Четвертая книга Царств 8
1 И глагола Елиссей к жене, еяже воскреси сына, глаголя: востани и иди ты и дом твой, и обитай идеже аще можеши обитати, яко призва Господь глад на землю, и приидет на землю седмь лет.
А Єлисей говорив до жінки, що її сина він воскреси́в, кажучи: „Устань та й іди ти та дім твій, і мешкай дебудь, бо Господь прикликав голод, і він прийшов до кра́ю на сім літ“.
2 И воста жена, и сотвори но глаголу Елиссееву, и пойде сама и дом ея, и обита на земли иноплеменничи седмь лет.
І встала та жінка, і зробила за словом Божого чоловіка. І пішла вона та її дім, і заме́шкала в филистимському кра́ї сім літ.
3 И бысть но скончании седми лет, и возвратися жена от земли иноплеменничи во град, и прииде возопити к царю о доме своем и о селех своих.
І сталося напри́кінці семи років, вернулася та жінка з филистимського кра́ю, і пішла до царя благати за свій дім та за своє поле.
4 И глагола царь ко Гиезию отроку Елиссеа человека Божия глаголя: повеждь ми ныне вся великая, яже сотвори Елиссей.
А цар говорив до Ґехазі, слуги Божого чоловіка, кажучи: „Розкажи мені про все те велике, що́ зробив Єлисей“.
5 И бысть ему поведающу цареви, яко жива сотвори сына умершаго: и се, жена, еяже воскреси Елиссей сына ея, вопиющи ко цареви о доме своем и о селех своих, и рече Гиезий: господине царю, сия жена и сей сын ея, егоже жива сотвори Елиссей.
І сталося, як він оповідав цареві, що той воскресив померлого, аж ось та жінка, що він воскресив сина її, благає царя за свій дім та за своє поле.
6 И вопроси царь жену: и поведа ему. И даде ей царь скопца единаго, глаголя возврати вся, яже ея суть, и вся плоды села ея, от да, в оньже остави землю, даже до ныне.
І сказав Ґехазі: „Пане мій ца́рю, оце та жінка, і це той син її, що воскресив Єлисей!“
7 И прииде Елиссей в Дамаск. И сын Адеров царь Сирский разболеся, и возвестиша ему, глаголюще: прииде человек Божий до зде.
І прийшов Єлисей до Дамаску, а Бен-Гадад, сирійський цар, хворий. І доне́сено йому, кажучи: „Божий чоловік прийшов аж сюди!“
8 И рече царь ко Азаилу: приими в руку свою дар, и иди во сретение человеку Божию, и вопроси Господа им, глаголя: аще ли жив буду от болезни сея?
І сказав цар до Газаїла: „Візьми в свою руку подару́нка, та й іди зустріти чоловіка Божого. І запитайся Господа через нього, кажучи: „Чи ви́дужаю я від оцієї хвороби?“
9 И иде Азаил на сретение ему, и взя дар в руку свою, и вся благая Дамаскова, бремя четыредесять велблюдов, и прииде, и ста пред ним, и рече ко Елиссею: сын твой, сын Адеров, царь Сирский, посла мя к тебе вопросити, глаголя: буду ли жив от болезни моея сея?
І пішов Газаїл спіткати його, і взяв подару́нка в руку свою́, та зо всього добра́ Дамаску тягару́ на сорок верблю́дів. І прийшов, і став перед ним та й сказав: „Син твій Бен-Гадад, цар сирійський, послав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю я з оцієї хвороби?“
10 И рече к нему Елиссей: иди и рцы ему: живя поживеши: но показа ми Господь, яко смертию умрет.
І сказав до нього Єлисей: „Іди, скажи йому: Жити — жи́тимеш, та Господь показав мені, що напевно помре він“.
11 И предста лицу его, и возложи (руки) даже до постыдения, и плакася человек Божий.
І наставив він обличчя своє на нього, і довго вдивлявся, аж той збенте́жився. І заплакав Божий чоловік.
12 И рече Азаил: что яко господин мой плачет? И рече: вем елика сотвориши сыном Израилевым зла: крепости их сожжеши огнем, и избранныя их избиеши мечем, и младенцы их разбиеши, и во чреве имеющыя их расторгнеши.
А Газаїл сказав: „Чого плаче мій пан?“А той відказав: „Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим синам: їхні тверди́ні пустиш з огнем, і їхніх воякі́в позабива́єш мече́м, і дітей їхніх порозбиваєш, а їхнє вагітне́ — посічеш“.
13 И рече Азаил: кто есть раб твой, пес мертвый, яко сотворит глагол сей? И рече Елиссей: показа ми тя Господь царствующа над Сириею.
А Газаїл сказав: „Та що таке твій раб, цей пес, що зробить таку велику річ?“І сказав Єлисей: „Господь показав мені тебе царем над Сирією!“
14 И отиде от Елиссеа и вниде ко господину своему. И рече ему (царь): что ти рече Елиссей? Отвеща: рече ми Елиссей, живя поживеши.
І пішов він від Єлисея, і прийшов до свого пана. А той сказав йому: „Що́ говорив тобі Єлисей?“І він сказав: „Говорив мені: жити — жи́тимеш!“
15 И бысть во утрии, и взя одеяло, и намочи в воде, и обложи на лице его, и умре: и воцарися Азаил вместо его.
I сталося другого дня, і взяв він покрива́ло, і намочив у воді, і поклав на його обличчя, — і той помер. І зацарював Газаїл замість нього.
16 В лето пятое Иорама сына Ахаава царя Израилева и Иосафата царя Иудина, воцарися Иорам сын Иосафатов царь Иудин:
А п'ятого року Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, за Йосафата, Юдиного царя, зацарював Єгорам, син Йосафатів, цар Юдин.
17 сын тридесяти и двою лету бе, внегда воцаритися ему, и осмь лет царствова во Иерусалиме,
Він був віку тридцяти й двох літ, коли зацарював, а царював вісім літ в Єрусалимі.
18 и ходи в пути царей Израилевых, якоже сотвори дом Ахаавль, бе бо дщи Ахаавля жена ему, и сотвори лукавое пред Господем.
І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, як робив Ахавів дім, бо Ахавова дочка́ була йому за жінку. І робив він зло в Господніх оча́х.
19 И не хотяше Господь потребити Иуды, Давида ради раба Своего, якоже рече дати ему светилник и сыном его во вся дни.
Та не хотів Господь погубити Юду ради раба Свого Давида, як обіцяв був йому дати світильника йому та синам його по всі дні.
20 Во дни его отвержеся Едом из под руки Иудины и постави над собою царя.
За його днів збунтува́вся був Едом, — вийшли з-під Юдиної руки, і настанови́ли над собою царя.
21 И взыде Иорам в Сиор, и вся колесницы яже с ним. И бысть ему воставшу, и изби Едома обступившаго окрест его, и князи колесниц, и бежаша людие в селения своя.
І пішов Йорам до Цаіру, а з ним усі колесни́ці. І сталося, коли він уночі встав і побив Едома, що оточив був його, і керівникі́в колесни́ць, то народ повтікав до наметів своїх.
22 И отступи Едом из под руки Иудины да дне сего: тогда отвержеся Ловна во время оно.
І збунтувався Едом, і вийшов з-під Юдиної руки, і так є аж до цього дня. Тоді того ча́су збунтувалася й Лівна.
23 И прочая словес Иорамлих, и вся елика сотвори, не се ли, сия писана в книзе словес дний царей Иудиных?
А решта діл Йорама, та все, що́ він зробив, ось вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
24 И успе Иорам со отцы своими, и погребен бысть со отцы своими во граде Давида отца своего: и царствова Охозиа сын его вместо его.
І спочив Йорам із батька́ми своїми, і був похо́ваний із батьками своїми в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Аха́зія.
25 В лето второенадесять Иорама сына Ахаавля царя Израилева, царствовати нача Охозиа сын Иорама царя Иудина:
У дванадцятому році Йорама, Ахавого сина, Ізраїлевого царя, зацарював Ахазія, син Єгорама, Юдиного царя.
26 сын двадесяти двух лет бысть Охозиа, егда нача царствовати, и лето едино царствова во Иерусалиме. Имя же матери его Гофолиа, дщерь Амвриа царя Израилева.
Ахазія був віку двадцяти і двох літ, коли він зацарював, і царював він один рік в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Аталія, дочка́ Омрі, Ізраїлевого царя.
27 И хождаше по путем дому Ахаавля, и сотвори лукавое пред Господем, якоже дом Ахаавль: зять бо бе дому Ахаавля.
І ходив він дорогою Ахавого дому, і робив зло в Господніх оча́х, як і Ахавів дім, бо він був зять Ахавого дому.
28 И иде со Иорамом сыном Ахаавлим на брань, на Азаила царя иноплеменнича в Рамоф Галаадский, и уязвиша Сиряне Иорама.
І пішов він з Йорамом, Ахавовим сином, на війну з Газаїлом, сирійським царем, до ґілеадського Рамоту, та побили сирі́яни Йорама.
29 И возвратися царь Иорам целитися во Иезраель от язв, имиже уязвиша его в Рамофе, егда ратоваше той на Азаила царя Сирска, и Охозиа сын Иорамль царь Иудин сниде видети Иорама, сына Ахаавля, во Иезраель, яко боляше той.
І вернувся цар Йорам лікуватися в Їзрее́лі від тих ран, що вчинили йому сирі́яни в Рамі, як він воював з Газаїлом, сирійським царем. А Ахазія, Єгорамів син, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ахавового сина, в Їзреелі, бо той був слаби́й.
