От Луки 24
1 В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие;
Першого дня тижня, рано-вранці, вони прийшли до гробниці та принесли пахощі, які приготували.
2 но нашли камень отваленным от гроба.
І виявили, що камінь від гробниці був відвалений.
3 И, войдя, не нашли тела Господа Иисуса.
Увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
4 Когда же недоумевали они о сем, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих
І раптом перед розгубленими [жінками] з’явилися двоє чоловіків у яскравих одежах.
5 И когда они были в страхе и наклонили лица свои к земле, сказали им: что вы ищете живого между мертвыми?
Налякані [жінки] схилили свої обличчя до землі. Але ті сказали їм: «Чому ви шукаєте Живого серед мертвих?
6 Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был еще в Галилее,
Немає Його тут: Він воскрес! Згадайте, як Він говорив вам, коли ще був у Галілеї:
7 сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть.
„Син Людський має бути виданий у руки грішників і розіп’ятий, а третього дня воскресне“».
8 И вспомнили они слова Его;
І вони пригадали собі слова [Ісуса].
9 и, возвратившись от гроба, возвестили все это одиннадцати и всем прочим.
Повернувшись від гробниці, розповіли про все одинадцятьом і всім іншим.
10 То были Магдалина Мария, и Иоанна, и Мария, мать Иакова, и другие с ними, которые сказали о сем Апостолам.
То були Марія Магдалина, Іванна, Марія – мати Якова, та інші [жінки], які сказали про це апостолам.
11 И показались им слова их пустыми, и не поверили им.
Але ці слова їм здалися нісенітницями, і не повірили їм.
12 Но Петр, встав, побежал ко гробу и, наклонившись, увидел только пелены лежащие, и пошел назад, дивясь сам в себе происшедшему.
Однак Петро піднявся та побіг до гробниці. Нахилившись, він побачив тільки льняну тканину. І повернувся додому, здивований тим, що сталося.
13 В тот же день двое из них шли в селение, отстоящее стадий на шестьдесят от Иерусалима, называемое Эммаус;
Того ж дня двоє з них пішли в село, яке знаходилося на відстані шістдесяти стадіїв від Єрусалима й звалося Емаус.
14 и разговаривали между собою о всех сих событиях.
[Дорогою] вони розмовляли між собою про все, що сталося.
15 И когда они разговаривали и рассуждали между собою, и Сам Иисус, приблизившись, пошел с ними.
А коли вони говорили й дискутували, Сам Ісус наблизився та пішов разом із ними.
16 Но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его.
Але їхні очі були стримані, щоб не впізнали Його.
17 Он же сказал им: о чем это вы, идя, рассуждаете между собою, и отчего вы печальны?
[Ісус] спитав їх: ―Про що ви говорите між собою в дорозі? Вони зупинилися, повні смутку;
18 Один из них, именем Клеопа, сказал Ему в ответ: неужели Ты один из пришедших в Иерусалим не знаешь о происшедшем в нем в эти дни?
і один із них, на ім’я Клеопа, промовив: ―Ти, мабуть, єдиний з прибулих до Єрусалима, хто не знає про те, що сталося в ці дні.
19 И сказал им: о чем? Они сказали Ему: что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом;
Він спитав: ―Про що саме? Вони відповіли: ―Про те, що сталося з Ісусом із Назарета, Який був сильним пророком у дії та слові перед Богом та всіма людьми.
20 как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его.
Як первосвященники та керівники наші видали Його для засудження на смерть і розіп’яли Його.
21 А мы надеялись было, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля; но со всем тем, уже третий день ныне, как это произошло.
Ми ж сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїль. Але ось уже третій день, як все це сталося.
22 Но и некоторые женщины из наших изумили нас: они были рано у гроба
Крім того, деякі наші жінки здивували нас. Вони на світанку пішли до гробниці
23 и не нашли тела Его и, придя, сказывали, что они видели и явление Ангелов, которые говорят, что Он жив.
та, не знайшовши Його тіла, прийшли й розказали, що бачили ангелів, які їм з’явилися й сказали, що Він живий.
24 И пошли некоторые из наших ко гробу и нашли так, как и женщины говорили, но Его не видели.
Тоді деякі з нас пішли до гробниці й знайшли все так, як казали жінки, але Його не бачили.
25 Тогда Он сказал им: о, несмысленные и медлительные сердцем, чтобы веровать всему, что предсказывали пророки!
Він сказав їм: ―О нерозумні та повільні серцем, щоб повірити в усе, що казали пророки!
26 Не так ли надлежало пострадать Христу и войти в славу Свою?
Хіба Христос не мав постраждати та увійти у славу Свою?
27 И, начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нем во всем Писании.
І, почавши від Мойсея та всіх пророків, пояснив їм, [що написано] в усіх Писаннях про Нього.
28 И приблизились они к тому селению, в которое шли; и Он показывал им вид, что хочет идти далее.
Коли наблизились до села, куди йшли, Він удав, що бажає йти далі.
29 Но они удерживали Его, говоря: останься с нами, потому что день уже склонился к вечеру. И Он вошел и остался с ними.
Але вони просили Його, кажучи: ―Залишайся з нами, бо вже вечоріє і день закінчується. Він увійшов у дім та залишився з ними.
30 И когда Он возлежал с ними, то, взяв хлеб, благословил, преломил и подал им.
Коли сиділи за столом, Він узяв хліб, благословив його, розламав і дав їм.
31 Тогда открылись у них глаза, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
Тоді їхні очі відкрилися, і вони впізнали Його, але Він став для них невидимий.
32 И они сказали друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам на дороге и когда изъяснял нам Писание?
І вони казали один до одного: «Чи не палали в нас серця, коли Він говорив із нами в дорозі та відкривав нам Писання?»
33 И, встав в тот же час, возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать Апостолов и бывших с ними,
І тієї ж миті вони встали й повернулися в Єрусалим. Там вони знайшли зібраних разом одинадцятьох і тих, що були з ними,
34 которые говорили, что Господь истинно воскрес и явился Симону.
які говорили, що Господь дійсно воскрес та з’явився Симонові.
35 И они рассказывали о происшедшем на пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.
Потім ці двоє розповіли, що сталося в дорозі і як вони впізнали [Ісуса], коли Він розламав хліб.
36 Когда они говорили о сем, Сам Иисус стал посреди них и сказал им: мир вам.
Коли вони ще говорили, Сам [Ісус] з’явився посеред них та промовив: «Мир вам!»
37 Они, смутившись и испугавшись, подумали, что видят духа.
Вони завмерли та злякалися, бо подумали, що бачать духа.
38 Но Он сказал им: что смущаетесь, и для чего такие мысли входят в сердца ваши?
Він же сказав їм: «Чому ви налякані й чому постають сумніви у ваших серцях?
39 Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и рассмотрите; ибо дух плоти и костей не имеет, как видите у Меня.
Погляньте на руки та на ноги Мої. Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й подивіться: дух не має тіла та кісток, а Я, як бачите, маю!»
40 И, сказав это, показал им руки и ноги.
Кажучи це, показав їм Свої руки та ноги.
41 Когда же они от радости еще не верили и дивились, Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища?
Коли ж вони від радості та здивування ще не вірили, Він сказав: «Чи маєте тут щось поїсти?»
42 Они подали Ему часть печеной рыбы и сотового меда.
Вони дали Йому шматок запеченої риби та мед у сотах.
43 И, взяв, ел пред ними.
Він узяв та їв перед ними.
44 И сказал им: вот то, о чем Я вам говорил, еще быв с вами, что надлежит исполниться всему, написанному о Мне в законе Моисеевом и в пророках и псалмах.
Потім сказав їм: «Це слова Мої, які Я говорив вам, коли ще був із вами: має здійснитися все, що написано про Мене в Законі Мойсея, у Пророків та в Псалмах».
45 Тогда отверз им ум к уразумению Писаний.
Тоді відкрив їм розум, щоб зрозуміли Писання.
46 И сказал им: так написано, и так надлежало пострадать Христу, и воскреснуть из мертвых в третий день,
Та промовив: «Так написано, що Христос має постраждати та третього дня воскреснути з мертвих.
47 и проповедану быть во имя Его покаянию и прощению грехов во всех народах, начиная с Иерусалима.
І в Його ім’я буде проповідуватися покаяння та прощення гріхів усім народам, почавши від Єрусалима.
48 Вы же свидетели сему.
Ви свідки цьому.
49 И Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечетесь силою свыше.
І ось Я надішлю вам обітницю Мого Отця. Ви ж залишайтесь у місті, доки не будете зодягнені силою з висоти!»
50 И вывел их вон из города до Вифании и, подняв руки Свои, благословил их.
Потім вивів їх із міста до Віфанії та, піднявши руки Свої, благословив їх.
51 И, когда благословлял их, стал отдаляться от них и возноситься на небо.
Благословляючи їх, Він почав віддалятися від них та возноситися на небо.
52 Они поклонились Ему и возвратились в Иерусалим с великою радостью.
Вони ж, вклонившись Йому, з великою радістю повернулися в Єрусалим.
53 И пребывали всегда в храме, прославляя и благословляя Бога. Аминь
І весь час перебували в Храмі, благословляючи Бога. Амінь.
