< От Иоанна святое благовествование 9 >
1 И мимоидый виде человека слепа от рождества.
Одного разу, проходячи, [Ісус] побачив чоловіка, сліпого від народження.
2 И вопросиша Его ученицы Его, глаголюще: Равви, кто согреши, сей ли, или родителя его, яко слеп родися?
Його учні запитали: ―Равві, хто згрішив, він чи його батьки, що він народився сліпий?
3 Отвеща Иисус: ни сей согреши, ни родителя его, но да явятся дела Божия на нем:
Ісус відповів: ―Ні, це не через його гріх або гріх його батьків, але це сталося, щоб через нього були виявлені діла Божі.
4 мне подобает делати дела Пославшаго Мя, дондеже день есть: приидет нощь, егда никтоже может делати:
Доки ще день, ми маємо виконувати діла Того, Хто послав Мене. Коли настане ніч, ніхто вже не зможе працювати.
5 егда в мире есмь, свет есмь миру.
Доки Я у світі, Я – світло світу.
6 Сия рек, плюну на землю, и сотвори брение от плюновения, и помаза очи брением слепому,
Сказавши це, [Ісус] плюнув на землю, змішав грязь зі слини й землі та помазав очі [сліпому].
7 и рече ему: иди, умыйся в купели Силоамсте, еже сказается послан. Иде убо и умыся, и прииде видя.
Потім сказав йому: «Іди та вмийся в купальні Силоам» (що в перекладі означає: «Посланий»). Той пішов, умився й прийшов зрячий.
8 Соседи же и иже бяху видели его прежде, яко слеп бе, глаголаху: не сей ли есть седяй и просяй?
Сусіди й ті, хто бачив його раніше, як він просив, казали: ―Чи не він [раніше] сидів та просив?
9 Овии глаголаху, яко сей есть: инии же (глаголаху), яко подобен ему есть. Он (же) глаголаше, яко аз есмь.
Одні казали: ―Так, це він! Інші казали: ―Ні, він лише схожий на нього! Він же казав: ―Це я!
10 Глаголаху же ему: како ти отверзостеся очи?
Тоді запитали його: ―Як же ти прозрів?
11 Отвеща он и рече: Человек нарицаемый Иисус брение сотвори и помаза очи мои и рече ми: иди в купель Силоамлю и умыйся. Шед же и умывся, прозрех.
Він відповів: ―Чоловік, Якого звуть Ісус, змішав грязь та помазав Мої очі, потім Він наказав піти в Силоам та вмитися. Я пішов, умився й прозрів.
12 Реша убо ему: кто Той есть? Глагола: не вем.
Вони його запитали: ―Де Він? Він відповів: ―Я не знаю.
13 Ведоша (же) его к фарисеом, иже бе иногда слеп.
Чоловіка, який раніше був сліпий, привели до фарисеїв.
14 Бе же суббота, егда сотвори брение Иисус и отверзе ему очи.
А того дня, коли Ісус змішав грязь і відкрив йому очі, була Субота.
15 Паки же вопрошаху его и фарисее, како прозре. Он же рече им: брение положи мне на очи, и умыхся, и вижу.
Фарисеї знову запитали його, як він прозрів. Той відповів: ―Він помазав мої очі гряззю, я вмився й бачу.
16 Глаголаху убо от фарисей нецыи: несть Сей от Бога Человек, яко субботу не хранит. Овии глаголаху: како может человек грешен сицева знамения творити? И распря бе в них.
Деякі фарисеї почали казати: ―Цей чоловік не від Бога, тому що не дотримується Суботи. Інші ж казали: ―Як може грішна людина робити такі знамення? І між ними виникло розділення.
17 Глаголаху (убо) слепцу паки: ты что глаголеши о Нем, яко отверзе очи твои? Он же рече, яко пророк есть.
Тоді вони знов запитали сліпого: ―Що ти кажеш про Нього? Адже це Він відкрив тобі очі. Чоловік відповів: ―Він Пророк.
18 Не яша убо веры Иудее о нем, яко слеп бе и прозре, дондеже возгласиша родителя того прозревшаго
Юдеї не вірили, що він був сліпий і прозрів, доки не покликали його батьків.
19 и вопросиша я, глаголюще: сей ли есть сын ваю, егоже вы глаголете, яко слеп родися? Како убо ныне видит?
Вони запитали: ―Це ваш син, про якого ви казали, що народився сліпий? Як же тепер він бачить?
20 Отвещаста (же) им родителя его и реста: вемы, яко сей есть сын наю и яко слеп родися:
Тоді батьки його відповіли: ―Ми знаємо, що він наш син і що він народився сліпий.
21 како же ныне видит, не вемы, или кто отверзе ему очи, мы не вемы: сам возраст имать, самого вопросите, сам о себе да глаголет.
А як він вже бачить, не знаємо. І хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Запитайте його. Він дорослий і може сам відповісти за себе.
22 Сия рекоста родителя его, яко боястася Жидов: уже бо бяху сложилися Жидове, да, аще кто Его исповесть Христа, отлучен от сонмища будет:
Його батьки казали так, адже боялися юдеїв, бо ті вже вирішили: хто визнає Ісуса Христом, буде відлучений від синагоги.
23 сего ради родителя его рекоста, яко возраст имать, самого вопросите.
Тому його батьки й сказали: «Він вже дорослий, запитайте в нього!»
24 Возгласиша же вторицею человека, иже бе слеп, и реша ему: даждь славу Богу: мы вемы, яко Человек Сей грешен есть.
Вони вдруге покликали чоловіка, який був сліпий, та сказали йому: ―Віддай славу Богові, ми знаємо, що той Чоловік – грішник.
25 Отвеща убо он и рече: аще грешен есть, не вем: едино вем, яко слеп бех, ныне же вижу.
Він відповів: ―Я не знаю, грішник Він чи ні. Я знаю лише одне: я був сліпий, а зараз бачу.
26 Реша же ему паки: что сотвори тебе? Како отверзе очи твои?
Тоді вони запитали: ―Що Він тобі зробив? Як Він відкрив твої очі?
27 Отвеща им: рекох вам уже, и не слышасте: что паки хощете слышати? Еда и вы ученицы Его хощете быти?
Він відповів: ―Я вже казав вам, але ви не почули. Чому хочете почути ще раз? Чи не хочете й ви стати Його учнями?
28 Они же укориша его и реша (ему): ты ученик еси Того: мы же Моисеовы есмы ученицы:
Вони докорили йому та сказали: ―Це ти Його учень! Ми ж учні Мойсея!
29 мы вемы, яко Моисеови глагола Бог, Сего же не вемы, откуду есть.
Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цього ми не знаємо, звідки Він.
30 Отвеща человек и рече им: о сем бо дивно есть, яко вы не весте, откуду есть, и отверзе очи мои:
Чоловік сказав їм у відповідь: ―Дивно, що ви не знаєте, звідки Він, адже Він відкрив мені очі.
31 вемы же, яко грешники Бог не послушает, но аще кто Богочтец есть и волю Его творит, того послушает:
Ми знаємо, що Бог не слухає грішників. Він слухає тільки тих, хто шанує Його й виконує Його волю.
32 от века несть слышано, яко кто отверзе очи слепу рождену: (aiōn )
Споконвіку ніхто не чув, щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпий. (aiōn )
33 аще не бы был Сей от Бога, не могл бы творити ничесоже.
Якби Він не був від Бога, то не зміг би зробити нічого.
34 Отвещаша и реша ему: во гресех ты родился еси весь, и ты ли ны учиши? И изгнаша его вон.
Вони відповіли: ―Ти увесь народився в гріхах, а нас повчаєш? І вигнали його геть.
35 Услыша Иисус, яко изгнаша его вон, и обрет его, рече ему: ты веруеши ли в Сына Божия?
Ісус, почувши, що вони вигнали геть зціленого, знайшов його й запитав: ―Чи віриш ти в Сина Людського?
36 Отвеща он и рече: и кто есть, Господи, да верую в Него?
Зцілений відповів: ―Хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?
37 Рече же ему Иисус: и видел еси Его, и Глаголяй с тобою Той есть.
Ісус сказав: ―Ти Його бачив, це Той, Хто говорить із тобою.
38 Он же рече: верую, Господи. И поклонися Ему.
Тоді [чоловік] відповів: ―Вірю, Господи! – і вклонився Йому.
39 И рече Иисус: на суд Аз в мир сей приидох, да невидящии видят, и видящии слепи будут.
Ісус сказав: ―Я прийшов у цей світ судити, щоб ті, хто не бачить, побачили, а ті, хто бачить, стали сліпими.
40 И слышаша от фарисей сия сущии с Ним и реша Ему: еда и мы слепи есмы?
Фарисеї, які були з Ним і почули це, сказали Йому: ―Невже й ми сліпі?
41 Рече им Иисус: аще бысте слепи были, не бысте имели греха: ныне же глаголете, яко видим, грех убо ваш пребывает.
Ісус сказав: ―Якби ви були сліпі, то не мали б гріха. Але оскільки ви кажете, що бачите, гріх ваш залишається.