От Марка 11
1 Когда приблизились к Иерусалиму, к Виффагии и Вифании, к горе Елеонской, Иисус посылает двух из учеников Своих
Коли наблизились до Єрусалима, до Вітфагії та Віфанії, до Оливної гори, Він надіслав двох Своїх учнів
2 и говорит им: пойдите в селение, которое прямо перед вами; входя в него, тотчас найдете привязанного молодого осла, на которого никто из людей не садился; отвязав его, приведите.
та сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і відразу, як зайдете, знайдете прив’язане осля, на яке ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його й приведіть.
3 И если кто скажет вам: что вы это делаете? - отвечайте, что он надобен Господу; и тотчас пошлет его сюда.
І якщо хтось спитає вас: „Чому це робите?“, скажіть: „Господь потребує його й відразу відішле назад“».
4 Они пошли, и нашли молодого осла, привязанного у ворот на улице, и отвязали его.
Вони пішли й знайшли осля, прив’язане на вулиці біля воріт, і розв’язали його.
5 И некоторые из стоявших там говорили им: что делаете? зачем отвязываете осленка?
Дехто з тих, що стояли там, сказали їм: «Що ви робите? Чому відв’язуєте осля?»
6 Они отвечали им, как повелел Иисус; и те отпустили их.
Вони відповіли, як звелів їм Ісус; тоді відпустили їх.
7 И привели осленка к Иисусу, и возложили на него одежды свои; Иисус сел на него.
І привели осля до Ісуса, поклали на нього свій одяг, і Він сів на нього.
8 Многие же постилали одежды свои по дороге; а другие резали ветви с дерев и постилали по дороге.
Багато хто стелив свій одяг по дорозі, інші ж стелили по дорозі гілки, які відрізали на полях.
9 И предшествовавшие и сопровождавшие восклицали: осанна! благословен Грядущий во имя Господне!
Ті, що йшли попереду та позаду Нього, викрикували: «Осанна!» «Благословенний Той, Хто йде в ім’я Господа!»
10 благословенно грядущее во имя Господа царство отца нашего Давида! осанна в вышних!
«Благословенне Царство батька нашого Давида, яке надходить!» «Осанна на небесах!»
11 И вошел Иисус в Иерусалим и в храм; и, осмотрев все, как время уже было позднее, вышел в Вифанию с двенадцатью.
Коли Він увійшов у Єрусалим, то пішов до Храму й оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, вийшов разом із дванадцятьма та пішли до Віфанії.
12 На другой день, когда они вышли из Вифании, Он взалкал;
Наступного дня, коли виходили з Віфанії, [Ісус] зголоднів.
13 и, увидев издалека смоковницу, покрытую листьями, пошел, не найдет ли чего на ней; но, придя к ней, ничего не нашел, кроме листьев, ибо еще не время было собирания смокв.
І, побачивши здалека смоковницю, яка була вкрита листям, Він підійшов подивитися, чи немає на ній плодів. Але не знайшов нічого, окрім листя, бо не був ще час для смокви.
14 И сказал ей Иисус: отныне да не вкушает никто от тебя плода вовек! И слышали то ученики Его. (aiōn g165)
Тоді промовив до неї: «Нехай же повік ніхто не буде їсти твоїх плодів!» Його учні почули це. (aiōn g165)
15 Пришли в Иерусалим. Иисус, войдя в храм, начал выгонять продающих и покупающих в храме; и столы меновщиков и скамьи продающих голубей опрокинул;
Коли прийшли в Єрусалим, [Ісус] увійшов у Храм та вигнав усіх тих, хто продавав і купував у Храмі, перевернув столи тих, хто міняв гроші, та місця тих, хто продавав голубів.
16 и не позволял, чтобы кто пронес через храм какую-либо вещь.
Він не дозволяв нікому переносити через Храм будь-які речі.
17 И учил их, говоря: не написано ли: дом Мой домом молитвы наречется для всех народов? а вы сделали его вертепом разбойников.
Навчав і казав їм: «Хіба не написано: „Дім Мій буде називатися Домом Молитви для всіх народів“? А ви зробили з нього „притулок розбійників!“»
18 Услышали это книжники и первосвященники, и искали, как бы погубить Его, ибо боялись Его, потому что весь народ удивлялся учению Его.
Первосвященники та книжники почули про це й шукали нагоди вбити Ісуса, але боялися Його, бо весь народ був здивований Його вченням.
19 Когда же стало поздно, Он вышел вон из города.
Коли наставав вечір, вони виходили з міста.
20 Поутру, проходя мимо, увидели, что смоковница засохла до корня.
Вранці, проходячи повз смоковницю, вони побачили, що вона всохла від самого коріння.
21 И, вспомнив, Петр говорит Ему: Равви! посмотри, смоковница, которую Ты проклял, засохла.
Згадавши, [що сталося напередодні], Петро сказав Йому: ―Равві, ось смоковниця, яку Ти прокляв, всохла!
22 Иисус, отвечая, говорит им:
У відповідь Ісус сказав: ―Майте віру в Бога!
23 имейте веру Божию, ибо истинно говорю вам, если кто скажет горе сей: поднимись и ввергнись в море, и не усомнится в сердце своем, но поверит, что сбудется по словам его, - будет ему, что ни скажет.
Істинно кажу вам: якщо хтось скаже цій горі: «Піднесися та кинься в море!» – і не буде сумніватися у своєму серці, а буде вірити, що станеться, як сказав, то так і буде.
24 Потому говорю вам: все, чего ни будете просить в молитве, верьте, что получите, - и будет вам.
Тому кажу вам: усе, про що молитесь і просите, вірте, що [ви вже] отримали, – і буде [дано] вам.
25 И когда стоите на молитве, прощайте, если что имеете на кого, дабы и Отец ваш Небесный простил вам согрешения ваши.
І коли стоїте в молитві, то прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші.
26 Если же не прощаете, то и Отец ваш Небесный не простит вам согрешений ваших.
Але якщо не прощаєте, і Отець ваш Небесний не простить вам провин ваших.
27 Пришли опять в Иерусалим. И когда Он ходил в храме, подошли к Нему первосвященники и книжники, и старейшины
Вони знову прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у Храмі, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
28 и говорили Ему: какою властью Ты это делаешь? и кто Тебе дал власть делать это?
й запитали Його: ―Якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу робити це?
29 Иисус сказал им в ответ: спрошу и Я вас об одном, отвечайте Мне; тогда и Я скажу вам, какою властью это делаю.
Ісус сказав їм: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені, і Я скажу вам, якою владою це роблю.
30 Крещение Иоанново с небес было, или от человеков? отвечайте Мне.
Іванове хрещення було з Неба чи від людей? Дайте Мені відповідь.
31 Они рассуждали между собою: если скажем: с небес, - то Он скажет: почему же вы не поверили ему?
Вони ж стали міркувати між собою, кажучи: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
32 а сказать: от человеков - боялись народа, потому что все полагали, что Иоанн точно был пророк.
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», – боїмося людей, бо всі вважали Івана пророком.
33 И сказали в ответ Иисусу: не знаем. Тогда Иисус сказал им в ответ: и Я не скажу вам, какою властью это делаю.
Вони відповіли Ісусові: ―Не знаємо. Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
