Исход 19
1 Месяца же третияго изшествия сынов Израилевых от земли Египетския, в сий день приидоша в пустыню Синайскую:
Третього місяця по ви́ході Ізраїлевих синів із єгипетського краю, того дня прибули́ вони на Сіна́йську пустиню.
2 и воздвигошася от Рафидина и приидоша в пустыню Синайскую, и ополчися тамо Израиль прямо горы.
І рушили вони з Рефідіму, і ввійшли до Сінайської пустині, та й ота́борилися в пустині. І ота́борився там Ізраїль навпроти гори.
3 Моисей же взыде на гору Божию, и воззва его Бог от горы глаголя: сия возглаголеши дому Иаковлю и повеси сыном Израилевым:
А Мойсей увійшов до Бога. І кликнув до нього Господь із гори, говорячи: „Скажеш отак дому Якова, і звістиш синам Ізраїля:
4 сами видесте, елика сотворих Египтяном, и подях вас яко на крилех орлих и приведох вас к Себе:
Ви бачили, що́ Я зробив був Єгиптові, і носив вас на кри́лах орли́них, і привів вас до Себе.
5 и ныне аще слухом послушаете гласа Моего и сохраните завет Мой, будете Ми людие избранни от всех язык: Моя бо есть вся земля:
А тепер, коли справді послухаєте Мого голосу, і будете дотримувати запові́ту Мого, то станете Мені власністю більше всіх народів, бо вся земля — то Моя!
6 вы же будете Ми царское священие и язык свят: сия словеса да речеши сыном Израилевым.
А ви станете Мені ца́рством священиків та народом святим. Оце ті речі, що про них будеш казати Ізраїлевим синам“.
7 Прииде же Моисей и призва старцы людския и предложи им вся словеса сия, яже завеща им Бог.
І прибув Мойсей, і покликав і старши́х наро́дніх, та й виложив перед ними всі ті слова́, що Господь наказав був йому.
8 Отвещаша же вси людие единодушно и рекоша: вся, елика рече Бог, сотворим и послушаем. Донесе же Моисей словеса сия к Богу,
І відповів увесь народ ра́зом, та й сказав: „Усе, що Господь говорив, зро́бимо!“А Мойсей доніс слова́ народу до Господа.
9 и рече Господь к Моисею: се, Аз прииду к тебе в столпе облачне, да услышат людие глаголюща мя к тебе и да тебе веруют во веки. Поведа же Моисей словеса людий ко Господу.
І промовив Господь до Мойсея: „Ось Я до те́бе прийду́ в густій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, і щоб повірив і тобі навіки!“І переповів Мойсей слова народу до Господа.
10 Рече же Господь Моисею: сошед засвидетелствуй людем и очисти я днесь и утре, и да исперут ризы,
І промовив Господь до Мойсея: „Іди до люде́й, і освяти їх сьогодні та взавтра, і нехай вони ви́перуть одіж свою.
11 и да будут готовы в день третий: в третий бо день снидет Господь на гору Синайскую пред всеми людьми:
І нехай вони будуть готові на третій день, бо третього дня зі́йде Господь на го́ру Сіна́й на оча́х усього народу.
12 и устроиши люди окрест глаголя: внемлите себе не восходити на гору и ни чимже коснутися ея: всяк прикоснувыйся горе смертию умрет:
І обведеш границею народ довко́ла, говорячи: Стережіться схо́дити на го́ру й доторкуватися до кра́ю її. Кожен, хто доторкне́ться до гори́, буде ко́нче забитий!
13 не коснется ей рука, камением бо побиется или стрелою устрелится, аще скот, аще человек, не будет жив: егда же гласи и трубы и облак отидет от горы, сии взыдут на гору.
Нехай не доторкне́ться до неї рука, бо буде ко́нче вкамено́ваний, або буде справді застрілений, чи то худо́бина, чи то люди́на, — не буде жити вона. Як сурма засурмить протяжливо, вони вийдуть на го́ру“.
14 Сниде же Моисей с горы к людем, и освяти я, и испраша ризы своя:
І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, а вони ви́прали одежу свою.
15 и рече людем: будите готови, три дни не входите к женам.
І він сказав до народу: „Будьте готові на третій день; не входьте до жіно́к “.
16 Бысть же в третий день бывшу ко утру, и быша гласи и молния и облак мрачен на горе Синайстей, глас трубный глашаше зело: и убояшася вси людие, иже в полце:
І сталося третього дня, коли ра́нок настав, — і знялися гро́ми та бли́скавки, і густа хмара над горою та сильний голос сурми! І затремтів увесь народ, що був у табо́рі...
17 изведе же Моисей люди во сретение Богу из полка, и сташа под горою.
І вивів Мойсей наро́д із табо́ру назустріч Богові, і вони стали під горою.
18 Гора же Синайская дымяшеся вся, схождения ради Божия на ню во огни, и восхождаше дым, яко дым пещный: и ужасошася вси людие зело.
А гора Сіна́й — уся вона димува́ла через те, що Господь зійшов на неї в огні! І піднявся дим її, немов дим вапня́рки, і сильно затремтіла вся гора.
19 Быша же гласи трубнии происходяще крепцы зело: Моисей глаголаше, Бог же отвещаваше ему гласом.
І розлігся голос сурми́, і він сильно все могутнів: Мойсей говорить, а Бог відповідає йому голосно.
20 Сниде же Господь на гору Синайскую на верх горы, и воззва Господь Моисеа на верх горы, и взыде Моисей:
І зійшов Господь на го́ру Сіна́й, на верхі́в'я гори. І покликав Господь Мойсея на верхів'я гори. І вийшов Мойсей.
21 и рече Бог к нему глаголя: сошед засвидетелствуй людем, да не когда приступят к Богу уразумети, и падут от них мнози:
І промовив Господь до Мойсея: „Зійди, остережи народ, щоб не рвався до Господа, щоб побачити, бо багато з нього загине.
22 жерцы же приступающии ко Господу Богу да освятятся, да не когда погубит от них Господь.
А також священики, що будуть підходити до Господа, нехай перше освятяться, щоб Господь їх не повбива́в“.
23 И рече Моисей к Богу: не возмогут людие взыти на гору Синайскую: Ты бо завещал еси нам глаголя: определи гору и освяти ю.
І сказав Мойсей до Господа: „Не зможе народ вийти на го́ру Сінай, бо Ти засві́дчив між нами, говорячи: Обведи границею цю го́ру, і освяти її“.
24 И рече ему Господь: иди, сниди и взыди ты и Аарон с тобою: жерцы же и людие да не нудятся взыти к Богу, да не когда погубит от них Господь.
І промовив до нього Господь: „Іди, зійди, а потім вийди ти й Аарон з тобою, а священики й народ нехай не рвуться до Господа, щоб Я не повбива́в їх.
25 Сниде же Моисей к людем и поведа им.
І зійшов Мойсей до народу, і сказав їм це все.
