1-е Коринфянам 15
1 Напоминаю вам, братия, Евангелие, которое я благовествовал вам, которое вы и приняли, в котором и утвердились,
Брати, я доношу до вашого відома Добру Звістку, яку я вам звістив, яку ви отримали та в якій ви стоїте.
2 которым и спасаетесь, если преподанное удерживаете так, как я благовествовал вам, если только не тщетно уверовали.
Нею ви також будете спасенні, якщо дотримуєте слова, яке я вам звістив; інакше ви повірили даремно.
3 Ибо я первоначально преподал вам, что и сам принял, то есть что Христос умер за грехи наши, по Писанию,
Адже найперше я передав вам те, що й сам отримав: Христос помер за наші гріхи згідно з Писанням,
4 и что Он погребен был, и что воскрес в третий день, по Писанию,
був похований і воскрес третього дня згідно з Писанням,
5 и что явился Кифе, потом двенадцати;
і явився Кифі, а потім дванадцятьом.
6 потом явился более нежели пятистам братиям в одно время, из которых большая часть доныне в живых, а некоторые и почили;
Після того Він явився одночасно понад п’ятистам братам, більшість з яких живе й досі, а деякі заснули.
7 потом явился Иакову, также всем Апостолам;
Потім Він явився Якову, а згодом – усім апостолам.
8 а после всех явился и мне, как некоему извергу.
А після всіх, наче якомусь недоноскові, явився мені.
9 Ибо я наименьший из Апостолов и недостоин называться Апостолом, потому что гнал церковь Божию.
Адже я найменший з апостолів, не достойний називатися апостолом, оскільки переслідував Божу Церкву.
10 Но благодатию Божиею есмь то, что есмь; и благодать Его во мне не была тщетна, но я более всех их потрудился: не я, впрочем, а благодать Божия, которая со мною.
Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать щодо мене не була марною, [бо] я працював більше за них усіх; утім, не я, а Божа благодать, що зі мною.
11 Итак я ли, они ли, мы так проповедуем, и вы так уверовали.
Отже, чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так повірили.
12 Если же о Христе проповедуется, что Он воскрес из мертвых, то как некоторые из вас говорят, что нет воскресения мертвых?
Якщо про Христа проповідується те, що Він воскрес з мертвих, то як деякі з вас кажуть, що не існує воскресіння з мертвих?
13 Если нет воскресения мертвых, то и Христос не воскрес;
Якщо не існує воскресіння з мертвих, тоді й Христос не воскрес.
14 а если Христос не воскрес, то и проповедь наша тщетна, тщетна и вера ваша.
А якщо Христос не воскрес, то наше проповідування даремне, як і ваша віра даремна.
15 Притом мы оказались бы и лжесвидетелями о Боге, потому что свидетельствовали бы о Боге, что Он воскресил Христа, Которого Он не воскрешал, если, то есть, мертвые не воскресают
І виявляється, що ми брехливі свідки Божі, адже ми свідчимо, що Бог воскресив Христа, Якого насправді не воскресив, якщо дійсно мертвих не можна воскресити.
16 ибо если мертвые не воскресают, то и Христос не воскрес.
Адже якщо мертвих не можна воскресити, то й Христа [Бог] не воскресив,
17 А если Христос не воскрес, то вера ваша тщетна: вы еще во грехах ваших.
а якщо Він не воскресив Христа, то ваша віра марна, і ви досі перебуваєте у ваших гріхах.
18 Поэтому и умершие во Христе погибли.
Тому й ті, що померли в Христі, загинули.
19 И если мы в этой только жизни надеемся на Христа, то мы несчастнее всех человеков.
Якщо ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найжалюгідніші з усіх людей!
20 Но Христос воскрес из мертвых, первенец из умерших.
Правда в тому, що Христос дійсно воскрес із мертвих. [Він] – первісток серед тих, що заснули.
21 Ибо как смерть через человека, так через человека и воскресение мертвых.
Адже як через людину [прийшла] смерть, так і через Людину [прийшло] воскресіння з мертвих.
22 Как в Адаме все умирают, так во Христе все оживут,
Як в Адамі всі вмирають, так і в Христі всі оживуть,
23 каждый в своем порядке: первенец Христос, потом Христовы, в пришествие Его.
але кожен у своєму порядку: Христос – перший плід, а потім, коли Він повернеться, ті, хто Йому належить.
24 А затем конец, когда Он предаст Царство Богу и Отцу, когда упразднит всякое начальство и всякую власть и силу.
Тоді [настане] кінець, коли Він передасть Царство Богу Отцю, знищивши всяке начальство, усяку владу та силу.
25 Ибо Ему надлежит царствовать, доколе низложит всех врагов под ноги Свои.
Бо Він має царювати доти, доки не покладе під ноги всіх Своїх ворогів.
26 Последний же враг истребится - смерть,
Останній ворог, якого буде знищено, – це смерть.
27 потому что все покорил под ноги Его. Когда же сказано, что Ему все покорено, то ясно, что кроме Того, Который покорил Ему все.
Адже «Він усе підкорив Йому під ноги». І коли говориться, що все було підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив усе Христу.
28 Когда же все покорит Ему, тогда и Сам Сын покорится Покорившему все Ему, да будет Бог все во всем.
Коли Христу все буде підкорено, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто все підкорив Йому, щоби Бог був усім в усіх.
29 Иначе что делают крестящиеся для мертвых? Если мертвые совсем не воскресают, то для чего и крестятся для мертвых?
Інакше що робитимуть ті, що приймають хрещення за мертвих? Якщо мертві взагалі не воскресають, то чому хрестяться заради них?
30 Для чего и мы ежечасно подвергаемся бедствиям?
І чому ми маємо повсякчас наражатися на небезпеку?
31 Я каждый день умираю: свидетельствуюсь в том похвалою вашею, братия, которую я имею во Христе Иисусе, Господе нашем.
Я щодня перед лицем смерті. І це правда, як і те, брати, що я пишаюся вами в Христі Ісусі, Господі нашому.
32 По рассуждению человеческому, когда я боролся со зверями в Ефесе, какая мне польза, если мертвые не воскресают? Станем есть и пить, ибо завтра умрем!
Якщо я лише з людських міркувань боровся з дикими звірами в Ефесі, то яка мені від того користь? Якщо мертві не воскресають, то «їжмо і пиймо, бо завтра помремо».
33 Не обманывайтесь: худые сообщества развращают добрые нравы.
Не вводьте себе в оману: «Лихе товариство псує добрі звичаї».
34 Отрезвитесь, как должно, и не грешите; ибо, к стыду вашему скажу, некоторые из вас не знают Бога.
Отямтеся, як належить, та не грішіть, бо є деякі, що не мають пізнання Бога. Кажу [це] на ваш сором.
35 Но скажет кто-нибудь: как воскреснут мертвые? И в каком теле придут?
Але хтось спитає: «Як воскресають мертві? В якому тілі прийдуть?»
36 Безрассудный! То, что ты сеешь, не оживет, если не умрет.
Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо [спочатку] не помре.
37 И когда ты сеешь, то сеешь не тело будущее, а голое зерно, какое случится, пшеничное или другое какое;
І ти сієш не тіло, яке настане, а звичайне зерно пшениці чи чогось іншого.
38 но Бог дает ему тело, как хочет, и каждому семени свое тело.
Проте Бог дає йому тіло за Своїм бажанням; і кожному насінню – своє власне тіло.
39 Не всякая плоть такая же плоть; но иная плоть у человеков, иная плоть у скотов, иная у рыб, иная у птиц.
Не всяке тіло однакове: одне тіло у людей, інше у тварин, інше у птахів, інше у риб.
40 Есть тела небесные и тела земные; но иная слава небесных, иная земных.
Існують тіла небесні й тіла земні. Але в небесних слава одна, а в земних – інша.
41 Иная слава солнца, иная слава луны, иная звезд; и звезда от звезды разнится в славе.
У сонця одна слава, у місяця інша слава, а в зірок ще інша, і зірка від зірки відрізняється славою.
42 Так и при воскресении мертвых: сеется в тлении, восстает в нетлении;
Так само й з воскресінням із мертвих. [Тіло] сіється в тлінні, [але] воскресає в нетлінні.
43 сеется в уничижении, восстает в славе; сеется в немощи, восстает в силе;
Сіється в ганебності, [але] воскресає в славі. Сіється в слабкості, [але] воскресає в силі.
44 сеется тело душевное, восстает тело духовное. Есть тело душевное, есть тело и духовное.
Сіється в земному тілі, [але] воскресає духовним тілом. Якщо існує земне тіло, то існує й духовне.
45 Так и написано: первый человек Адам стал душею живущею; а последний Адам есть дух животворящий.
Так і написано: «Перша людина, Адам, став живою душею». Останній Адам – духом, що дає життя.
46 Но не духовное прежде, а душевное, потом духовное.
Але перший не духовний, а тілесний; потім – духовний.
47 Первый человек - из земли, перстный; второй человек - Господь с неба.
Перша людина – із землі, земна, а друга Людина – з неба.
48 Каков перстный, таковы и перстные; и каков небесный, таковы и небесные.
Якою є земна [людина], такими є й інші земні, і Якою є небесна [Людина], такими є й інші небесні.
49 И как мы носили образ перстного, будем носить и образ небесного.
І як ми носили образ земного, так само носитимемо й образ небесного.
50 Но то скажу вам, братия, что плоть и кровь не могут наследовать Царствия Божия, и тление не наследует нетления.
Брати, я кажу про те, що тіло й кров не можуть успадкувати Божого Царства, як і тлінне не успадковує нетлінного.
51 Говорю вам тайну: не все мы умрем, но все изменимся
Ось розкажу вам таємницю: не всі ми заснемо, але всі будемо змінені –
52 вдруг, во мгновение ока, при последней трубе; ибо вострубит, и мертвые воскреснут нетленными, а мы изменимся.
умить, і оком не змигнеш, при останній сурмі. Вона засурмить – і мертві воскреснуть нетлінними, а нас буде змінено.
53 Ибо тленному сему надлежит облечься в нетление, и смертному сему облечься в бессмертие.
Адже тлінне має зодягнутися в нетлінність і смертне – у безсмертність.
54 Когда же тленное сие облечется в нетление и смертное сие облечется в бессмертие, тогда сбудется слово написанное: поглощена смерть победою
Коли тлінне зодягнеться в нетлінність і смертне – у безсмертність, тоді сповниться слово, що було написане: «Смерть поглинута перемогою».
«Смерте, де твоя перемога? Смерте, де твоє жало?» (Hadēs g86)
56 Жало же смерти - грех; а сила греха закон.
Жало смерті – це гріх, а сила гріха – це Закон.
57 Благодарение Богу, даровавшему нам победу Господом нашим Иисусом Христом!
Але подяка Богові, Який дає нам перемогу через нашого Господа Ісуса Христа.
58 Итак, братия мои возлюбленные, будьте тверды, непоколебимы, всегда преуспевайте в деле Господнем, зная, что труд ваш не тщетен пред Господом.
Тому, мої улюблені брати, будьте непохитними, стійкими, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна.
