Бытие 4
1 Адам же позна Еву жену свою, и заченши роди Каина и рече: стяжах человека Богом.
І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: „Набула чоловіка від Господа“.
2 И приложи родити брата его, Авеля. И бысть Авель пастырь овец, Каин же бе делаяй землю.
А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
3 И бысть по днех, принесе Каин от плодов земли жертву Богу:
І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
4 и Авель принесе и той от первородных овец своих и от туков их. И призре Бог на Авеля и на дары его:
А Авель, — він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
5 на Каина же и на жертвы его не внят. И опечалися Каин зело, и испаде лице его.
а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
6 И рече Господь Бог Каину: вскую прискорбен был еси? И вскую испаде лице твое?
І сказав Господь Каїнові: „Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
7 Еда аще право принесл еси, право же не разделил еси, не согрешил ли еси? Умолкни: к тебе обращение его, и ты тем обладаеши.
Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожада́ння, а ти мусиш над ним панувати“.
8 И рече Каин ко Авелю брату своему: пойдем на поле. И бысть внегда быти им на поли, воста Каин на Авеля брата своего и уби его.
І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, — і вбив його.
9 И рече Господь Бог ко Каину: где есть Авель брат твой? И рече: не вем: еда страж брату моему есмь аз?
І сказав Господь Каїнові: „Де Авель, твій брат?“А той відказав: „Не знаю. Чи я сторож брата свого́?“
10 И рече Господь: что сотворил еси сие? Глас крове брата твоего вопиет ко Мне от земли:
І сказав Господь: „Що́ ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
11 и ныне проклят ты на земли, яже разверзе уста своя прияти кровь брата твоего от руки твоея:
А тепер ти прокля́тий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
12 егда делаеши землю, и не приложит силы своея дати тебе: стеня и трясыйся будеши на земли.
Коли бу́деш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі“.
13 И рече Каин ко Господу Богу: вящшая вина моя, еже оставитися ми:
І сказав Каїн до Господа: „Більший мій гріх, аніж можна знести.
14 аще изгониши мя днесь от лица земли, и от лица Твоего скрыюся, и буду стеня и трясыйся на земли, и будет, всяк обретаяй мя убиет мя.
Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, — кожен, хто стріне мене, той уб'є мене“.
15 И рече ему Господь Бог: не тако: всяк убивый Каина седмижды отмстится. И положи Господь Бог знамение на Каине, еже не убити его всякому обретающему его.
І промовив до нього Господь: „Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений“. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
16 И изыде Каин от лица Божия и вселися в землю Наид, прямо Едему.
І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
17 И позна Каин жену свою, и заченши роди Еноха. И бе зиждяй град, и именова град во имя сына своего Енох.
І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я́ тому містові, як ім'я́ свого сина: Енох.
18 Родися же Еноху Гаидад: и Гаидад роди Малелеила: и Малелеил роди Мафусала: Мафусал же роди Ламеха.
І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мегуяїла, а Мегуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
19 И взя себе Ламех две жены: имя единей Ада и имя вторей Селла.
І взяв собі Ламех дві жінки, — ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
20 И роди Ада Иовила: сей бяше отец живущих в селениих скотопитателей.
І породила Ада Явала, — він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
21 И имя брату его Иувал: сей бяше показавый певницу и гусли.
А ймення брата його Ювал, — він був батьком усім, хто держить у рука́х гусла й сопілку.
22 Селла же и тая роди Фовела: сей бяше млатобиец, ковачь меди и железа: сестра же Фовелова Ноема.
А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема́.
23 Рече же Ламех своим женам: Ада и Селла, услышите глас мой, жены Ламеховы, внушите моя словеса: яко мужа убих в язву мне и юношу в струп мне:
І промовив Ламех до жінок своїх: „Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви сло́ва мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину — за рану свою,
24 яко седмицею отмстися от Каина, от Ламеха же седмьдесят седмицею.
і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех — у сімдесятеро й семеро!“
25 Позна же Адам Еву жену свою: и заченши роди сына, и именова имя ему Сиф, глаголющи: воскреси бо ми Бог семя другое, вместо Авеля, егоже уби Каин.
І пізнав Адам ще свою жінку, — і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо „Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн“.
26 И Сифу бысть сын: именова же имя ему Енос: сей упова призывати имя Господа Бога.
А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
