< لُوکَح 20 >

اَتھَیکَدا یِیشُ رْمَنِدَرے سُسَںوادَں پْرَچارَیَنْ لوکانُپَدِشَتِ، ایتَرْہِ پْرَدھانَیاجَکا اَدھْیاپَکاح پْرانْچَشْچَ تَنِّکَٹَماگَتْیَ پَپْرَچّھُح 1
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
کَیاجْنَیا تْوَں کَرْمّانْییتانِ کَروشِ؟ کو وا تْواماجْناپَیَتْ؟ تَدَسْمانْ وَدَ۔ 2
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
سَ پْرَتْیُواچَ، تَرْہِ یُشْمانَپِ کَتھامیکاں پرِچّھامِ تَسْیوتَّرَں وَدَتَ۔ 3
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
یوہَنو مَجَّنَمْ اِیشْوَرَسْیَ مانُشاناں واجْناتو جاتَں؟ 4
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
تَتَسْتے مِتھو وِوِچْیَ جَگَدُح، یَدِیشْوَرَسْیَ وَدامَسْتَرْہِ تَں کُتو نَ پْرَتْیَیتَ سَ اِتِ وَکْشْیَتِ۔ 5
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
یَدِ مَنُشْیَسْییتِ وَدامَسْتَرْہِ سَرْوّے لوکا اَسْمانْ پاشانَے رْہَنِشْیَنْتِ یَتو یوہَنْ بھَوِشْیَدْوادِیتِ سَرْوّے درِڈھَں جانَنْتِ۔ 6
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
اَتَایوَ تے پْرَتْیُوچُح کَسْیاجْنَیا جاتَمْ اِتِ وَکْتُں نَ شَکْنُمَح۔ 7
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
تَدا یِیشُرَوَدَتْ تَرْہِ کَیاجْنَیا کَرْمّانْییتاتِ کَرومِیتِ چَ یُشْمانْ نَ وَکْشْیامِ۔ 8
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
اَتھَ لوکاناں ساکْشاتْ سَ اِماں درِشْٹانْتَکَتھاں وَکْتُماریبھے، کَشْچِدْ دْراکْشاکْشیتْرَں کرِتْوا تَتْ کْشیتْرَں کرِشِیوَلاناں ہَسْتیشُ سَمَرْپْیَ بَہُکالارْتھَں دُورَدیشَں جَگامَ۔ 9
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
اَتھَ پھَلَکالے پھَلانِ گْرَہِیتُ کرِشِیوَلاناں سَمِیپے داسَں پْراہِنوتْ کِنْتُ کرِشِیوَلاسْتَں پْرَہرِتْیَ رِکْتَہَسْتَں وِسَسَرْجُح۔ 10
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
تَتَح سودھِپَتِح پُنَرَنْیَں داسَں پْریشَیاماسَ، تے تَمَپِ پْرَہرِتْیَ کُوْیَوَہرِتْیَ رِکْتَہَسْتَں وِسَسرِجُح۔ 11
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
تَتَح سَ ترِتِییَوارَمْ اَنْیَں پْراہِنوتْ تے تَمَپِ کْشَتانْگَں کرِتْوا بَہِ رْنِچِکْشِپُح۔ 12
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
تَدا کْشیتْرَپَتِ رْوِچارَیاماسَ، مَمیدانِیں کِں کَرْتَّوْیَں؟ مَمَ پْرِیے پُتْرے پْرَہِتے تے تَمَوَشْیَں درِشْٹْوا سَمادَرِشْیَنْتے۔ 13
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
کِنْتُ کرِشِیوَلاسْتَں نِرِیکْشْیَ پَرَسْپَرَں وِوِچْیَ پْروچُح، اَیَمُتَّرادھِکارِی آگَچّھَتَینَں ہَنْمَسْتَتودھِکاروسْماکَں بھَوِشْیَتِ۔ 14
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
تَتَسْتے تَں کْشیتْرادْ بَہِ رْنِپاتْیَ جَگھْنُسْتَسْماتْ سَ کْشیتْرَپَتِسْتانْ پْرَتِ کِں کَرِشْیَتِ؟ 15
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
سَ آگَتْیَ تانْ کرِشِیوَلانْ ہَتْوا پَریشاں ہَسْتیشُ تَتْکْشیتْرَں سَمَرْپَیِشْیَتِ؛ اِتِ کَتھاں شْرُتْوا تے وَدَنْ ایتادرِشِی گھَٹَنا نَ بھَوَتُ۔ 16
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
کِنْتُ یِیشُسْتانَوَلوکْیَ جَگادَ، تَرْہِ، سْتھَپَتَیَح کَرِشْیَنْتِ گْراوانَں یَنْتُ تُچّھَکَں۔ پْرَدھانَپْرَسْتَرَح کونے سَ ایوَ ہِ بھَوِشْیَتِ۔ ایتَسْیَ شاسْتْرِییَوَچَنَسْیَ کِں تاتْپَرْیَّں؟ 17
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
اَپَرَں تَتْپاشانوپَرِ یَح پَتِشْیَتِ سَ بھَںکْشْیَتے کِنْتُ یَسْیوپَرِ سَ پاشانَح پَتِشْیَتِ سَ تینَ دھُولِوَچْ چُورْنِیبھَوِشْیَتِ۔ 18
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
سوسْماکَں وِرُدّھَں درِشْٹانْتَمِمَں کَتھِتَوانْ اِتِ جْناتْوا پْرَدھانَیاجَکا اَدھْیاپَکاشْچَ تَدَیوَ تَں دھَرْتُں وَوانْچھُح کِنْتُ لوکیبھْیو بِبھْیُح۔ 19
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
اَتَایوَ تَں پْرَتِ سَتَرْکاح سَنْتَح کَتھَں تَدْواکْیَدوشَں دھرِتْوا تَں دیشادھِپَسْیَ سادھُویشَدھارِنَشْچَرانْ تَسْیَ سَمِیپے پْریشَیاماسُح۔ 20
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
تَدا تے تَں پَپْرَچّھُح، ہے اُپَدیشَکَ بھَوانْ یَتھارْتھَں کَتھَیَنْ اُپَدِشَتِ، کَمَپْیَنَپیکْشْیَ سَتْیَتْوینَیشْوَرَں مارْگَمُپَدِشَتِ، وَیَمیتَجّانِیمَح۔ 21
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
کَیسَرَراجایَ کَروسْمابھِ رْدییو نَ وا؟ 22
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
سَ تیشاں وَنْچَنَں جْناتْواوَدَتْ کُتو ماں پَرِیکْشَدھْوے؟ ماں مُدْرامیکَں دَرْشَیَتَ۔ 23
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
اِہَ لِکھِتا مُورْتِرِیَں نامَ چَ کَسْیَ؟ تےوَدَنْ کَیسَرَسْیَ۔ 24
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
تَدا سَ اُواچَ، تَرْہِ کَیسَرَسْیَ دْرَوْیَں کَیسَرایَ دَتَّ؛ اِیشْوَرَسْیَ تُ دْرَوْیَمِیشْوَرایَ دَتَّ۔ 25
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
تَسْمالّوکاناں ساکْشاتْ تَتْکَتھایاح کَمَپِ دوشَں دھَرْتُمَپْراپْیَ تے تَسْیوتَّرادْ آشْچَرْیَّں مَنْیَمانا مَونِنَسْتَسْتھُح۔ 26
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
اَپَرَنْچَ شْمَشانادُتّھانانَنْگِیکارِناں سِدُوکِناں کِیَنْتو جَنا آگَتْیَ تَں پَپْرَچّھُح، 27
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
ہے اُپَدیشَکَ شاسْتْرے مُوسا اَسْمانْ پْرَتِیتِ لِلیکھَ یَسْیَ بھْراتا بھارْیّایاں سَتْیاں نِحسَنْتانو مْرِیَتے سَ تَجّایاں وِوَہْیَ تَدْوَںشَمْ اُتْپادَیِشْیَتِ۔ 28
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
تَتھاچَ کیچِتْ سَپْتَ بھْراتَرَ آسَنْ تیشاں جْییشْٹھو بھْراتا وِوَہْیَ نِرَپَتْیَح پْرانانْ جَہَو۔ 29
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
اَتھَ دْوِتِییَسْتَسْیَ جایاں وِوَہْیَ نِرَپَتْیَح سَنْ مَمارَ۔ ترِتِییَشْچَ تامیوَ وْیُواہَ؛ 30
Потім другий
اِتّھَں سَپْتَ بھْراتَرَسْتامیوَ وِوَہْیَ نِرَپَتْیاح سَنْتو مَمْرُح۔ 31
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
شیشے سا سْتْرِی چَ مَمارَ۔ 32
Після всіх померла й жінка.
اَتَایوَ شْمَشانادُتّھانَکالے تیشاں سَپْتَجَناناں کَسْیَ سا بھارْیّا بھَوِشْیَتِ؟ یَتَح سا تیشاں سَپْتانامیوَ بھارْیّاسِیتْ۔ 33
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
تَدا یِیشُح پْرَتْیُواچَ، ایتَسْیَ جَگَتو لوکا وِوَہَنْتِ واگْدَتّاشْچَ بھَوَنْتِ (aiōn g165) 34
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
کِنْتُ یے تَجَّگَتْپْراپْتِیوگْیَتْوینَ گَنِتاں بھَوِشْیَنْتِ شْمَشاناچّوتّھاسْیَنْتِ تے نَ وِوَہَنْتِ واگْدَتّاشْچَ نَ بھَوَنْتِ، (aiōn g165) 35
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
تے پُنَ رْنَ مْرِیَنْتے کِنْتُ شْمَشانادُتّھاپِتاح سَنْتَ اِیشْوَرَسْیَ سَنْتاناح سْوَرْگِییَدُوتاناں سَدرِشاشْچَ بھَوَنْتِ۔ 36
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
اَدھِکَنْتُ مُوساح سْتَمْبوپاکھْیانے پَرَمیشْوَرَ اِیبْراہِیمَ اِیشْوَرَ اِسْہاکَ اِیشْوَرو یاکُوبَشْچیشْوَرَ اِتْیُکْتْوا مرِتاناں شْمَشانادْ اُتّھانَسْیَ پْرَمانَں لِلیکھَ۔ 37
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
اَتَایوَ یَ اِیشْوَرَح سَ مرِتاناں پْرَبھُ رْنَ کِنْتُ جِیوَتامیوَ پْرَبھُح، تَنِّکَٹے سَرْوّے جِیوَنْتَح سَنْتِ۔ 38
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
اِتِ شْرُتْوا کِیَنْتودھْیاپَکا اُوچُح، ہے اُپَدیشَکَ بھَوانْ بھَدْرَں پْرَتْیُکْتَوانْ۔ 39
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
اِتَح پَرَں تَں کِمَپِ پْرَشْٹَں تیشاں پْرَگَلْبھَتا نابھُوتْ۔ 40
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
پَشْچاتْ سَ تانْ اُواچَ، یَح کھْرِیشْٹَح سَ دایُودَح سَنْتانَ ایتاں کَتھاں لوکاح کَتھَں کَتھَیَنْتِ؟ 41
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
یَتَح مَمَ پْرَبھُمِدَں واکْیَمَوَدَتْ پَرَمیشْوَرَح۔ تَوَ شَتْرُونَہَں یاوَتْ پادَپِیٹھَں کَرومِ نَ۔ تاوَتْ کالَں مَدِییے تْوَں دَکْشَپارْشْوَ اُپاوِشَ۔ 42
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
اِتِ کَتھاں دایُودْ سْوَیَں گِیتَگْرَنْتھےوَدَتْ۔ 43
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
اَتَایوَ یَدِ دایُودْ تَں پْرَبھُں وَدَتِ، تَرْہِ سَ کَتھَں تَسْیَ سَنْتانو بھَوَتِ؟ 44
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
پَشْچادْ یِیشُح سَرْوَّجَناناں کَرْنَگوچَرے شِشْیانُواچَ، 45
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
یےدھْیاپَکا دِیرْگھَپَرِچّھَدَں پَرِدھایَ بھْرَمَنْتِ، ہَٹّاپَنَیو رْنَمَسْکارے بھَجَنَگیہَسْیَ پْروچّاسَنے بھوجَنَگرِہَسْیَ پْرَدھانَسْتھانے چَ پْرِییَنْتی 46
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
وِدھَواناں سَرْوَّسْوَں گْرَسِتْوا چھَلینَ دِیرْگھَکالَں پْرارْتھَیَنْتے چَ تیشُ ساوَدھانا بھَوَتَ، تیشامُگْرَدَنْڈو بھَوِشْیَتِ۔ 47
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».

< لُوکَح 20 >