Деяния святых апостолов 11

1 Слышаша же Апостоли и братия сущии во Иудеи, яко и языцы прияша слово Божие.

Апостоли та брати, які були в Юдеї, почули про те, що язичники теж отримали Слово Боже.

2 И егда взыде Петр во Иерусалим, препирахуся с ним иже от обрезания,

Коли Петро прийшов до Єрусалима, деякі [віруючі] з обрізаних почали дорікати йому,

3 глаголюще, яко к мужем обрезания не имущым вшел еси и ял еси с ними.

кажучи: ―Чому ти увійшов до необрізаних та їв разом із ними?

4 Начен же Петр, сказоваше им поряду, глаголя:

Тоді Петро почав пояснювати їм усе послідовно, говорячи:

5 аз бех во граде Июппийстем моляся и видех во ужасе видение, сходящь сосуд некий, яко плащаницу велию, от четырех краев низпущаему с небесе, и прииде даже до мене:

―Я був у місті Яффі й під час молитви мав видіння: до мене наблизилося щось схоже на велике полотно, яке опускалося з неба, підтримуване за всі чотири кінці.

6 в нюже воззрев смотрях, и видех четвероногая земная и звери и гады и птицы небесныя.

Придивившись, я побачив різні види чотириногих земних тварин, диких звірів, плазунів та птахів небесних.

7 Слышах же глас глаголющь мне: востав, Петре, заколи и яждь.

Потім я почув голос, що говорив до мене: «Петре, підведися, заколи та їж».

8 Рех же: никакоже, Господи, яко всяко скверно или нечисто николиже вниде во уста моя.

Я ж відповів: «У жодному разі, Господи, бо ніколи нічого скверного або нечистого не входило в мої вуста».

9 Отвеща же ми глас вторицею с небесе глаголющь: яже Бог очистил есть, ты не скверни.

Однак голос із неба промовив удруге: «Не називай скверним або нечистим того, що Бог очистив».

10 Сие же бысть трижды: и паки взяшася вся на небо.

Це сталося тричі, і потім усе було взяте до неба.

11 И се, абие трие мужие сташа пред храминою, в нейже бех, послани от Кесарии ко мне.

Цієї ж миті троє чоловіків, надісланих із Кесарії, зупинилися біля дому, де я знаходився.

12 Рече же ми Дух ити с ними, ничтоже разсуждая: приидоша же со мною и шесть братия сии, и внидохом в дом мужа.

Дух сказав мені йти разом із ними без жодного вагання. Разом зі мною пішли й ці шестеро братів. Прийшовши, ми зайшли в дім того чоловіка.

13 И возвести нам, како виде Ангела (свята) в дому своем, ставша и рекша ему: посли во Июппию мужы и призови Симона, нарицаемаго Петра,

Він розповів нам, що побачив ангела, який з’явився в його домі та сказав: «Надішли до Яффи та поклич Симона, якого називають Петром.

14 иже речет глаголы к тебе, в нихже спасешися ты и весь дом твой.

Він скаже тобі слова, через які спасешся ти й весь твій дім».

15 Внегда же начах глаголати, нападе Дух Святый на них, якоже и на ны в начале.

Коли я почав говорити, Дух Святий зійшов на них, як і на нас спочатку.

16 Помянух же глаголгол Господень, якоже глаголаше: Иоанн убо крестил есть водою, вы же имате креститися Духом Святым.

Тоді я згадав слова Господа, які Він казав: «Іван хрестив водою, а ви будете хрещені Духом Святим».

17 Аще убо равен дар даде им Бог, якоже и нам веровавшым в Господа нашего Иисуса Христа, аз же кто бех могий возбранити Бога?

Отже, якщо Бог дав їм такий дар, як і нам, що увірували в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг заперечувати Богові?

18 Слышавше же сия умолкоша и славляху Бога, глаголюще: убо и языком Бог покаяние даде в живот.

Почувши це, вони заспокоїлися та прославили Бога, кажучи: «Видно, Бог дав і язичникам покаяння, щоб мали життя».

19 Разсеявшиися убо от скорби, бывшия при Стефане, проидоша даже до Финикии и Кипра и Антиохии, ни единому же глаголюще слово, токмо Иудеем.

Ті, що були розсіяні через переслідування, яке почалося після Стефана, дійшли до Фінікії, Кіпру та Антіохії, проповідуючи Слово тільки юдеям.

20 Бяху же нецыи от них мужие Кипрстии и Киринейстии, иже, вшедше во Антиохию, глаголаху к Еллином, благовествующе Господа Иисуса.

Однак деякі з них, що походили з Кіпру та Кирени, прийшли до Антіохії й почали проповідувати Добру Звістку про Господа Ісуса й до греків.

21 И бе рука Господня с ними: многое же число веровавше обратишася ко Господу.

Рука Господа була з ними, і велика кількість із них увірувала та навернулася до Господа.

22 Слышано же бысть слово о них во ушию церкве сущия во Иерусалиме, и послаша Варнаву преити даже до Антиохии:

Звістка про це дійшла до церкви в Єрусалимі, і вони надіслали Варнаву до Антіохії.

23 иже пришед и видев благодать Божию, возрадовася и моляше всех изволением сердца терпети о Господе:

Коли Варнава прийшов і побачив благодать Божу, він зрадів і закликав усіх залишатися вірними перед Господом у своїх серцях.

24 яко бе муж благ и исполнь Духа Свята и веры. И приложися народ мног Господеви.

Він був доброю людиною, сповненою Святого Духа та віри. І чимало людей навернулося до Господа.

25 Изыде же Варнава в Тарс взыскати Савла, и обрет его, приведе его во Антиохию:

Потім він пішов до Тарса відшукати Савла.

26 бысть же им лето цело собиратися в церкви и учити народ мног, нарещи же прежде во Антиохии ученики Христианы.

І, коли знайшов, привів його до Антіохії. Цілий рік вони збиралися разом у церкві та навчали чимало народу. В Антіохії учнів уперше почали називати християнами.

27 В тыя же дни снидоша от Иерусалима пророцы во Антиохию:

У ті дні з Єрусалима до Антіохії прийшло декілька пророків.

28 востав же един от них, именем Агав, назнаменаше Духом глад велик хотящь быти по всей вселенней, иже и бысть при Клавдии кесари:

Один із них, на ім’я Агав, піднявся та через Духа Святого звістив, що буде великий голод на всій землі, що й сталося за правління Клавдія.

29 от ученик же, по елику кто имеяше что, изволиша кийждо их на службу послати живущым во Иудеи братиям,

Тоді учні вирішили надіслати допомогу братам, які жили в Юдеї, кожен по спромозі.

30 еже и сотвориша, пославше к старцем рукою Варнавлею и Савлею.

Так вони й зробили, надіславши допомогу до старійшин через Варнаву та Савла.