1-е Коринфянам 7
1 А о чем вы писали ко мне, то хорошо человеку не касаться женщины.
Тепер про те, що ви писали: «Добре, якщо чоловік не торкається жінки».
2 Но, во избежание блуда, каждый имей свою жену, и каждая имей своего мужа.
Однак через [небезпеку] статевої розпусти нехай кожен [чоловік] має свою дружину й кожна [жінка] нехай має свого чоловіка.
3 Муж оказывай жене должное благорасположение; подобно и жена мужу.
Нехай чоловік віддає належне дружині, а дружина – чоловікові.
4 Жена не властна над своим телом, но муж; равно и муж не властен над своим телом, но жена.
Не дружина володіє своїм тілом, а чоловік. Так само не чоловік володіє своїм тілом, а дружина.
5 Не уклоняйтесь друг от друга, разве по согласию, на время, для упражнения в посте и молитве, а потом опять будьте вместе, чтобы не искушал вас сатана невоздержанием вашим.
Не уникайте одне одного, хіба що за спільною згодою, тимчасово, щоб присвятити себе посту та молитві. І знову будьте разом, щоб сатана не спокусив вас через вашу нестриманість.
6 Впрочем, это сказано мною как позволение, а не как повеление.
Але я кажу вам це як поступку, а не як наказ.
7 Ибо желаю, чтобы все люди были, как и я; но каждый имеет свое дарование от Бога, один так, другой иначе.
Мені б хотілося, щоб усі люди були такими, як я, але кожен має свій дар від Бога: в одного – такий, у другого – інший.
8 Безбрачным же и вдовам говорю: хорошо им оставаться, как я.
Неодруженим і вдовам кажу: краще, якби вони залишилися, як я.
9 Но если не могут воздержаться, пусть вступают в брак; ибо лучше вступить в брак, нежели разжигаться.
Проте якщо вони не можуть стриматись, то нехай одружаться, адже краще одружитися, аніж розпалюватися [бажанням].
10 А вступившим в брак не я повелеваю, а Господь: жене не разводиться с мужем, -
А одруженим наказую, [точніше] не я, а Господь: дружина не повинна розлучатися з чоловіком.
11 если же разведется, то должна оставаться безбрачною или примириться с мужем своим, - и мужу не оставлять жены своей.
А якщо й розлучиться, то нехай залишиться неодруженою або примириться з чоловіком. І чоловікові не слід розлучатися з дружиною.
12 Прочим же я говорю, а не Господь: если какой брат имеет жену неверующую, и она согласна жить с ним, то он не должен оставлять ее;
Іншим же кажу я, а не Господь: якщо якийсь брат має невіруючу дружину й вона згідна жити з ним, то нехай не розлучається з нею.
13 и жена, которая имеет мужа неверующего, и он согласен жить с нею, не должна оставлять его.
Також якщо якась жінка має невіруючого чоловіка, який згідний жити з нею, то нехай не розлучається з ним.
14 Ибо неверующий муж освящается женою верующею, и жена неверующая освящается мужем верующим. Иначе дети ваши были бы нечисты, а теперь святы.
Адже невіруючий чоловік освячується через дружину, а невіруюча дружина освячується через чоловіка. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.
15 Если же неверующий хочет развестись, пусть разводится; брат или сестра в таких случаях не связаны; к миру призвал нас Господь.
Але якщо невіруючий розлучається, то нехай розлучається. У таких випадках брат чи сестра не зв’язані. Бог покликав вас до миру.
16 Почему ты знаешь, жена, что спасешь мужа? Или ты, муж, почему знаешь, что спасешь жену?
Звідки знаєш, жінко, чи не врятуєш свого чоловіка? І звідки знаєш, чоловіче, чи не врятуєш своєї дружини?
17 Только каждый поступай так, как Бог ему определил, и каждый, как Господь призвал. Так я повелеваю по всем церквам.
Нехай кожен поводиться, як наказав Господь, і так, як покликав Бог. Так я навчаю в усіх церквах.
18 Призван ли кто обрезанным, не скрывайся; призван ли кто необрезанным, не обрезывайся.
Був хтось обрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає необрізаним! Був хтось необрізаний, коли був покликаний? Нехай не стає обрізаним!
19 Обрезание ничто и необрезание ничто, но все в соблюдении заповедей Божиих.
Обрізання – це ніщо, так само як і необрізання – це ніщо. [Головне – це] зберігання Божих заповідей.
20 Каждый оставайся в том звании, в котором призван.
Нехай кожен залишається в тому покликанні, в якому був покликаний.
21 Рабом ли ты призван, не смущайся; но если и можешь сделаться свободным, то лучшим воспользуйся.
Ти був покликаний, будучи рабом? Не переймайся! Але якщо можеш стати вільним, скористайся [нагодою].
22 Ибо раб, призванный в Господе, есть свободный Господа; равно и призванный свободным есть раб Христов.
Адже раб, покликаний у Господі, – вільний у Господі. Так само й той, хто був покликаний як вільний, є Христовим рабом.
23 Вы куплены дорогою ценою; не делайтесь рабами человеков.
Ви куплені за [високу] ціну, тож не ставайте рабами людей.
24 В каком звании кто призван, братия, в том каждый и оставайся пред Богом.
Брати, нехай кожен залишається перед Богом у такому стані, в якому був покликаний.
25 Относительно девства я не имею повеления Господня, а даю совет, как получивший от Господа милость быть Ему верным.
Щодо незайманих, то я не маю жодного наказу від Господа, але скажу свою думку як той, хто помилуваний Господом і гідний довіри.
26 По настоящей нужде за лучшее признаю, что хорошо человеку оставаться так.
Я вважаю, що з огляду на теперішні утиски, людині краще залишитися так, [як є].
27 Соединен ли ты с женой? Не ищи развода. Остался ли без жены? не ищи жены.
Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розв’язання! Не зв’язаний з дружиною? Не шукай дружини!
28 Впрочем, если и женишься, не согрешишь; и если девица выйдет замуж, не согрешит. Но таковые будут иметь скорби по плоти; а мне вас жаль.
Але якщо ти й одружишся, то не згрішиш. І якщо незаймана вийде заміж, також не згрішить. Однак вони матимуть земні страждання, а я [намагаюся] вас уберегти від них.
29 Я вам сказываю, братия: время уже коротко, так что имеющие жен должны быть, как не имеющие;
Брати, я маю на увазі, що час скоротився. Відтепер ті, хто має дружину, нехай будуть як ті, хто її не має;
30 и плачущие, как не плачущие; и радующиеся, как не радующиеся; и покупающие, как не приобретающие;
а ті, хто плаче, [нехай будуть] як ті, хто не плаче; ті, хто радіє, – як ті, хто не радіє; ті, що купують, – як ті, хто нічим не володіє;
31 и пользующиеся миром сим, как не пользующиеся; ибо проходит образ мира сего.
і ті, хто користується світом, – як ті, хто не користується [ним], адже образ цього світу минає.
32 А я хочу, чтобы вы были без забот. Неженатый заботится о Господнем, как угодить Господу;
Я бажаю, щоб у вас не було турбот. Неодружений турбується про Господнє, як догодити Господеві.
33 а женатый заботится о мирском, как угодить жене. Есть разность между замужнею и девицею:
А одружений турбується земним, як догодити дружині,
34 незамужняя заботится о Господнем, как угодить Господу, чтобы быть святою и телом и духом; а замужняя заботится о мирском, как угодить мужу.
і він поділений. Незаміжня жінка й дівчина турбуються про Господнє, щоб бути святими тілом і духом. А заміжня турбується про світське: як догодити чоловікові.
35 Говорю это для вашей же пользы, не с тем, чтобы наложить на вас узы, но чтобы вы благочинно и непрестанно служили Господу без развлечения.
Я кажу це для вашої користі, а не для того, щоб обмежити вас, щоб ви гідно й завзято служили Господеві без відволікання.
36 Если же кто почитает неприличным для своей девицы то, чтобы она, будучи в зрелом возрасте, оставалась так, тот пусть делает, как хочет: не согрешит; пусть таковые выходят замуж.
Але якщо хтось вважає, що поводиться неповажливо щодо своєї діви, і вона в зрілих літах і повинна так залишитись, нехай робить, як хоче, він не згрішить. Нехай одружаться.
37 Но кто непоколебимо тверд в сердце своем и, не будучи стесняем нуждою, но будучи властен в своей воле, решился в сердце своем соблюдать свою деву, тот хорошо поступает.
Хто ж без будь-якого примусу стоїть непохитний у своєму серці, може контролювати власні бажання й вирішив у своєму серці зберегти свою діву, чинить добре.
38 Посему выдающий замуж свою девицу поступает хорошо; а не выдающий поступает лучше.
Отже, хто видає заміж свою діву, добре робить, а хто не видає заміж своєї діви, робить краще.
39 Жена связана законом, доколе жив муж ее; если же муж ее умрет, свободна выйти, за кого хочет, только в Господе.
Жінка зв’язана зі своїм чоловіком, доки він ще живий, але якщо чоловік засне, вона вільна одружитися, з ким бажає, аби лише в Господі.
40 Но она блаженнее, если останется так, по моему совету; а думаю, и я имею Духа Божия.
Проте, на мою думку, вона буде блаженнішою, якщо залишиться, [як є]. Думаю, що і я маю Божого Духа.
