Salmos 90
1 Oração de Moisés, homem de Deus: Senhor, tu tens sido nossa habitação, de geração em geração.
Молитва Мойсея, чоловіка Божого.
2 Antes que os montes surgissem, e tu produzisses a terra e o mundo, desde à eternidade até a eternidade tu és Deus.
Пе́рше ніж го́ри наро́джені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку — Ти Бог!
3 Tu fazes o homem voltar ao pó, e dizes: Retornai-vos, filhos dos homens!
Ти люди́ну вертаєш до по́роху, і кажеш: „Вернітеся, лю́дські сини!“
4 Porque mil anos aos teus olhos são como o dia de ontem, que passou, e como a vigília da noite.
Бо в оча́х Твоїх тисяча літ, — немов день той вчорашній, який проминув, й як сторо́жа нічна́.
5 Tu os levas como correntes de águas; são como o sono; de madrugada são como a erva que brota:
Пустив Ти на них течію́, вони стали, як сон, вони, як трава, що мина́є:
6 De madrugada floresce, e brota; à tarde é cortada, e se seca.
уранці вона розцвітає й росте, — а на вечір зів'я́не та со́хне!
7 Porque perecemos com tua ira, e nos assombramos com teu furor.
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
8 Tu pões nossas perversidades perante ti, nosso [pecado] oculto [perante] a luz do teu rosto.
Ти наші прови́ни поклав перед Себе, гріхи ж нашої мо́лодости — на світло Свого лиця!
9 Porque todos os nossos dias se vão por causa de tua irritação; acabamos nossos anos como um suspiro.
Бо всі наші дні промайну́ли у гніві Твоїм, скінчи́ли літа́ ми свої, як зідха́ння.
10 Os dias de nossa vida [chegam até] os setenta anos; e os que são mais fortes, até os oitenta anos; e o melhor deles é canseira e opressão, porque logo é cortado, e saímos voando.
Дні літ наших — у них сімдеся́т літ, а при силах — вісімдеся́т літ, і го́рдощі їхні — стражда́ння й марно́та, бо все швидко минає, і ми відліта́ємо.
11 Quem conhece a força de tua ira? O teu furor é conforme o temor a ti.
Хто відає силу гніву Твого́? А Твоє пересе́рдя — як страх перед Тобою!
12 Ensina [-nos] a contar nossos dias de tal maneira que alcancemos um coração sábio.
Навчи нас лічи́ти отак наші дні, щоб ми набули́ серце мудре!
13 Retorna, SENHOR! Até quando? [Tem] compaixão para com teus servos.
Привернися ж, о Господи, — доки терпі́тимемо? — і пожалій Своїх рабів!
14 Farta-nos de manhã com tua bondade; e nos alegraremos e seremos cheios de alegria por todos os nossos dias.
Насити́ нас ура́нці Своїм милосердям, і ми бу́демо співати й радіти по всі наші дні!
15 Alegra-nos conforme os dias [em que] tu nos afligiste, os anos [em que] vimos o mal.
Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоря́в нас, за ті ро́ки, що в них ми зазнали лихого!
16 Que tua obra apareça aos teus servos, e tua glória sobre seus filhos.
Нехай ви́явиться Твоє ді́ло рабам Твоїм, а вели́чність Твоя — їхнім сина́м,
17 E que o agrado do SENHOR nosso Deus seja sobre nós; e confirma as obras de nossas mãos sobre nós; sim, a obra de nossas mãos, confirma!
і хай буде над нами благоволі́ння Господа, Бога нашого, і ді́ло рук наших утверди́ нам, і діло рук наших — утверди́ його!
