Бытие 7

1 И рече Господь Бог к Ною: вниди ты и весь дом твой в ковчег, яко тя видех праведна предо Мною в роде сем:

І сказав Господь Ноєві: „Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.

2 от скотов же чистых введи к себе седмь седмь, мужеский пол и женский: от скотов же нечистых два два, мужеский пол и женский:

Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої — двоє: самця та самицю її.

3 и от птиц небесных чистых седмь седмь, мужеский пол и женский: и от всех птиц нечистых две две, мужеский пол и женский, препитати семя по всей земли:

Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.

4 еще бо дний седмь, Аз наведу дождь на землю четыредесять дний и четыредесять нощей: и потреблю всякое востание, еже сотворих, от лица всея земли.

Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, — і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!“

5 И сотвори Ное вся, елика заповеда ему Господь Бог.

І зробив Ной усе, як звелів був Господь.

6 Ное же бе лет шести сот, и потоп водный бысть на земли.

А Ной був віку шостисот літ, і стався пото́п, — вода на землі.

7 Вниде же Ное и сынове его, и жена его и жены сынов его с ним в ковчег, воды ради потопа.

І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.

8 И от птиц чистых и от птиц нечистых, и от скот чистых и от скот нечистых, (и от зверей, ) и от всех гадов пресмыкающихся по земли,

Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,

9 два два внидоша к Ною в ковчег, мужеский пол и женский, якоже заповеда (Господь) Бог Ною.

по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.

10 И бысть по седми днех, и вода потопная бысть на земли.

І сталося по семи днях, — і во́ди потопу лину́ли на землю.

11 В шестьсотное лето в житии Ноеве, втораго месяца, в двадесять седмый день месяца, в день той разверзошася вси источницы бездны, и хляби небесныя отверзошася:

Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джере́ла великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.

12 и бысть дождь на землю четыредесять дний и четыредесять нощей.

І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.

13 В день той вниде Ное, Сим, Хам, Иафеф, сынове Ноевы, и жена Ноева, и три жены сынов его с ним в ковчег.

Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,

14 И вси зверие земнии по роду, и вси скоти по роду, и всякий гад движущийся на земли по роду, и всякая птица пернатая по роду своему,

вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазу́є по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.

15 внидоша к Ною в ковчег два два, мужеский пол и женский, от всякия плоти, в нейже есть дух животный:

І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.

16 и входящая мужеский пол и женский от всякия плоти, внидоша к Ною в ковчег, якоже заповеда Господь Бог Ною: и затвори Господь Бог ковчег отвне его.

А те, що ввійшло, — самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.

17 И бысть потоп четыредесять дний и четыредесять нощей на земли, и умножися вода и взя ковчег, и возвысися от земли:

І був пото́п сорок день на землі, і збільшилась вода, і поне́сла ковчега. І він ви́соко став над землею.

18 и возмогаше вода, и умножашеся зело на земли, и ношашеся ковчег верху воды.

І прибула вода, і сильно збільши́лась вона на землі, — і пливав ковчег на поверхні води.

19 Вода же возмогаше зело зело на земли: и покры вся горы высокия, яже бяху под небесем:

І дуже-дуже вода на землі прибула́, і покрились усі гори високі, що під небом усім.

20 пятьнадесять лактей горе возвысися вода, и покры вся горы высокия.

На п'ятнадцять ліктів уго́ру вода прибула, — і покрилися гори.

21 И умре всякая плоть движущаяся по земли птиц и скотов и зверей, и всякий гад движущийся на земли, и всякий человек,

І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна люди́на.

22 и вся елика имут дыхание жизни, и все еже бе на суши умре.

Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі — вимерло було.

23 И потребися всякое востание, еже бяше на лицы всея земли, от человека даже до скота и гадов и птиц небесных, и потребишася от земли: и оста Ное един, и иже с ним в ковчезе.

І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна́, і аж до птаства небесного, — вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.

24 И возвысися вода над землею дний сто пятьдесят.

І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.

The Great Flood