Третья книга Царств 9

1 И бысть егда сконча Соломон зиждяй храм Господень и дом царев и всякое дело свое Соломон, елика восхоте сотворити,

І сталося, як Соломо́н покінчи́в будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажа́нням Соломона, що пра́гнув він зробити,

2 и явися Господь Соломону вторицею, якоже явися ему в Гаваоне,

то Госпо́дь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів'оні.

3 и рече к нему Господь: услышах глас молитвы твоея и моления твоего, имже молился еси предо Мною: сотворих ти по всей молитве твоей, и освятих храм сей, егоже создал еси, еже положити имя Мое тамо во веки, и будут очи Мои ту и сердце Мое во вся дни:

І сказав Господь до нього: „Вислухав Я моли́тви твої та блага́ння твої, якими благав ти перед лицем Моїм, — Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім'я́ Моє там аж навіки. І бу́дуть там Мої очі та серце Моє по всі дні.

4 и ты аще пойдеши предо Мною, якоже ходи Давид отец твой в преподобии сердца и в правоте, и еже творити по всем, яже заповедах ему, и повеления Моя и заповеди Моя сохраниши:

А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зроби́ти все, що наказав Я тобі, якщо бу́деш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх,

5 и возставлю престол царствия твоего во Израили во веки, якоже глаголах к Давиду отцу твоему, глаголя: не оскудеет ти муж властелин во Израили:

то трона царства твого над Ізраїлем Я поста́влю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не бу́де перево́ду ніко́му з нащадків твоїх на Ізраїлевім тро́ні.

6 аще же отвращающеся отвратитеся вы и чада ваша от Мене и не сохраните заповедий Моих и повелений Моих, яже даде Моисей пред вами, и пойдете и поработаете богом иным и поклонитеся им:

Якщо ж справді відве́рнетеся ви та ваші сини́ від Мене, і не бу́дете дотри́мувати за́повідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і пі́дете, і будете служити іншим богам, і будете вклонятися їм,

7 и изрину Израиля из земли, юже дах им, и храм сей, егоже освятих имени Моему, отвергу от лица Моего: и будет Израиль в погубление и во глаголание всем людем:

то Я ви́нищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Йме́ння Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за припові́стку та за посміхо́вище серед усіх народів!

8 и дом сей будет высокий, всяк преходяй сквозе его ужаснется, и возсвищет и речет: чесо ради сотвори Господь тако земли сей и храму сему?

І храм цей найвищий, — кожен, хто прохо́дитиме біля нього, скам'яні́є та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Кра́єві та храмові цьому?.

9 И рекут: понеже оставиша Господа Бога своего, иже изведе отцы их из Египта, из дому работы, и прияша боги чуждыя, и поклонишася им, и поработаша им, сего ради наведе на ня Господь зло сие.

І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського кра́ю, і держа́лися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, — тому Господь навів на них усе оце лихо!“

10 И бысть по двадесяти летех, в няже созда Соломон два домы, храм Господень и дом царев,

I сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царськи́й,

11 Хирам царь Тирский помогаше Соломону древы кедрскими и древы певговыми и златом и всем хотением его: тогда даде Соломон Хираму двадесять градов в земли Галилейстей.

а Хіра́м, цар ти́рський, достача́в Соломонові ке́дрові дере́ва й дере́ва кипари́сові, та золото на кожне бажа́ння його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у кра́ї Ґаліл.

12 И изыде Хирам из Тира и пойде в Галилею видети грады, яже даде ему Соломон: и не быша ему угодни,

І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, — і не вподо́бались йому вони.

13 и рече: что гради сии, яже дал ми еси, брате? И нарече я предел (Хавуль), до днешняго дне.

І він сказав: „Що́ це за міста́, які ти дав мені, мій брате?“І він назвав ім'я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня.

14 И принесе Хирам Соломону сто и двадесять талант злата.

І послав Хірам цареві сто й двадцять тала́нтів золота.

15 Сие же есть число даяния еже принесе царь Соломон, да созиждет храм Господень и дом царев, и Мелон и стену Иерусалимску и Краеградие еже оградити стену града Давидова, и Асур и Магедо и Газер.

А оце нака́з тих поборів, які брав цар Соломон на збудува́ння храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру.

16 Фараон царь Египетский взыде и взя Газер и сожже и огнем, и Ханаана живущаго во граде том погуби: и даде его в дар дщери своей, жене Соломони.

Фарао́н, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґе́зер, та й спалив його огнем, а ханаане́янина, що сидів у місті, убив, і віддав його як ві́но для своєї дочки́, Соломонової жінки.

17 И согради Соломон Газер и Вефорон нижний,

І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона До́лішнього,

18 и Валааф и Фамор в пустыни.

і Баалата, і Тамара в пустині того кра́ю,

19 И вся грады крепкия, иже быша Соломону, и вся грады, идеже бяху колесницы, и вся грады, идеже бяху конницы его, и все еже бысть угодно царю Соломону, созда во Иерусалиме, и в Ливане и во всей земли царства своего.

і всі міста на запа́си, що були Соломонові, і міста на колесни́ці, і міста на верхівців, і інші бажа́ння Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Кра́ї панува́ння його́.

20 Всех людий оставшихся от Аморреа и Хеттеа, и Ферезеа и Хананеа, и Евеа и Иевусеа и Гергесеа, не сущих от сынов Израилевых,

Увесь народ, що позоста́вся з аморе́ян, хітте́ян та періззе́ян, хівве́ян та євусе́ян, що вони не з Ізраїлевих синів,

21 сынов их оставшихся по них на земли, ихже не возмогоша сынове Израилевы потребити их, царь Соломон поработи их даяти дань даже до дне сего:

їхні сини́, що були позоста́влені по них у Кра́ю, яких Ізра́їлеві сини не могли ви́губити, — то взяв їх Соломон за поборо́вих працівникі́в, і так є аж до цього дня.

22 от сынов же Израилевых не даде в работу Соломон, яко тии бяху мужие храбрии, и отроцы его, и князи его, и тристаты его, и воеводы колесниц его, и конницы его.

А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони — вояки́, і його раби, і провідники́ його́, і старші́ над трьома́, і провідники над його колесни́цями та його верхівці́.

23 И бяху старейшины приставленным над делы царя Соломона, пять сот пятьдесят повелевающии людем делающым дело.

Оце приста́влені провідники́, що були над Соломоновою роботою, п'ятдесят і п'ять сотень, що правили наро́дом, який робив на праці.

24 Дщерь же фараона прейде из града Давидова в дом свой, егоже созда ей Соломон, тогда созда Мелон.

Тільки фарао́нова дочка́ вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло́.

25 И приношаше Соломон трижды в год всесожжения и мирныя жертвы на олтарь, егоже созижде Господу, и кадяше фимиам пред Господем: и соверши храм.

І прино́сив Соломон три ра́зи річно цілопа́лення та мирні жертви на же́ртівнику, що збудував Господе́ві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І ви́кінчив він той дім.

26 И сотвори царь Соломон корабль в Гасионе Гаверстем, иже при Елафе, при устии моря Последняго, в земли Едомстей.

І цар Соломон нароби́в кораблі́в в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на бе́резі Червоного моря в едо́мському кра́ї.

27 И посла Хирам на корабли от отрок своих мужы корабелники управляти ведущих море со отроки Соломони:

І послав Хіра́м корабля́ми своїх рабів, морякі́в, що знають море, з рабами Соломоновими.

28 и приидоша в Софир, и взяша оттуду злата четыре ста и двадесять талант и принесоша царю Соломону.

І прийшли вони до Офіру, і взяли́ звідти чотири сотні й двадцять тала́нтів золота, та й приве́зли до царя Соломона.