Лукастар 14

1 Екхвар дэ суббота Исусо заджиля дэ цэр фарисеенгэрэ пхурэдэрэстэ, соб тэ ха мандро. И всавэрэ дыкхэнас пала Исусо.

Y aconteció que entrando en casa de un príncipe de los fariseos un sábado a comer pan, ellos le acechaban.

2 Тай акэ, англа Исусо бэшля екх мануш, саво сля всаворо шуло панехкиря дукхатар.

Y he aquí un hombre hidrópico estaba delante de él.

3 Исусо пхучля сиклимарендар пав Упхэнима и фарисеендар: — Чи трэбуни пав Упхэнима тэ састярэ дэ суббота?

Y respondiendo Jesus, habló a los doctores de la ley y a los fariseos, diciendo: ¿Es lícito sanar en sábado?

4 Вонэ ачиле мулком. Исусо лиляпэ насвалэстэ, састярда лэ и отмукля.

Y ellos callaron. Entonces él tomándole, le sanó, y le despidió.

5 Тунчи пхэнда лэнди: — Кала тумаро чяворо чи гурув тэлэдэла дэ ханиґ, чи тумэ на выцырдэна лэн екхатар и дэ суббота?

Y respondiendo a ellos dijo: ¿El asno o el buey de cuál de vosotros caerá en algún pozo, y no lo sacará luego en día de sábado?

6 Вонэ на джянгле, со тэ пхэнэ Исусости.

Y no le podían replicar a estas cosas.

7 Кала Исусо дыкхля, сар мануша, савэн акхардэ, вытидэнас пэсти фэдэр тхана, Вов пхэнда кацави дума:

Y observando cómo escogían los primeros asientos a la mesa, refirió una parábola a los convidados, diciéndoles:

8 — Кала тут акхарэна пэ бьяв, на бэш пэ фэдэр тхан. Кала машкар манушэн, савэн акхардэ пэ бьяв, авэла пативэдэр тутар,

Cuando fueres llamado de alguno a bodas, no te sientes en el primer lugar, no sea que otro más honrado que tú esté por él convidado,

9 тунчи кодэва, ко акхарда и тут, и лэ, поджяла и пхэнэла тути: «Уштав тхан кадэлэ манушэсти». И авэла тути ладжяво, и прыджялапэ тути тэ залэ шымай тхан.

y viniendo el que te llamó a ti y a él, te diga: Da lugar a éste; y entonces comiences con vergüenza a tener el lugar último.

10 Нэ кала акхарэна тут, бэш пэ шымай тхан. Тунчи кодэва, ко акхарда тут, поджяла тутэ и пхэнэла: «Морэ, бэш англэ!» И кодэла, ко бэшэна пала скаминдэ паша тут, дыкхэна, со тути дэне патив.

Mas cuando fueres llamado, ve, y siéntate en el postrer lugar; porque cuando viniere el que te llamó, te diga: Amigo, ven arriba; entonces tendrás gloria delante de los que juntamente se sientan a la mesa.

11 Кодэва, ко ваздэлпэ упрэ, авэла тэлярдо. Нэ кодэва, ко тэлярэл еджино пэ, авэла ваздэно.

Porque cualquiera que se ensalza, será humillado; y el que se humilla, será ensalzado.

12 Пхэнда Исусо и манушэсти, саво акхарда Лэ: — Кала ту тховэх скаминд дивэсэ чи пашэ рятятэ, на акхар пала лэ ни тирэ амалэн, ни тирэ пхралэн, ни тиро родо, ни пашунэн, савэ исин барвалэ. Колэсти со и кадэла мануша акхарэна тут, кала терэна скаминд, и терэна тути кади, сар и ту лэнди тердан.

Y dijo también al que le había convidado: Cuando hagas comida o cena, no llames a tus amigos, ni a tus hermanos, ni a tus parientes, ni a vecinos ricos; para que ellos te vuelvan a convidar, y te sea hecha compensación.

13 Нэ кала ту терэх скаминд, акхар пала лэ чёрорэн, помардэн, лангалэн и корэн.

Mas cuando hagas banquete, llama a los pobres, los mancos, los cojos, los ciegos;

14 Бахтало ту авэґа, кала кадэла мануша на дэна тути павпалэ кода, со ту важ лэн стердан. Нэ рисявэлапэ вса тути дэ кодэва диво, кала дэвликунэ мануша отджювдёна мулэндар.

y serás bienaventurado; porque no te pueden pagar; mas te será pagado en la resurrección de los justos.

15 Екх мануш, саво бэшэлас Исусоґа пала скаминдэ, пхэнда: — Бахтало мануш, саво хала мандро дэ Дэвлэхкэрэ Тхагарима!

Y oyendo esto uno de los que juntamente estaban sentados a la mesa, le dijo: Bienaventurado el que comerá pan en el Reino de los cielos.

16 Исусо пхэнда лэсти: — Екх мануш терда баро скаминд и акхарда бутэн манушэн.

El entonces le dijo: Un hombre hizo una gran cena, y llamó a muchos.

17 И кала авиля вряма, соб тэ бэшэн пала скаминдэ, бичалда бутярнэ, соб вов тэ пхэнэл акхардэ манушэнди: «Авэн, вса дожутярэл тумэн».

Y a la hora de la cena envió a su siervo a decir a los llamados: Venid, que ya está todo aparejado.

18 Нэ всавэрэ мануша сар допхэндэпэ и ачиле тэ мангэ патив. Екх мануш пхэнда: «Мэ тиндом пхув, и манди трэбуни тэ джя и тэ дыкхэ ла. Мангав патив тутар!»

Y comenzaron todos a una a excusarse. El primero le dijo: He comprado una hacienda, y necesito salir y verla; te ruego que me des por excusado.

19 Авэр мануш пхэнда: «Мэ тиндом дэшэн гурувэн, и манди трэбуни тэ дыкхэ, сар вонэ терэн бути. Мангав патив тутар!»

Y el otro dijo: He comprado cinco yuntas de bueyes, y voy a probarlos; te ruego que me des por excusado.

20 Трито мануш пхэнда: «Мэ лилём хуланя, на выджял мандэ тэ авэ тутэ».

Y el otro dijo: Acabo de casarme, y por tanto no puedo ir.

21 Кала бутярно рисиля, вов вса розпхэнда хулаести. Тунчи хулай холиля и пхэнда пэхкэрэ бутярнэсти: «Джя сигэдэр пав барэн и цыкнэн гасэн дэ форо тай стидэ кордэ чёрорэн, помардэн, корэн и лангалэн!»

Y vuelto el siervo, hizo saber estas cosas a su señor. Entonces enojado el padre de la familia, dijo a su siervo: Ve presto por las plazas y por las calles de la ciudad, y mete acá los pobres, los mancos, y cojos, y ciegos.

22 Бутярно пхэнда: «Хулае! Вса тердом, сар ту манди прыпхэндан, нэ инте исин тхана».

Y dijo el siervo: Señor, hecho es como mandaste, y aún hay lugar.

23 Хулай пхэнда бутярнэсти: «Джя пав дромэн и паша грэдэн, и манг манушэн, соб муро цэр тэ авэл пхэрдо.

Y dijo el señor al siervo: Ve por los caminos y por los vallados, y fuérzalos a entrar, para que se llene mi casa.

24 Пхэнав тумэнди, со нико кодэлэндар, савэ сле акхардэ майанглал, на хана муро хамо пала мурэ скаминдэ».

Porque os digo que ninguno de aquellos hombres que fueron llamados, gustará mi Cena.

25 Джянас їтханэ Исусоґа бут манушэн. Тунчи Исусо обрисиля лэндэ и пхэнда:

Y muchas personas iban con él; y volviéndose les dijo:

26 — Кала мануш, саво авэл Мандэ, на покамэла Ман будэр пэхкэрэн дадэ и да, ромня, чяворэн, пхралэн, пхэнен и будэр пэхкэрэ джювимастар, тунчи вов нисар на авэла Мурэ сиклярнэґа.

Si alguno viene a mí, y no aborrece a su padre, y madre, y mujer, e hijos, y hermanos, y hermanas, y aun también su vida, no puede ser mi discípulo.

27 Мануш, саво на лиджял пэхкоро трушул и на джял пала Ман, нисар на авэла Мурэ сиклярнэґа.

Y cualquiera que no carga su madero, y viene en pos de mí, no puede ser mi discípulo.

28 Кала ко тумэндар закамэла тэ ваздэ башня, чи на бэшэла вов англал и на бинэла, скици ловэ пэ када трэбуни, соб тэ дотерэ рындо?

Porque ¿cuál de vosotros, queriendo edificar una torre, no cuenta primero sentado los gastos, para ver si tiene lo que necesita para acabarla?

29 Кала вов чувэла фундаменто тала башня, нэ на дотерэла кадэва рындо, мануша асанапэ лэстар.

Para que después que haya puesto el fundamento, y no pueda acabarla, todos los que lo vieren, no comiencen a hacer burla de él,

30 И пхэнэна: «Кадэва мануш ачиля тэ терэ бути, нэ на дотерда».

diciendo: Este hombre comenzó a edificar y no pudo acabar.

31 Кала тхагари стидэлпэ пэ марима аврэ тхагареґа, чи на бэшэла вов англал и на гинисарэла, исин ли лэстэ зор дэшэ пхангленца манушэн тэ выджя пэ марима тхагареґа, кастэ исин биш пхангля манушэн?

¿O cuál rey, teniendo que ir a hacer guerra contra otro rey, sentándose primero no consulta si puede salir al encuentro con diez mil al que viene contra él con veinte mil?

32 А кала нат, тунчи бичалэла пативалэн манушэн тхагарестэ, кала вов инте дур и мангэла лэстар пачя.

De otra manera, cuando aún el otro está lejos, le ruega por la paz, enviándole embajada.

33 Кади и тумэндар нико на авэла Мурэ сиклярнэґа, кала на ачявэла вса, со лэстэ исин.

Así pues, cualquiera de vosotros que no renuncia a todas las cosas que posee, no puede ser mi discípulo.

34 Лон — када мишто. Нэ кала лон хацарэла пэхкири зор, сар тэ терэ, соб тэ авэл вов лондо?

Buena es la sal; mas si la sal fuere desvanecida, ¿con qué se adobará?

35 Ни дэ пхув, ни дэ гуниво лэ на чувэґа. Лэ кици вычувэн аври. Кастэ исин кана тэ шунэ, мэк шунэл!

Ni para la tierra, ni para el muladar es buena; fuera la arrojan. Quien tiene oídos para oír, oiga.