< Колошанима 2 >

1 Хоћу дакле да ви знате колику борбу имам за вас и за оне што су у Лаодикији и у Јерапољу, и за све који не видеше лице моје у телу,
Я хо́чу, щоб ви знали, яку велику боротьбу я маю за вас і за тих, хто в Лаодикі́ї, і за всіх, хто не бачив мого тіле́сного обличчя.
2 Да се утеше срца њихова, и да се стегну у љубави, и у сваком богатству пуног разума, на познање тајне Бога и Оца и Христа,
Хай потішаться їхні серця́, у любові поє́днані, для всякого багатства повного розуміння, для пізна́ння таємниці Бога, Христа,
3 У којој је све благо премудрости и разума скривено.
в Якому всі скарби премудрости й пізна́ння заховані.
4 А ово говорим, да вас нико не превари слатким речима.
А це говорю́, щоб ніхто вас не звів фальшивими доводами при суперечці.
5 Јер ако телом и нисам код вас, али сам духом с вама, радујући се и видећи ваш ред и тврђу ваше вере у Христа.
Бо хоч тілом я й неприсутній, та духом я з вами, і з радістю бачу ваш порядок та твердість вашої віри в Христа.
6 Како дакле примисте Христа Исуса Господа онако живите у Њему,
Отже, як ви прийняли́ були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,
7 Укорењени и назидани у Њему и утврђени вером као што научисте, изобилујући у њој захвалношћу.
бувши вкорі́нені й збудо́вані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас на́вчено, збагачуючись у ній з подякою.
8 Браћо! Чувајте се да вас ко не зароби филозофијом и празном преваром, по казивању човечијем, по науци света, а не по Христу.
Стережіться, щоб ніхто вас не звів філосо́фією та марно́ю ома́ною за переда́нням лю́дським, за стихі́ями світу, а не за Христом,
9 Јер у Њему живи свака пунина Божанства телесно.
бо в Ньому тілесно живе вся повнота́ Божества́.
10 И да будете испуњени у Њему који је глава сваком поглаварству и власти;
І ви маєте в Нім повноту́, а Він — Голова всякої влади й начальства.
11 У коме и обрезани бисте обрезањем нерукотвореним, одбацивши тело греха месних обрезањем Христовим;
Ви в Ньому були́ й обрізані нерукотво́рним обрі́занням, скинувши лю́дське тіло гріховне в Христовім обрі́занні.
12 Закопавши се с Њим крштењем, у коме с Њим и устасте вером силе Бога који Га васкрсну из мртвих.
Ви були з Ним поховані у хрищенні, у Ньому ви й ра́зом воскресли через віру в силу Бога, що Він з мертвих Його воскресив.
13 И вас који сте били мртви у гресима и у необрезању тела свог, оживео је с Њим, поклонивши нам све грехе,
І вас, що мертві були́ в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив ра́зом із Ним, простивши усі гріхи,
14 И избрисавши писмо уредбе која беше против нас, и то узевши са среде прикова га на крсту;
знищивши рукописа́ння на нас, що нака́зами було проти нас, — Він із сере́дини взяв його та й прибив його на хресті,
15 И свукавши поглаварства и власти изведе их на углед слободно, и победи их на њему.
роззброївши вла́ди й начальства, сміли́во їх вивів на посміхо́висько, — перемігши їх на хресті!
16 Да вас дакле нико не осуђује за јело или за пиће, или за какав празник, или за младине, или за суботе;
Тож, хай ніхто вас не судить за їжу, чи за питво́, чи за чергове свято, чи за новомі́сяччя, чи за суботи, —
17 Које је све било сен од оног што хтеде да дође, и тело је Христово.
бо це — тінь майбу́тнього, а тіло — Христове.
18 Нико да вас не вара по својој вољи изабраном понизношћу и службом анђела, истражујући и шта не виде, и узалуд надимајући се умом тела свог,
Нехай вас не зводить ніхто уда́ваною покорою та службою ангола́м, вдаючися до того, чого не бачив, нерозважно надимаючись своїм тілесним розумом,
19 А не држећи се главе, из које је све тело с помоћу зглавака и свеза састављено, и расте за раст Божји.
а не тримаючись Голови, від Якої все тіло, сугло́бами й зв'я́зями з'є́днане й змі́цнене, росте зростом Божим.
20 Ако дакле умресте с Христом стихијама света, зашто се као живећи у свету препирете:
Отож, як ви вмерли з Христом для стихі́й світу, то чого ви, немов ті, хто в світі живе, пристаєте на постанови:
21 Не дохвати се, не окуси, не опипај; које је све на погибао ономе који чини,
не дотикайся, ані їж, ані рухай,
22 По заповестима и наукама људским?
бо то все зни́щиться, як уживати його, — за при́казами та наукою лю́дською.
23 Које је само по речи премудрост самовољно избране службе и понизности и нештеђења тела, не за част какву, за пуњење тела.
Воно ж має вид мудрости в самовільній службі й покорі та в знеси́люванні тіла, та не має якогось зна́чення, хіба щодо наси́чення тіла.

< Колошанима 2 >