От Луки 6
1 В субботу, первую по втором дне Пасхи, случилось Ему проходить засеянными полями, и ученики Его срывали колосья и ели, растирая руками.
Одного разу в Суботу [Ісус] зі своїми учнями проходив через засіяні поля пшениці. Вони збирали колосся та, розтираючи їх руками, їли [зерна].
2 Некоторые же из фарисеев сказали им: зачем вы делаете то, чего не должно делать в субботы?
Тоді деякі з фарисеїв сказали: ―Чому ви робите те, чого не дозволено робити в Суботу?
3 Иисус сказал им в ответ: разве вы не читали, что сделал Давид, когда взалкал сам и бывшие с ним?
Ісус у відповідь сказав їм: ―Ви не читали, що зробив Давид, коли зголоднів він, а також і ті, що були з ним?
4 Как он вошел в дом Божий, взял хлебы предложения, которых не должно было есть никому, кроме одних священников, и ел, и дал бывшим с ним?
Як увійшов у Дім Божий, узяв та з’їв хліби покладання, і як дав і тим, хто був із ним, хоча їх не дозволено було їсти нікому, окрім священників?
5 И сказал им: Сын Человеческий есть господин и субботы.
І додав: ―Син Людський – Господь Суботи.
6 Случилось же и в другую субботу войти Ему в синагогу и учить. Там был человек, у которого правая рука была сухая.
Довелося ж і в іншу Суботу увійти Йому в синагогу й навчати. Там був чоловік, у якого права рука всохла.
7 Книжники же и фарисеи наблюдали за Ним, не исцелит ли в субботу, чтобы найти обвинение против Него.
Книжники та фарисеї уважно стежили за Ісусом, чи буде Він зцілювати в Суботу, щоб знайти обвинувачення проти Нього.
8 Но Он, зная помышления их, сказал человеку, имеющему сухую руку: встань и выступи на средину. И он встал и выступил.
Але Він, знаючи їхні думки, сказав чоловікові, що мав всохлу руку: «Підведися й стань посередині!» Той піднявся й став.
9 Тогда сказал им Иисус: спрошу Я вас: что должно делать в субботу? добро, или зло? спасти душу, или погубить? Они молчали.
Ісус промовив до них: «Я питаю вас: що дозволено робити в Суботу – добро чи зло? Спасти життя чи згубити?»
10 И, посмотрев на всех их, сказал тому человеку: протяни руку твою. Он так и сделал; и стала рука его здорова, как другая.
І, поглянувши на них усіх, сказав чоловікові: «Простягни свою руку!» Той зробив це, і його рука була зцілена.
11 Они же пришли в бешенство и говорили между собою, что бы им сделать с Иисусом.
Вони ж розлютилися та [почали] радитись між собою, як вчинити з Ісусом.
12 В те дни взошел Он на гору помолиться и пробыл всю ночь в молитве к Богу.
У ті дні [Ісус] вийшов на гору, щоб молитись, і провів усю ніч у молитві до Бога.
13 Когда же настал день, призвал учеников Своих и избрал из них двенадцать, которых и наименовал Апостолами:
Коли настав день, Він покликав учнів і обрав дванадцятьох, яких назвав апостолами:
14 Симона, которого и назвал Петром, и Андрея, брата его, Иакова и Иоанна, Филиппа и Варфоломея,
Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Івана, Филипа, Варфоломія,
15 Матфея и Фому, Иакова Алфеева и Симона, прозываемого Зилотом,
Матвія, Фому, Якова, сина Алфеєвого, Симона, званого Зилотом,
16 Иуду Иаковлева и Иуду Искариота, который потом сделался предателем.
Юду, [сина] Якова, і Юду Іскаріота, котрий потім став зрадником.
17 И, сойдя с ними, стал Он на ровном месте, и множество учеников Его, и много народа из всей Иудеи и Иерусалима и приморских мест Тирских и Сидонских,
[Ісус], зійшовши разом із ними з гори, зупинився на рівному місці. Великий натовп Його учнів і велика кількість народу зі всієї Юдеї, Єрусалима та приморського Тира й Сидона
18 которые пришли послушать Его и исцелиться от болезней своих, также и страждущие от нечистых духов; и исцелялись.
прийшли послухати Його та отримати зцілення від хвороб. Ті, що страждали від нечистих духів, теж були зцілені.
19 И весь народ искал прикасаться к Нему, потому что от Него исходила сила и исцеляла всех.
Весь натовп хотів доторкнутися до Ісуса, бо від Нього виходила сила, яка зцілювала всіх.
20 И Он, возведя очи Свои на учеников Своих, говорил: Блаженны нищие духом, ибо ваше есть Царствие Божие.
[Ісус], звівши очі на Своїх учнів, почав говорити: «Блаженні бідні, бо ваше є Царство Боже.
21 Блаженны алчущие ныне, ибо насытитесь. Блаженны плачущие ныне, ибо воссмеетесь.
Блаженні голодні нині, бо будете насичені. Блаженні, що плачете тепер, бо ви зрадієте.
22 Блаженны вы, когда возненавидят вас люди и когда отлучат вас, и будут поносить, и пронесут имя ваше, как бесчестное, за Сына Человеческого.
Блаженні ви, коли люди зненавидять вас, коли проженуть вас, ображатимуть вас і відкидатимуть ваше ім’я як щось погане через Сина Людського.
23 Возрадуйтесь в тот день и возвеселитесь, ибо велика вам награда на небесах. Так поступали с пророками отцы их.
Радійте того дня й веселіться, бо велика ваша нагорода на небі. Так само робили з пророками їхні батьки.
24 Напротив, горе вам, богатые! ибо вы уже получили свое утешение.
Але горе вам, багатії, бо ви вже отримали всю вашу втіху.
25 Горе вам, пресыщенные ныне! ибо взалчете. Горе вам, смеющиеся ныне! ибо восплачете и возрыдаете.
Горе вам, ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що радієте нині, бо будете плакати й ридати.
26 Горе вам, когда все люди будут говорить о вас хорошо! ибо так поступали с лжепророками отцы их.
Горе вам, коли про вас говоритимуть добре всі люди, бо так робили лжепророкам їхні батьки.
27 Но вам, слушающим, говорю: любите врагов ваших, благотворите ненавидящим вас,
Але вам, хто слухає, Я кажу: любіть ворогів ваших, робіть добро тим, хто ненавидить вас;
28 благословляйте проклинающих вас и молитесь за обижающих вас.
благословляйте тих, хто проклинає вас; моліться за тих, хто кривдить вас.
29 Ударившему тебя по щеке подставь и другую, и отнимающему у тебя верхнюю одежду не препятствуй взять и рубашку.
Тому, хто вдарив тебе по щоці, підстав і другу, а тому, хто забирає твій верхній одяг, не забороняй взяти й сорочку.
30 Всякому, просящему у тебя, давай, и от взявшего твое не требуй назад.
Кожному, хто просить у тебе, дай, і від того, хто забере твоє, не проси назад.
31 И как хотите, чтобы с вами поступали люди, так и вы поступайте с ними.
Як бажаєте, щоб вам робили люди, так само й ви робіть їм.
32 И если любите любящих вас, какая вам за то благодарность? ибо и грешники любящих их любят.
Якщо ви любите [тільки] тих, хто любить вас, яка вам за це дяка? Адже й грішники люблять тих, хто любить їх.
33 И если делаете добро тем, которые вам делают добро, какая вам за то благодарность? ибо и грешники то же делают.
І якщо ви робите добро [тільки] тим, хто вам робить добро, яка вам за це дяка? Грішники так само роблять.
34 И если взаймы даете тем, от которых надеетесь получить обратно, какая вам за то благодарность? ибо и грешники дают взаймы грешникам, чтобы получить обратно столько же.
І якщо позичаєте [тільки] тим, від кого сподіваєтесь отримати, яка вам за це дяка? Грішники так само позичають, щоб отримати стільки ж.
35 Но вы любите врагов ваших, и благотворите, и взаймы давайте, не ожидая ничего; и будет вам награда великая, и будете сынами Всевышнего; ибо Он благ и к неблагодарным и злым.
Але ви любіть ворогів ваших, робіть добро й позичайте, не очікуючи нічого. І буде вам велика нагорода, будете синами Всевишнього, бо Він добрий до невдячних та злих.
36 Итак, будьте милосерды, как и Отец ваш милосерд.
Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
37 Не судите, и не будете судимы; не осуждайте, и не будете осуждены; прощайте, и прощены будете;
Не судіть, і вас не судитимуть! Не засуджуйте, то й вас не засудять! Прощайте, то й вам проститься!
38 давайте, и дастся вам: мерою доброю, утрясенною, нагнетенною и переполненною отсыплют вам в лоно ваше; ибо, какою мерою мерите, такою же отмерится и вам.
Давайте, і вам дадуть; доброю мірою, притиснутою, струснутою і переповненою дадуть вам. Бо якою мірою міряєте ви, такою ж виміряють і вам».
39 Сказал также им притчу: может ли слепой водить слепого? не оба ли упадут в яму?
Він також розповів їм притчу: «Чи може сліпий водити сліпого? Чи не впадуть обидва в яму?
40 Ученик не бывает выше своего учителя; но, и усовершенствовавшись, будет всякий, как учитель его.
Учень не вищий за свого вчителя, але, вдосконалившись, кожний стане, як його вчитель.
41 Что ты смотришь на сучок в глазе брата твоего, а бревна в твоем глазе не чувствуешь?
Чому ж ти дивишся на скалку в оці твого брата, а колоди у своєму оці не помічаєш?
42 Или, как можешь сказать брату твоему: брат! дай, я выну сучок из глаза твоего, когда сам не видишь бревна в твоем глазе? Лицемер! вынь прежде бревно из твоего глаза, и тогда увидишь, как вынуть сучок из глаза брата твоего.
Як можеш сказати братові своєму: „Брате, дозволь вийняти скалку з твого ока“, якщо сам у твоєму оці колоди не бачиш? Лицеміре, витягни спочатку колоду зі свого ока, а тоді побачиш, як вийняти скалку з ока твого брата.
43 Нет доброго дерева, которое приносило бы худой плод; и нет худого дерева, которое приносило бы плод добрый,
Немає доброго дерева, яке приносило б поганий плід, і немає поганого дерева, яке б приносило добрий плід.
44 ибо всякое дерево познается по плоду своему, потому что не собирают смокв с терновника и не снимают винограда с кустарника.
Бо кожне дерево пізнається за його плодом: не збирають смокви з терну й винограду з ожини.
45 Добрый человек из доброго сокровища сердца своего выносит доброе, а злой человек из злого сокровища сердца своего выносит злое, ибо от избытка сердца говорят уста его.
Добра людина з доброї скарбниці свого серця виносить добро, а погана людина з лихого скарбу свого серця виносить зло. Адже чим переповнене серце, те говорять її вуста.
46 Что вы зовете Меня: Господи! Господи! - и не делаете того, что Я говорю?
Чому кличете Мене: „Господи! Господи!“, а не робите того, що Я кажу?
47 Всякий, приходящий ко Мне и слушающий слова Мои и исполняющий их, скажу вам, кому подобен.
Скажу вам, до кого подібний кожний, хто приходить до Мене, чує слова Мої та виконує їх.
48 Он подобен человеку, строящему дом, который копал, углубился и положил основание на камне; почему, когда случилось наводнение и вода наперла на этот дом, то не могла поколебать его, потому что он основан был на камне.
Він подібний до чоловіка, що, будуючи свій дім, вкопав глибоко та поклав основу на камені. Коли прийшла злива, і потік вдарив у той дім, то не зміг його похитнути, бо він був добре збудований.
49 А слушающий и не исполняющий подобен человеку, построившему дом на земле без основания, который, когда наперла на него вода, тотчас обрушился; и разрушение дома сего было великое.
А той, хто слухає й не виконує, схожий на чоловіка, який збудував свій дім на землі, без основи. Коли вдарив потік, то він відразу впав, і руйнування того дому було велике».
