От Иоанна святое благовествование 4
1 Егда убо разуме Иисус, яко услышаша фарисее, яко Иисус множайшыя ученики творит и крещает, неже Иоанн:
Cuando Jesús se dio cuenta que los fariseos habían descubierto que él estaba ganando y bautizando más discípulos que Juan,
2 Иисус же Сам не крещаше, но ученицы Его:
(aunque no era Jesús quien estaba bautizando, sino sus discípulos),
3 остави Иудею и иде паки в Галилею.
se fue de Judea y regresó a Galilea.
4 Подобаше же Ему проити сквозе Самарию.
En su camino, tenía que pasar por Samaria.
5 Прииде убо во град Самарийский, глаголемый Сихарь, близ веси, юже даде Иаков Иосифу сыну своему:
Así que llegó a la ciudad de Sicar, cerca del campo que Jacob había entregado a su hijo José.
6 бе же ту источник Иаковль. Иисус же утруждся от пути, седяше тако на источнице: бе (же) яко час шестый.
Allí estaba el pozo de Jacob, y Jesús, estando cansado del viaje, se sentó junto al pozo. Era medio día.
7 Прииде жена от Самарии почерпати воду. Глагола ей Иисус: даждь Ми пити.
Una mujer samaritana vino a buscar agua. Y Jesús le dijo: “¿Podrías darme de beber, por favor?”
8 Ученицы бо Его отшли бяху во град, да брашно купят.
pues sus discípulos habían ido a comprar comida a la ciudad.
9 Глагола Ему жена Самаряныня: како ты Жидовин сый от мене пити просиши, жены Самаряныни сущей? Не прикасаютбося Жидове Самаряном.
“Tú eres un judío, y yo soy una mujer samaritana. ¿Cómo puedes pedirme que te dé de beber?” respondió la mujer, pues los judíos no se asocian con los samaritanos.
10 Отвеща Иисус и рече ей: аще бы ведала еси дар Божий, и Кто есть глаголяй ти: даждь Ми пити: ты бы просила у Него, и дал бы ти воду живу.
Jesús le respondió: “Si tan solo reconocieras el don de Dios y a quien te está pidiendo ‘dame de beber,’ tú le habrías pedido a él y él te habría dado el agua de vida”.
11 Глагола Ему жена: господи, ни почерпала имаши, и студенец есть глубок: откуду убо имаши воду живу?
“Señor, tú no tienes un cántaro, y el pozo es profundo. ¿De dónde vas a sacar el agua de vida?” respondió ella.
12 Еда ты болий еси отца нашего Иакова, иже даде нам студенец сей, и той из него пит и сынове его и скоти его?
“Nuestro Padre Jacob nos dio el pozo. Él mismo bebió de él, así como sus hijos y sus animales. ¿Eres tu más grande que él?”
13 Отвеща Иисус и рече ей: всяк пияй от воды сея, вжаждется паки:
Jesús respondió: “Todo el que bebe agua de este pozo, volverá a tener sed.
15 Глагола к Нему жена: господи, даждь ми сию воду, да ни жажду, ни прихожду семо почерпати.
“Señor”, respondió la mujer, “¡Por favor, dame de esa agua para que yo no tenga más sed y no tenga que venir aquí a buscar agua!”
16 Глагола ей Иисус: иди, пригласи мужа твоего и прииди семо.
“Ve y llama a tu esposo, y regresa aquí”, le dijo Jesús.
17 Отвеща жена и рече (Ему): не имам мужа. Глагола ей Иисус: добре рекла еси, яко мужа не имам:
“No tengo un esposo”, respondió la mujer. “Estás en lo correcto al decir que no tienes un esposo”, le dijo Jesús.
18 пять бо мужей имела еси, и ныне, егоже имаши, несть ти муж: се воистинну рекла еси.
“Has tenido cinco esposos, y el hombre con el que estás viviendo ahora no es tu esposo. ¡Así que lo que dices es cierto!”
19 Глагола Ему жена: Господи, вижу, яко пророк еси Ты:
“Puedo ver que eres un profeta, señor”, respondió la mujer.
20 отцы наши в горе сей поклонишася: и вы глаголете, яко во Иерусалимех есть место, идеже кланятися подобает.
“Dime esto: nuestros ancestros adoraron aquí en este monte, pero tú dices que en Jerusalén es donde debemos adorar”.
21 Глагола ей Иисус: жено, веру Ми ими, яко грядет час, егда ни в горе сей, ни во Иерусалимех поклонитеся Отцу:
Jesús respondió: “Créeme que viene el tiempo en que ustedes no adorarán al Padre ni en este monte, ni en Jerusalén.
22 вы кланяетеся, егоже не весте: мы кланяемся, егоже вемы, яко спасение от Иудей есть:
Ustedes no conocen realmente al Dios que están adorando, mientras que nosotros adoramos al Dios que conocemos, porque la salvación viene de los judíos.
23 но грядет час, и ныне есть, егда истиннии поклонницы поклонятся Отцу духом и истиною: ибо Отец таковых ищет покланяющихся Ему:
Pero viene el tiempo—y de hecho, ya llegó—cuando los adoradores adorarán al Padre en Espíritu y en verdad, porque este es el tipo de adoradores que el Padre quiere.
24 дух (есть) Бог: и иже кланяется Ему, духом и истиною достоит кланятися.
Dios es Espíritu, así que los adoradores deben adorar en Espíritu y en verdad”.
25 Глагола Ему жена: вем, яко Мессиа приидет, глаголемыи Христос: егда Той приидет, возвестит нам вся.
La mujer dijo: “Bueno, yo sé que el Mesías vendrá”, (al que llaman Cristo). “Cuando él venga, él nos lo explicará a todos nosotros”.
26 Глагола ей Иисус: Аз есмь, глаголяй с тобою.
Jesús respondió: “YO SOY—el que habla contigo”.
27 И тогда приидоша ученицы Его и чудяхуся, яко с женою глаголаше: обаче никтоже рече: чесо ищеши? Или: что глаголеши с нею?
Justo en ese momento, regresaron los discípulos. Ellos estaban sorprendidos de que él estuviera hablando con una mujer, pero ninguno de ellos le preguntó “¿qué haces?” o “¿por qué estás hablando con ella?”
28 Остави же водонос свой жена, и иде во град, и глагола человеком:
La mujer dejó su tinaja de agua y corrió de regreso a la ciudad, diciendo a la gente:
29 приидите (и) видите Человека, Иже рече ми вся, елика сотворих: еда Той есть Христос?
“¡Vengan y conozcan a un hombre que me dijo todo lo que he hecho! ¿Podría ser este el Mesías?”
30 Изыдоша же из града и грядяху к Нему.
Entonces la gente se fue de la ciudad para verlo.
31 Между же сим моляху Его ученицы (Его), глаголюще: Равви, яждь.
Mientras tanto, los discípulos de Jesús estaban insistiéndole: “¡Maestro, come algo, por favor!”
32 Он же рече им: Аз брашно имам ясти, егоже вы не весте.
Pero Jesús respondió: “La comida que yo tengo para comer es una de la que ustedes no saben”.
33 Глаголаху убо ученицы к себе: еда кто принесе Ему ясти?
“¿Le trajo comida alguien?” se preguntaban los discípulos unos a otros.
34 Глагола им Иисус: Мое брашно есть, да сотворю волю Пославшаго Мя и совершу дело Его.
Jesús les explicó: “Mi comida es hacer la voluntad de Aquél que me envió y completar su obra.
35 Не вы ли глаголете, яко еще четыри месяцы суть, и жатва приидет? Се, глаголю вам: возведите очи ваши и видите нивы, яко плавы суть к жатве уже:
¿No tienen ustedes el dicho: ‘hay cuatro meses entre la siembra y la cosecha?’ ¡Abran sus ojos y miren a su alrededor! Los cultivos están maduros, listos para la siega.
36 и жняй мзду приемлет и собирает плод в живот вечный, да и сеяй вкупе радуется и жняй: (aiōnios g166)
Al segador se le paga bien y la cosecha es para vida eterna, a fin de que tanto el sembrador como el segador puedan celebrar juntos. (aiōnios g166)
37 о сем бо слово есть истинное, яко ин есть сеяй, и ин (есть) жняй:
Así que el proverbio que dice ‘uno es el que siembra y otro es el que cosecha,’ es verdadero.
38 аз послах вы жати, идеже вы не трудистеся: инии трудишася, и вы в труд их внидосте.
Yo los envío a ustedes a cosechar aquello que no sembraron. Otros hicieron la obra, y ustedes han segado ahora los beneficios de lo que ellos hicieron”.
39 От града же того мнози вероваша в Онь от Самарян, за слово жены свидетелствующия, яко рече ми вся, елика сотворих.
Muchos samaritanos de aquella ciudad creyeron en él porque la mujer dijo “Él me dijo todo lo que yo he hecho”.
40 Егда убо приидоша к Нему Самаряне, моляху Его, дабы пребыл у них: и пребысть ту два дни.
Así que cuando vinieron a verlo, le suplicaron que se quedara con ellos. Él permaneció allí por dos días,
41 И много паче вероваша за слово Его:
y por lo que él les dijo, muchos creyeron en él.
42 жене же глаголаху, яко не ктому за твою беседу веруем: сами бо слышахом и вемы, яко Сей есть воистинну Спас миру, Христос.
Ellos le dijeron a la mujer: “Ahora nuestra confianza en él no es por lo que tú nos dijiste sino porque nosotros mismos lo hemos oído. Estamos convencidos de que él es realmente el Salvador del mundo”.
43 По двою же дню изыде оттуду и иде в Галилею:
Después de dos días, siguió camino a Galilea.
44 Сам бо Иисус свидетелствова, яко пророк во своем отечествии чести не имать.
Jesús mismo había hecho el comentario de que un profeta no es respetado en su propia tierra.
45 Егда же прииде в Галилею, прияша Его Галилеане, вся видевше, яже сотвори во Иерусалимех в праздник: и тии бо приидоша в праздник.
Pero cuando llegó a Galilea, el pueblo lo recibió porque ellos también habían estado en la fiesta de la Pascua y habían visto todo lo que él había hecho en Jerusalén.
46 Прииде же паки Иисус в Кану Галилейскую, идеже претвори воду в вино. И бе некий царев муж, егоже сын боляше в Капернауме.
Él visitó nuevamente Caná de Galilea, donde había convertido el agua en vino. Cerca, en la ciudad de Capernaúm, vivía un oficial del rey cuyo hijo estaba muy enfermo.
47 Сей слышав, яко Иисус прииде от Иудеи в Галилею, иде к Нему и моляше Его, да снидет и исцелит сына Его: имеяше бо умрети.
Cuando él escuchó que Jesús había regresado de Judea a Galilea, fue a Jesús y le rogó que viniese y sanase a su hijo que estaba a punto de morir.
48 Рече убо Иисус к нему: аще знамении и чудес не видите, не имате веровати.
“A menos que vean señales y milagros, ustedes no creerán realmente en mi”, dijo Jesús.
49 Глагола к Нему царев муж: Господи, сниди, прежде даже не умрет отроча мое.
“Señor, solo ven antes de que mi hijo muera”, suplicó el oficial.
50 Глагола ему Иисус: иди, сын твой жив есть. И верова человек словеси, еже рече ему Иисус, и идяше.
“Ve a casa”, le dijo Jesús. “¡Tu hijo vivirá!” El hombre creyó lo que Jesús le dijo y se fue a casa.
51 Абие же входящу ему, (се, ) раби его сретоша его и возвестиша (ему), глаголюще, яко сын твой жив есть.
Mientras aún iba de camino, sus siervos salieron a su encuentro, y al verlo, le dijeron la noticia de que su hijo estaba vivo y recuperándose.
52 Вопрошаше убо от них о часе, в который легчае ему бысть, и реша ему, яко вчера в час седмый остави его огнь.
Él les preguntó a qué hora había comenzado a mejorar su hijo. “Ayer a la una de la tarde dejó de tener fiebre”, le dijeron.
53 Разуме же отец, яко той бе час, в оньже рече ему Иисус, яко сын твой жив есть: и верова сам и весь дом его.
Entonces el padre se dio cuenta de que esa era la hora precisa en la que Jesús le había dicho “¡Tu hijo vivirá!” Entonces él y todos en su casa creyeron en Jesús.
54 Сие паки второе знамение сотвори Иисус, пришед от Иудеи в Галилею.
Este fue el segundo milagro que Jesús hizo después de regresar de Judea a Galilea.
