Salmos 88
1 Cântico e Salmo dos filhos de Coré, para o regente, conforme “Maalate Leanote”. Instrução feita por Hemã, o Ezraíta: Ó SENHOR Deus de minha salvação, dia [e] noite clamo diante de ti.
Пісня. Псалом синів Кореєвих. Керівнику хору. На мотив махалат лаанот. Повчання Гемана-езрахітянина. Господи, Боже мого спасіння, вдень я волаю до Тебе, вночі – я перед Тобою.
2 Que minha oração chegue à tua presença; inclina os teus ouvidos ao meu clamor.
Нехай молитва моя дійде до Твого обличчя, схили Твоє вухо до крику мого.
Бо душа моя наситилася стражданнями й життя моє наблизилося до царства смерті. (Sheol h7585)
4 Já estou contado entre os que descem à cova; tornei-me um homem sem forças.
Мене зараховано до тих, хто спускається до прірви; я став як муж, що не має сили.
5 Abandonado entre os mortos, como os feridos de morte que jazem na sepultura, aos quais tu já não te lembra mais, e já estão cortados [para fora do poder] de tua mão.
Я покинутий між мертвими, немов ті убиті, що лежать у могилі, про яких Ти більше не згадуєш і які відкинуті від руки Твоєї.
6 Puseste-me na cova mais profunda, nas trevas [e] nas profundezas.
Ти поклав мене в глибоку прірву, у темні закутки безодні.
7 O teu furor pesa sobre mim, e [me] oprimiste com todas as tuas ondas. (Selá)
Твій гнів тяжіє наді мною, і усіма могутніми хвилями Твоїми Ти пригнітив мене. (Села)
8 Afastaste de mim os meus conhecidos, fizeste-me abominável para com eles; estou preso, e não posso sair.
Ти віддалив від мене моїх знайомих, зробив мене огидою для них. Мене замкнуто, і я не можу вийти;
9 Meus olhos estão fracos por causa da opressão; clamo a ti, SENHOR, o dia todo; a ti estendo minhas mãos.
очі мої виснажилися від гніту. Я кликав до Тебе, Господи, щодня, простягав до Тебе свої долоні.
10 Farás tu milagres aos mortos? Ou mortos se levantarão, e louvarão a ti? (Selá)
Хіба Ти твориш чудеса для померлих? Чи духи померлих встануть, щоб славити Тебе?
11 Tua bondade será contada na sepultura? Tua fidelidade na perdição?
Чи буде звіщатися в могилі милість Твоя і вірність Твоя – в безодні Погибелі?
12 Serão conhecidas tuas maravilhas nas trevas? E tua justiça na terra do esquecimento?
Хіба серед мороку звіщають чудеса Твої і праведність Твою – у землі забуття?
13 Porém eu, SENHOR, clamo a ti; e minha oração vem ao teu encontro de madrugada.
Я ж, Господи, волаю до Тебе, із самого ранку моя молитва йде Тобі назустріч.
14 Por que tu, SENHOR, rejeitas minha alma, e escondes tua face de mim?
Чому, Господи, Ти цураєшся душі моєї, ховаєш обличчя Твоє від мене?
15 Tenho sido afligido e estou perto da morte desde a minha juventude; tenho sofrido teus temores, e estou desesperado.
Від юності своєї я пригнічений і виснажений, знесилився, несучи тягар жахів Твоїх.
16 Os ardores de tua ira têm passado por mim; teus terrores me destroem.
Твоя лють пройшла наді мною, жахи Твої знесилили мене.
17 Rodeiam-me como águas o dia todo; cercam-me juntos.
Вони, як вода, оточують мене цілий день, разом облягають мене.
18 Afastaste de mim meu amigo e meu companheiro; meus conhecidos [estão em] trevas.
Ти віддалив від мене приятеля й друга, темні закутки [стали] моїми знайомими.
