2-е Коринфянам 11

1 О, если бы вы несколько были снисходительны к моему неразумию! Но вы и снисходите ко мне.

Сподіваюся, ви потерпите трохи моє безумство. Так, потерпіть мене!

2 Ибо я ревную о вас ревностью Божиею; потому что я обручил вас единому мужу, чтобы представить Христу чистою девою.

Адже я ревную вас Божою ревністю, бо я заручив вас одному чоловікові, щоб представити Христу наче чисту діву.

3 Но боюсь, чтобы, как змий хитростью своею прельстил Еву, так и ваши умы не повредились, уклонившись от простоты во Христе.

Та боюся, що як Єва була зведена хитрощами змія, так і ваші думки можуть віддалитися від щирості та чистоти перед Христом.

4 Ибо если бы кто, придя, начал проповедывать другого Иисуса, которого мы не проповедывали, или если бы вы получили иного Духа, которого не получили, или иное благовестие, которого не принимали, - то вы были бы очень снисходительны к тому.

Бо коли хтось приходить до вас та проповідує іншого Ісуса – не Того, що ми проповідували, або коли приймаєте іншого духа – не Того, що ви прийняли, або іншу добру звістку – не ту, що ви прийняли, то ви це легко терпите.

5 Но я думаю, что у меня ни в чем нет недостатка против высших Апостолов:

Та не думаю, що я чимось гірший від тих «великих апостолів».

6 хотя я и невежда в слове, но не в познании. Впрочем, мы во всем совершенно известны вам.

І хоча я недосвідчений у красномовстві, але не в пізнанні; і ми вам це чітко всім та в усьому показали.

7 Согрешил ли я тем, что унижал себя, чтобы возвысить вас, потому что безмездно проповедывал вам Евангелие Божие?

Хіба я згрішив тим, що, бажаючи звеличити вас, сам упокорився й без жодної винагороди звіщав вам Божу Добру Звістку?

8 Другим церквам я причинял издержки, получая от них содержание для служения вам; и, будучи у вас, хотя терпел недостаток, никому не докучал,

Я, [так би мовити], обкрадав інші церкви, приймаючи від них платню, аби служити вам.

9 ибо недостаток мой восполнили братия, пришедшие из Македонии; да и во всем я старался и постараюсь не быть вам в тягость.

Коли я був із вами та опинився в нужді, то нікого не обтяжував, адже брати, що прийшли з Македонії, задовольнили мої потреби. Я в усьому стримував себе і далі стримуватимусь, аби не бути для вас тягарем.

10 По истине Христовой во мне скажу, что похвала сия не отнимется у меня в странах Ахаии.

Як істина Христа перебуває в мені, так ніхто не зупинить цієї моєї похвали в усіх регіонах Ахаї.

11 Почему же так поступаю? Потому ли, что не люблю вас? Богу известно! Но как поступаю, так и буду поступать,

Чому? Чи тому, що не люблю вас? Бог знає, [що люблю].

12 чтобы не дать повода ищущим повода, дабы они чем хвалятся, в том оказались такими же, как и мы.

Що я робив, те й робитиму, щоб не давати приводу хвалитися тим, хто шукає підстав, аби довести, що вони рівні нам у тому, чим хваляться.

13 Ибо таковые лжеапостолы, лукавые делатели, принимают вид Апостолов Христовых.

Адже такі люди – лжеапостоли, лукаві робітники, які приймають вигляд апостолів Христа.

14 И неудивительно: потому что сам сатана принимает вид Ангела света,

Та це й не дивно, адже сам сатана приймає вигляд ангела світла.

15 а потому не великое дело, если и служители его принимают вид служителей правды; но конец их будет по делам их.

Отже, немає нічого дивного в тому, що і його служителі вдають із себе служителів праведності. Їхній кінець буде за їхніми ділами.

16 Еще скажу: не почти кто-нибудь меня неразумным; а если не так, то примите меня, хотя как неразумного, чтобы и мне сколько-нибудь похвалиться.

Я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним, але навіть якщо ви це робите, то прийміть мене як нерозумного, щоб і я міг трохи похвалитися.

17 Что скажу, то скажу не в Господе, но как бы в неразумии при такой отважности на похвалу.

Те, що я кажу з приводу похвали, кажу не від Господа, а наче в безумстві.

18 Как многие хвалятся по плоти, то и я буду хвалиться.

І, оскільки багато хто вихваляється за тілом, то і я вихвалятимуся.

19 Ибо вы, люди разумные, охотно терпите неразумных:

Бо ви, будучи мудрими, радо терпите нерозумних!

20 вы терпите, когда кто вас порабощает, когда кто объедает, когда кто обирает, когда кто превозносится, когда ко бьет вас в лицо.

Ви терпите, коли хтось вас поневолює чи об’їдає, коли хтось обдирає чи звеличується [над вами] і б’є вас в обличчя.

21 К стыду говорю, что на это у нас недоставало сил. А если кто смеет хвалиться чем-либо, то скажу по неразумию смею и я.

Кажу це на [свій] сором: у [цьому] ми були слабкими! Та якщо хтось наважується [хвалитися], – кажу це в безумстві, – наважуюсь і я.

22 Они Евреи? И я. Израильтяне? и я. Семя Авраамово? И я.

Вони євреї? Я теж. Вони ізраїльтяни? Я теж. Вони Авраамове насіння? Я теж.

23 Христовы служители? В безумии говорю. Я больше. Я гораздо более был в трудах, безмерно в ранах, более в темницах и многократно при смерти.

Вони служителі Христа? Кажу ніби в безумстві: я більше. Я більше працював, частіше був ув’язнений, мене жорстокіше били, я часто опинявся на [межі] смерті.

24 От Иудеев пять раз дано мне было по сорока ударов без одного;

Від юдеїв я п’ять разів отримував по сорок без одного [ударів батогом],

25 три раза меня били палками, однажды камнями побивали, три раза я терпел кораблекрушение, ночь и день пробыл во глубине морской;

тричі мене били палицями, один раз мене закидали камінням, я був на трьох кораблях, які розбивалися у морі, провів цілу добу у відкритому морі.

26 много раз был в путешествиях, в опасностях на реках, в опасностях от разбойников, в опасностях от единоплеменников, в опасностях от язычников, в опасностях в городе, в опасностях в пустыне, в опасностях на море, в опасностях между лжебратиями,

Часто був у подорожах, небезпеках на річках, небезпеках через розбійників, небезпеках через [деяких із мого] роду, небезпеках через язичників, небезпеках у містах, небезпеках у пустелі, небезпеках посеред моря, небезпеках серед лжебратів,

27 в труде и в изнурении, часто в бдении, в голоде и жажде, часто в посте, на стуже и в наготе.

у праці та виснаженні, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в постах, у холоді та в наготі.

28 Кроме посторонних приключений, у меня ежедневно стечение людей, забота о всех церквах.

І окрім усього цього, моє щоденне заняття – турбота про всі церкви.

29 Кто изнемогает, с кем бы и я не изнемогал? Кто соблазняется, за кого бы я не воспламенялся?

Хто знемагає, з ким i я не знемагав би? Хто впадає в гріх, за кого і я не палав би?

30 Если должно мне хвалиться, то буду хвалиться немощью моею.

Коли вже маю хвалитися, то хвалитимуся своєю слабкістю.

31 Бог и Отец Господа нашего Иисуса Христа, благословенный во веки, знает, что я не лгу. (aiōn g165)

Бог і Отець Господа Ісуса, Який є навіки благословенним, знає, що я не брешу. (aiōn g165)

32 В Дамаске областной правитель царя Ареты стерег город Дамаск, чтобы схватить меня;

У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, аби мене схопити,

33 и я в корзине был спущен из окна по стене и избежал его рук.

але мене через вікно спустили в кошику по стіні, і я врятувався з його рук.