< Лукастар 14 >

1 Екхвар андэ субота Исусо авиля екхэстэ андай пхурэдэр фарисеёря тэ хал марно, и онэ дикхэнас пала Лэстэ.
安息日,耶穌到一個法利賽人的首領家裏去吃飯,他們就窺探他。
2 Котэ бэшэлас англав Исусо мануш, савэстэ сас паеско насвалимос.
在他面前有一個患水臌的人。
3 Исусо пушля кай фарисеёря и сытяримаря Законостирэ: — Домукэлпэ тэ састярэл андэ субота?
耶穌對律法師和法利賽人說:「安息日治病可以不可以?」
4 Онэ ашэнас мулком. Исусо ляпэ кав мануш, састярдя лэс и отмэкля.
他們卻不言語。耶穌就治好那人,叫他走了;
5 Тунчи Вов пхэндя лэнди: — Сар варикастэ тумэндар шаво или гурув пэрэла андэ хаинг, на вылэна тумэ андэ кодья ж вряма андэ субота?
便對他們說:「你們中間誰有驢或有牛,在安息日掉在井裏,不立時拉牠上來呢?」
6 Лэнди найсо сас тэ пхэнэн пэ када.
他們不能對答這話。
7 Исусо додикхля, сар кола, кас акхардэ, вытидэнас майфэдэр тхана палай мэсали, тай роспхэндя екх дума:
耶穌見所請的客揀擇首位,就用比喻對他們說:
8 — Кала варико акхарэла тут по ябьяв, на бэш пэ англуно тхан. Колэсти со котэ авэла мануш майфэдэр тутар,
「你被人請去赴婚姻的筵席,不要坐在首位上,恐怕有比你尊貴的客被他請來;
9 и хулай, саво акхардя тут и лэс, поджала тутэ и пхэнэла: «Дэ тхан калэсти манушэсти». И тути прижалапэ лажаимаса тэ бэшэс по палатуно тхан.
那請你們的人前來對你說:『讓座給這一位吧!』你就羞羞慚慚地退到末位上去了。
10 Нэ сар тут акхардэ, жа и бэш по палатуно тхан. Тунчи о хулай поджала тутэ и пхэнэла: «Амал, пэрэбэш по майфэдэр тхан». Тунчи тути авэла бари шана англай мануша, савэ бэшэн туса палай мэсали.
你被請的時候,就去坐在末位上,好叫那請你的人來對你說:『朋友,請上座。』那時,你在同席的人面前就有光彩了。
11 Всаворэ, ко ваздэл пэс, авэла тэлярдо, а ко тэлярэл пэс, авэла вазгло.
因為,凡自高的,必降為卑;自卑的,必升為高。」
12 Тунчи Исусо пхэндя манушэсти, саво акхардя Лэс: — Кала тховэс мэсали, на акхар лэ амалэн, лэ пхралэн, манушэн тирэ родостар тай лэ барвалэн, савэ паша тутэ жувэн. Колэсти со и онэ акхарэна тут пэстэ и рисарэна тути тиро лашымос.
耶穌又對請他的人說:「你擺設午飯或晚飯,不要請你的朋友、弟兄、親屬,和富足的鄰舍,恐怕他們也請你,你就得了報答。
13 Нэ сар ту тховэс мэсали важ мануша, акхар чёрэн, попхаглэн, бангэн тай корэн.
你擺設筵席,倒要請那貧窮的、殘廢的、瘸腿的、瞎眼的,你就有福了!
14 Тунчи ту авэса бахтало, колэстар со онэ на отдэна тути кода, со ту дян, и тунчи тути потинэлапэ, кала жундёна чячимастирэ мануша.
因為他們沒有甚麼可報答你。到義人復活的時候,你要得着報答。」
15 Кала екх андай кола, ко бэшэлас палай мэсали, ашундя када, вов пхэндя Исусости: — Бахтало, ко авэла тэ хал марно андэ Тхагаримос Дэвлэско!
同席的有一人聽見這話,就對耶穌說:「在上帝國裏吃飯的有福了!」
16 Исусо пхэндя лэсти: — Екх мануш тердя баро свэнко и акхардя бутэн манушэн.
耶穌對他說:「有一人擺設大筵席,請了許多客。
17 Кала авиля и вряма тэ бэшэн палай мэсали тэ хан, вов бишалдя пэстирэс бутярнэс тэ акхарэл акхардэн: «Авэнтэ, вся гытомэ».
到了坐席的時候,打發僕人去對所請的人說:『請來吧!樣樣都齊備了。』
18 Онэ екх палай аврэстэ линэ тэ мангэн патив. Екх пхэндя: «Мэ тиндэм пхув, и манди трэбуй тэ жав тай тэ дикхав ла. Мангав тут, эртисар ман».
眾人一口同音地推辭。頭一個說:『我買了一塊地,必須去看看。請你准我辭了。』
19 Авэр пхэндя: «Мэ тиндэм дэшэн гурувэн тай жав тэ дикхав лэн, савэ онэ андэ бути. Мангав тут, эртисар ман».
又有一個說:『我買了五對牛,要去試一試。請你准我辭了。』
20 Трито пхэндя: «Мэ лем ромня, колэсти най сар тэ авав тутэ».
又有一個說:『我才娶了妻,所以不能去。』
21 Бутярно рисайля и роспхэндя пэстирэсти хуласти. Тунчи о хулай лэ черэско холяйля и пхэндя пэстирэсти бутярнэсти: «Жа майсыго пай барэ и цэкнэ гасы форостирэ и ан кардэ чёрэн, попхаглэн, корэн тай бангэн».
那僕人回來,把這事都告訴了主人。家主就動怒,對僕人說:『快出去,到城裏大街小巷,領那貧窮的、殘廢的、瞎眼的、瘸腿的來。』
22 «Хулай, — пхэндя бутярно, — кода, со ту припхэндян, вся тердэм, и инке исин тхан».
僕人說:『主啊,你所吩咐的已經辦了,還有空座。』
23 Тунчи хулай пхэндя пэстирэ бутярнэсти: «Жа пай дрома и паша грады и манг, кай тэ авэн кардэ, кай о чер мэрно тэ авэл пхэрдо манушэнца.
主人對僕人說:『你出去到路上和籬笆那裏,勉強人進來,坐滿我的屋子。
24 Пхэнав тумэнди, со нико колэндар, кас мэ акхаравас майанглал, на хала пай мэрни мэсали».
我告訴你們,先前所請的人沒有一個得嘗我的筵席。』」
25 Лэ Исусоса жанас бут мануша, и Вов обрисайля лэндэ тай пхэндя:
有極多的人和耶穌同行。他轉過來對他們說:
26 — Сар ко авэл Мандэ и на камэла Ман майфартэ пэстирэ дадэстар, датар, ромнятар, бэяцэндар, пхралэндар, пхэяндар и пэстирэ жувимастар, кодва нисар на авэла Мэрнэса сытярнэса.
「人到我這裏來,若不愛我勝過愛自己的父母、妻子、兒女、弟兄、姊妹,和自己的性命,就不能作我的門徒。
27 Кодва, ко на андярэл пэско трушул и на жал пала Мандэ, нисар на авэла Мэрнэ сытярнэса.
凡不背着自己十字架跟從我的,也不能作我的門徒。
28 Ко тумэндар закамэла тэ терэл башня и майанглал на бэшэла тэ пэрэбинэл, скачи када авэла тэ ашэл, хутилэла лэстэ ловэ, кай тэ стерэл ла?
你們哪一個要蓋一座樓,不先坐下算計花費,能蓋成不能呢?
29 Кала тховэла фундаменто, нэ на дотерэла, кола, савэ дикхэна када, авэна лэстар тэ асан
恐怕安了地基,不能成功,看見的人都笑話他,說:
30 и тэ дэн дума: «Кадва мануш ля тэ терэл и на дотердя».
『這個人開了工,卻不能完工。』
31 Саво тхагар жала маримаса пэ авэр тхагар, майанглал на бэшэла и на пэрэбинэла, исин лэстэ зор дэшэ барянца халавдэнца тэ утэрдёл англай дуй дэша баря халавдэ?
或是一個王出去和別的王打仗,豈不先坐下酌量,能用一萬兵去敵那領二萬兵來攻打他的嗎?
32 А сар най, то кала о вражымари инке дур, лэла и бишалэла пэстирэ манушэн тэ мангэн миро.
若是不能,就趁敵人還遠的時候,派使者去求和息的條款。
33 Кадя, ко тумэндар на отпхэндёла всаворэстар, со лэстэ исин, нисар на авэла Мэрнэ сытярнэса.
這樣,你們無論甚麼人,若不撇下一切所有的,就不能作我的門徒。」
34 Лон — лашо, нэ сар о лон хасарэла пэско лондимос, сар терэса, кай тэ авэл лондо?
「鹽本是好的;鹽若失了味,可用甚麼叫它再鹹呢?
35 Ни андэ пхув, ни андэ пэрэгноё на поджал; и вышон лэс аври. Кастэ исин кана тэ ашунэн, мэк ашунэн!
或用在田裏,或堆在糞裏,都不合式,只好丟在外面。有耳可聽的,就應當聽!」

< Лукастар 14 >