< Лукастар 16 >

1 Тунчи Исусо пхэнда Пэхкэрэ сиклярнэнди: — Екхэ барвалэстэ сля бутярно, саво дыкхэлас пала лэхкоро цэр. Екхвар хулаести пхэндэ пэ кан, со бутярно протерэл вса кода, со лэстэ исин.
Ἔλεγε δὲ καὶ πρὸς τοὺς μαθητὰς αὐτοῦ, Ἄνθρωπός τις ἦν πλούσιος, ὃς εἶχεν οἰκονόμον· καὶ οὗτος διεβλήθη αὐτῷ ὡς διασκορπίζων τὰ ὑπάρχοντα αὐτοῦ.
2 Тунчи хулай акхарда бутярнэ и пхэнда: «Со када мэ пала тут шунав? Здэ манди тири бути. Колэсти со ту будэр на терэґа мандэ».
Καὶ φωνήσας αὐτὸν εἶπεν αὐτῷ, Τί τοῦτο ἀκούω περὶ σοῦ; Ἀπόδος τὸν λόγον τῆς οἰκονομίας σου· οὐ γὰρ δυνήσῃ ἔτι οἰκονομεῖν.
3 Тунчи бутярно пхэнда еджино пэсти: «Со манди тэ терэ? Муро хулай вытрадэл ман кадэла бутятар. Тэ ґанавэ пхув мандэ зора нэнай, а тэ мангэ ловэ манди ладжяво.
Εἶπε δὲ ἐν ἑαυτῷ ὁ οἰκονόμος, Τί ποιήσω, ὅτι ὁ κύριός μου ἀφαιρεῖται τὴν οἰκονομίαν ἀπ᾿ ἐμοῦ; Σκάπτειν οὐκ ἰσχύω, ἐπαιτεῖν αἰσχύνομαι.
4 Джянав, со тэ терэ, соб тэ прылэн ман мануша дэ пэхкэрэн цэрэн, кала хацарава бути!»
Ἔγνων τί ποιήσω, ἵνα, ὅταν μετασταθῶ τῆς οἰκονομίας, δέξωνταί με εἰς τοὺς οἴκους αὐτῶν.
5 Тунчи акхарда манушэн, савэ сле вуджилэ лэхкэрэ хулаести, тай пхэнда екхэсти: «Скици ту вуджило мурэ хулаести?»
Καὶ προσκαλεσάμενος ἕνα ἕκαστον τῶν χρεωφειλετῶν τοῦ κυρίου ἑαυτοῦ, ἔλεγε τῷ πρώτῳ, Πόσον ὀφείλεις τῷ κυρίῳ μου;
6 Кодэва пхэнда: «Шэл барэ вакхор зэто». Бутярно пхэнда: «Залэ тиро лил, бэш и чин, со ту вуджило пандэша барэ вакхор».
Ὁ δὲ εἶπεν, Ἑκατὸν βάτους ἐλαίου. Καὶ εἶπεν αὐτῷ, Δέξαι σου τὸ γράμμα, καὶ καθίσας ταχέως γράψον πεντήκοντα.
7 Тунчи пхучля аврэстэ: «А ту скици вуджило?» Кодэва пхэнда: «Екх пхангли гонэ див». Бутярно пхэнда лэсти: «Залэ тиро лил, бэш и чин, со ту вуджило охтошэл гонэ див».
Ἔπειτα ἑτέρῳ εἶπε, Σὺ δὲ πόσον ὀφείλεις; Ὁ δὲ εἶπεν, Ἑκατὸν κόρους σίτου. Καὶ λέγει αὐτῷ, Δέξαι σου τὸ γράμμα, καὶ γράψον ὀγδοήκοντα.
8 И ашарда хулай бипативалэ бутярнэ пала кода, сар годяґа выджиля кадэлэ рындостар. Кадэла люмлякэрэ чявэ лиджян рындуря пэхкэрэ амалэнца годявэдэр, сар чявэ Дэвлэхкэрэ, Саво исин Одуд. (aiōn g165)
Καὶ ἐπῄνεσεν ὁ κύριος τὸν οἰκονόμον τῆς ἀδικίας ὅτι φρονίμως ἐποίησεν· ὅτι οἱ υἱοὶ τοῦ αἰῶνος τούτου φρονιμώτεροι ὑπὲρ τοὺς υἱοὺς τοῦ φωτὸς εἰς τὴν γενεὰν τὴν ἑαυτῶν εἰσί. (aiōn g165)
9 Мэ ж пхэнав тумэнди: азбан пэсти амалэн хасютнэ барвалимаґа. И кала тумаро барвалимо проджяла, тумэн прылэна дэ катунэн, савэ авэна тэ аче вечно. (aiōnios g166)
Κἀγὼ ὑμῖν λέγω, Ποιήσατε ἑαυτοῖς φίλους ἐκ τοῦ μαμωνᾶ τῆς ἀδικίας, ἵνα, ὅταν ἐκλίπητε, δέξωνται ὑμᾶς εἰς τὰς αἰωνίους σκηνάς. (aiōnios g166)
10 Ко дэ набарэ исин чячюно, кодэва и дэ барэ авэла чячюно. А ко начячюно дэ набарэ, кодэва и дэ барэ на авэла чячюно.
Ὁ πιστὸς ἐν ἐλαχίστῳ καὶ ἐν πολλῷ πιστός ἐστι, καὶ ὁ ἐν ἐλαχίστῳ ἄδικος καὶ ἐν πολλῷ ἄδικός ἐστιν.
11 И кала нащи тэ допатя тумэнди хасютно барвалимо, ко тумэнди дэла барвалимо чячюно?
Εἰ οὖν ἐν τῷ ἀδίκῳ μαμωνᾷ πιστοὶ οὐκ ἐγένεσθε, τὸ ἀληθινὸν τίς ὑμῖν πιστεύσει;
12 И кала тумэ на сле чячюнэ на дэ пэхкэрэ барвалима, ко тумэнди дэла тумаро?
Καὶ εἰ ἐν τῷ ἀλλοτρίῳ πιστοὶ οὐκ ἐγένεσθε, τὸ ὑμέτερον τίς ὑμῖν δώσει;
13 Нисаво бутярно на авэла тэ терэ бути дуе хулаендэ. Важ кода со вов екхэ хулае на камэла, а аврэ камэла, екхэ хулаести авэла чячюно, ай пэ аврэ авэла тэ чюнгардэ. Нащи дэ екх вряма тэ тэрэ бути важ Дэвлэ и важ барвалима.
Οὐδεὶς οἰκέτης δύναται δυσὶ κυρίοις δουλεύειν· ἢ γὰρ τὸν ἕνα μισήσει, καὶ τὸν ἕτερον ἀγαπήσει· ἢ ἑνὸς ἀνθέξεται, καὶ τοῦ ἑτέρου καταφρονήσει. Οὐ δύνασθε Θεῷ δουλεύειν καὶ μαμωνᾷ.
14 Шундэ вса откада фарисея, савэ камле ловэ, тай ваздэне Исусо пэ асама.
Ἤκουον δὲ ταῦτα πάντα καὶ οἱ Φαρισαῖοι φιλάργυροι ὑπάρχοντες, καὶ ἐξεμυκτήριζον αὐτόν.
15 Исусо пхэнда лэнди: — Тумэ камэн тэ сикавэпэ пативалэ манушэнца, нэ Дэвэл джянэл тумарэ їлэ. И кода, со драго важ манушэн, исин гряцимо важ Дэвлэ.
Καὶ εἶπεν αὐτοῖς, Ὑμεῖς ἐστε οἱ δικαιοῦντες ἑαυτοὺς ἐνώπιον τῶν ἀνθρώπων, ὁ δὲ Θεὸς γινώσκει τὰς καρδίας ὑμῶν· ὅτι τὸ ἐν ἀνθρώποις ὑψηλὸν βδέλυγμα ἐνώπιον τοῦ Θεοῦ ἐστιν.
16 Упхэнимо тай англунаря сле англа Иоанно, нэ кана пхэнэлпэ Бахтало Лав пала Дэвлэхкэрэ Тхагарима, и всавэрэ прытховэн зора, соб тэ заджя дэ лэ.
Ὁ νόμος καὶ οἱ προφῆται ἕως Ἰωάννου· ἀπὸ τότε ἡ βασιλεία τοῦ Θεοῦ εὐαγγελίζεται, καὶ πᾶς εἰς αὐτὴν βιάζεται.
17 Нэ сигэр пхув и упралимо хасявэна, а Упхэнимастар на хасявэла ни екх цыкно лаворо.
Εὐκοπώτερον δέ ἐστι τὸν οὐρανὸν καὶ τὴν γῆν παρελθεῖν, ἢ τοῦ νόμου μίαν κεραίαν πεσεῖν.
18 Кожно мануш, саво чувэл пэхкиря ромня и уджял аврятэ, терэл бэзимо и прэдэл пэхкиря ромня. И кодэва, ко лэл джювля, сави розлиджялдапэ, терэл бэзимо.
Πᾶς ὁ ἀπολύων τὴν γυναῖκα αὐτοῦ καὶ γαμῶν ἑτέραν μοιχεύει· καὶ πᾶς ὁ ἀπολελυμένην ἀπὸ ἀνδρὸς γαμῶν μοιχεύει.
19 Сля екх барвало мануш, саво урявэласпэ дэ фартэ кучутни їда санэ похтаностар тай кожно диво джювда шукар дэ пэхкэрэ барвалима.
Ἄνθρωπος δέ τις ἦν πλούσιος, καὶ ἐνεδιδύσκετο πορφύραν καὶ βύσσον, εὐφραινόμενος καθ᾿ ἡμέραν λαμπρῶς.
20 И паша вударэн лэстэ аври пашлёлас чёро мануш, савэ акхарэнас Лазари, и трупо лэхкоро сля помардо насвалимастар.
Πτωχὸς δέ τις ἦν ὀνόματι Λάζαρος, ὃς ἐβέβλητο πρὸς τὸν πυλῶνα αὐτοῦ ἡλκωμένος
21 Вов фартэ камля тэ чялё хамаґа, саво тэлэдэлас скаминдэстар. Авэнас лэстэ риконэ и чибэнца тиндярэнас лэхкэрэ дукха.
καὶ ἐπιθυμῶν χορτασθῆναι ἀπὸ τῶν ψιχίων τῶν πιπτόντων ἀπὸ τῆς τραπέζης τοῦ πλουσίου· ἀλλὰ καὶ οἱ κύνες ἐρχόμενοι ἀπέλειχον τὰ ἕλκη αὐτοῦ.
22 Тай акэ, муля чёро, и ангелуря отлиджялдэ лэ Авраамостэ. Муля и барвало мануш, тай заґанавдэ лэ.
Ἐγένετο δὲ ἀποθανεῖν τὸν πτωχόν, καὶ ἀπενεχθῆναι αὐτὸν ὑπὸ τῶν ἀγγέλων εἰς τὸν κόλπον τοῦ Ἀβραάμ· ἀπέθανε δὲ καὶ ὁ πλούσιος, καὶ ἐτάφη.
23 И кала барвало халас грыжа дэ адо, вов подыкхля упрал и удыкхля дур пэстар Авраамо и Лазаре, саво сля паша лэстэ. (Hadēs g86)
Καὶ ἐν τῷ ᾍδῃ ἐπάρας τοὺς ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ, ὑπάρχων ἐν βασάνοις, ὁρᾷ τὸν Ἀβραὰμ ἀπὸ μακρόθεν, καὶ Λάζαρον ἐν τοῖς κόλποις αὐτοῦ. (Hadēs g86)
24 А тунчи акхарда: «Дадэ Авраамо! Ковлисар тиро їло важ ман! Бичал Лазаре, соб вов тэ тиндярэл пэхкоро ангушт дэ пани и тэ подлиджял муря чибатэ, колэсти со мэ хав бари грыжа».
Καὶ αὐτὸς φωνήσας εἶπε, Πάτερ Ἀβραάμ, ἐλέησόν με, καὶ πέμψον Λάζαρον, ἵνα βάψῃ τὸ ἄκρον τοῦ δακτύλου αὐτοῦ ὕδατος, καὶ καταψύξῃ τὴν γλῶσσάν μου· ὅτι ὀδυνῶμαι ἐν τῇ φλογὶ ταύτῃ.
25 Нэ Авраамо пхэнда: «Чяво! Взгинисар, со дэ тирэ джювима ту лилян лачимо, а Лазарестэ сля екх бида. Кана Лазари катэ улэлпэ грыжатар и лошавэл, а ту прылэх бари грыжа.
Εἶπε δὲ Ἀβραάμ, Τέκνον, μνήσθητι ὅτι ἀπέλαβες σὺ τὰ ἀγαθά σου ἐν τῇ ζωῇ σου, καὶ Λάζαρος ὁμοίως τὰ κακά· νῦν δὲ ὅδε παρακαλεῖται, σὺ δὲ ὀδυνᾶσαι.
26 Када инте на вса, нэ машкар тумэн и амэн стердэ бари выґанавди, соб тумэндар нащи сля тэ пэрэджя амэндэ и амэндар — тумэндэ».
Καὶ ἐπὶ πᾶσι τούτοις, μεταξὺ ἡμῶν καὶ ὑμῶν χάσμα μέγα ἐστήρικται, ὅπως οἱ θέλοντες διαβῆναι ἐντεῦθεν πρὸς ὑμᾶς μὴ δύνωνται, μηδὲ οἱ ἐκεῖθεν πρὸς ἡμᾶς διαπερῶσιν.
27 Тунчи барвало пхэнда: «Мангав тут, дадэ, бичал Лазаре мурэ дадэстэ дэ цэр.
Εἶπε δέ, Ἐρωτῶ οὖν σε, πάτερ, ἵνα πέμψῃς αὐτὸν εἰς τὸν οἶκον τοῦ πατρός μου,
28 Мандэ исин панч пхрала. Мэк Лазари розпхэнэла лэнди, соб и вонэ тэ на попэрэн дэ кадэва тхан, тев хан грыжа».
ἔχω γὰρ πέντε ἀδελφούς, ὅπως διαμαρτύρηται αὐτοῖς, ἵνα μὴ καὶ αὐτοὶ ἔλθωσιν εἰς τὸν τόπον τοῦτον τῆς βασάνου.
29 Авраамо пхэнда: «Лэндэ исин Моисеи и англунаря, мэк шунэн лэн».
Λέγει αὐτῷ Ἀβραάμ, Ἔχουσι Μωσέα καὶ τοὺς προφήτας· ἀκουσάτωσαν αὐτῶν.
30 Нэ барвало пхэнда: «Нат, дадэ Авраамо! Нэ кала ко мулэндар вщела и авэла лэндэ, тунчи вонэ ачявэна бэзимо».
Ὁ δὲ εἶπεν, Οὐχί, πάτερ Ἀβραάμ· ἀλλ᾿ ἐάν τις ἀπὸ νεκρῶν πορευθῇ πρὸς αὐτούς, μετανοήσουσιν.
31 Авраамо пхэнда лэсти: «Кала вонэ на шунэн Моисее тай англунарен, тунчи вонэ на патяна, кала и муло отджювдёла».
Εἶπε δὲ αὐτῷ, Εἰ Μωσέως καὶ τῶν προφητῶν οὐκ ἀκούουσιν, οὐδέ, ἐάν τις ἐκ νεκρῶν ἀναστῇ, πεισθήσονται.

< Лукастар 16 >