Лукастар 20
1 Андэ екх дес, кала Исусо сытярэлас андо храмо и пхэнэлас Радосаво Лав, Лэстэ авиле барэ рашая, сытяримаря Законостирэ и пхурэдэра.
Одного дня, коли [Ісус] навчав народ у Храмі, проповідуючи Добру Звістку, до Нього підійшли первосвященники, книжники та старійшини
2 — Пхэн амэнди, савэ баримаса Ту када терэс? Ко дя тути кацаво баримос? — пушле онэ.
й запитали Його: ―Скажи нам, якою владою Ти це робиш? Або хто дав Тобі таку владу?
3 Исусо пхэндя лэнди: — Тунчи и Мэ пушава тумэндар. Пхэнэн Манди,
[Ісус] сказав їм у відповідь: ―Запитаю і Я вас про одне. Скажіть Мені:
4 болдимос Иоаноско сас пав болыбэн чи манушэндар?
Іванове хрещення було з Неба чи від людей?
5 Онэ линэ тэ дэн дума машкар пэстэ: — Сар пхэнаса: «Пав упралимос», — то Вов пхэнэла: «Состар тумэ на патяйле лэсти?»
Вони ж стали говорити між собою: ―Якщо скажемо: «З неба», Він запитає: «Чому ж ви не повірили йому?»
6 Сар пхэнаса: «Манушэндар», тунчи всаворэ мануша марэна амэн лэ барэнца, колэстар со онэ патян, кай Иоано сас пророко.
Якщо ж ми скажемо: «Від людей», то весь народ поб’є нас камінням, бо вони переконані, що Іван був пророком.
7 И пхэнэнас онэ Лэсти: — На жанас, катар.
Тож вони відповіли, що не знають, звідки воно.
8 Исусо пхэндя лэнди: — И Мэ на пхэнава тумэнди, савэ баримаса Мэ када терав.
Ісус сказав: ―Тоді і Я не скажу, якою владою це роблю.
9 Вов ля тэ роспхэнэл манушэнди кацави дума: — Екх мануш ганадя винограднико, ашадя пэ вряма лэ бутярнэнди, а ежэно улагля пэ бут вряма.
І почав Він розповідати людям таку притчу: ―Один чоловік посадив виноградник, здав його в оренду виноградарям та вирушив у подорож на довгий час.
10 Кала поджыля и вряма, бишалдя лэндэ пэстирэс бутярнэс, кай онэ тэ дэн лэско котор пав винограднико, нэ онэ помардэ лэн и отмэкле шушэ вастэнца.
Коли надійшов час, він надіслав одного раба до виноградарів, щоб вони віддали його частину врожаю. Однак виноградарі побили його й відіслали назад ні з чим.
11 Инке бишалдя аврэс бутярнэс, нэ онэ и кадалэс помардэ, акушле и отмэкле шушэ вастэнца.
Він надіслав іншого раба, але вони й того, побивши та зневаживши, відіслали ні з чим.
12 И тритонэс бутярнэс бишалдя, нэ онэ и кодлэс помардэ жы кав рат и вышутэ андай винограднико.
Він надіслав третього, але вони й цього поранили та викинули з [виноградника].
13 Тоди пхэндя о хулай виноградникоско: — Со манди тэ терав? Бишалава пэстирэс шавэс, савэс мэ камав. Ко жанэл, чи на лажана лэстар?
Тоді господар виноградника подумав: «Що ж мені робити? Надішлю [до них] мого улюбленого сина, може, його поважатимуть!»
14 Кала бутярнэ удикхле лэ шавэс, пхэндэ машкар пэстэ: «Акэ лэско шаво, саво авэла хулай лэ виноградникоско. Авэн, умараса лэс, и всаворо хулаимос заласа пэсти».
Але виноградарі, побачивши його, сказали один одному: «Це спадкоємець, ходімо та вб’ємо його, щоб спадщина дісталася нам!»
15 Онэ выандярдэ лэс андав винограднико и умардэ. Со терэла лэнца о хулай виноградникоско?
Вони його вивели з виноградника та вбили. Що ж зробить із ними господар виноградника?
16 Вов авэла тай умарэла колэн бутярнэн, ай винограднико отдэла аврэнди. Ко шунэлас, кала пхэндэ: — Мэк на авэл кадя!
Він прийде та вб’є тих виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Тоді ті, хто слухав, сказали: ―Нехай не станеться так!
17 Нэ Исус подикхля пэр лэндэ и пхэндя: — Сар тэ полэ кала лава андай Пистросаримос: «Бар, саво отшутэ кола, ко терэнас о чер, ашыля англунэ барэса, пэ саво ритярдёл всаворо чер»?
Але [Ісус], подивившись на них, запитав: ―Тоді що означає написане: «Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем»?
18 Кожно, ко пэрэла пэ кадва бар, розмардёла, и пэр кастэ пэрэла кадва бар, колэс ростасавэла.
Кожен, хто впаде на цей камінь, буде розбитий, а той, на кого він впаде, буде розчавлений.
19 Сытяримаря Законостирэ и барэ рашая полинэ, со кадья дума Исусо роспхэндя пала лэндэ, и камле сыго тэ лэн Лэс, нэ даранас манушэндар.
Книжники та первосвященники шукали нагоди схопити [Ісуса], але боялися народу. Вони зрозуміли, що Він про них сказав цю притчу.
20 Онэ линэ тэ дикхэн палав Исусо тай подбишалдэ Лэстэ хохавнэн манушэн, савэ притердэпэ, кай онэ пативалэ, тэ астарэн Лэс андэ лава и тэ отдэн Лэс андэ васта барэ раести андав Римо.
І почали вони уважно слідкувати за Ним, надіслали людей, які вдавали із себе праведних, щоб спіймати Його на слові й видати владі намісника.
21 Кола пушле Лэс: — Сытяримари! Амэ жанас, кай Ту чячес пхэнэс и сытярэс. И на дикхэс, ко англав тутэ ашэл, нэ чячимаса сытярэс Дэвлэстирэ дромэсти.
Вони запитали Його: ―Учителю, ми знаємо, що Ти правдиво говориш та навчаєш. Ти не зважаєш на людське обличчя, а правдиво навчаєш Божого шляху.
22 Трэбуй тэ дас налогоря лэ императорости чи нат?
Чи годиться нам платити податок Кесареві, чи ні?
23 Вов поля лэнго хрантимос и пхэндя:
Зрозумівши їхню хитрість, [Ісус] сказав їм:
24 — Сикавэнтэ Манди динариё. Каско муй пэр лэстэ вымардо, и каско пэр лэстэ алав? — Императороско, — пхэндэ онэ.
―Покажіть Мені динарій! Чиє на ньому зображення та напис? Вони відповіли: ―Кесаря!
25 — Акэ и отдэн императороско императорости, а Дэвлэско — Дэвлэсти, — пхэндя Вов.
Тоді Він сказав: ―Тож віддайте Кесареві Кесареве, а Богові – Боже!
26 И кадя онэ на астардэ Лэс англай мануша пала Лэстирэ лава. Онэ дивосайле Лэстирэ лавэнди и ашыле мулком.
Вони не змогли впіймати Його на слові перед народом і, здивовані Його відповіддю, замовкли.
27 Кав Исусо поджыле коисавэ садукеёря. Онэ сытярэнас, кай мулэ на жундён. Тай пушле Лэстар:
Тоді підійшли [до Ісуса] деякі садукеї, які кажуть, що немає воскресіння [з мертвих], і запитали Його:
28 — Сытяримари! Моисеё пистросардя, сар кастэ мэрэла пхрал, савэстэ ашэлапэ ромни и на сас бэяцэ, тунчи авэр пхрал трэбуй тэ лэл ла пэстиря ромняса, кай тэ авэн бэяцэ андо лэндиро родо.
―Учителю, Мойсей написав нам: «Якщо чийсь брат помре та залишить дружину бездітною, то нехай його брат візьме дружину померлого та підніме нащадка своєму братові».
29 Сас эхта пхрала. Англуно ля пэсти ромня, нэ муля бибэяцэнго.
Було семеро братів. Перший одружився та помер бездітним.
30 И авэр,
Потім другий
31 и трито лэнас ла пэстиря ромняса, и кадя всаворэ эхта пхрала муле и на ашадэ бэяцэн.
і третій одружувалися з вдовою, і так усі семеро. Вони померли, не залишивши дітей після себе.
32 Тунчи муля и ромни.
Після всіх померла й жінка.
33 Сар жундёна андай мулэ, кастири вой авэла ромни? Акэ, всаворэ эхта пхрала сас латирэ ромэнца!
Отже, при воскресінні чиєю дружиною вона буде? Адже всі семеро мали її за дружину.
Ісус відповів їм: ―Люди цього віку одружуються та виходять заміж. (aiōn g165)
35 Ай кола, савэ авэна тэ жувэн андэ авэр люма тай жундёна андай мулэ, на авэна тэ лэн пэсти ромнян и тэ жан палав ром. (aiōn g165)
Але ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть одружуватись і не виходитимуть заміж. (aiōn g165)
36 Онэ на мэрэна, нэ авэна, сар ангелоря. Онэ — шавэ Дэвлэстирэ, савэ жундиле.
І померти вже не зможуть, а будуть як ангели, бо вони є синами Божими та синами воскресіння.
37 Ай со мулэ жундён, андо роспхэнимос, сар пхаболас о пусаимаско кустарнико, сикадя Моисеё, кала акхардя Раес Дэвлэс «Дэл Авраамоско, Дэл Исаакоско и Дэл Иаковоско».
А те, що мертві воскресають, показав Мойсей при полум’ї вогню тернового куща, коли назвав Господа Богом Авраама, Богом Ісаака і Богом Якова.
38 Дэл исин Дэл на мулэнго, ай жундэнго. Важ Лэсти всаворэ жундэ!
Він є Богом не мертвих, а живих! Для Нього всі живі!
39 Коисавэ андай сытяримаря Законостирэ пхэндэ: — Мишто Ту пхэндян, Сытяримари!
Деякі з книжників сказали: ―Учителю, Ти добре сказав!
40 И будэр нико на пушэлас Лэстар.
І більше ніхто не наважувався ставити Йому запитання.
41 Тунчи Исусо пушля лэндар: — Состар дэн дума, со Христосо — шаво лэ Давидоско?
Потім [Ісус] запитав їх: ―Чому вони кажуть, що Христос є сином Давида?
42 Ай ежэно Давидо пхэнэл андо пэско лил псалморя: Пхэндя Рай Дэл мэрнэ Раести: «Бэш пай право риг Мандар,
Сам же Давид каже в книзі Псалмів: «Господь сказав Господеві моєму: „Сядь праворуч від Мене,
43 кола вряматэ, кала шава тирэ вражымарен кай и пэрнэ Тирэ».
доки Я не покладу ворогів Твоїх, як підніжок для Твоїх ніг“».
44 Сар Давидо акхарэл Лэс Раеса, сар жэ Вов Шаво лэсти?
Давид називає Його Господом, як Він може бути його Сином?
45 Кала всаворэ мануша ашунэнас Лэс, Вов пхэндя Пэстирэ сытярнэнди:
Коли весь народ слухав, [Ісус] промовив до учнів:
46 — Фэрисавэн лэ сытяримарендар Законостирэ. Лэнди чялёл тэ урявэнпэ андэ лунго йида, онэ камэн, кай мануша лэнди тэ пхэнэн пэ форо: «Тэ авэн бахталэ», и соб тэ бэшэн пэ англунэ тхана андэ синагоги ай пэ свэнкоря.
«Стережіться книжників: їм подобається одягатись у довгі одежі, вони люблять привітання на ринках, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах.
47 Онэ залэн чера кай пхивля и бут мангэнпэ Дэвлэс, кай тэ удикхэн лэн мануша. Лэн ажутярэл майбаро сындо.
Вони з’їдають доми вдів, але прикриваються довгими молитвами. Вони отримають суворіше покарання».
