Иисус Навин 22

1 Тогда Иисус призвал колено Рувимово, Гадово и половину колена Манассиина и сказал им:

Тоді покликав Ісус племе́но Рувимове та Ґадове, та половину Манасіїного племени,

2 вы исполнили все, что повелел вам Моисей, раб Господень, и слушались слов моих во всем, что я приказывал вам;

та й сказав їм: „Ви виконували все, що вам наказав був раб Господній Мойсей, і ви слухалися голосу мого про все, що я вам наказував.

3 вы не оставляли братьев своих в продолжение многих дней до сего дня и исполнили, что надлежало исполнить по повелению Господа, Бога вашего:

Ви оце не лишали братів своїх довгі дні аж до цього дня, і ви додержували ви́конання за́повідей Господа, Бога вашого.

4 ныне Господь, Бог ваш, успокоил братьев ваших, как говорил им; итак возвратитесь и пойдите в шатры ваши, в землю вашего владения, которую дал вам Моисей, раб Господень, за Иорданом;

А тепер Господь, Бог ваш, дав мир вашим братам, як вам говорив був. І тепер поверні́ться, та й ідіть собі до наметів своїх, до кра́ю вашої власности, що вам дав Мойсей, раб Господній, на тім боці Йорда́ну.

5 только старайтесь тщательно исполнять заповеди и закон, который завещал вам Моисей, раб Господень: любить Господа Бога вашего, ходить всеми путями Его, хранить заповеди Его, прилепляться к Нему и служить Ему всем сердцем вашим и всею душею вашею.

Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Зако́на, що наказав був вам Мойсей, раб Господній: любити Господа, Бога вашого, і ходити всіма́ Його дорогами, і додержувати Його заповіді, і линути до Нього, і служити Йому всім вашим серцем та всією вашою душею“.

6 Потом Иисус благословил их и отпустил их, и они разошлись по шатрам своим.

І поблагословив їх Ісус, та й послав їх, а вони пішли до наме́тів своїх.

7 Одной половине колена Манассиина дал Моисей удел в Васане, а другой половине его дал Иисус удел с братьями его по эту сторону Иордана к западу. И когда отпускал их Иисус в шатры их и благословил их,

А половині Манасіїного племени Мойсей дав у Башані, а половині його дав Ісус з їхніми братами на цім боці Йорда́ну на за́хід. І також, коли Ісус відпускав їх до їхніх наме́тів, то поблагословив їх,

8 то сказал им: с великим богатством возвращаетесь вы в шатры ваши, с великим множеством скота, с серебром, с золотом, с медью и с железом, и с великим множеством одежд; разделите же добычу, взятую у врагов ваших, с братьями своими.

та й сказав до них, говорячи: „Верніться до своїх наметів із великими маєтками та з дуже числе́нною худобою, зо сріблом, і з золотом, і з міддю, і з залізом, і з дуже багатьома́ одежами. Поділіть здо́бич від ваших ворогів із вашими братами“.

9 И возвратились, и пошли сыны Рувимовы и сыны Гадовы и половина колена Манассиина от сынов Израилевых из Силома, который в земле Ханаанской, чтоб идти в землю Галаад, в землю своего владения, которую получили во владение по повелению Господню, данному чрез Моисея.

І вернулися, і пішли сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени від Ізраїлевих синів, із Шіло́, що в ханаанському краї, щоб піти до кра́ю Ґілеад, до кра́ю своєї власности, що посіли його на наказ Господній через Мойсея.

10 Придя в окрестности Иордана, что в земле Ханаанской, сыны Рувимовы и сыны Гадовы и половина колена Манассиина соорудили там подле Иордана жертвенник, жертвенник большой по виду.

І прийшли до йорда́нських могил, що в ханаанському кра́ї, і збудували там сини Рувимові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника над Йорда́ном, жертівника великого на вид.

11 И услышали сыны Израилевы, что говорят: вот, сыны Рувимовы и сыны Гадовы и половина колена Манассиина соорудили жертвенник на земле Ханаанской, в окрестностях Иордана, напротив сынов Израилевых.

І почули Ізраїлеві сини таке: „Оце збудували сини Руви́мові й сини Ґадові та половина Манасіїного племени же́ртівника навпроти ханаанського кра́ю, при йорданських моги́лах, на боці Ізраїлевих синів.

12 Когда услышали сие сыны Израилевы, то собралось все общество сынов Израилевых в Силом, чтоб идти против них войною.

І почули це Ізраїлеві сини, і була́ зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло́, щоб піти на них війною.

13 Впрочем сыны Израилевы прежде послали к сынам Рувимовым и к сынам Гадовым и к половине колена Манассиина в землю Галаадскую Финееса, сына Елеазара, священника,

І послали Ізраїлеві сини до синів Руви́мових і до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени ґілеадського кра́ю Пінхаса, сина священика Елеазара,

14 и с ним десять начальников, по начальнику поколения от всех колен Израилевых; каждый из них был начальником поколения в тысячах Израилевых.

та з ним десять начальників, по одному начальникові для батькового дому з усіх Ізраїлевих племен; а кожен із них — голова дому їхніх батьків, вони для тисяч Ізраїлевих.

15 И пришли они к сынам Рувимовым и к сынам Гадовым и к половине колена Манассиина в землю Галаад и говорили им и сказали:

І прийшли вони до синів Руви́мових й до синів Ґадових та до половини Манасіїного племени до ґілеадського кра́ю, та й говорили з ними, кажучи:

16 так говорит все общество Господне: что это за преступление сделали вы пред Господом Богом Израилевым, отступив ныне от Господа Бога Израилева, соорудив себе жертвенник и восстав ныне против Господа?

„Так сказала вся Господня громада: Що́ це за пере́ступ, що ви спроневі́рилися ним проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутись сьогодні від Господа? Бо ви збудували собі же́ртівника, щоб сьогодні збунтуватися проти Господа.

17 Разве мало для нас беззакония Фегорова, от которого мы не очистились до сего дня и за которое поражено было общество Господне?

Чи нам мало Пеорового гріха́, з якого ми не очистилися аж до цього дня, і була пора́за в Господній громаді?

18 А вы отступаете сегодня от Господа! Сегодня вы восстаете против Господа, а завтра прогневается Господь на все общество Израилево;

А ви відверта́єтеся сьогодні від Господа. І станеться, — ви збунутуєтеся сьогодні проти Господа, а Він узавтра розгнівається на всю Ізраїлеву громаду.

19 если же земля вашего владения кажется вам нечистою, то перейдите в землю владения Господня, в которой находится скиния Господня, возьмите удел среди нас, но не восставайте против Господа и против нас не восставайте, сооружая себе жертвенник, кроме жертвенника Господа, Бога нашего;

І справді, — якщо край вашої посілости нечистий, перейдіть собі до кра́ю Господньої посілости, що там пробу ває Господня скинія, і візьміть посілість серед нас, а на Господа не бунтуйтеся, і не бунтуйтеся проти нас вашим збудува́нням собі же́ртівника, окрім жертівника Господа, Бога нашого.

20 не один ли Ахан, сын Зары, сделал преступление, взяв из заклятого, а гнев был на все общество Израилево? не один он умер за свое беззаконие.

Чи ж не Ахан, син Зерахів, спроневі́рився був пере́ступом у заклятому, а гнів був на всю Ізраїлеву громаду? І він був єди́ний чоловік, що не помер своєю смертю через свій гріх“.

21 Сыны Рувимовы и сыны Гадовы и половина колена Манассиина в ответ на сие говорили начальникам тысяч Израилевых:

І відповіли сини Руви́мові, сини Ґадові та половина Манасіїного племени, і говорили з головами тисяч Ізраїлевих:

22 Бог богов Господь, Бог богов Господь, Он знает, и Израиль да знает! Если мы восстаем и отступаем от Господа, то да не пощадит нас Господь в сей день!

„Бог богів Господь, Бог богів Господь, — Він знає, і Ізра́їль — він буде знати. Не пощади́ нас цього дня, якщо бунтом і якщо пере́ступом проти Господа ми це зробили,

23 Если мы соорудили жертвенник для того, чтоб отступить от Господа Бога нашего, и для того, чтобы приносить на нем всесожжение и приношение хлебное и чтобы совершать на нем жертвы мирные, то да взыщет Сам Господь!

якщо ми збудували собі же́ртівника на відве́рнення від Господа; а якщо ми будували на прине́сення цілопа́лення та жертви хлі́бної, і якщо на споря́дження на ньому мирних жертов, то Господь — Він відплатить,

24 Но мы сделали сие по опасению того, чтобы в последующее время не сказали ваши сыны нашим сынам: “что вам до Господа Бога Израилева!

і якщо ми не зробили цього з оба́вою про таку річ, гово́рячи: Завтра скажуть ваші сини до наших синів, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлевого?

25 Господь поставил пределом между нами и вами, сыны Рувимовы и сыны Гадовы, Иордан: нет вам части в Господе”. Таким образом ваши сыны не допустили бы наших сынов чтить Господа.

Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йорда́н, — нема вам наділу в Господі! І ваші сини віді́рвуть наших синів від бо́язні Господа.

26 Поэтому мы сказали: соорудим себе жертвенник не для всесожжения и не для жертв,

Тож сказали ми: Зробім собі, збудуймо жертівника не на цілопа́лення й не на жертву,

27 но чтобы он между нами и вами, между последующими родами нашими, был свидетелем, что мы можем служить Господу всесожжениями нашими и жертвами нашими и благодарениями нашими, и чтобы в последующее время не сказали ваши сыны сынам нашим: “нет вам части в Господе”.

але щоб він був свідком між нами та між вами, і між поколіннями нашими по нас, що ми служили служби Господні перед Його лицем нашими цілопа́леннями, і нашими жертвами, і нашими жертвами мирними. І не скажуть ваші сини взавтра до наших синів: нема вам наділу в Господі!

28 Мы говорили: если скажут так нам и родам нашим в последующее время, то мы скажем: видите подобие жертвенника Господа, которое сделали отцы наши не для всесожжения и не для жертвы, но чтобы это было свидетелем между нами и вами и между сынами нашими.

І сказали ми: І станеться, коли так скажуть до нас та до наших поколі́нь узавтра, то ми скажемо: Подивіться на вигляд жертівника, що зробили були наші батьки не на цілопа́лення й не на жертву, але щоб був він свідком між нами та між вами.

29 Да не будет этого, чтобы восстать нам против Господа и отступить ныне от Господа, и соорудить жертвенник для всесожжения и для приношения хлебного и для жертв, кроме жертвенника Господа Бога нашего, который пред скиниею Его.

Борони нас, Боже, бунтуватися нам проти Господа, і відверта́тися сьогодні від Господа, щоб будувати жертівника на цілопа́лення, і на жертву хлі́бну, і на жертву, окрім жертівника Господа, Бога нашого, що перед скинією Його“.

30 Финеес священник, все начальники общества и головы тысяч Израилевых, которые были с ним, услышав слова, которые говорили сыны Рувимовы и сыны Гадовы и сыны Манассиины, одобрили их.

І почув священик Пінхас та начальники громади й го́лови тисяч Ізра́їлевих, що були з ним, ті слова́, що казали сини Рувимові й сини Ґадові та сини Манасіїні, і було це добре в їхніх оча́х.

31 И сказал Финеес, сын Елеазара, священник, сынам Рувимовым и сынам Гадовым и сынам Манассииным: сегодня мы узнали, что Господь среди нас, что вы не сделали пред Господом преступления сего; теперь вы избавили сынов Израиля от руки Господней.

І сказав Пінхас, син священика Елеазара, до синів Рувимових, і до синів Ґадових та до синів Манасіїних: „Сьогодні ми пізнали, що Господь серед вас, що ви не спроневі́рилися Господе́ві тим пере́ступом, — тепе́р ви ви́зволили Ізраїлевих синів від Господньої руки“.

32 И возвратился Финеес, сын Елеазара, священник, и начальники от сынов Рувимовых и от сынов Гадовых и от половины колена Манассиина в землю Ханаанскую к сынам Израилевым и принесли им ответ.

І вернувся Пінхас, син священика Елеазара, та начальники від синів Рувимових, і від синів Ґадових з ґілеадського кра́ю до Кра́ю ханаанського до Ізраїлевих синів, і здали́ їм звіт.

33 И сыны Израилевы одобрили это, и благословили сыны Израилевы Бога и отложили идти против них войною, чтобы разорить землю, на которой жили сыны Рувимовы и сыны Гадовы и половина колена Манассиина.

І була́ добра та річ в оча́х синів Ізраїлевих. І поблагословили Бога Ізраїлеві сини, і не сказали йти на них війною, щоб знищити край, що сини Рувимові та сини Ґадові сидять у ньому.

34 И назвали сыны Рувимовы и сыны Гадовы и половина колена Манассиина жертвенник: Ед, потому что, сказали они, он свидетель между нами, что Господь есть Бог наш.

І назвали сини Рувимові та сини Ґадові ім'я́ жертівникові: Ед, бо він свідок між нами, що Господь — Він Бог.