Лукастар 21
1 Тунчи Исусо дыкхля, сар барвалэ мануша чувэнас даруля дэ храмохкоро сыртали.
І поглянув Він уго́ру, і побачив заможних, що кидали да́ри свої до скарбни́ці.
2 Дыкхля кади ж, сар чёроры манушни, савятэ муля ром, чута дэ сыртали дуй харумэ хурдэ ловэнца.
Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві ле́пти туди вона вки́нула.
3 Исусо пхэнда: — Чячимаґа пхэнав тумэнди, со кадыя чёроры манушни чута будэр всавэрэндар.
І сказав Він: „Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
4 Всавэрэ пэхкэрэ барвалимастар дэне даро Дэвлэсти, а кадыя чёры отдэня всавэрэ ловэ, савэ сле латэ пэ джювима.
Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона покла́ла з убозтва свого ввесь прожиток, що мала“.
5 Кала мануша пхэнэнас пала храмо, сар вов стердо кучутнэ барэндар тай шукар обтховдо дарэнца, савэ анэнас Дэвлэсти, Исусо пхэнда:
Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
6 — Авэла вряма, кала кодэлэстар, со тумэ катэ дыкхэн, на ачелапэ бар пэ барэ, вса авэла розмардо.
„Наді́йдуть ті дні, коли з того, що́ бачите, не зоста́неться й каменя на камені, який не зруйнується“.
7 Тай пхучле Исусостар: — Сиклимари! Кала вса откада авэла? Сави шпэра, со када вса сиго авэла?
І запитали Його та сказали: „Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?“
8 Исусо пхэнда: — Дыкхэн, соб тумэн тэ на хохавэн! Бут манушэн авэна тала Муро Лав и пхэнэна: «Када Мэ» и «Авиля вряма». На джян пала лэндэ.
Він же промовив: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“, і „Час набли́зився“. Та за ними не йдіть!
9 Кала шунэна пала маримо и пала кода, сар ваздэнпэ мануша екх пэ екхэстэ, тунчи на даран. Англал кадэлэсти трэбуни тэ авэ. Нэ агор авэла на екхатар.
І, як про ві́йни та ро́зрухи почуєте ви, — не лякайтесь, бо перш „статись належить тому́“. Але це не кінець ще“.
10 Исусо пхэнэлас дурэдэр: — Народуря ваздэнапэ пэ марима екх екхэґа, и тхагаримо выджяла пэ марима тхагаримаґа.
Тоді промовляв Він до них: „Повстане наро́д на наро́д, і царство на царство“.
11 Пхув затинисявэла баря зораґа, авэна пав тханэн бокха, насвалимо и бари дар, тай упралимо парувэлапэ.
І будуть землетруси великі та голод, та по́мір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
12 Нэ англал мануша авэна тэ хутилэ тай тэ традэ тумэн, тэ отлиджя дэ синагоги тай тэ чувэ дэ барунэн. Вонэ лиджяна тумэн тхагарендэ и раендэ пала Муро Лав.
Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язни́ці, і поведуть вас до царів та правителів — через Ім'я́ Моє.
13 Тунчи тумэндэ авэла вряма тэ пхэнэ пала Ман.
Але це стане вам на свідо́цтво.
14 Нэ тховэн пэсти дэ їлэ: на пхагэн шэро, со тэ пхэнэ.
Отож, покладіть у серця свої — наперед не гада́ти, що́ будете відповідати,
15 Мэ дава тумэнди кацавэ лава и годи, со тумарэ врыжымашуря пхандэна муя и на выачена англа тумэн.
бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи супере́чити їй всі противники ваші.
16 Доджяла ды кодэлэ, со дада и дэя, пхрала, родо тумаро и амала авэна тэ здэ тумэн, а койсавэн тумэндар мулярэна.
І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і дру́зі, а декому з вас заподі́ють і смерть.
17 Всавэрэ мижона пэ тумэн пала Ман.
І за Ім'я́ Моє будуть усі вас нена́видіти.
18 Нэ ни екх балоро тумарэ шэрэстар на хасявэла.
Але й волосина вам із голови не загине!
19 Кодэлэсти рицарэнпэ тумарэ патявимастэ, соб тэ фирисарэ тумаро джювимо.
Терпеливістю вашою ду́ші свої ви здобу́дете.
20 Кала ж дыкхэна, со бут халавдэн стасавэн Ерусалимо, тунчи джянэн, со авиля вряма, кала форо кадэва авэла розмардо и ачявдо.
А коли ви побачите Єрусалим, військом ото́чений, тоді знайте, що до нього набли́зилося спусто́шення.
21 Тунчи кодэла, савэ дэ Иудея, мэк нашэн дэ плаен, и кодэла, ко дэ форо, мэк выджян лэстар, и савэ джювэн дэ гавэн, мэк дэ форо на заджян.
Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у го́ри втікають; хто ж у сере́дині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, — хай не вертаються в нього!
22 Кода исин вряма, кала Дэвэл дэла лэнди пав лэнгэрэн рындонэн и кала стерэлапэ вса, со чиндо.
Бо то будуть дні помсти, щоб ви́коналося все написане.
23 Бида дэ кодэлэн дивэн джювленди, савэ исин пхарэ и савэ парварэн цыкнэ чяворэн. Важ кода со бари грыжа джял пэ кадыя пхув и бари холи пэ кадэлэн манушэн.
Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми́, у ті дні, бо буде велика нужда́ на землі та гнів над цим лю́дом!
24 Койсавэн мулярэна барэ чюренца, бутэн схутилэна тай отлиджяна дэ пхуя, тев джювэн авэр народуря. Наиудея авэна тэ тасавэ пурэнца Ерусалимо ды кодэлэ, сар на пэрэачела лэнгири вряма.
І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі наро́ди, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скі́нчиться час тих поган.
25 Тунчи парувэнапэ кхам, чён тай чергэня. Народуря пэ пхув шунэна, сар море дэла баро ґласо, и лэн облэна бари дар и бари грыжа.
І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збенте́ження від шуму моря та хвиль,
26 Вонэ авэна тэ хацарэ зора даратар, кала авэна тэ дожутярэ кода, со джял пэ кадыя люмля, и зора пэ упралима издрана.
коли люди будуть мертвіти від стра́ху й чека́ння того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні пору́шаться.
27 Тунчи дыкхэна Чявэ Манушыканэ, Саво джял пэ хмара баря зораґа и дэ бари слава.
І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах “із си́лою й великою славою!
28 Кала вса кода авэла, тунчи вщен ворта и ваздэн тумарэ шэрэ упрэ, колэсти со фирисаримо тумаро пашэ.
Коли ж стане збуватися це, то ви́простуйтесь, і підійміть свої голови, — бо зближається ваше визво́лення!“
29 И пхэнда лэнди Исусо кацави дума: — Подыкхэнтэ пэ инжырно кашт и пэ авэр кашта.
І розповів Він їм притчу: „Погляньте на фі́ґове дерево, і на всілякі дере́ва:
30 Кала тумэ дыкхэна, со пэ лэн рандя розмукэнпэ, тунчи джянэн, со сиго авэла милай.
як вони вже розпу́куються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
31 Кала тумэ дыкхэна, со вса кода терэлпэ, джянэн, со надур тумэндар исин Дэвлэхкоро Тхагаримо.
Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
32 Чячимаґа пхэнав тумэнди: родо кадэва на проджяла, сар вса откада терэлапэ.
Поправді кажу вам: Не пере́йде цей рід, аж усе оце станеться.
33 Упралимо тай пхув проджяна, нэ лава Мурэ на проджяна никала.
Небо й земля промину́ться, але не минуться слова́ Мої!
34 Дыкхэн пала пэстэ, соб тумарэ їлэ тэ на тасавэн биладжявимо, матимо и годи, сави кици думисарэл, сар дурэдэр тэ джювэ. Дыкхэн, соб кадэва диво тэ на авэл пэ тумэн, кала тумэ лэ на дожутярэн.
Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтя́жувалися ненаже́рством та п'янством, і життє́вими кло́потами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
35 Сар кхувди чувэн пэ чириклен, кала вонэ на дожутярэн кода, кади ж и кадэва диво авэла пэ всавэрэн, ко джювэн пэ люмля.
немов сітка; бо він при́йде на всіх, що живуть на пове́рхні всієї землі.
36 Всавири вряма дыкхэн пала пэстэ тай мангэнпэ, соб тумэндэ тэ авэл зор тэ пэрэлиджя кода, со авэла пэ кадыя пхув, и тэ аче англа Чявэ Манушыканэ.
Тож пильнуйте, і кожного ча́су моліться, щоб змогли ви уни́кнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Лю́дським!“
37 Дивэсэ Исусо сиклярэлас дэ храмо. Кала ж бэшэлас кхам, Вов джялас пэ Оливково плай и ратярэлас котэ.
За дня ж Він у храмі навчав, а на́ ніч виходив та перебува́в на горі, що зветься Оли́вна.
38 Дэнзор всавэрэ мануша авэнас Исусостэ дэ храмо, соб тэ шунэ Лэ.
А зра́нку всі люди до Нього прихо́дили в храм, щоб послухати Його.
