4 Мојсијева 24

1 И видевши Валам да је Божја воља да благосиља Израиља, не хте више ни ићи као пре по врачање, него се окрете лицем к пустињи,

І побачив Валаам, що Господе́ві вгодно поблагословити Ізраїля, і не пішов, як кожного ра́зу, на ворожбу́, і звернув лице́ своє́ до пустині.

2 И подигавши очи своје угледа Израиља где стоји по племенима својим; и дух Божји дође на њ.

І звів Валаам очі свої, та й побачив Ізраїля, що пробува́в за своїми племена́ми. І на ньому був Дух Божий!

3 И отвори причу своју, и рече: Каже Валам, син Веоров; каже човек коме су отворене очи.

І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: „Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,

4 Каже онај који чује речи Божје, који види утвару Свемогућег, који кад падне отворене су му очи:

це мова того, хто слухається Божих слів, хто бачить виді́ння Всемогу́тнього, що падає він, але очі відкриті йому.

5 Како су лепи шатори твоји, Јакове, и колибе твоје, Израиљу!

Які, Якове, гарні намети твої, місця перебува́ння твойого, Ізраїлю!

6 Пружили су се као потоци, као вртови крај реке, као мирисава дрвета која је посадио Господ, као кедри на води.

Вони розтягли́ся, немов ті долини, немов ті садки́ понад річкою, вони як дере́ва ало́йні, що Господь насадив, як ке́дри над во́дами!

7 Потећи ће вода из ведра његовог, и семе ће његово бити међу великим водама, и цар ће се његов подигнути сврх Агага, и царство ће се његово узвисити.

Вода потече з його відер, а насіння його — над великими во́дами. Його цар стане вищий за Аґаґа, і царство його піднесе́ться.

8 Бог га је извео из Мисира, и Он му је као снага једнорогова; појешће народе који су му непријатељи, и кости ће његове потрти, и стрелама својим пострељати их.

Із Єгипту Бог вивів його, Він для нього — як міць однорожця! Поїсть він людей, що ворожі йому, і їхні кості потро́щить, а стрі́ли його поламає.

9 Спустио се, лежи као лавић и као љути лав; ко ће га пробудити? Ко тебе благосиља, биће благословен; а ко тебе куне, биће проклет.

Нахилився він, ліг, немов лев, і як леви́ця, — хто піді́йме його? Хто благословляє тебе — той благослове́нний, а хто проклинає тебе — той прокля́тий!“

10 Тада се разгневи Валак на Валама, и пљесну се рукама, и рече Валак Валаму: Дозвах те да прокунеш непријатеље моје, а ти си их благословио ето већ три пута.

І запалав гнів Балаків на Валаама, і сплеснув він у долоні свої! І сказав Бала́к до Валаама: „Я покликав тебе прокля́сти ворогів моїх, а ти ось, благословляючи, поблагословив їх оце тричі!

11 Одлази у своје место; рекох да ћу те даривати, а ето Господ не да ти дара.

А тепер утікай собі до свого місця! Я сказав був: конче пошаную тебе, та ось стримав тебе Господь від пошани“.

12 А Валам рече Валаку: Нисам ли и посланицима твојим које си послао к мени рекао говорећи:

І сказав Валаа́м до Балака: „Чи ж не казав я також до посланці́в твоїх, яких послав ти до мене, говорячи:

13 Да ми да Валак кућу своју пуну сребра и злата, не бих могао преступити речи Господње да учиним шта добро или зло од себе; шта каже Господ оно ћу казати.

Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не змо́жу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, — що́ казатиме Господь, те́ я буду говорити!

14 Ја сада ево идем к народу свом, али да ти кажем шта ће тај народ учинити народу твом најпосле.

А тепер я оце йду до народу свого́. Ходи ж, я звіщу́ тобі, що і зро́бить той народ твоєму народові на кінці днів“.

15 Потом отвори причу своју, и рече: Каже Валам син Веоров, каже човек коме су отворене очи,

І він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: „Мова Валаама, сина Беорового, і мова мужа з очима відкритими,

16 Каже који чује речи Божје, и зна знање о Вишњем, и који види утвару Свемогућег и кад падне отворене су му очи.

мова того, хто слухається Божих слів, і знає думку Всевишнього, хто бачить виді́ння Всемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.

17 Видим Га, али не сад; гледам Га, али не изблиза; изаћи ће звезда из Јакова и устаће палица из Израиља, која ће разбити кнезове моавске и разорити све синове ситове.

Я бачу його, та не тепер, дивлюся на нього, та він не близьки́й! Сходить зоря́ он від Якова, і підіймається бе́рло з Ізраїля, — ламає він скроні Моава та че́репа всіх синів Сифа!

18 И Едома ће освојити и Сира ће освојити непријатељи његови; јер ће Израиљ радити јуначки.

І стане Едом за спа́дщину, і стане Сеїр за посілість своїх ворогів, а Ізраїль робитиме справи великі!

19 И владаће који је од Јакова, и затрће остатак од града.

І той запанує, хто з Якова, і вигубить рештки із міста“.

20 А угледа Амалика, отвори причу своју, и рече: Амалик је почетак народима, али ће најпосле пропасти.

І побачив він Амали́ка, і виголосив свою припові́стку пророчу й сказав: „Початок наро́дів — Амали́к, та загине напри́кінці й він!“

21 А угледавши Кенеја, отвори причу своју, и рече: Тврд ти је стан, и на стени си савио гнездо своје;

І побачив він кенеянина, і виголосив свою приповістку пророчу й сказав: „Міцна́ ця оселя твоя, і поклав ти на скелі гніздо́ своє!

22 Али ће бити изагнан Кенеј; Асур ће га заробити.

Але ви́гублений буде Каїн, незаба́ром Ашшу́р поневолить тебе!“

23 И опет отвори причу своју, и рече: Јаох! Ко ће бити жив кад то учини Бог!

I він виголосив свою приповістку пророчу й сказав: „О, хто ж буде жити, як зачне Бог робити оце?

24 И лађе из земље Китимске допловиће и досадиће Асирцима и досадиће Јеврејима; али ће и сами пропасти.

І кораблі припливуть від кіттеїв, і Ашшура впоко́рять, і Евера впокорять. Та загине напри́кінці й він!“

25 Потом уставши Валам отиде, и врати се у своје место; и Валак отиде својим путем.

І встав Валаам і пішов, та й вернувся до місця свого́. А Балак також пішов на дорогу свою.