Mateju 23
1 Tada Isus reèe k narodu i uèenicima svojima
Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
2 Govoreæi: na Mojsijevu stolicu sjedoše književnici i fariseji.
і сказав: „На сиді́нні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
3 Sve dakle što vam reku da držite, držite i tvorite; ali što oni èine ne èinite; jer govore a ne èine.
Тож усе, що́ вони скажуть вам, — робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони — та не роблять того́!
4 Nego vežu bremena teška i nezgodna za nošenje, i tovare na pleæa ljudska; a prstom svojijem neæe da ih prihvate.
Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на лю́дські раме́на, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх пору́шити.
5 A sva djela svoja èine da ih vide ljudi: raširuju svoje amajlije, i grade velike skute na haljinama svojima.
Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
6 I traže zaèelje na gozbama i prva mjesta po zbornicama,
І люблять вони передніші місця на бенке́тах, і передніші лавки́ в синагогах,
7 I da im se klanja po ulicama, i da ih ljudi zovu: ravi! ravi!
і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
8 A vi se ne zovite ravi; jer je u vas jedan ravi Hristos, a vi ste svi braæa.
А ви вчителями не звіться, — бо один вам Учитель, а ви всі брати́.
9 I ocem ne zovite nikoga na zemlji; jer je u vas jedan otac koji je na nebesima.
І не називайте нікого отцем на землі, — бо один вам Отець, що на небі.
10 Niti se zovite uèitelji; jer je u vas jedan uèitelj Hristos.
І не звіться наста́вниками, — бо один вам Наста́вник, — Христос.
11 A najveæi izmeðu vas da vam bude sluga.
Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
12 Jer koji se podiže, poniziæe se, a koji se ponižuje, podignuæe se.
Хто бо підно́ситься, — буде понижений, хто ж понижується, той піднесе́ться.
13 Teško vama književnici i fariseji, licemjeri, što zatvorate carstvo nebesko od ljudi; jer vi ne ulazite niti date da ulaze koji bi htjeli.
Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми́ зачиняєте Царство Небесне, — бо й самі ви не вхо́дите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
14 Teško vama književnici i fariseji, licemjeri, što jedete kuæe udovièke, i lažno se Bogu molite dugo; zato æete veæma biti osuðeni.
(Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдови́ні хати поїдаєте, і напо́каз молитесь довго, — через те осуд тяжчий ви при́ймете!)
15 Teško vama književnici i fariseji, licemjeri, što prehodite more i zemlju da bi prisvojili jednoga, i kad ga prisvojite, èinite ga sinom paklenijem udvoje veæijem od sebe. (Geenna g1067)
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одно́го; а коли те стається, то робите його сином геє́нни, вдвоє гіршим від вас! (Geenna g1067)
16 Teško vama voði slijepi koji govorite: ako se ko kune crkvom ništa je; a ko se kune zlatom crkvenijem kriv je.
Горе вам, проводирі́ ви сліпі, що говорите: „Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий“.
17 Budale slijepe! šta je veæe, ili zlato, ili crkva koja zlato osveti?
Нерозумні й сліпі, — що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
18 I ako se ko kune oltarom ništa je to, a koji se kune darom koji je na njemu kriv je.
І: „Коли хто поклянеться же́ртівником, — то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий“.
19 Budale slijepe! šta je veæe, ili dar, ili oltar koji dar osveti?
Нерозумні й сліпі, — що́ бо більше: чи жертва, чи той же́ртівник, що освячує жертву?
20 Koji se dakle kune oltarom, kune se njim i svijem što je na njemu.
Отож, хто клянеться же́ртівником, — клянеться ним та всім, що на ньому.
21 I koji se kune crkvom, kune se njom i onijem koji živi u njoj.
І хто храмом клянеться, — клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
22 I koji se kune nebom, kune se prijestolom Božijem i onijem koji sjedi na njemu.
І хто небом клянеться, — клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
23 Teško vama književnici i fariseji, licemjeri, što dajete desetak od metvice i od kopra i od kima, a ostaviste što je najpretežnije u zakonu: pravdu i milost i vjeru; a ovo je trebalo èiniti i ono ne ostavljati.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'я́ти, і га́нусу й кми́ну, але найважливіше в Зако́ні поки́нули: суд, милосе́рдя та віру; це треба робити, і того не ки́дати.
24 Voði slijepi koji ocjeðujete komarca a kamilu proždirete.
Проводирі́ ви сліпі, що відціджуєте комаря́, а верблю́да ковтаєте!
25 Teško vama književnici i fariseji, licemjeri, što èistite spolja èašu i zdjelu a iznutra su pune grabeža i nepravde.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність ку́хля та миски, а всере́дині повні вони здирства й кривди!
26 Fariseju slijepi! Oèisti najprije iznutra èašu i zdjelu da budu i spolja èiste.
Фарисею сліпий, — очисти перше сере́дину кухля, щоб чистий він був і назо́вні!
27 Teško vama književnici i fariseji, licemjeri, što ste kao okreèeni grobovi, koji se spolja vide lijepi a unutra su puni kostiju mrtvaèkijeh i svake neèistote.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробі́в побі́лених, які гарними зверху здаються, а всере́дині повні трупних кісто́к та всякої нечи́стости!
28 Tako i vi spolja se pokazujete ljudima pravedni, a iznutra ste puni licemjerja i bezakonja.
Так і ви, — назовні здаєтеся лю́дям за праведних, а всере́дині повні лицемі́рства та беззаконня!
29 Teško vama književnici i fariseji, licemjeri, što zidate grobove prorocima i krasite rake pravednika,
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгро́бники ставите, і праведникам прикраша́єте пам'ятники,
30 I govorite: da smo mi bili u vrijeme svojijeh otaca, ne bismo s njima pristali u krv proroka.
та говорите: „Якби ми жили́ за днів наших батьків, то ми не були б спільника́ми їхніми в крові пророків“.
31 Tijem samo svjedoèite za sebe da ste sinovi onijeh koji su pobili proroke.
Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
32 I vi dopunite mjeru otaca svojijeh.
Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
О змії, о ро́де гадю́чий, — я́к ви втечете від за́суду до геє́нни? (Geenna g1067)
34 Zato evo ja æu k vama poslati proroke i premudre i književnike; i vi æete jedne pobiti i raspeti, a jedne biti po zbornicama svojima i goniti od grada do grada,
І ось тому́ посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпне́те, а частину їх ви бичува́тимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
35 Da doðe na vas sva krv pravedna što je prolivena na zemlji od krvi Avelja pravednoga do krvi Zarije sina Varahijna, kojega ubiste meðu crkvom i oltarom.
Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Заха́рія, Варахі́їного сина, що ви замордували його між храмом і же́ртівником!
36 Zaista vam kažem da æe ovo sve doæi na rod ovaj.
Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
37 Jerusalime, Jerusalime, koji ubijaš proroke i zasipaš kamenjem poslane k sebi! koliko puta htjeh da skupim èeda tvoja, kao što kokoš skuplja piliæe svoje pod krila, i ne htjeste!
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до те́бе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли!
38 Eto æe vam se ostaviti vaša kuæa pusta.
Ось ваш дім залиша́ється порожній для вас!
39 Jer vam kažem: neæete mene vidjeti otsele dok ne reèete: blagosloven koji ide u ime Gospodnje.
Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
