Второе послание к Коринфянам 9
1 О службе бо, яже ко святым, лишше ми есть писати вам,
А про службу святим мені зайво писати до вас,
2 вем бо усердие ваше, имже о вас хвалюся Македоняном, яко Ахаиа приготовися от мимошедшаго лета: и яже от вас ревность раздражи множайших.
бо відаю вашу охоту, і нею хвалюся за вас македо́нянам, що Аха́я готова з минулого року, а ваша ре́вність заохо́тила багатьох.
3 Послах же братию, да не похваление наше, еже о вас, испразднится в части сей, но да, якоже глаголах, приготовани будете:
А я послав братів, щоб моя похвала́, щодо вас, не даремна була в цім випа́дкові, але, як казав, щоб були ви пригото́ва́ні,
4 да не како, аще приидут со мною Македоняне и обрящут вас неприготованных, постыдимся мы, да не глаголем вы, в части сей похваления.
щоб, коли македо́няни при́йдуть зо мною та зна́йдуть, що ви неготові, щоб не осоро́митись нам — не кажемо вам — у цій речі.
5 Потребно убо умыслих умолити братию, да прежде приидут к вам и предуготовят прежде возвещенное благословение ваше, сие готово быти тако, якоже благословение, а не яко лихоимство.
Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова.
6 Се же глаголю: сеяй скудостию, скудостию и пожнет: а сеяй о благословении, о благословении и пожнет.
А до цього кажу́: Хто скупо сіє, — той скупо й жатиме, а хто сіє щедро, — той щедро й жатиме!
7 Кийждо якоже изволение имать сердцем, не от скорби, ни от нужды: доброхотна бо дателя любит Бог.
Нехай кожен дає, як серце йому призволя́є, — не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!
8 Силен же Бог всяку благодать изюбиловати в вас, да о всем всегда всяко довольство имуще, избыточествуете во всяко дело благо,
А Бог має силу всякою благода́ттю вас збагати́ти, щоб ви, мавши за́вжди в усьому всілякий достаток, збага́чувалися всяким добрим учинком,
як написано: „Розси́пав та вбогим роздав, — Його праведність триває навіки!“ (aiōn g165)
10 Даяй же семя сеющему и хлеб в снедь, да подаст и умножит семя ваше, и да возрастит жита правды вашея,
А Той, Хто насіння дає сіяче́ві та хліб на поживу, — нехай дасть і примно́жить ваше насіння, і нехай Він зрости́ть плоди праведности вашої,
11 да о всем богатящеся во всяку простоту, яже содевает нами благодарение Богу.
щоб усім ви збагачувались на всіляку щирість, яка через нас чинить Богові дяку.
12 Яко работа сего служения не токмо есть исполняющая лишения святых, но и избыточествующая многими благодареньми Богови:
Бо ді́ло служі́ння цього не тільки випо́внює недостачі святих, але й багатіє багатьма́ подяками Богові.
13 искушением служения сего славяще Бога о покорении исповедания вашего в Благовествовании Христове, и о простоте союбщения к ним и ко всем,
Досвідченням цього служі́ння вони хвалять Бога за по́слух Христовій Єва́нгелії, що ви визнаєте її, та за щирість учасництва з ними й усіма́,
14 и о тех молитве о вас, возжелеющих вас за премногую благодать Божию на вас.
вони за вас моляться й тужать по вас із-за дуже великої Божої благода́ті на вас.
15 Благодарение же Богови о неисповедимем Его даре.
Дяка Богові за невимо́вний дар Його!
