Yohanis 8
1 Te Yesus neu sia lete Saitun.
Ісус же на гору Оли́вну пішов.
2 Mbila fefetu anan, boe ma Ana neu mia Ume Hule-oꞌe Huuꞌ a sodꞌan rala. Atahori hetar reu raꞌabꞌue ro E. Boe ma Ana endoꞌ nanori se.
А над ранком прийшов знов у храм, — і всі люди збігались до Нього. А Він сів і навчав їх.
3 Leleꞌ naa, hambu inaꞌ esa fo ara humu rala e leleꞌ ana hohongge. Boe ma meser agama ro atahori Farisi hira o lea rendi e nisiꞌ Yesus. De Ara raꞌasusuuꞌ inaꞌ naa nambariiꞌ sia basa se mata nara.
І ось книжники та фарисеї приводять до Нього в пере́любі схо́плену жінку, і посере́дині ставлять її,
4 Boe ma rafadꞌe Yesus rae, “Papa Meser. Inaꞌ ia hambu rala e leleꞌ ana hohongge.
та й говорять Йому: „Оцю жінку, Учителю, зло́влено на гарячому вчинку пере́любу.
5 Naa, tungga baꞌi Musa Hohoro-lalanen nara, hambu parendaꞌ oi, ‘atahori mana hohongge musi nene hondaꞌ fatu neu losa mate.’ Tungga Papa, na, taꞌo bee?”
Мойсей же в Зако́ні звелів нам таких побива́ти камінням. А Ти що гово́риш?“
6 Ara rae teꞌe-sii sobꞌa E, fo ara bisa rundu salaꞌ ma raꞌatutudꞌaꞌ E. Yesus nda nataa neuꞌ ena sa, te Ana endoꞌ dakaꞌ-dakaꞌ de suraꞌ sia rae a, nendiꞌ lima uꞌu na.
Це ж казали вони, Його споку́шуючи, та щоб мати на Нього оска́рження. А Ісус, нахилившись додо́лу, по землі писав пальцем.
7 Ara akaꞌ ratane rakandodooꞌ E. Basa ma Ana nambariiꞌ, de nafadꞌe se nae, “Taꞌo ia. Mete ma hambu mia hei nda tao mita salaꞌ sa, na, eni mana mbia fatu naꞌahuluꞌ fo hukun inaꞌ ia.”
А коли ті не переставали питати Його, Він підвівся й промовив до них: „Хто з вас без гріха́, — нехай перший на неї той каменем кине!“
8 Basa ma Ana endoꞌ dakaꞌ-dakaꞌ fai, de suraꞌ seluꞌ neu rae a.
І Він знов нахили́вся додо́лу, і писав по землі.
9 Leleꞌ ara rena oꞌolan ma, ara mae. Huu sia rala nara, ara bubꞌuluꞌ rae, sira o tao rita salaꞌ boe. Basa ma ara lao esa-esa, mia lasiꞌ losa soruꞌ ra. Doo-doo ma, helaꞌ a Yesus no inaꞌ a mesaꞌ ne sia naa.
А вони, це почувши й сумлінням доко́рені, стали один по одно́му вихо́дити, почавши з найстарших та аж до останніх. І зоставсь Сам Ісус і та жінка, що стояла всере́дині.
10 Boe ma Yesus nambariiꞌ fai, ma natane nae, “Hee? Ara sia bee ena? Nda hambu atahori laen sia ia, fo nau fee salaꞌ do hukun nggo, do?”
І підвівся Ісус, і ніко́го, крім жінки, не бачивши, промовив до неї: „Де́ ж ті, жінко, що тебе оскаржа́ли? Чи ніхто тебе не засудив?“
11 Boe ma nataa nae, “Nese, Papa.” Yesus nafadꞌe e nae, “Au o nda nau hukun nggo sa boe. Baliꞌ leo. Te musunedꞌa. Afiꞌ tao salaꞌ fai!”]
А вона відказала: „Ніхто, Господи“. І сказав їй Ісус: „Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!“
12 Yesus olaꞌ seluꞌ no atahori hetar naa ra nae, “Au ia, onaꞌ manggareloꞌ soaꞌ neu atahori sia raefafoꞌ ia. Atahori mana tungga Au nda nasodꞌa sia maꞌahatuꞌ a sa, te ana leo sia manggareloꞌ mana nendi masodꞌa ndoo-tetuꞌ a.”
І зно́ву Ісус промовляв до них, кажучи: „Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не бу́де ходити у те́мряві той, але́ матиме світло життя“.
13 Hambu atahori Farisi hira rasapaa rae, “Weh! Mae dadꞌi sakasii soaꞌ neu aom, do? Nda bisa sa! Huu tungga hita hohoro-lalanen, musi atahori laen dadꞌi sakasii soaꞌ neu atahori esa, nda akaꞌ atahori na mesaꞌ ne sa. Dadꞌi hai nda simbo, ma nda nau mimihere sa.”
Фарисеї ж Йому відказали: „Ти Сам сві́дчиш про Себе, — тим свідо́цтво Твоє неправдиве“.
14 Yesus nataa nae, “Taꞌo ia. Mae Au dadꞌi sakasii soaꞌ neu ao Ngga, te oꞌola Ngga naa, tebꞌe. Huu Au mesaꞌ nggo bubꞌuluꞌ tebꞌe Au laoꞌ mia bee uma, boe ma ae bee uu. Hei nda bubꞌuluꞌ Au mia bee uma sa, boe ma nda bubꞌuluꞌ dei fo Au bee uu sa boe.
Відповів і сказав їм Ісус: „Хоч і сві́дчу про Себе Я Сам, — та правдиве свідо́цтво Моє, бо Я знаю, звідкіля Я прийшов і куди Я йду. Ви ж не ві́даєте, відкіля Я прихо́джу, і куди Я йду.
15 Hei nile atahori mendiꞌ atahori timba-tai na. Te Au nda pake atahori timba-tain fo nile atahori esa sa boe.
Ви за тілом судите, — Я не суджу́ ніко́го.
16 Mete ma Au nile atahori, Au timba-tai ngga naa, ndaa. Huu Au nda nile mesaꞌ nggo sa, te Au tao basa-bꞌasa naa ra uꞌubꞌue o Ama ngga mana denu Auꞌ a.
А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
17 Afiꞌ liliiꞌ. Huu nenesuraꞌ sia hei hohoro-lalane agama ma oi, ‘Mete ma hambu atahori sakasii rua olaꞌ ona esaꞌ dalaꞌ esa, na, dei fo feꞌe nenesimbo tungga hita hohoro-lalanen.’
Та й у вашім Зако́ні написано, що сві́дчення двох чоловіків правдиве.
18 Dadꞌi nda akaꞌ Au mesaꞌ nggo dadꞌi sakasii soꞌal ao ngga sa. Huu Ama ngga mana denu Auꞌ a o dadꞌi sakasii ma olaꞌ soꞌal Au boe.”
Я Сам свідчу про Себе Самого, і сві́дчить про Мене Отець, що послав Він Мене“.
19 Ara ratane rae, “Amam naa, sia bee?” Boe ma Yesus nataa nae, “Hei nda mihine tebꞌe Au sa. Hei o nda mihine Au Ama ngga sa boe. Huu mete ma hei mihine tebꞌe Au, tantu mihine Eni boe.”
I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.
20 Basa ia ra, Yesus nafadꞌe leleꞌ Ana nanori sia Ume Hule-oꞌe Huuꞌ a, deka-deka sia mamanaꞌ fo radꞌuru rendiꞌ neu doi kolete. Nda hambu esa humu E sa boe, huu fain nda feꞌe losa sa.
Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.
21 Yesus tute oꞌolan mbali se nae, “Dei fo Au lao hela nggi, uu sia mamanaꞌ laen. Dei fo ama sangga Au, te nda hambu sa, huu hei nda miꞌena hak mii sia mamanaꞌ naa sa. De mete ma hei mate, naa ama feꞌe lemba-misaa sala-kilum.”
І сказав Він їм зно́ву: „Я відхо́джу, ви ж шукати Мене бу́дете, і помрете в гріху своїм. Куди Я йду, туди ви прибути не можете“.
22 Basa ma atahori Yahudi ra malangga nara esa natane esa rae, “Ana olaꞌ saa ia? Ana nae tao nisa aon, do? Huu Ana oi, ‘Hei nda bisa mii sia mamanaꞌ naa sa.’”
А юдеї казали: „Чи не вб'є Він Сам Себе, коли каже: Куди Я йду, туди ви прибу́ти не можете?“
23 Boe ma Yesus nafadꞌe mbali se nae, “Hei mia raefafoꞌ sia raeꞌ. Te Au mia lalai sia ataꞌ. Hei atahori mia raefafoꞌ ia. Te Au atahori nda mia raefafoꞌ ia sa.
І сказав Він до них: „Ви — від до́лу, Я — звисо́ка, і ви зо світу цього, Я не з цього світу.
24 Naeni de Au ufadꞌe faꞌ ra ae, mete ma hei mate, ama feꞌe lemba-misaa sala-kilu mara. Huu mete ma hei nda mimihere mae, Au ia, naeni Kristus, fo Lamatualain haitua nemaꞌ a ena, dei fo hei mate, na tantu ama feꞌe lemba-misaa sala-kilu mara.”
Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.
25 Basa ma ratane rae, “Weh! Ho ia, seka?” Yesus nataa nae, “Au ufadꞌe memaꞌ mia fefeun ena.
А вони запитали Його: „Хто Ти такий?“І Ісус відказав їм: „ Той, Хто споча́тку, як і говорю́ Я до вас.
26 Hambu dalaꞌ hetar fo Au bisa ufadꞌe soꞌal hei. Hei sala mara naeꞌ boe. Te Au nda nau utudꞌu dalaꞌ naa ra sa. Naa, Mana denu Au uma sia ia na, mete ma Ana olaꞌ, Ana olaꞌ akaꞌ ndoo-tetuꞌ a. Ma Au ufadꞌe neu akaꞌ atahori sia raefafoꞌ ia, dala-dalaꞌ fo Au rena mia Eni ena.”
Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.
27 (Eni masud na, Aman sia sorga. Te ara nda rahine masud na sa boe).
Але не зрозуміли вони, що то Він про Отця говорив їм.
28 Boe ma Yesus olaꞌ seluꞌ fai nae, “Dei fo mete ma hei londa nggangge Au, Atahori Matetuꞌ ia, sia hau ngganggeꞌ ata, dei fo hei mihine mae, Au ia, naeni Kristus. Au nda tao saa-saa mia Au ao ngga sa, te Au unori akaꞌ dala-dalaꞌ fo Ama ngga sia sorga nanori neu Au ena.
Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.
29 Mana denu Au a, naꞌabꞌue no Au nakandooꞌ a. Ana nda parna hela nita Au mesaꞌ nggo sa, huu Au akaꞌ tao tungga Eni hihii-nanaun.”
А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.
30 Leleꞌ Yesus nafadꞌe dalaꞌ ia ra, ma atahori hetar ramahere E boe.
Коли Він говорив це, то багато-хто в Нього увірували.
31 Basa ma, Yesus nafadꞌe neu atahori Yahudi ra mana ramahere neu Eni a nae, “Mete ma hei misodꞌa nenepaꞌaꞌ mo Au Dedꞌea-oꞌola ngga ra, ma hei minori mikindoo mia Au, na, hei dadꞌi Au ana mana tungga ngga tebꞌe-tebꞌeꞌ.
Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,
32 Basa fo, hei bisa bubꞌuluꞌ dala-dala ndoo-tetuꞌ ra. Ma dala-dala ndoo-tetuꞌ naa, mana mboꞌiꞌ nggi, de ama nda afiꞌ dadꞌi ate sa ena.”
і пізна́єте правду, — а правда вас вільними зробить!“
33 Basa ma ara rasapaa rae, “Hee! Hai ia, nda atahori aten sa! Huu hai ia, baꞌi Abraham tititi-nonosin! Dadꞌi taꞌo bee de olaꞌ mae, dei fo hai nenemboꞌit?”
Вони відказали Йому́: „Авраамів ми рід, і нічиїми невільниками не були́ ми ніко́ли. То як же Ти кажеш: „Ви станете вільні?“
34 Boe ma Yesus nafadꞌe neu se nae, “Au oꞌola ngga naa, tebꞌe. Huu basa atahori fo rasodꞌaꞌ tao salaꞌ ra, dadꞌi onaꞌ ate esa akaꞌ tungga-tunggaꞌ a salaꞌ hihii-nanaun.
Відповів їм Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що кожен, хто чинить гріх, той раб гріха́.
35 Te eni biasa na, taꞌo ia: ate ra nda biasa simbo hata-hetoꞌ mia malangga sa. Huu akaꞌ malangga anan mana simbo hata-hetoꞌ naa. (aiōn g165)
І не зостається раб у домі повік, але Син зостається повік. (aiōn g165)
36 Dadꞌi mete ma Au, naeni Lamatualain Anan, fee ambon neu sala-kilu mara, na, hei nenemboꞌit ena, ma nda dadꞌi salaꞌ a aten sa ena. No taꞌo naa, hei nenemboꞌit tebꞌe ena, de sudꞌi boe tungga salaꞌ a hihii-nanaun fai!
Коли Син отже зробить вас вільними, то справді ви будете вільні.
37 Au bubꞌuluꞌ hei ia, naeni baꞌi Abraham tititi-nonosin. Mae onaꞌ naa boe o, hei akaꞌ sangga-sangga dalaꞌ fo mae tao misa Au, huu ama nda nau simbo Au nenori ngga sa. Huu sia rala mara, nda hambu mamanaꞌ fo mbedaꞌ Au Dedꞌea-oꞌola ngga sa ena.
Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
38 Au ufadꞌe dala-dalaꞌ fo itaꞌ ra, fo Ama ngga natudꞌu neu Au ena. Ma hei tao tungga dala-dalaꞌ fo hei rena mia ama mara.”
Я те говорю́, що Я бачив в Отця, та й ви робите те, що ви бачили в ба́тька свого́“.
39 Ara rataa rae, “Hai ia, baꞌi Abraham tititi-nonosin!” Yesus nafadꞌe nae, “Mete ma hei dadꞌi baꞌi Abraham tititi-nonosin tebꞌe, na, hei tao tungga e.
Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.
40 Te baꞌi Abraham nda tao nita deꞌulakaꞌ onaꞌ hei taoꞌ naa sa! Huu hei akaꞌ sangga dalaꞌ fo mae tao misa Au. Tao-tao te Au ia, mana ufadꞌe neu nggi dala-dala ndoo-tetuꞌ a, fo Au rena mia Lamatualain.
А тепер ось ви хочете вбити Мене, Чоловіка, що вам казав правду, яку чув Я від Бога. Цього Авраам не робив.
41 Hei tatao mara, memaꞌ nda nela naꞌadooꞌ mia hei amam sa.” Te ara rasapaa rae, “Hee! Hai ia, ana nene hengge neeꞌ! Afiꞌ mae, hai ia, ana tias! Huu hai Amam, akaꞌ esaꞌ a, naeni Lamatualain!”
Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.
42 Boe ma Yesus nafadꞌe se nae, “Te mete ma Lamatualain tebꞌe-tebꞌeꞌ dadꞌi hei Amam, tantu hei sue Au. Huu Au uma mia E, ma Au sia ia. Au nda uma tunggaꞌ a hihii-nanau ngga sa. Te Au uma, huu Eni mana denu Au.
А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
43 Taꞌo bee de hei nda mihine Au oꞌola ngga sa? Mbei ma hei nda nau rena, sa!
Чому мови Моєї ви не розумієте? Бо не можете чути ви сло́ва Мого.
44 Hei ia, mataꞌ sa onaꞌ nitu ra malanggan. Huu hei hiiꞌ a tao tungga eni hihii-nanaun! Mia fefeun, eni mana tao nisa atahori. Eni labꞌan dala ndoo-tetuꞌ ra, ana tola hendi basa ndoo-tetuꞌ ra. Mete ma ana peko-lelekoꞌ, naa memaꞌ eni biasa na. Huu eni mana peko-lelekoꞌ, ma mana ombo-koson huun.
Ваш ба́тько — диявол, і пожадли́вості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогу́б споконві́ку, і в правді не всто́яв, бо правди нема в нім. Як гово́рить неправду, то говорить зо сво́го, — бо він неправдомо́вець і ба́тько неправді.
45 Au ia, mana ufadꞌe dala ndoo-tetuꞌ a. Te hei nda mimihere Au sa.
А Мені ви не вірите, бо Я правду кажу́.
46 Sobꞌa! Seka mia hei bisa natudꞌu nalaꞌ bukti nae, Au tao salaꞌ ena? Heran, e! Mete ma Au olaꞌ ndoo-tetuꞌ, taoꞌ bee de hei nda nau mimihere Au sa?
Хто з вас може Мені докори́ти за гріх? Коли ж правду кажу́, чом Мені ви не вірите?
47 Naa, atahori mana laoꞌ mia Lamatualain rena Dedꞌea-oꞌolan. Te hei ia, nda laoꞌ mia Lamatualain sa, naeni de hei nda hii rena Au sa.”
Хто від Бога, той слухає Божі слова́; через те ви не слухаєте, що ви не від Бога“.
48 Atahori Yahudi ra malangga nara, rataa rae, “Weh! Hai olaꞌ naa tebꞌe ena. Huu hai mifadꞌe ena, Ho ia, nda atahori Yahudi matetuꞌ sa, te Ho atahori Samaria. Ho o nitu a sia ralam ena!”
Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“
49 Boe ma Yesus nataa nae, “Nitu a nda sia Au rala ngga sa. Au fee hada-hormat neu Ama ngga sia sorga, te hei nda fee hada-hormat neu Au sa.
Ісус відповів: „Не маю Я де́мона, та шаную Свого Отця, ви ж Мене зневажа́єте.
50 Au nda soꞌu ao ngga fo utudꞌu manaseli ngga sa. Te hambu Esa nau natudꞌu Au manaseli ngga. Hela Eni mana naꞌetuꞌ nae Au oꞌola ngga nda, do hokoꞌ.
Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.
51 Au Dedꞌea-oꞌola ngga, memaꞌ tebꞌe! Ma, atahori mana rena ma tao tungga Dedꞌea oꞌola ngga, nda mate sa.” (aiōn g165)
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто слово Моє берегти́ме, не побачить той смерти повік! (aiōn g165)
52 Rena onaꞌ naa, ma atahori Yahudi ra malangga nara rafadꞌe E rae, “Ia naa, hai bubꞌuluꞌ ho olaꞌ onaꞌ muluꞌ e, huu nitu a sia ralam ena. Baꞌi Abraham mate ena. Lamatualain mana ola-ola dalahulu nara, o mate ena boe. Te ho mae, ‘atahori mana rena ma tao tungga Au Dedꞌea-oꞌola ngga ra, nda mate sa.’ Memaꞌ ho mumulu ena! (aiōn g165)
І сказали до Нього юдеї: „Тепер ми дізнались, що де́мона маєш: умер Авраам і пророки, а Ти кажеш: Хто науку Мою берегтиме, не скуштує той смерти повік. (aiōn g165)
53 Do duꞌa mae ho manaseliꞌ lenaꞌ baꞌi Abraham mana mateꞌ a? Do, Ho manaseliꞌ lenaꞌ Lamatualain mana ola-olan fo mana mateꞌ ra ena do? Ho duꞌa, mae Ho ia, seka?”
Чи ж Ти більший, аніж отець наш Авраам, що помер? Та повмирали й пророки. Ким Ти робиш Само́го Себе?“
54 Boe ma Yesus nataa, nae “Mete ma Au mana soꞌu Ao ngga, atahori nda nau simbo sa. Tao-tao te, Au nda soꞌu-soꞌuꞌ ao ngga sa, te Ama ngga mana soꞌu nanaru Au. Eni fo hei mitaa mae, hei Lamatualain ma.
Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
55 Te hei nda mihine E sa. Au uhine no maloleꞌ. Mete ma Au ae nda uhine maloleꞌ E sa, na, Au mana ombo-koson, onaꞌ hei boe. Te Au uhine maloleꞌ E, ma Au o tao tungga Dedꞌea-oꞌolan boe.
І ви не пізнали Його, а Я знаю Його. А коли Я скажу́, що не знаю Його, — буду неправдомо́вець, подібний до вас. Та Я знаю Його, — і слово Його зберігаю.
56 Hei baꞌi Abraham ma ralan namahoꞌo seli, leleꞌ ana nahani nae nita Au uꞌuma ngga. Memaꞌ Ana nita ena, de ana maꞌahee.”
Отець ваш Авраам прагнув із радістю, щоб побачити день Мій, — і він бачив, і тішився“.
57 Atahori Yahudi ra malangga nara rafadꞌe rae, “Ho nda feꞌe too lima nulu sa boe! Te mae ho mita baꞌi Abraham ena. Tebꞌe, do?”
А юдеї ж до Нього сказали: „Ти й п'ятидесяти́ ро́ків не маєш іще, — і Авраама Ти бачив?“
58 Boe ma Yesus nataa nae, “Tebꞌe! Huu baꞌi Abraham nda feꞌe sia sa, te Au sia ena.”
Ісус їм відказав: „Поправді, поправді кажу́ вам: Перш, ніж був Авраам, — Я є“.
59 Boe ma, atahori naa ra haꞌi fatu fo rae honda E, huu Ana soꞌu Aon onaꞌ Lamatualain. Te Ana laoꞌ bambi-bambi de dea neu mia Ume Hule-oꞌe Huuꞌ a sodꞌan.
І схопи́ли каміння вони, щоб кинути на Нього. Та схова́вся Ісус, і з храму пішов.
