Деяния 22
1 Мужи братия и отцы! выслушайте теперь мое оправдание перед вами.
«Брати та батьки! Послухайте тепер моє виправдання перед вами».
2 Услышав же, что он заговорил с ними на еврейском языке, они еще более утихли. Он сказал:
Почувши, що він говорить єврейською, вони ще більше притихли. [Павло] сказав:
3 я Иудеянин, родившийся в Тарсе Киликийском, воспитанный в сем городе при ногах Гамалиила, тщательно наставленный в отеческом законе, ревнитель по Боге, как и все вы ныне.
«Я юдей! Народився в Тарсі в Килікії, але виховувався в цьому місті, біля ніг Гамалиїла, навчений докладно Закону батьків [наших], ревнитель Бога, як і всі ви сьогодні.
4 Я даже до смерти гнал последователей сего учения, связывая и предавая в темницу и мужчин и женщин,
Я переслідував до смерті послідовників цього Шляху, зв’язував та кидав у в’язницю чоловіків та жінок.
5 как засвидетельствует о мне первосвященник и все старейшины, от которых, и письма взяв к братиям, живущим в Дамаске, я шел, чтобы тамошних привести в оковах в Иерусалим на истязание.
Свідки цього – первосвященник та всі старійшини, від яких я отримував листи до братів із Дамаска, щоб піти та привести до Єрусалима зв’язаними тих, хто там був, для покарання.
6 Когда же я был в пути и приближался к Дамаску, около полудня вдруг осиял меня великий свет с неба.
І сталося, коли я вже наближався до Дамаска, приблизно опівдні, навколо мене раптом засяяло велике світло з неба.
7 Я упал на землю и услышал голос, говоривший мне: Савл, Савл! что ты гонишь Меня?
Я впав на землю й почув голос, який казав мені: „Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?“
8 Я отвечал: кто Ты, Господи? Он сказал мне: Я Иисус Назорей, Которого ты гонишь.
Я спитав: „Хто Ти, Господи?“Він відповів: „Я Ісус із Назарета, Якого ти переслідуєш“.
9 Бывшие же со мною свет видели и пришли в страх; но голоса Говорившего мне не слыхали.
Ті, що були зі мною, бачили світло, але не розуміли голосу Того, Хто промовляв.
10 Тогда я сказал: Господи! что мне делать? Господь же сказал мне: встань и иди в Дамаск, и там тебе сказано будет все, что назначено тебе делать.
Я запитав: „Господи, що мені робити?“Господь сказав: „Підведися та йди в Дамаск. Там тобі буде сказано все, що тобі призначено робити“.
11 А как я от славы света того лишился зрения, то бывшие со мною за руку привели меня в Дамаск.
Ті, що були зі мною, за руки привели мене в Дамаск, тому що я осліп від того яскравого світла.
12 Некто Анания, муж благочестивый по закону, одобряемый всеми Иудеями, живущими в Дамаске,
Чоловік, на ім’я Ананія, благочестивий за Законом, про якого добре свідчили всі юдеї, що мешкали там,
13 пришел ко мне и, подойдя, сказал мне: брат Савл! прозри. И я тотчас увидел его.
прийшов до мене й, ставши поруч, сказав: „Брате Савле, прозрій!“І тієї ж миті я побачив його.
14 Он же сказал мне: Бог отцов наших предъизбрал тебя, чтобы ты познал волю Его, увидел Праведника и услышал глас из уст Его,
Він сказав: „Бог наших батьків обрав тебе, щоб ти пізнав Його волю, побачив Праведного та почув голос із Його вуст.
15 потому что ты будешь Ему свидетелем пред всеми людьми о том, что ты видел и слышал.
Ти будеш перед усіма людьми Йому свідком того, що бачив та чув.
16 Итак, что ты медлишь? Встань, крестись и омой грехи твои, призвав имя Господа Иисуса,
І тепер чому ти зволікаєш? Встань, прийми хрещення та обмий свої гріхи, прикликавши Його ім’я!“
17 Когда же я возвратился в Иерусалим и молился в храме, пришел я в исступление
Коли я повернувся в Єрусалим і молився в Храмі, мені було видіння.
18 и увидел Его, и Он сказал мне: поспеши и выйди скорее из Иерусалима, потому что здесь не примут твоего свидетельства о Мне.
Я побачив Господа, Який казав мені: „Поспіши та скоріше вийди з Єрусалима, тому що не приймуть твого свідчення про Мене“.
19 Я сказал: Господи! им известно, что я верующих в Тебя заключал в темницы и бил в синагогах,
Я відповів: „Господи, вони знають, що я кидав їх у в’язницю та бив у синагогах тих, хто вірив у Тебе.
20 и когда проливалась кровь Стефана, свидетеля Твоего, я там стоял, одобрял убиение его и стерег одежды побивавших его.
Коли проливалася кров Твого свідка Стефана, я стояв там, і схвалював це, і охороняв одяг тих, хто вбивав його“.
21 И Он сказал мне: иди; Я пошлю тебя далеко к язычникам.
Тоді Господь промовив до мене: „Іди, бо Я пошлю тебе далеко до язичників“».
22 До этого слова слушали его; а засим подняли крик, говоря: истреби от земли такого! ибо ему не должно жить.
Натовп слухав Павла до цих слів, але тут вони почали кричати: «Геть такого із землі! Йому не слід жити!»
23 Между тем как они кричали, метали одежды и бросали пыль на воздух,
Вони кричали, скидали одяг та кидали пил у повітря.
24 тысяченачальник повелел ввести его в крепость, приказав бичевать его, чтобы узнать, по какой причине так кричали против него.
Тоді Трибун звелів відвести Павла до фортеці; він наказав бичувати та допитати його, щоб дізнатися, з якої підстави вони так на нього кричали.
25 Но, когда растянули его ремнями, Павел сказал стоявшему сотнику: разве вам позволено бичевать Римского гражданина, да и без суда?
Але коли прив’язали його ременями, Павло сказав сотникові, що стояв поруч: «Чи дозволено вам бичувати римського громадянина, та ще й без суду?»
26 Услышав это, сотник подошел и донес тысяченачальнику, говоря: смотри, что ты хочешь делать? этот человек - Римский гражданин.
Почувши це, сотник пішов до Трибуна й сказав йому: «Що ти хочеш зробити? Цей чоловік – римський громадянин».
27 Тогда тысяченачальник, подойдя к нему, сказал: скажи мне, ты Римский гражданин? Он сказал: да.
Трибун прийшов до Павла та спитав: ―Скажи мені, ти римський громадянин? Він відповів: ―Так.
28 Тысяченачальник отвечал: я за большие деньги приобрел это гражданство. Павел же сказал: а я и родился в нем.
Трибун сказав: ―Я придбав це громадянство за чималу суму грошей. Павло ж відповів: ―А я народився [римлянином].
29 Тогда тотчас отступили от него хотевшие пытать его. А тысяченачальник, узнав, что он Римский гражданин, испугался, что связал его.
Ті, що мали його допитати, негайно відійшли від нього. Трибун дуже злякався, збагнувши, що він зв’язав римського громадянина.
30 На другой день, желая достоверно узнать, в чем обвиняют его Иудеи, освободил его от оков, и повелел собраться первосвященникам и всему синедриону и, выведя Павла, поставил его перед ними.
Наступного дня, бажаючи дізнатися достеменно, чому юдеї звинувачують його, Трибун розв’язав його та наказав, щоб зібралися первосвященники й весь Синедріон. Потім він увів Павла та поставив перед ними.
