< লূকঃ 11 >

1 অনন্তরং স কস্মিংশ্চিৎ স্থানে প্রার্থযত তৎসমাপ্তৌ সত্যাং তস্যৈকঃ শিষ্যস্তং জগাদ হে প্রভো যোহন্ যথা স্ৱশিষ্যান্ প্রার্থযিতুম্ উপদিষ্টৱান্ তথা ভৱানপ্যস্মান্ উপদিশতু|
І сталось, як Він молив ся на одному місці, і як перестав, сказав один з учеників до Него: Господи, навчи нас молитись, як і Йоан навчив учеників своїх.
2 তস্মাৎ স কথযামাস, প্রার্থনকালে যূযম্ ইত্থং কথযধ্ৱং, হে অস্মাকং স্ৱর্গস্থপিতস্তৱ নাম পূজ্যং ভৱতু; তৱ রাজৎৱং ভৱতু; স্ৱর্গে যথা তথা পৃথিৱ্যামপি তৱেচ্ছযা সর্ৱ্ৱং ভৱতু|
Рече ж їм: Коли молитесь, кажіть: Отче наш, що на небесах! Нехай святить ся імя Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землї.
3 প্রত্যহম্ অস্মাকং প্রযোজনীযং ভোজ্যং দেহি|
Хлїб наш щоденний дай нам сьогодні.
4 যথা ৱযং সর্ৱ্ৱান্ অপরাধিনঃ ক্ষমামহে তথা ৎৱমপি পাপান্যস্মাকং ক্ষমস্ৱ| অস্মান্ পরীক্ষাং মানয কিন্তু পাপাত্মনো রক্ষ|
І прости нам довги наші, як і ми прощаємо кожному довжникові нашому; й не введи нас у спокусу, а ізбави нас од лукавого.
5 পশ্চাৎ সোপরমপি কথিতৱান্ যদি যুষ্মাকং কস্যচিদ্ বন্ধুস্তিষ্ঠতি নিশীথে চ তস্য সমীপং স গৎৱা ৱদতি,
І рече до них: Хто з вас мати ме приятеля, і прийде до него о півночі, і скаже йому: Друже, позич менї три хліби,
6 হে বন্ধো পথিক একো বন্ধু র্মম নিৱেশনম্ আযাতঃ কিন্তু তস্যাতিথ্যং কর্ত্তুং মমান্তিকে কিমপি নাস্তি, অতএৱ পূপত্রযং মহ্যম্ ঋণং দেহি;
бо приятель мій прийшов до мене з дороги, й не маю що поставити перед ним;
7 তদা স যদি গৃহমধ্যাৎ প্রতিৱদতি মাং মা ক্লিশান, ইদানীং দ্ৱারং রুদ্ধং শযনে মযা সহ বালকাশ্চ তিষ্ঠন্তি তুভ্যং দাতুম্ উত্থাতুং ন শক্নোমি,
а той із середини, озвавшись, скаже: Не турбуй мене; вже двері зачинені, і діти мої зо мною в постелї; не можу, вставши, дати тобі:
8 তর্হি যুষ্মানহং ৱদামি, স যদি মিত্রতযা তস্মৈ কিমপি দাতুং নোত্তিষ্ঠতি তথাপি ৱারং ৱারং প্রার্থনাত উত্থাপিতঃ সন্ যস্মিন্ তস্য প্রযোজনং তদেৱ দাস্যতি|
глаголю вам: Хоч і не дасть йому, вставши, що він йому друг, та задля докучання його, вставши, дасть йому, скільки йому треба.
9 অতঃ কারণাৎ কথযামি, যাচধ্ৱং ততো যুষ্মভ্যং দাস্যতে, মৃগযধ্ৱং তত উদ্দেশং প্রাপ্স্যথ, দ্ৱারম্ আহত ততো যুষ্মভ্যং দ্ৱারং মোক্ষ্যতে|
І я вам глаголю: Просїть, то й дасть ся вам; шукайте, то й знайдете; стукайте, то й одчинить ся вам.
10 ১০ যো যাচতে স প্রাপ্নোতি, যো মৃগযতে স এৱোদ্দেশং প্রাপ্নোতি, যো দ্ৱারম্ আহন্তি তদর্থং দ্ৱারং মোচ্যতে|
Кожен бо, хто просить, одержує; і хто шукав, знаходить; і хто стукає, тому відчиняють.
11 ১১ পুত্রেণ পূপে যাচিতে তস্মৈ পাষাণং দদাতি ৱা মৎস্যে যাচিতে তস্মৈ সর্পং দদাতি
У которого ж з вас, батьків, просити ме син хліба, чи каменя подасть йому? а як риби, чи замість риби гадюку подасть йому?
12 ১২ ৱা অণ্ডে যাচিতে তস্মৈ ৱৃশ্চিকং দদাতি যুষ্মাকং মধ্যে ক এতাদৃশঃ পিতাস্তে?
Або коли просити ме яйця, чи подасть йому скорпиона?
13 ১৩ তস্মাদেৱ যূযমভদ্রা অপি যদি স্ৱস্ৱবালকেভ্য উত্তমানি দ্রৱ্যাণি দাতুং জানীথ তর্হ্যস্মাকং স্ৱর্গস্থঃ পিতা নিজযাচকেভ্যঃ কিং পৱিত্রম্ আত্মানং ন দাস্যতি?
Коли ж ви, лихими бувши, знаєте добрі дари давати дїтям вашим, яв же більш Отець із неба, не дасть Духа сьвятого тим, що просять у Него?
14 ১৪ অনন্তরং যীশুনা কস্মাচ্চিদ্ একস্মিন্ মূকভূতে ত্যাজিতে সতি স ভূতত্যক্তো মানুষো ৱাক্যং ৱক্তুম্ আরেভে; ততো লোকাঃ সকলা আশ্চর্য্যং মেনিরে|
І вигнав біса, а той був нїмий. Стало ся ж, як диявол вийшов, промовив нїмий; і дивувавсь народ.
15 ১৫ কিন্তু তেষাং কেচিদূচু র্জনোযং বালসিবূবা অর্থাদ্ ভূতরাজেন ভূতান্ ত্যাজযতি|
Деякі ж з них казали: Вельзевулом, князем бісовським, виганяв біси.
16 ১৬ তং পরীক্ষিতুং কেচিদ্ আকাশীযম্ একং চিহ্নং দর্শযিতুং তং প্রার্থযাঞ্চক্রিরে|
Другі ж, спокушуючи Його, ознаки від Него шукали з неба.
17 ১৭ তদা স তেষাং মনঃকল্পনাং জ্ঞাৎৱা কথযামাস, কস্যচিদ্ রাজ্যস্য লোকা যদি পরস্পরং ৱিরুন্ধন্তি তর্হি তদ্ রাজ্যম্ নশ্যতি; কেচিদ্ গৃহস্থা যদি পরস্পরং ৱিরুন্ধন্তি তর্হি তেপি নশ্যন্তি|
Він же, знаючи думки їх, рече їм: Кожне царство, проти себе розділившись, пустіє; і господа - проти господи, падає.
18 ১৮ তথৈৱ শৈতানপি স্ৱলোকান্ যদি ৱিরুণদ্ধি তদা তস্য রাজ্যং কথং স্থাস্যতি? বালসিবূবাহং ভূতান্ ত্যাজযামি যূযমিতি ৱদথ|
Коли ж і сатана проти себе роздїлить ся, яв устоїть царство його? Бо кажете, що Ведьзевулом виганяю біси.
19 ১৯ যদ্যহং বালসিবূবা ভূতান্ ত্যাজযামি তর্হি যুষ্মাকং সন্তানাঃ কেন ত্যাজযন্তি? তস্মাৎ তএৱ কথাযা এতস্যা ৱিচারযিতারো ভৱিষ্যন্তি|
Коли ж я Вельзевулом виганяю біси, то сини ваші ким виганяють їх? Тим суддями вашими вони будуть.
20 ২০ কিন্তু যদ্যহম্ ঈশ্ৱরস্য পরাক্রমেণ ভূতান্ ত্যাজযামি তর্হি যুষ্মাকং নিকটম্ ঈশ্ৱরস্য রাজ্যমৱশ্যম্ উপতিষ্ঠতি|
Коли ж пальцем Божим виганяю біси, то конче пристигло до вас царство Боже.
21 ২১ বলৱান্ পুমান্ সুসজ্জমানো যতিকালং নিজাট্টালিকাং রক্ষতি ততিকালং তস্য দ্রৱ্যং নিরুপদ্রৱং তিষ্ঠতি|
Коли ж сильний, в'оружившись, стереже свого двору, то в спокою добро його.
22 ২২ কিন্তু তস্মাদ্ অধিকবলঃ কশ্চিদাগত্য যদি তং জযতি তর্হি যেষু শস্ত্রাস্ত্রেষু তস্য ৱিশ্ৱাস আসীৎ তানি সর্ৱ্ৱাণি হৃৎৱা তস্য দ্রৱ্যাণি গৃহ্লাতি|
Коли ж сильнїщий над него, прийшовши, подужав його, то всю зброю його бере, що на неї вповав, та й роздав здобич його.
23 ২৩ অতঃ কারণাদ্ যো মম সপক্ষো ন স ৱিপক্ষঃ, যো মযা সহ ন সংগৃহ্লাতি স ৱিকিরতি|
Хто не зо мною, той проти мене; і хто не збирає зо мною, розсипає.
24 ২৪ অপরঞ্চ অমেধ্যভূতো মানুষস্যান্তর্নির্গত্য শুষ্কস্থানে ভ্রান্ত্ৱা ৱিশ্রামং মৃগযতে কিন্তু ন প্রাপ্য ৱদতি মম যস্মাদ্ গৃহাদ্ আগতোহং পুনস্তদ্ গৃহং পরাৱৃত্য যামি|
Як же нечистий дух вийде з чоловіка, то блукав по безвіддях, шукаючи впокою, і, не знайшовши, каже: Вернусь до домівки моєї, звідкіля вийшов.
25 ২৫ ততো গৎৱা তদ্ গৃহং মার্জিতং শোভিতঞ্চ দৃষ্ট্ৱা
І прийшовши знайде її виметену й прибрану.
26 ২৬ তৎক্ষণম্ অপগত্য স্ৱস্মাদপি দুর্ম্মতীন্ অপরান্ সপ্তভূতান্ সহানযতি তে চ তদ্গৃহং পৱিশ্য নিৱসন্তি| তস্মাৎ তস্য মনুষ্যস্য প্রথমদশাতঃ শেষদশা দুঃখতরা ভৱতি|
Тоді йде та бере сім инших духів, злїщих над себе; і, ввійшовши, домують там; і буде останнє чоловіка того гірше першого.
27 ২৭ অস্যাঃ কথাযাঃ কথনকালে জনতামধ্যস্থা কাচিন্নারী তমুচ্চৈঃস্ৱরং প্রোৱাচ, যা যোষিৎ ৎৱাং গর্ব্ভেঽধারযৎ স্তন্যমপাযযচ্চ সৈৱ ধন্যা|
Стало ся ж, як промовляв Він се, піднявши одна жінка зміж народу голос, каже Йому: Блаженна утроба, що носила Тебе, й соски, що ссав єси.
28 ২৮ কিন্তু সোকথযৎ যে পরমেশ্ৱরস্য কথাং শ্রুৎৱা তদনুরূপম্ আচরন্তি তএৱ ধন্যাঃ|
Він же рече: Блаженні ж і ті, що слухають слово Боже, та й хоронять його.
29 ২৯ ততঃ পরং তস্যান্তিকে বহুলোকানাং সমাগমে জাতে স ৱক্তুমারেভে, আধুনিকা দুষ্টলোকাশ্চিহ্নং দ্রষ্টুমিচ্ছন্তি কিন্তু যূনস্ভৱিষ্যদ্ৱাদিনশ্চিহ্নং ৱিনান্যৎ কিঞ্চিচ্চিহ্নং তান্ ন দর্শযিষ্যতে|
Як же народ громадив ся, почав глаголати: Кодло се лукаве; воно ознаки шукає, і не дасть ся ознака йому, тільки ознака Йони пророка.
30 ৩০ যূনস্ তু যথা নীনিৱীযলোকানাং সমীপে চিহ্নরূপোভৱৎ তথা ৱিদ্যমানলোকানাম্ এষাং সমীপে মনুষ্যপুত্রোপি চিহ্নরূপো ভৱিষ্যতি|
Бо, як Йона був ознакою Ниневянам, так буде й Син чоловічий кодлу сьому:
31 ৩১ ৱিচারসমযে ইদানীন্তনলোকানাং প্রাতিকূল্যেন দক্ষিণদেশীযা রাজ্ঞী প্রোত্থায তান্ দোষিণঃ করিষ্যতি, যতঃ সা রাজ্ঞী সুলেমান উপদেশকথাং শ্রোতুং পৃথিৱ্যাঃ সীমাত আগচ্ছৎ কিন্তু পশ্যত সুলেমানোপি গুরুতর একো জনোঽস্মিন্ স্থানে ৱিদ্যতে|
Цариця полуденна встане на суд із чоловіками кодла сього, та й осудить їх: бо прийшла вона з краю землі послухати премудростї Соломонової; а ось більший Соломона тут,
32 ৩২ অপরঞ্চ ৱিচারসমযে নীনিৱীযলোকা অপি ৱর্ত্তমানকালিকানাং লোকানাং ৱৈপরীত্যেন প্রোত্থায তান্ দোষিণঃ করিষ্যন্তি, যতো হেতোস্তে যূনসো ৱাক্যাৎ চিত্তানি পরিৱর্ত্তযামাসুঃ কিন্তু পশ্যত যূনসোতিগুরুতর একো জনোঽস্মিন্ স্থানে ৱিদ্যতে|
Ниневяне встануть на суд із кодлом сим, та й осудять його; бо покаялись по проповіді Йониній; а ось більший Йони тут.
33 ৩৩ প্রদীপং প্রজ্ৱাল্য দ্রোণস্যাধঃ কুত্রাপি গুপ্তস্থানে ৱা কোপি ন স্থাপযতি কিন্তু গৃহপ্রৱেশিভ্যো দীপ্তিং দাতং দীপাধারোপর্য্যেৱ স্থাপযতি|
Ніхто ж, засьвітивши сьвічку, на потайному не ставить, нї під посудину, а на сьвічнику, щоб хто входить, сьвітло бачив.
34 ৩৪ দেহস্য প্রদীপশ্চক্ষুস্তস্মাদেৱ চক্ষু র্যদি প্রসন্নং ভৱতি তর্হি তৱ সর্ৱ্ৱশরীরং দীপ্তিমদ্ ভৱিষ্যতি কিন্তু চক্ষু র্যদি মলীমসং তিষ্ঠতি তর্হি সর্ৱ্ৱশরীরং সান্ধকারং স্থাস্যতি|
Сьвітло тїлу око; коли ж оце тїіо твоє ясне буде, то й все тїло твоє сьвітле: коли ж лихе буде, то й тїло твоє темне.
35 ৩৫ অস্মাৎ কারণাৎ তৱান্তঃস্থং জ্যোতি র্যথান্ধকারমযং ন ভৱতি তদর্থে সাৱধানো ভৱ|
Гледи ж оце, щоб сьвітло, що в тобі, не була темрява.
36 ৩৬ যতঃ শরীরস্য কুত্রাপ্যংশে সান্ধকারে ন জাতে সর্ৱ্ৱং যদি দীপ্তিমৎ তিষ্ঠতি তর্হি তুভ্যং দীপ্তিদাযিপ্রোজ্জ্ৱলন্ প্রদীপ ইৱ তৱ সৱর্ৱশরীরং দীপ্তিমদ্ ভৱিষ্যতি|
Коли ж тїло твоє все сьвітле, не маючи ніякої частини темної, то буде сьвітле все, як би сьвічка сяєвом просьвічувала тебе.
37 ৩৭ এতৎকথাযাঃ কথনকালে ফিরুশ্যেকো ভেজনায তং নিমন্ত্রযামাস, ততঃ স গৎৱা ভোক্তুম্ উপৱিৱেশ|
Як же Він промовляв, просив Його Фарисей один, щоб обідав у него; ввійшовши ж, сів за столом.
38 ৩৮ কিন্তু ভোজনাৎ পূর্ৱ্ৱং নামাঙ্ক্ষীৎ এতদ্ দৃষ্ট্ৱা স ফিরুশ্যাশ্চর্য্যং মেনে|
Фарисей же, побачивши, здивував ся, що перше не обмив ся перед обідом.
39 ৩৯ তদা প্রভুস্তং প্রোৱাচ যূযং ফিরূশিলোকাঃ পানপাত্রাণাং ভোজনপাত্রাণাঞ্চ বহিঃ পরিষ্কুরুথ কিন্তু যুষ্মাকমন্ত র্দৌরাত্ম্যৈ র্দুষ্ক্রিযাভিশ্চ পরিপূর্ণং তিষ্ঠতি|
Рече ж Господь до него: Тепер ви, Фарисеї, верх чаші і блюда очищаєте; середина ж ваша повна здирства та лукавства.
40 ৪০ হে সর্ৱ্ৱে নির্বোধা যো বহিঃ সসর্জ স এৱ কিমন্ত র্ন সসর্জ?
Безумні! хиба, хто зробив верх, і середини не зробив.
41 ৪১ তত এৱ যুষ্মাভিরন্তঃকরণং (ঈশ্ৱরায) নিৱেদ্যতাং তস্মিন্ কৃতে যুষ্মাকং সর্ৱ্ৱাণি শুচিতাং যাস্যন্তি|
Тільки давайте милостиню з того, що є, і ось усе чисте вам буде.
42 ৪২ কিন্তু হন্ত ফিরূশিগণা যূযং ন্যাযম্ ঈশ্ৱরে প্রেম চ পরিত্যজ্য পোদিনাযা অরুদাদীনাং সর্ৱ্ৱেষাং শাকানাঞ্চ দশমাংশান্ দত্থ কিন্তু প্রথমং পালযিৎৱা শেষস্যালঙ্ঘনং যুষ্মাকম্ উচিতমাসীৎ|
Та горе вам, Фарисеї! бо даєте десятину з мяти, рути і всякого зїлля, а минаєте суд і любов Божу. Се повинні були чинити, та й того не залишати.
43 ৪৩ হা হা ফিরূশিনো যূযং ভজনগেহে প্রোচ্চাসনে আপণেষু চ নমস্কারেষু প্রীযধ্ৱে|
Горе вам, Фарисеї! бо любите перві сїдалища по школах і витання на торгах.
44 ৪৪ ৱত কপটিনোঽধ্যাপকাঃ ফিরূশিনশ্চ লোকাযৎ শ্মশানম্ অনুপলভ্য তদুপরি গচ্ছন্তি যূযম্ তাদৃগপ্রকাশিতশ্মশানৱাদ্ ভৱথ|
Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! бо ви мов гроби, що їх невидко, й люде, ходячи поверх них, не знають.
45 ৪৫ তদানীং ৱ্যৱস্থাপকানাম্ একা যীশুমৱদৎ, হে উপদেশক ৱাক্যেনেদৃশেনাস্মাস্ৱপি দোষম্ আরোপযসি|
Озвав ся ж один з законників, і каже Йому: Учителю, так говорячи, ти й вас обижаєш.
46 ৪৬ ততঃ স উৱাচ, হা হা ৱ্যৱস্থাপকা যূযম্ মানুষাণাম্ উপরি দুঃসহ্যান্ ভারান্ ন্যস্যথ কিন্তু স্ৱযম্ একাঙ্গুল্যাপি তান্ ভারান্ ন স্পৃশথ|
Він же рече: І вам, законникам, горе! що накдадуете людям тягарі котрі важко носити, а самі одним пальцем вашим не приторкнетесь до тягарів.
47 ৪৭ হন্ত যুষ্মাকং পূর্ৱ্ৱপুরুষা যান্ ভৱিষ্যদ্ৱাদিনোঽৱধিষুস্তেষাং শ্মশানানি যূযং নির্ম্মাথ|
Горе вам! що будуєте гроби пророкам, батьки ж ваші повбивали їх.
48 ৪৮ তেনৈৱ যূযং স্ৱপূর্ৱ্ৱপুরুষাণাং কর্ম্মাণি সংমন্যধ্ৱে তদেৱ সপ্রমাণং কুরুথ চ, যতস্তে তানৱধিষুঃ যূযং তেষাং শ্মশানানি নির্ম্মাথ|
Правдиво ви сьвідкуєте, і любі вам учинки батьків ваших; бо се вони повбивали їх, ви ж будуєте їм гроби.
49 ৪৯ অতএৱ ঈশ্ৱরস্য শাস্ত্রে প্রোক্তমস্তি তেষামন্তিকে ভৱিষ্যদ্ৱাদিনঃ প্রেরিতাংশ্চ প্রেষযিষ্যামি ততস্তে তেষাং কাংশ্চন হনিষ্যন্তি কাংশ্চন তাডশ্ষ্যিন্তি|
Тим і премудрість Божа глаголе: Пішлю до них пророків та апостолів, і инших з них вони вбивати муть та гонити муть,
50 ৫০ এতস্মাৎ কারণাৎ হাবিলঃ শোণিতপাতমারভ্য মন্দিরযজ্ঞৱেদ্যো র্মধ্যে হতস্য সিখরিযস্য রক্তপাতপর্য্যন্তং
щоб відомстити за кров усїх пророків, пролиту від основання сьвіта кодлу сьому,
51 ৫১ জগতঃ সৃষ্টিমারভ্য পৃথিৱ্যাং ভৱিষ্যদ্ৱাদিনাং যতিরক্তপাতা জাতাস্ততীনাম্ অপরাধদণ্ডা এষাং ৱর্ত্তমানলোকানাং ভৱিষ্যন্তি, যুষ্মানহং নিশ্চিতং ৱদামি সর্ৱ্ৱে দণ্ডা ৱংশস্যাস্য ভৱিষ্যন্তি|
від крові Авєля аж до крові Захарії, що поліг між жертївнею й храмом. Так, глаголю вам, відомстить ся, кодлу сьому.
52 ৫২ হা হা ৱ্যৱস্থপকা যূযং জ্ঞানস্য কুঞ্চিকাং হৃৎৱা স্ৱযং ন প্রৱিষ্টা যে প্রৱেষ্টুঞ্চ প্রযাসিনস্তানপি প্রৱেষ্টুং ৱারিতৱন্তঃ|
Горе вам, законники! що ви взяли ключ розуміння: самі не ввійшли, й тим, що входять, заборонили.
53 ৫৩ ইত্থং কথাকথনাদ্ অধ্যাপকাঃ ফিরূশিনশ্চ সতর্কাঃ
Як же промовляв Він се до них, стали письменники та Фарисеї вельми наступати на Него, й допитуватись у Него про многі речі,
54 ৫৪ সন্তস্তমপৱদিতুং তস্য কথাযা দোষং ধর্ত্তমিচ্ছন্তো নানাখ্যানকথনায তং প্রৱর্ত্তযিতুং কোপযিতুঞ্চ প্রারেভিরে|
чигаючи на Него й шукаючи вхопити що з уст Його, щоб обвинувати Його.

< লূকঃ 11 >