Исход 23

1 Да не приимеши слуха суетна, да не приложишися с неправедным быти свидетель неправеден:

Не будеш розносити неправдивих поголосок. Не покладеш руки своєї з несправедливим, щоб бути свідком неправди.

2 да не будеши со многими на злобу, да не приложишися ко множеству уклонитися со множайшими, яко превратити суд,

Не будеш з більшістю, щоб чинити зло. І не будеш висловлюватися про по́зов, прихиляючись до більшости, щоб перегнути правду.

3 и нищаго да не помилуеши на суде.

І не будеш потура́ти вбогому в його по́зові.

4 Аще же срящеши говядо врага твоего или осля его заблуждающее, обратив да отдаси ему:

Коли стрінеш вола свого ворога або осла його, що заблудив, то конче повернеш його йому.

5 аще же узриши осля врага твоего падшее под бременем его, да не мимоидеши е, но да воздвигнеши е с ним.

Коли побачиш осла свого ворога, що лежить під тягаре́м своїм, то не зага́їшся помогти йому, — конче поможеш ра́зом із ним.

6 Да не превратиши суда нищему в суде его.

Не перегинай суду на бік вбогого свого́ в його по́зові.

7 От всякаго слова неправеднаго да отступиши: неповинна и праведна да не убиеши, и не оправдиши нечестиваго даров ради,

Від неправдивої справи відда́лишся, а чистого й справедливого не забий, бо Я не всправедливлю несправедливого.

8 и да не возмеши даров: дары бо ослепляют очи видящым и погубляют словеса праведна.

А хабара́ не візьмеш, бо хаба́р осліплює зрячих і викривляє слова справедливих.

9 И пришелца не оскорбляйте, ни стужите (ему): вы бо весте душу пришелчу, понеже сами бесте пришелцы в земли Египетстей.

А прихо́дька не будеш тиснути, бож ви познали душу прихо́дька, бо самі були прихо́дьками в єгипетськім кра́ї.

10 Шесть лет да сееши землю твою и да собереши плоды ея:

І шість літ будеш сі́яти землю свою, і будеш збирати її врожай,

11 в седмое же оставление да сотвориши и опустиши ю, и да ясти будут убозии языка твоего, останки же да снедят зверие дивии: тако да сотвориши винограду твоему и масличию твоему.

а сьомого — опустиш її та полишиш її, і будуть їсти вбогі народу твого, а позостале по них буде їсти польова́ звірина́. Так само зробиш для виноградинка твого, і для оливки твоєї.

12 В шесть дний да сотвориши дела твоя, в седмый же день покой: да почиет вол твой и осел твой, и да почиет сын рабы твоея и пришлец.

Шість день будеш робити діла́ свої, а сьомого дня спочи́неш, щоб відпочив віл твій, і осел твій, і щоб відідхнув син невільниці твоєї й прихо́дько.

13 Вся, елика глаголах вам, сохраните, имен же богов инех не поминайте, ниже да слышатся изо уст ваших.

І все, що Я сказав вам, будете вико́нувати. А йме́ння інших богів не згадаєте, — не буде почуте воно на устах твоїх.

14 Три краты в лете сотворите Ми праздник:

Три ра́зи на рік будеш святкува́ти Мені.

15 праздник опресноков сохраните творити, седмь дний ядите опресноки, якоже заповедах тебе, во время месяца новых плодов, в той бо изшел еси из Египта, да не явишися предо Мною тощь:

Будеш дотримувати свято Опрі́сноків; сім день будеш їсти опрісноки, як наказав тобі, окресленого часу місяця авіва, бо в нім ти був вийшов з Єгипту. І не будете являтися перед лицем Моїм з порожніми руками.

16 и праздник жатвы первородных жит сотвориши от дел твоих, яже посееши на ниве твоей: и праздник скончания при исходе лета в собрании дел твоих, яже от нив твоих.

І свято жнив первопло́ду праці твоєї, що сієш на полі. І свято збира́ння при закінченні року, коли ти збираєш з поля працю свою.

17 Три краты в лете да явится всяк мужеск пол твой пред Господем Богом твоим.

Три рази на рік буде являтися ввесь чоловічий рід твій перед лицем Владики Господа.

18 Егда бо изжену языки от лица твоего и разширю пределы твоя, да не пожреши на квасе крове жертвы Моея, ниже да долежит тук праздника Моего до утрия.

Не будеш прино́сити крови жертви Моєї на квашенім, а лій Моєї святкової жертви не буде ночува́ти аж до ра́нку.

19 Начатки первых жит земли твоея да внесеши в дом Господа Бога твоего. Да не свариши ягняте во млеце матере его.

Поча́тки первопло́ду твоєї землі принесеш до дому Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.

20 И се, Аз послю Ангела Моего пред лицем твоим, да сохранит тя на пути, яко да введет тя в землю, юже уготовах тебе:

Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороня́в у дорозі тебе, і щоб провадив тебе до того місця, яке Я пригото́вив.

21 вонми себе и послушай Его, и не ослушайся Его: не обинется бо тебе, имя бо Мое есть на Нем:

Стережися перед лицем Його, і слухайся Його голосу! Не протився Йому, бо Він не проба́чить вашого гріха, — бо Ім'я́ Моє в Ньому

22 аще слухом послушаеши гласа Моего и сотвориши вся, елика Аз заповедаю тебе, и сохраниши завет Мой, будете Ми люди избранни от всех язык: Моя бо есть вся земля, вы же будете Ми царское священие и язык свят. Сия словеса да речеши сыном Израилевым. Аще слухом послушаеши гласа Моего и сотвориши вся, елика реку тебе, враг буду врагом твоим и сопротивлюся сопротивником твоим.

Коли ж справді послухаєш ти Його голосу, і вчиниш усе, що говорю́, то Я буду ворогува́ти проти ворогів твоїх, і буду гноби́ти твоїх гноби́телів.

23 Пойдет бо Ангел Мой наставляяй тя и введет тя ко Аморрею и Хеттею, и Ферезею и Хананею, и Гергесею и Евею и Иевусею, и потреблю их (от лица вашего):

Бо Мій Ангол ходитиме перед лицем твоїм, і запрова́дить тебе до амореянина, і хіттеянина, і періззеянина, і ханаанеянина, хіввеянина, і євусеянина, — а Я зни́щу його.

24 да не поклонишися богом их, ниже послужиши им: да не сотвориши по делом их, но разорением разориши и сокрушением сокрушиши капища их,

Не будеш вклонятися їхнім бога́м, і служити їм не будеш, і не будеш чинити за вчинками їх, бо конче порозбиваєш і конче поламаєш їхні стовпи́ для богів.

25 и да послужиши Господу Богу твоему: и благословлю хлеб твой и вино твое и воду твою, и отвращу болезнь от вас.

І будеш служити ти Господе́ві, Богові своєму, і Він поблагосло́вить твій хліб та воду твою, і з-посеред тебе усуне хворо́бу.

26 Не будет безчаден, ниже неплоды на земли твоей: число дний твоих исполняя исполню.

У твоїм кра́ї не буде такої, що скидає плода́, ані неплідної. Число твоїх днів Я доповню.

27 И страх послю ведущий тя, и устрашу вся языки, в няже ты входиши к ним, и дам вся сопротивники твоя в бегуны:

Свій страх пошлю перед лицем твоїм, і приведу в замішання ввесь цей наро́д, що ти ввійдеш між ньо́го. І всіх ворогів твоїх оберну́ до тебе поти́лицею.

28 и послю шершни пред тобою, и изжену Аморреи и Евеи, и Иевусеи и Хананеи и Хеттеи от тебе:

І пошлю ше́ршня перед тобою, і він вижене перед тобою хіввеянина, ханаанеянина та хіттеянина.

29 не изжену их в лете единем, да не будет земля пуста, и мнози будут на тя звери земнии:

Не вижену їх перед тобою в однім році, щоб не став той край спусто́шеним, і не розмно́жилася на тебе польова́ звірина́.

30 помалу помалу изжену их от тебе, дондеже возрастеши и наследиши землю.

Помалу Я буду їх виганяти перед тобою, аж поки ти розро́дишся, і пося́деш цей край.

31 И положу пределы твоя от Чермнаго моря до моря Филистимля, и от пустыни до реки великия Евфрата, и предам в руце ваши седящих на земли и изжену их от тебе:

І покладу́ границю твою від моря Червоного й аж до моря Филистимського, і від пустині аж до річки, бо дам в вашу руку ме́шканців цього кра́ю, — і ти виженеш їх перед собою.

32 да не смесишися с ними, и с боги их да не завещаеши завета,

Не складай умови з ними та з їхніми бога́ми.

33 и да не останутся на земли твоей, да не сотворят тя согрешити ко Мне: аще бо поработаеши богом их, сии будут тебе в соблазн.

Не бу́дуть сидіти вони в твоїм кра́ї, щоб не ввести тебе в гріх супроти Мене, коли будеш служити їхнім бога́м, бо це буде па́стка тобі!“