Книга пророка Осии 6

1 В скорби своей утреневати будут ко Мне, глаголюще: идем и обратимся ко Господу Богу нашему,

Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматува́в — і нас вилікує, ударив — і нас перев'яже!

2 яко Той поби ны, и изцелит ны: уязвит, и уврачует ны:

Ожи́вить він нас до двох день, а третього дня нас поставить, — і будемо жити ми перед обличчям Його.

3 изцелит ны по двою дню, в день третий воскреснем и живи будем пред ним, и увемы: поженем, еже уведети Господа: яко утро готово обрящем Его, и приидет нам яко дождь ранний и поздный земли.

І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він при́йде до нас, немов дощ, немов дощ весняни́й, що напоює землю.

4 Что ти сотворю, Ефреме? Что ти сотворю, Иудо? Милость бо ваша яко облак утренний и яко роса рано падающая.

Що, Єфреме, зроблю́ Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? І Бо ваша любов, немов хмара поранку, і мов та роса, що зникає уранці, —

5 Сего ради пожах пророки вашя, убих я словесем уст Моих, и суд Мой яко свет изыдет.

тому Я тесав їх пророками, позабивав їх проре́ченням уст Своїх, і суд Мій, як світло те, вийде.

6 Зане милости хощу а не жертвы, и уведения Божия, нежели всесожжения.

Бо Я милости хочу, а не жертви, і Богопізна́ння — більше від цілопалень.

7 Сии же суть яко человек преступаяй завет: тамо презреша Мя.

Вони заповіта Мого порушили, мов той Ада́м, вони там Мене зрадили.

8 Галаад град делаяй суетная, мутяй воду,

Ґілеад, місто злочинців, повне кривавих слідів.

9 а крепость твоя яко мужа морскаго разбойника: скрыша жерцы путь Господень, убиша Сикиму, яко беззаконие сотвориша.

І як той розбишака чига́є, так ватага священиків на дорозі в Сихем — учиняють розбі́й, бо зло́чин учиняють вони.

10 В дому Израилеве видех грозная: тамо блужение Ефремово: осквернися Израиль и Иуда.

У домі Ізраїля бачу жахли́ве, — там блуд у Єфрема, занечи́стивсь Ізраїль.

11 Начни оымати виноград себе, егда возвращу пленение людий Моих.

Також, Юдо, для тебе жнива́ пригото́влені, як Я долю наро́ду Свого поверну́!