Бытие 40

1 Бысть же по словесех сих, согреши старейшина винарск царя Египетска и старейшина житарск господину своему царю Египетскому.

І сталося по тих пригодах, чашник єгипетського царя та пекар провинилися були панові своєму, цареві єгипетському.

2 И разгневася фараон на оба евнухи своя, на старейшину винарска и на старейшину житарска,

І розгнівався фараон на двох своїх е́внухів, — на начальника чашників і на начальника пекарів.

3 и вверже их в темницу во узилище, в место, идеже Иосиф ввержен бяше.

І віддав їх під варту до дому начальника царської сторожі до в'язничного дому, до місця, де Йосип був ув'я́знений.

4 И вручи их старейшина темницы Иосифу, и предста им: и беста дни (некия) в темнице,

А начальник царсько́ї сторожі приставив Йосипа до них, і він їм услуговував. І були вони деякий час під вартою.

5 и видеста оба сон во едину нощь: видение же сонное старейшины винарска и старейшины житарска, иже беста царя Египетска, суще в темнице, бяше сие.

І снився їм обом сон, кожному свій сон, однієї ночі, кожному за зна́ченням його сна, чашникові й пекареві царя єгипетського, що були ув'язнені у в'язничному домі.

6 Вниде же к ним Иосиф заутра и виде их, и бяху смущени:

І прибув до них Йосип уранці, і побачив їх, а вони ось сумні.

7 и вопрошаше евнухов фараоних, иже быша с ним в темнице, у господина своего, глаголя: что, яко лица ваша уныла днесь?

І запитав він фараонових евнухів, що були з ним під вартою в домі пана його, говорячи: „Чого ваші обличчя сьогодні сумні́?“

8 Они же реша ему: сон видехом, и разсуждаяй его несть. Рече же им Иосиф: еда не Богом изявление их есть? Поведите убо мне.

А вони сказали йому: „Снився нам сон, а відгадати його немає кому“. І сказав до них Йосип: „Чи ж не в Бога відгадки? Розповіджте но мені“.

9 И поведа старейшина винарск сон свой Иосифу и рече: во сне моем бяше виноград предо мною:

І оповів начальник чашників Йо́сипові свій сон, і сказав йому: „ Бачив я в сні своїм, — ось виноградний кущ передо мною.

10 в винограде же три леторасли, и той цветущь произнесе отрасли, зрелы грозды лозныя:

А в виноградному кущі три виноградні галу́зки, а він сам ніби розцвів, пустив цвіт, і дозріли грона його ягід.

11 и чаша фараонова в руце моей: и взях грезн, и изжах оный в чашу, и дах чашу в руку фараоню.

А в моїй руці фараонова чаша. І взяв я ті ягоди, і вичавив їх до фараонової чаші, і дав ту чашу в руку фараона“.

12 И рече ему Иосиф: сие разсуждение сему: три леторасли три дни суть:

І сказав йому Йо́сип: „Оце відгадка його: три виноградні галузки — це три дні.

13 еще три дни, и помянет фараон сан твой, и паки поставит тя в старейшинство твое винарско, и подаси чашу фараону в руку его по сану твоему первому, якоже был еси виночерпчий:

Ще за три дні підійме фараон твою голову, і верне тебе на твоє становище, і ти даси́ чашу фараона до руки його за першим звича́єм, як був ти чашником його.

14 но помяни мя тобою, егда благо ти будет, и сотвориши надо мною милость, и да помянеши о мне фараону, и изведеши мя от твердыни сея:

Коли ти згадаєш собі про мене, як бу́де тобі добре, — то вчиниш милість мені, коли згадаєш про мене перед фараоном, і випровадиш мене з цього дому.

15 яко татьбою украден бых из земли Еврейския, и зде ничто зло сотворих, но ввергоша мя в ров сей.

Бо я був справді вкрадений із Краю єврейського, а також тут я не вчинив нічого, щоб мене вкинути до цієї ями“.

16 И виде старейшина житарск, яко прямо разсуди, и рече Иосифу: и аз видех сон, и мняхся три кошницы хлебов держати на главе моей:

І побачив начальник пекарів, що він добре відгадав, і промовив до Йосипа: „І я в сні своїм бачив, — ось три коші пе́чива на голові моїй.

17 в кошнице же верхней от всех родов, яже фараон яст, дело хлебенное, и птицы небесныя ядяху тая от кошницы, яже на главе моей.

А в коші горі́шньому — зо всякого пекарського виробу фараонове їдження, а птах їв його з коша з-над моєї голови“.

18 Отвещав же Иосиф, рече ему: сие разсуждение его: три кошницы три дние суть:

І відповів Йосип і сказав: „Оце відгадка його: три коші — то три дні.

19 еще три дние, и отимет фараон главу твою от тебе и повесит тя на древе, и изядят птицы небесныя плоть твою от тебе.

Ще за три дні піді́йме фараон голову твою з тебе, і повісить тебе на дереві, — і птах поїсть тіло твоє з тебе.“

20 Бысть же в день третий, день рождения бяше фараоня, и творяше пир всем отроком своим: и помяну старейшинство старейшины винарска и старейшинство старейшины житарска, посреде отрок своих:

І сталося третього дня, у день народження фараона, і вчинив він гостину для всіх своїх рабів. І підняв він голову начальника чашників і голову начальника пекарів серед своїх рабів.

21 и постави старейшину винарска в старейшинство его: и подаде чашу в руку фараоню:

І вернув він начальника чашників на його місце, і він подав чашу в руку фараонову.

22 старейшину же житарска повеси (на древе), якоже сказа има Иосиф.

А начальника пекарів повісив, як відгадав був їм Йо́сип.

23 И не помяну старейшина винарск Иосифа, но забы его.

Та начальник чашників не пам'ятав про Йосипа, та й забув за нього.