе во чрево егломово:

І простяг Егуд свою лівицю, і витяг меча з-над стегна́ своєї правиці, — та й загна́в його йому в живіт.

22 и втисне и рукоять за острием, и заключи тук за острием, яко не извлече ножа из чрева его, (и изыде лайно).

І ввійшла також ру́чка за ві́стрям, а сало закрило за ві́стрям, бо він не витягнув меча з його живота. І ввійшло ві́стря до міжкро́ччя.

23 И изыде Аод в притвор, и пройде стрегущих, и затвори двери горницы за собою и заключи,

І вийшов Егуд до сіне́й, і зачинив за собою двері тієї го́рниці, та й замкнув.

24 и сам изыде. И раби его приидоша и узреша, и се, двери горницы заключены, и реша: еда у потребы седит во отлучении ложа?

І він вийшов. А царські раби ввійшли та й побачили, аж ось двері горниці за́мкнені. І вони сказали: „Певне він для потреби своєї в прохоло́дному покої“.

25 И преждаша дондеже посрамишася: и се, не бысть отверзаяй двери горницы. И взяша ключь, и отверзоша: и се, господин их лежит на земли мертв.

І чекали вони аж допі́зна, а ото він не відчиняє дверей го́рниці. І взяли вони ключа, і відчинили, — аж ось їхній пан лежить мертвий на землі!

26 И Аод спасеся внегда смущахуся, и не бе помышляющаго о нем: а он прейде идолы, и спасеся в Сетирофе.

А Егуд утік, поки вони зволіка́лись. І він перейшов ті боввани, і сховався втечею до Сеїру.

27 И бысть егда прииде Аод в землю Израилеву, и воструби рогом в горе Ефремли: и снидоша с ним с горы сынове Израилевы, и той пред ними.

І сталося, коли він прийшов, то засурми́в у сурму́ на Єфремових гора́х. І Ізраїлеві сини зійшли з ним з гори́, а він перед ними.

28 И рече к ним: идите вслед мене, яко предаде Господь Бог враги нашя Моавляны в руки нашя. И идоша вслед его, и предвзяша преходы Иордана Моавля, и ни единому мужу попустиша преити.

І сказав він до них: „Біжіть за мною, бо Господь дав у вашу руку ваших моавських ворогів!“І зійшли вони за ним, і захопи́ли йорда́нські перехо́ди до Моаву, і не дали ніко́му перейти.

29 И избиша Моава в то время яко десять тысящ мужей, вся воины, иже в них, и всякаго мужа сильна: и ни един муж спасеся.

І побили вони Моава того ча́су, — бли́зько десяти тисяч чоловіка, — кожного креме́зного й кожного сильного чоловіка, і ніхто не втік.

30 И пременися Моав в той день под руку Израилеву, и бысть в покои земля осмьдесят лет: и суди их Аод дондеже умре.

І був того дня прибо́рканий Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир вісімдеся́т літ.

31 И по нем воста Самегар сын Анафов: и изби иноплеменников шесть сот мужей ралом воловым: и спасе и сей Израиля.

А по ньому був Шамґар, син Аната. І побив він филисти́млян шістсот чоловіка києм на худобу. І він теж урятува́в Ізраїля.