Первое послание Петра 4

1 Христу убо пострадавшу за ны плотию, и вы в ту же мысль вооружитеся: зане пострадавый плотию, преста от греха,

Отож, коли тілом Христос постраждав за нас, то озбройтеся й ви тією самою думкою, бо хто тілом постраждав, той перестав грішити,

2 во еже не ктому человеческим похотем, но воли Божией прочее во плоти жити время.

щоб решту ча́су в тілі жити вже не для пожадливостей людських, а для Божої волі.

3 Довлеет бо вам мимошедшее время жития, волю языческую творившым, хождшым в нечистотах, в похотех, в мужеложстве, в скотоложстве, в помыслех, в пиянстве, в козлогласованиих, в лихоимании и богомерзких идолослужениих:

Бо до́сить минулого ча́су, коли ви чинили волю поган, ходили в розпусті, у пожадливостях, у пияцтві, у гу́лянках, у пия́тиках, у беззако́нних ідолослужбах.

4 о немже дивятся, не сходящымся вам в тоже блуда разлияние, хуляще:

Вони з того дивуються, що ви ра́зом із ними не берете участи в розпусті, та зневажають.

5 иже воздадят слово готову Сущему судити живым и мертвым.

Вони дадуть відповідь Тому, Хто судитиме живих та мертвих!

6 На се бо и мертвым благовестися, да суд убо приимут по человеку плотию, поживут же по Бозе духом.

Бо на те й мертвим зві́щувано Єва́нгелію, щоб вони прийняли́ суд по-лю́дському тілом, але жили́ по-Бо́жому духом.

7 Всем же кончина приближися. Уцеломудритеся убо и трезвитеся в молитвах.

Кінець же всьому набли́зився. Отже, будьте мудрі й пильнуйте в молитвах!

8 Прежде же всех друг ко другу любовь прилежну имейте, зане любовь покрывает множество грехов.

Найперше майте щиру любов один до о́дного, бо любов покриває багато гріхів!

9 Страннолюбцы друг ко другу, без роптании.

Будьте гостинні один до о́дного без не́хоті!

10 Кийждо якоже прият дарование, между себе сим служаще, яко добрии строителие различныя благодати Божия.

Служіть один о́дному, кожен тим даром, якого отримав, як доморя́дники всілякої Божої благода́ті.

11 Аще кто глаголет, яко словеса Божия: аще кто служит, яко от крепости, юже подает Бог: да о всем славится Бог Иисус Христом, Емуже есть слава и держава во веки веков. Аминь. (aiōn g165)

Коли хто говорить, говори, як Божі слова. Коли хто служить, то служи, як від сили, яку дає Бог, щоб Бог прославлявся в усьому Ісусом Христом, що Йому слава та вла́да на віки вічні, амі́нь. (aiōn g165)

12 Возлюбленнии, не дивитеся еже в вас раждежению ко искушению вам бываему, яко чужду вам случающуся:

Улюблені, не дивуйтесь огневі, що вам посилається на випробо́вування, немов би чужому випа́дку для вас.

13 но понеже приобщаетеся Христовым страстем, радуйтеся, яко да и в явление славы Его возрадуетеся веселящеся.

Але через те, що берете ви участь у Христових стражда́ннях, то тіштеся, щоб і в з'я́вленні слави Його раділи ви й звеселялись.

14 Аще укоряеми бываете о имени Христове, блажени есте яко Славы и Божий Дух на вас почивает: онеми убо хулится, а вами прославляется.

Коли ж вас ганьбля́ть за Христове Ім'я́, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.

15 Да не кто убо от вас постраждет яко убийца, или яко тать, или яко злодей, или яко чуждопосетитель:

Ніхто з вас хай не страждає, як душогуб, або злодій, або злочинець, або ворохо́бник,

16 аще ли же яко Христианин, да не стыдится, да прославляет же Бога в части сей.

а коли — як християни́н, то нехай не соро́миться він, але хай прославляє Бога за те.

17 Яко время начати суд от дому Божия: аще же прежде от вас, кая кончина противящымся Божию Евангелию?

Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Єва́нгелії?

18 И аще праведник едва спасется, нечестивый и грешный где явится?

А коли „праведний ле́две спасеться, то безбожний та грішний де зможе з'явитись?“

19 Темже и страждущии по воли Божией, яко верну Зиждителю да предадят душы своя во благотворении.

Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному.