Второзаконие 28
1 И будет егда прейдете Иордан в землю, юже Господь Бог ваш дает вам, аще слухом послушаете гласа Господа Бога вашего хранити и творити вся заповеди Его, яже аз заповедаю тебе днесь, и даст тя Господь Бог твой вышше всех язык земли:
„І станеться, якщо дійсно будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати ви́конання всіх Його заповідей, що я наказую тобі сьогодні, то поставить тебе Господь, Бог твій, найвищим над усі народи землі.
2 и приидут на тя вся благословения сия и обрящете тя. Аще слухом послушаеши гласа Господа Бога твоего,
І при́йдуть на тебе всі оці благослове́ння, і досягнуть тебе, коли ти слухатимешся голосу Господа, Бога свого.
3 благословен ты во граде и благословен ты на селе,
Благослове́нний ти в місті, і благослове́нний ти на полі!
4 благословена исчадия чрева твоего и плоды земли твоея, и стада волов твоих и паствы овец твоих,
Благослове́нний плід утроби твоєї, і плід твоєї землі, і плід худоби твоєї, по́рід биків твоїх і коті́ння ота́ри твоєї!
5 благословены житницы твои и останцы твои,
Благослове́нний твій кіш та діжа́ твоя!
6 благословен ты внегда входити тебе и благословен ты внегда исходити тебе.
Благослове́нний ти у вході своїм, і благослове́нний ти в ви́ході своїм!
7 Да предаст тебе Господь Бог враги твоя, сопротивящыяся тебе, сокрушены пред лицем твоим: путем единем изыдут на тя и седмию путьми побежат от лица твоего.
Господь учинить, що вороги́ твої, які повстають на тебе, будуть побиті перед тобою, — вони однією доро́гою вийдуть навпере́йми тебе, а сімома́ дорогами втікатимуть перед тобою.
8 Да послет Господь на тя благословение в хранилищах твоих и на вся, на няже возложиши руку твою на земли, юже Господь Бог твой дает тебе.
Господь накаже Своєму благослове́нню бути з тобою в комо́рах твоїх, та в усьому, чого доторкнеться рука твоя, і благословлятиме тебе в краю́, що Господь, Бог твій, дає тобі.
9 Да возставит тя Господь Бог твой Себе люд свят, якоже клятся отцем твоим. Аще послушаеши гласа Господа Бога твоего и ходити будеши в путех Его,
Господь поставить тебе Собі за святий народ, як присягнув був тобі, коли ти будеш доде́ржуватися за́повідей Господа, Бога твого, і пі́деш дорогами Його.
10 и узрят тя вси языцы земнии яко имя Господа (Бога твоего) призвася на тя, и убоятся тебе,
І побачать усі народи землі, що Господнє Ім'я́ кличеться на тобі, — і будуть боятися тебе.
11 и умножит тя Господь Бог твой во благая во исчадиех утробы твоея и во исчадиех скотов твоих, и в плодех земли твоея, на земли твоей, юже клятся Господь отцем твоим дати тебе.
І Господь дасть тобі добрий при́ріст у пло́ді утроби твоєї, і в пло́ді худоби твоєї, і в пло́ді поля твого на тій землі, що Господь заприсягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі.
12 Да отверзет тебе Господь сокровище Свое благое, небо, иже дати дождь земли твоей во время свое, да благословит вся дела рук твоих: и даси взаим языком многим, ты же не одолжишися: и обладаеши ты многими языки, тобою же не возобладают.
Господь відчинить для тебе Свою добру скарбни́цю, небеса́, щоб дати дощ для кра́ю твого в ча́сі його, і щоб поблагослови́ти всякий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а сам не позичатимеш ні в кого.
13 Да поставит тя Господь Бог твой во главу, а не в хвост: и будеши тогда выше, и не будеши ниже, аще послушаеши заповедий Господа Бога твоего, елика аз заповедаю тебе днесь хранити и творити:
І вчинить тебе Господь головою, а не хвостом, і ти будеш тільки ве́рхом, а не будеш до́лом, коли будеш слухатися заповідей Господа, Бога свого, що я сьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати,
14 да не преступиши от всех словес, яже аз заповедаю тебе днесь, на десно ниже на лево, ходити вслед богов иных служити им.
і не відступиш від усіх тих слів, що я сьогодні наказую вам, ані право́руч, ані ліво́руч, щоб ходити за іншими бога́ми й служити їм.
15 И будет аще не послушаеши гласа Господа Бога твоего хранити и творити вся заповеди Его, елики аз заповедаю тебе днесь, и приидут на тя вся клятвы сия и постигнут тя:
Та станеться, коли ти не будеш слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати викона́ння всіх Його заповідей та постанов Його, що я сьогодні наказую тобі, то при́йдуть на тебе всі оці прокля́ття, і досягнуть тебе:
16 проклят ты во граде и проклят ты на селе,
Прокля́тий ти в місті, і прокля́тий ти в полі!
17 прокляты житницы твои и останки твои,
Проклятий кіш твій та діжа́ твоя!
18 проклята исчадия утробы твоея и плоды земли твоея, стада волов твоих и паствы овец твоих,
Проклятий плід утро́би твоєї та плід твоєї землі, по́рід биків твоїх та коті́ння отари твоєї!
19 проклят ты внегда входити тебе и проклят ты внегда исходити тебе.
Прокля́тий ти у вході своїм, і проклятий ти в виході своїм!
20 Да послет тебе Господь скудость и глад и истребление на вся, на няже возложиши руку твою, елика аще сотвориши, дондеже потребит тя и дондеже погубит тя вскоре, злых ради начинаний твоих, зане оставил еси Мя.
Пошле Господь на тебе прокля́ття, і замі́шання, і нещастя на всякий по́чин твоєї руки, що ти зробиш, аж поки ти не будеш ви́гублений, і аж поки ти скоро не загинеш через зло твоїх чи́нів, що опустив ти Мене.
21 Да прилепит Господь к тебе смерть, дондеже потребит тя от земли, в нюже ты входиши тамо наследити ю.
Прилі́пить Господь до тебе морови́цю, аж поки вона не вигубить тебе з-над землі, куди ти входиш посісти її.
22 Да поразит тя Господь неимением и огневицею, и стужею и жжением, и убийством и ветром тлетворным и бледостию, и поженут тя, дондеже погубят тя.
Ударить Господь тебе сухо́тами, і пропа́сницею, і запа́ленням, і гаря́чкою, і мече́м, і посу́хою, і ірже́ю, — і вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш.
23 И будет небо над главою твоею медяно и земля под тобою железна.
І стане небо твоє, що над твоєю головою, міддю, а земля, що під тобою, залізом.
24 Да даст Господь дождь земли твоей прах, и персть с небесе снидет на тя, дондеже сокрушит тя и дондеже погубит тя.
Дасть Господь замість дощу Краєві твоєму ку́ряву, а порох із неба буде схо́дити на тебе, аж поки не будеш ти вигублений.
25 Да даст тя Господь на изсечение пред враги твоими: путем единем изыдеши к ним и седмию пути побежиши от лица их, и будеши в разсеяние во всех царствах земных,
Віддасть тебе Господь на пора́зку твоїм ворогам. Однією дорогою ти ви́йдеш навперейми його, а сімома́ дорогами втікатимеш перед ним, і будеш розпорошений по всіх ца́рствах землі.
26 и будут мертвецы ваши снедь птицам небесным и зверем земным, и не будет отгоняяй.
І буде твій труп на їжу для всякого пта́ства небесного та для худоби зе́мної, і не буде нікого, хто б їх пополо́шив.
27 Да поразит тя Господь вредом Египетским в седалищах и крастою дивиею и свербом, яко не мощи тебе исцелитися.
Ударить тебе Господь єгипетським гнояко́м, ґу́дзами, лишая́ми, стру́пами такими, що не зможеш їх ви́лікувати.
28 Поразит тя Господь неистовством и слепотою и изступлением ума,
Ударить тебе Господь божеві́ллям, і сліпото́ю, і туподу́мством.
29 и будеши осязаяй в полудни, якоже осязает слепый во тме, и не исправит путий твоих: и будеши тогда обидим и расхищаемь во вся дни, и не будет помогаяй тебе.
І будеш ти ма́цати в пі́вдень, як ма́цає сліпий у те́мряві, і не матимеш пово́дження в дорогах своїх, і будеш ти по всі дні тільки ути́скуваний та грабо́ваний, та не буде кому боронити.
30 Жену поймеши, и ин муж возимеет ю: дом созиждеши, и не поживеши в нем: виноград насадиши, и не обереши его:
Одру́жишся з жінкою, та хто інший лежатиме з нею. Хату збудуєш, та в ній не сидітимеш. Засадиш виноградинка, та не будеш користатися ним.
31 телец твой заклан пред тобою, и не снеси от него: осля твое отято от тебе, и не отдастся тебе: овцы твоя отданы (будут) врагом твоим, и не будет тебе помогаяй:
Заколений буде віл твій на оча́х твоїх, та їсти не будеш із нього. Твій осел буде заграбо́ваний перед тобою, і не вернеться до тебе. Ота́ра твоя ві́ддана буде ворогам твоїм, і не буде кому боронити тебе.
32 сынове твои и дщери твоя отданы (будут) языку иному, и очи твои узрят истаевающе на сия, и не возможет рука твоя:
Сини твої та до́чки твої будуть віддані іншому наро́дові, а очі твої будуть бачити й гинути за ними ці́лий день, а твоя рука не матиме сили.
33 плоды земли твоея и вся труды твоя пояст язык, егоже не веси, и будеши обидимь и сокрушаем во вся дни,
Плід твоєї землі та ввесь труд твій поїсть народ, якого ти не знав, а ти будеш тільки ути́скуваний та гно́блений по всі дні.
34 и будеши изумлен, видений ради очес твоих, яже узриши.
І ти збожево́лієш від того, що бачитимуть очі твої.
35 Да поразит тя Господь вредом злым на коленах и на голенех, яко не мощи исцелитися тебе от стоп ног твоих даже до верха (главы) твоея.
Ударить тебе Господь злим гнояко́м на колінах і на сте́гнах, від якого не зможеш ви́лікуватися, від стопи ніг твоїх і аж до че́репа твого.
36 Да отведет тя Господь и князи твоя, яже поставиши себе, в язык, егоже не веси ты и отцы твои, и послужиши тамо богом иным, древу и камению,
Відведе́ Господь тебе та царя твого, якого поставиш над собою, до народу, якого не знав ти та батьки́ твої, і ти будеш служити там іншим бога́м, — де́реву та ка́меневі.
37 и будеши тамо в гадание и в притчу и повесть во всех языцех, в няже введет тя Господь (Бог) тамо.
І станеш ти страхі́ттям, погово́ром та посміхо́вищем серед усіх наро́дів, куди відведе́ тебе Господь.
38 Семя много изнесеши на поле, и мало внесеши, яко поядят я прузи:
Багато насіння ви́несеш на поле, та мало збереш, — бо пожере́ його сарана́.
39 виноград насадиши и возделаеши, и вина не испиеши, ниже возвеселишися от него, яко пояст я червь:
Позасаджуєш виноградники й будеш обробляти, та не будеш пити вина й не будеш збирати, — бо пожере його черва́.
40 маслины будут тебе во всех пределех твоих, и елеем не помажешися, яко истечет маслина твоя:
Будуть у тебе оливки по всім кра́ї твоїм, та оливою не будеш маститися, — бо поспада́є оливка твоя.
41 сыны и дщери родиши, и не будут тебе, отидут бо в плен:
Ти поро́диш синів і дочо́к, та не будуть для тебе вони, — бо пі́дуть у неволю.
42 вся древесная твоя и вся жита земли твоея потребит ржа:
Усяке твоє де́рево та плід твоєї землі обсяде черва́.
43 пришлец, иже есть у тебе, взыдет над тя выше выше, ты же низидеши низу низу:
Прихо́дько, що серед тебе, піднесеться понад тебе ви́соко-ви́соко, а ти зі́йдеш низько-низько.
44 сей взаим даст тебе, ты же ему взаим не даси: сей будет глава, ты же будеши хвост.
Він тобі позичатиме, а ти йому не позичатимеш, він стане головою, а ти станеш хвостом.
45 И приидут на тя вся клятвы сия, и поженут тя и постигнут тя, дондеже потребят тя и дондеже погубят тя: яко не послушал еси гласа Господа Бога твоего, еже хранити заповеди Его и оправдания Его, елика заповеда тебе.
І при́йдуть на тебе всі оці прокля́ття, і будуть гнати тебе, і доженуть тебе, аж поки ти будеш ви́гублений, бо не слухав ти голосу Господа, Бога свого, щоб виконувати заповіді Його та постанови Його, що Він наказав був тобі.
46 И будут на тебе знамения и чудеса, и в семени твоем до века,
І будуть вони на тобі на озна́ку та на до́каз, та на насінні твоєму аж навіки.
47 понеже не послужил еси Господеви Богу твоему с веселием и благим сердцем, множества ради всех (благих),
За те, що не служив ти Господе́ві, Богові своєму, у радості та в добрі серця, із рясно́ти всього,
48 и послужиши врагом твоим, яже послет Господь Бог твой на тя с гладом и жаждею, и наготою и оскудеением всех: и возложит ярем железен на выю твою, дондеже сокрушит тя.
то будеш служити во́рогові своєму, якого Господь пошле на тебе, у голоді, і в пра́гненні, і в наготі́, і в недостатку всього, а він дасть залізне ярмо́ на твою шию, аж поки вигубить тебе.
49 И наведет Господь на тя язык издалеча от края земли аки устремление орле, язык, егоже не уразумееши глагола,
Господь нанесе на тебе народ іздале́ка, з кінця землі, так, як летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,
50 язык безстуден лицем, иже не удивится лицу старчу и юна не помилует:
народ жорсто́кий, що не зважатиме на старо́го, а для юнака́ не буде милости́вий.
51 и пояст плоды скотов твоих и плоды земли твоея, яко не оставит тебе пшеницы, ни вина, ни елеа, стад волов твоих и паств овец твоих, дондеже погубит тя:
І він буде жерти плід твоєї худоби та плід твоєї землі, аж поки вигубить тебе, і він не позоставить тобі збіжжя, ані виноградного со́ку, ані оливи, ані по́роду биків твоїх, ані коті́ння ота́ри твоєї, аж поки вигубить тебе.
52 и сокрушит тя во всех градех твоих, дондеже разорятся стены твоя высокия и крепкия, на нихже ты уповаеши, во всей земли твоей: и озлобит тя во всех градех твоих, яже даде тебе Господь Бог твой.
І він буде облягати тебе в усіх твоїх бра́мах, аж поки порозвалює по всім твоїм кра́ї твої міцні і укрі́плені му́ри, на які ти наді́явся, і буде гноби́ти тебе в усіх твоїх брамах по всім твоїм кра́ї, що дав тобі Господь, Бог твій.
53 И снеси чада утробы твоея, плоть сынов и дщерей твоих, ихже даде тебе Господь Бог твой, в тесноте твоей и в скорби твоей, еюже оскорбит тя враг твой.
І будеш ти їсти плід утро́би своєї, тіло синів своїх та дочо́к своїх, що дав тобі Господь, Бог твій, в обло́зі та в у́тиску, яким буде гноби́ти тебе твій ворог.
54 Юный в вас и младый зело позавидит оком своим брату своему и жене яже на лоне его, и оставшымся чадом, яже аще останутся ему:
Кожен найлагідні́ший серед тебе й найбільше ви́пещений, — буде око його лихе на брата свого, і на жінку ло́ня свого, і на решту синів своїх, що позоставить їх ворог,
55 яко дати единому их от плотей чад своих, ихже ял еси, понеже ничто остася ему в тесноте и скорби твоей, еюже оскорбят тя врази твои во всех градех твоих.
щоб не дати ані о́дному з них тіла синів своїх, що буде він їсти, бо йому не позоста́неться нічого в обло́зі та в у́тискові, яким буде утиска́ти тебе твій ворог по всіх твоїх брамах.
56 И юная в вас (жена) и млада зело, еяже не обыче нога ея ходити по земли юности ради и младости, позавидит оком своим мужу своему иже на лоне ея, и сыну и дщери своей,
Найлагідні́ша між тобою й найбільше ви́пещена, що через пе́щення та ніжність не про́бувала ставити на землю стопи́ своєї ноги, — зле буде око її на мужа ло́ня свого, і на сина свого, і на дочку́ свою,
57 и блоне своей изшедшей из чресл ея, и чаду своему еже аще родит: снест бо я тайно, скудости ради всех в тесноте и скорби своей, еюже оскорбит тя враг твой во всех градех твоих.
і на по́слід, що виходить з-поміж ніг її при породі, і на дітей своїх, що поро́дить, — бо поїсть їх таємно через недостаток усього в обло́зі та в у́тиску, яким буде гноби́ти тебе твій ворог у брамах твоїх.
58 Аще не послушаете творити вся словеса закона сего, написанная в книзе сей, еже боятися имене чуднаго и чуднаго сего, Господа Бога твоего,
Якщо ти не будеш доде́ржувати, щоб виконувати всі слова́ цього Зако́ну, написані в цій книзі, щоб боятися того славного й страшно́го Ймення Господа, Бога твого,
59 и удивит Господь язвы твоя и язвы семене твоего, язвы великия и дивныя, и болезни злыя и известныя,
то Господь наведе́ надзвичайні порази на тебе, та порази на насіння твоє, порази великі та певні, і хвороби злі та постійні.
60 и обратит на тя всю болезнь Египетскую злую, еяже ты боялся еси от лица их, и прилепятся к тебе:
І наведе́ Він на тебе всякий єгипетський біль, якого боявся ти, а він пристане до тебе.
61 и все разслабление, и всю язву ненаписанную и всю писаную в книзе закона сего наведет Господь на тя, дондеже потребит тя:
Також усяку хворобу та всяку поразу, що не написана в книзі цього Зако́ну, — наведе́ їх Господь на тебе, аж поки бу́деш ти ви́гублений.
62 и останетеся в числе малем, вместо того егда бысте яко звезды небесныя множеством, яко не послушасте гласа Господа Бога вашего.
І позостане вас мало, — за́мість того, що були ви, щодо числе́нности, як зо́рі небесні, — бо ти не слухався голосу Господа, Бога свого.
63 И будет, якоже возвеселися Господь о вас благотворити вам и умножити вас, тако возвеселится Господь о вас потребити вас: и возметеся от земли, в нюже вы входите тамо наследити ю,
І станеться, як Господь радів був вами, коли робив вам добро, і коли розмно́жував вас, так буде радіти Господь вами, коли вигубля́тиме вас та коли вини́щуватиме вас, — і ви будете ви́рвані з-над цієї землі, куди ти входиш посісти її.
64 и разсеет тя Господь Бог твой во вся языки, от края земли даже до края ея, и послужиши тамо богом иным, древу и камению, ихже не знал еси ты и отцы твои:
І розпоро́шить тебе Господь серед усіх народів від кінця землі й аж до кінця землі, і ти служитимеш там іншим бога́м, яких не знав ані ти, ані батьки твої, — де́реву та ка́меневі.
65 но и во языцех онех не упокоит тя, ниже будет стояния стопе ноги твоея: и даст тебе Господь тамо сердце печальное и оскудевающая очеса и истаявающую душу:
І поміж цими народами не будеш ти спокійний, і не буде місця спочи́нку для стопи́ твоїх ніг. І Господь дасть тобі там серце тремтя́че, і осла́блення очей, і омліва́ння душі.
66 и будет живот твой висящь пред очима твоима, и убоишися во дни и в нощи, и не будеши веры яти житию твоему:
І буде життя твоє ви́сіти на волоску перед тобою і ти боятимешся вдень та вночі, і не будеш певний свого життя.
67 заутра речеши: како будет вечер? И в вечер речеши: како будет утро? От страха сердца твоего, имже убоишися, и от видении очес твоих, имиже узриши:
Уранці ти скажеш: „О, якби вечір!“, а ввечері скажеш: „О, якби ра́нок!“зо стра́ху серця свого, що будеш боятися, та з виді́ння очей своїх, що будеш бачити.
68 и возвратит тя Господь Бог во Египет в кораблех, и на пути егоже рекох, не приложите ксему видети его: и продани будете тамо врагом вашым в рабы и в рабыни, и не будет купующаго.
І верне тебе Господь до Єгипту на кораблях тією дорогою, про яку я казав тобі, що вже більше не побачиш її, і там ви продаватиметеся ворогам своїм за рабів та за невільниць, — та не буде покупця́“.
