Послание к Галатам 3

1 О, несмысленнии Галате, кто вы прельстил есть не покоритися истине, имже пред очима Иисус Христос преднаписан бысть, в вас распят?

О нерозумні галати! Хто зачарував вас, щоб ви не корилися істині? Адже перед вашими очима був зображений розіп’ятий Ісус Христос.

2 Сие едино хощу уведети от вас: от дел ли закона Духа приясте, или от слуха веры?

Я хотів би дізнатися від вас лише одне: ви прийняли Духа через діла Закону чи через віру в те, що почули?

3 Тако ли несмысленни есте? Наченше духом, ныне плотию скончаваете?

Невже ви такі нерозумні, що, почавши Духом, зараз закінчуєте тілом?

4 Толика пострадасте туне? Аще точию и туне.

Невже ви даремно стільки страждали? Не може бути, щоб усе це було даремно!

5 Подаяй убо вам Духа и действуяй силы в вас, от дел ли закона, или от слуха веры?

Хіба Той, Хто дарує вам Духа і творить серед вас чудеса, робить це тому, що ви дотримуєтеся Закону, чи тому, що ви повірили в те, що почули?

6 Якоже Авраам верова Богу, и вменися ему в правду.

Так само й «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».

7 Разумейте убо, яко сущии от веры, сии суть сынове Авраамли.

Зрозумійте, що ті, хто має віру, – це сини Авраама.

8 Предувидевшее же Писание, яко от веры оправдает языки Бог, прежде благовествова Аврааму, яко благословятся о тебе вси языцы.

Писання, передбачивши, що Бог виправдає язичників вірою, заздалегідь проголосило Авраамові Добру Звістку: «Через тебе всі народи будуть благословенні».

9 Темже сущии от веры, благословятся с верным Авраамом:

Тож ті, хто вірить, благословляються разом з Авраамом, який повірив.

10 елицы бо от дел закона суть, под клятвою суть. Писано бо есть: проклят всяк, иже не пребудет во всех писанных в книзе законней, яко творити я.

Бо всі, хто покладається на діла Закону, знаходяться під прокляттям, як написано: «Проклятий кожен, хто не дотримується всього, що написано в Книзі Закону».

11 А яко в законе никтоже оправдается от Бога, яве, яко праведный от веры жив будет.

Очевидно, що через Закон ніхто не виправданий перед Богом, оскільки «праведник житиме вірою»,

12 Закон же несть от веры: но сотворивый та человек жив будет в них.

а Закон не ґрунтується на вірі; навпаки, він говорить: «Хто виконуватиме його [настанови], буде жити ними».

13 Христос ны искупил есть от клятвы законныя, быв по нас клятва: писано бо есть: проклят всяк висяй на древе:

Христос викупив нас від прокляття Закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: «Проклятий кожен, хто повішений на дереві».

14 да в языцех благословение Авраамле будет о Христе Иисусе, да обетование Духа приимем верою.

[Він викупив нас], щоб благословення, дане Авраамові, прийшло до язичників через Ісуса Христа й щоб через віру ми отримали обітницю Духа.

15 Братие, по человеку глаголю: обаче человеческаго предутвержденна завета никтоже отметает или приповелевает.

Брати, я говорю по-людському: навіть затверджений людьми заповіт ніхто не скасовує й не вносить у нього доповнень.

16 Аврааму же речени быша обеты, и семени его. Не глаголет же: и семенем, яко о мнозех, но яко о едином: и семени твоему, иже есть Христос.

Ці ж обітниці були дані Авраамові та його нащадку. Писання не говорить «нащадкам», як про багатьох, а «нащадку», як про одного, а Ним є Христос.

17 Сие же глаголю, завета предутвержденнаго от Бога во Христа, бывый по летех четыриста и тридесятих закон не отметает, во еже разорити обетование.

Я кажу, що Закон, даний через чотириста тридцять років, не скасовує заповіту, встановленого раніше Богом, і не усуває обітниці.

18 Аще бо от закона наследие, не ктому уже от обетования: Аврааму же обетованием дарова Бог.

Бо якщо спадщина від Закону, то вже не за обітницею, але Бог дав її Авраамові через обітницю.

19 Что убо закон? Преступлений ради приложися, дондеже приидет семя, емуже обетовася, вчинен Ангелы, рукою ходатая.

Для чого тоді Закон? Він був доданий, щоб [виявити] провини, доки не прийде Нащадок, Якому була дана обітниця. Закон був даний через ангелів рукою посередника.

20 Ходатай же единаго несть, Бог же един есть.

Посередник не потрібен там, де тільки одна сторона, а Бог один.

21 Закон ли убо противу обетованием Божиим? Да не будет. Аще бо дан бысть закон могий оживити, воистинну от закона бы была правда:

Тож невже Закон суперечить обітницям Божим? Зовсім ні! Бо якби був даний Закон, який міг би дарувати життя, то праведність була б від Закону.

22 но затвори Писание всех под грехом, да обетование от веры Иисус Христовы дастся верующым.

Але Писання замкнуло все під гріхом, щоб обітниця через віру в Ісуса Христа була дана тим, хто вірить.

23 Прежде же пришествия веры, под законом стрегоми бехом, затворени в хотящую веру открытися.

До приходу віри ми перебували під вартою Закону, замкнені доти, доки не об’явиться віра.

24 Темже закон пестун нам бысть во Христа, да от веры оправдимся:

Отже, Закон був нашим опікуном, поки не прийшов Христос, щоб ми були виправдані вірою.

25 пришедшей же вере, уже не под пестуном есмы.

Коли ж прийшла віра, ми вже не під [наглядом] опікуна.

26 Вси бо вы сынове Божии есте верою о Христе Иисусе:

Тож через віру в Ісуса Христа ви всі діти Божі,

27 елицы бо во Христа крестистеся, во Христа облекостеся.

бо всі, хто був охрещений у Христі, одяглися в Христа.

28 Несть Иудей, ни Еллин: несть раб, ни свободь: несть мужеский пол, ни женский: вси бо вы едино есте о Христе Иисусе.

Нема більше ні юдея, ні язичника, ні раба, ні вільного, ні чоловіка, ні жінки, бо ви всі – одне в Христі Ісусі.

29 Аще ли вы Христовы, убо Авраамле семя есте, и по обетованию наследницы.

Якщо ви належите Христу, то ви нащадки Авраама й, згідно з обітницею, – спадкоємці.