2-е Коринфянам 6
1 Мы же, как споспешники, умоляем вас, чтобы благодать Божия не тщетно была принята вами.
Таким чином, співпрацюючи [з Ним], ми закликаємо вас не приймати марно Божої благодаті.
2 Ибо сказано: во время благоприятное Я услышал тебя и в день спасения помог тебе. Вот, теперь время благоприятное, вот, теперь день спасения.
Адже Він каже: «У час сприятливий Я почув тебе і в день спасіння допоміг тобі». Ось зараз – час сприятливий, зараз – день спасіння.
3 Мы никому ни в чем не полагаем претыкания, чтобы не было порицаемо служение,
Ми нікому й ні в чому не даємо підстав для спотикання, щоб нашого служіння не зневажали.
4 но во всем являем себя, как служители Божии, в великом терпении, в бедствиях, в нуждах, в тесных обстоятельствах,
Натомість в усьому ми рекомендуємо себе як Божих служителів: у великому терпінні, у скорботах, у горі, у труднощах,
5 под ударами, в темницах, в изгнаниях, в трудах, в бдениях, в постах,
у побиттях, у в’язницях, у заворушеннях, у важкій праці, у недосипанні, у постах,
6 в чистоте, в благоразумии, в великодушии, в благости, в Духе Святом, в нелицемерной любви,
у чистоті, у пізнанні, у довготерпінні, у доброті, у Святому Дусі, у нелицемірній любові,
7 в слове истины, в силе Божией, с оружием правды в правой и левой руке,
у Слові істини, у силі Бога; через зброю праведності [в] правій та лівій [руці],
8 в чести и бесчестии, при порицаниях и похвалах: нас почитают обманщиками, но мы верны;
через славу та ганьбу, наклеп та добрі відгуки. [Нас вважають] тими, хто вводить в оману, а ми правдиві;
9 мы неизвестны, но нас узнают; нас почитают умершими, но вот, мы живы; нас наказывают, но мы не умираем;
тими, кого не знають, а нас упізнають; тими, що вмирають, а ми ось живемо; тими, що покарані, а ми не страчені;
10 нас огорчают, а мы всегда радуемся; мы нищи, но многих обогащаем; мы ничего не имеем, но всем обладаем.
тими, що засмучені, а ми завжди радіємо; бідними, а ми ж багатьох збагачуємо; тими, хто нічого не має, а ми маємо все!
11 Уста наши отверсты к вам, Коринфяне, сердце наше расширено.
Коринфяни! Ми відкрили свої уста, щоб говорити до вас, і наші серця відкриті.
12 Вам не тесно в нас; но в сердцах ваших тесно.
Ми не стримуємо наших почуттів до вас, а ви стримуєте свої почуття до нас.
13 В равное возмездие - говорю, как детям, - распространитесь и вы.
Тож звертаюся до вас, як до дітей: розкрийте й ви ваші [серця]!
14 Не преклоняйтесь под чужое ярмо с неверными, ибо какое общение праведности с беззаконием? Что общего у света с тьмою?
Не впрягайтеся з невірними в одне ярмо. Бо що спільного між праведністю й беззаконням? Або що спільного між світлом і темрявою?
15 Какое согласие между Христом и Велиаром? Или какое соучастие верного с неверным?
Яка згода може бути між Христом і Веліяром? Або яка частка вірного з невірним?
16 Какая совместность храма Божия с идолами? Ибо вы храм Бога живаго, как сказал Бог: вселюсь в них и буду ходить в них; и буду их Богом, и они будут Моим народом.
Яка згода може бути між Божим Храмом та ідолами? Адже ми – храм Бога Живого, як Бог і сказав: «Оселюся в них і ходитиму посеред [них], Я буду їхнім Богом, а вони – Моїм народом!»
17 И потому выйдите из среды их и отделитесь, говорит Господь, и не прикасайтесь к нечистому; и Я прииму вас.
Тому «Вийдіть з-поміж них і відділіться, – говорить Господь. – Не торкайтеся нечистого, і Я прийму вас».
18 И буду вам Отцом, и вы будете Моими сынами и дщерями, говорит Господь Вседержитель.
А також: «Я буду вашим Отцем, а ви Мені будете синами й дочками, – каже Господь Вседержитель».
