লূকঃ 20
1 ১ অথৈকদা যীশু র্মনিদরে সুসংৱাদং প্রচারযন্ লোকানুপদিশতি, এতর্হি প্রধানযাজকা অধ্যাপকাঃ প্রাঞ্চশ্চ তন্নিকটমাগত্য পপ্রচ্ছুঃ
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 ৬ যদি মনুষ্যস্যেতি ৱদামস্তর্হি সর্ৱ্ৱে লোকা অস্মান্ পাষাণৈ র্হনিষ্যন্তি যতো যোহন্ ভৱিষ্যদ্ৱাদীতি সর্ৱ্ৱে দৃঢং জানন্তি|
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 ৯ অথ লোকানাং সাক্ষাৎ স ইমাং দৃষ্টান্তকথাং ৱক্তুমারেভে, কশ্চিদ্ দ্রাক্ষাক্ষেত্রং কৃৎৱা তৎ ক্ষেত্রং কৃষীৱলানাং হস্তেষু সমর্প্য বহুকালার্থং দূরদেশং জগাম|
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 ১০ অথ ফলকালে ফলানি গ্রহীতু কৃষীৱলানাং সমীপে দাসং প্রাহিণোৎ কিন্তু কৃষীৱলাস্তং প্রহৃত্য রিক্তহস্তং ৱিসসর্জুঃ|
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 ১৩ তদা ক্ষেত্রপতি র্ৱিচারযামাস, মমেদানীং কিং কর্ত্তৱ্যং? মম প্রিযে পুত্রে প্রহিতে তে তমৱশ্যং দৃষ্ট্ৱা সমাদরিষ্যন্তে|
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 ১৪ কিন্তু কৃষীৱলাস্তং নিরীক্ষ্য পরস্পরং ৱিৱিচ্য প্রোচুঃ, অযমুত্তরাধিকারী আগচ্ছতৈনং হন্মস্ততোধিকারোস্মাকং ভৱিষ্যতি|
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 ১৬ স আগত্য তান্ কৃষীৱলান্ হৎৱা পরেষাং হস্তেষু তৎক্ষেত্রং সমর্পযিষ্যতি; ইতি কথাং শ্রুৎৱা তে ঽৱদন্ এতাদৃশী ঘটনা ন ভৱতু|
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 ১৭ কিন্তু যীশুস্তানৱলোক্য জগাদ, তর্হি, স্থপতযঃ করিষ্যন্তি গ্রাৱাণং যন্তু তুচ্ছকং| প্রধানপ্রস্তরঃ কোণে স এৱ হি ভৱিষ্যতি| এতস্য শাস্ত্রীযৱচনস্য কিং তাৎপর্য্যং?
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 ১৮ অপরং তৎপাষাণোপরি যঃ পতিষ্যতি স ভংক্ষ্যতে কিন্তু যস্যোপরি স পাষাণঃ পতিষ্যতি স তেন ধূলিৱচ্ চূর্ণীভৱিষ্যতি|
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 ১৯ সোস্মাকং ৱিরুদ্ধং দৃষ্টান্তমিমং কথিতৱান্ ইতি জ্ঞাৎৱা প্রধানযাজকা অধ্যাপকাশ্চ তদৈৱ তং ধর্তুং ৱৱাঞ্ছুঃ কিন্তু লোকেভ্যো বিভ্যুঃ|
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 ২০ অতএৱ তং প্রতি সতর্কাঃ সন্তঃ কথং তদ্ৱাক্যদোষং ধৃৎৱা তং দেশাধিপস্য সাধুৱেশধারিণশ্চরান্ তস্য সমীপে প্রেষযামাসুঃ|
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 ২১ তদা তে তং পপ্রচ্ছুঃ, হে উপদেশক ভৱান্ যথার্থং কথযন্ উপদিশতি, কমপ্যনপেক্ষ্য সত্যৎৱেনৈশ্ৱরং মার্গমুপদিশতি, ৱযমেতজ্জানীমঃ|
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 ২৬ তস্মাল্লোকানাং সাক্ষাৎ তৎকথাযাঃ কমপি দোষং ধর্তুমপ্রাপ্য তে তস্যোত্তরাদ্ আশ্চর্য্যং মন্যমানা মৌনিনস্তস্থুঃ|
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 ২৮ হে উপদেশক শাস্ত্রে মূসা অস্মান্ প্রতীতি লিলেখ যস্য ভ্রাতা ভার্য্যাযাং সত্যাং নিঃসন্তানো ম্রিযতে স তজ্জাযাং ৱিৱহ্য তদ্ৱংশম্ উৎপাদযিষ্যতি|
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
Потім другий
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
Після всіх померла й жінка.
33 ৩৩ অতএৱ শ্মশানাদুত্থানকালে তেষাং সপ্তজনানাং কস্য সা ভার্য্যা ভৱিষ্যতি? যতঃ সা তেষাং সপ্তানামেৱ ভার্য্যাসীৎ|
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 ৩৫ কিন্তু যে তজ্জগৎপ্রাপ্তিযোগ্যৎৱেন গণিতাং ভৱিষ্যন্তি শ্মশানাচ্চোত্থাস্যন্তি তে ন ৱিৱহন্তি ৱাগ্দত্তাশ্চ ন ভৱন্তি, (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 ৩৬ তে পুন র্ন ম্রিযন্তে কিন্তু শ্মশানাদুত্থাপিতাঃ সন্ত ঈশ্ৱরস্য সন্তানাঃ স্ৱর্গীযদূতানাং সদৃশাশ্চ ভৱন্তি|
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 ৩৭ অধিকন্তু মূসাঃ স্তম্বোপাখ্যানে পরমেশ্ৱর ঈব্রাহীম ঈশ্ৱর ইস্হাক ঈশ্ৱরো যাকূবশ্চেশ্ৱর ইত্যুক্ত্ৱা মৃতানাং শ্মশানাদ্ উত্থানস্য প্রমাণং লিলেখ|
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 ৪২ যতঃ মম প্রভুমিদং ৱাক্যমৱদৎ পরমেশ্ৱরঃ| তৱ শত্রূনহং যাৱৎ পাদপীঠং করোমি ন| তাৱৎ কালং মদীযে ৎৱং দক্ষপার্শ্ৱ উপাৱিশ|
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 ৪৬ যেঽধ্যাপকা দীর্ঘপরিচ্ছদং পরিধায ভ্রমন্তি, হট্টাপণযো র্নমস্কারে ভজনগেহস্য প্রোচ্চাসনে ভোজনগৃহস্য প্রধানস্থানে চ প্রীযন্তে
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 ৪৭ ৱিধৱানাং সর্ৱ্ৱস্ৱং গ্রসিৎৱা ছলেন দীর্ঘকালং প্রার্থযন্তে চ তেষু সাৱধানা ভৱত, তেষামুগ্রদণ্ডো ভৱিষ্যতি|
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
