Иакова 4
1 Откуда у вас вражды и распри? Не отсюда ли, от вожделений ваших, воюющих в членах ваших?
Звідки війни та конфлікти між вами? Хіба не з ваших задоволень, які воюють у ваших тілах?
2 Желаете - и не имеете; убиваете и завидуете - и не можете достигнуть; препираетесь и враждуете - и не имеете, потому что не просите.
Ви бажаєте, але не маєте, вбиваєте й заздрите, та не можете отримати, б’єтеся й конфліктуєте. Ви не маєте, тому що не просите,
3 Просите и не получаете, потому что просите не на добро, а чтобы употребить для ваших вожделений.
[або] просите й не отримуєте, бо погано просите, щоб лише задовольнити свої бажання.
4 Прелюбодеи и прелюбодейцы! Не знаете ли, что дружба с миром есть вражда против Бога? Итак, кто хочет быть другом миру, тот становится врагом Богу.
Перелюбниці, хіба ви не знаєте, що дружба зі світом – це ворожнеча з Богом? Якщо хтось хоче бути другом світу, той стає ворогом Бога.
5 Или вы думаете, что напрасно говорит Писание: “До ревности любит дух, живущий в нас”?
Чи ви думаєте, що Писання даремно каже: «Він із заздрістю прагне духа, якого оселив у нас?»
6 Но тем большую дает благодать; посему и сказано: Бог гордым противится, а смиренным дает благодать.
Але Він дає нам ще більшу благодать. Тому каже: «Бог противиться гордим, а смиренним виявляє милість».
7 Итак покоритесь Богу; противостаньте диаволу, и убежит от вас.
Тож підкоріться Богові. Противтеся дияволу, і він втече від вас.
8 Приблизьтесь к Богу, и приблизится к вам; очистите руки, грешники, исправьте сердца, двоедушные.
Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Вимийте руки, грішники, і ви, двоєдушні, очистіть ваші серця.
9 Сокрушайтесь, плачьте и рыдайте; смех ваш да обратится в плач и радость - в печаль.
Журіться, сумуйте й плачте. Нехай ваш сміх обернеться на плач, а радість – на скорботу.
10 Смиритесь пред Господом, и вознесет вас.
Смиріться перед Господом, і Він піднесе вас.
11 Не злословьте друг друга, братия: кто злословит брата или судит брата своего, того злословит закон и судит закон; а если ты судишь закон, то ты не исполнитель закона, но судья.
Брати, не обмовляйте одне одного. Хто обмовляє брата або осуджує його, обмовляє Закон і осуджує Закон. А якщо ти осуджуєш Закон, [то] ти не виконавець Закону, а суддя.
12 Един Законодатель и Судия, могущий спасти и погубить; а ты кто, который судишь другого?
Є [тільки] один Законодавець і Суддя, спроможний спасти й знищити. А ти хто такий, щоб осуджувати ближнього?
13 Теперь послушайте вы, говорящие: “Сегодня или завтра отправимся в такой-то город, и проживем там один год, и будем торговать и получать прибыль”;
Тепер слухайте ви, що кажете: «Сьогодні або завтра ми підемо до певного міста, перебудемо там рік, будемо торгувати та заробляти».
14 вы, которые не знаете, что случится завтра: ибо что такое жизнь ваша? пар, являющийся на малое время, а потом исчезающий.
Ви, які не знаєте, що [буде] завтра! Що таке ваше життя? Адже ви як пара, яка з’являється на мить, а потім зникає.
15 Вместо того, чтобы вам говорить: если угодно будет Господу и живы будем, то сделаем то или другое, -
Натомість ви мали б казати: «Якщо Господь захоче, ми будемо живі й зробимо те чи інше».
16 вы, по своей надменности, тщеславитесь: всякое такое тщеславие есть зло.
А зараз ви вихваляєтеся у ваших гордощах. Усе це вихваляння – зло.
17 Итак, кто разумеет делать добро и не делает, тому грех.
Отже, хто знає, як робити добро, та не робить його, той грішить.
